Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №712/11768/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

712/11768/25

2/712/480/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 12 травня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір №4643420 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний відвідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора «89086».

Відповідно до п.1 договору №4643420 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12 травня 2024 року, ТОВ «Лінеура Україна» надає відповідачу кредит в розмірі 3 200 гривень строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом за стандартною процентною ставкою – 1,5% в день від суми кредиту, яка застосовується протягом всього строку кредитування.

Крім того, 12 травня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір до договору №4643420 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12 травня 2024 року, який підписаний відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора «89086», згідно умов якого сума кредиту складає 7 200 гривень.

Умови договору №4643420 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12 травня 2024 року з додатковим договором до нього виконані ТОВ «Лінеура Україна» належним чином, надано відповідачу грошові кошти в сумі 7 200 гривень, які були перераховані на картковий рахунок НОМЕР_1 , вказаний в п.2.1 цього договору.

25 листопада 2024 року між ТОВ «ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладений договір факторингу № 25/11/2024 (надалі по тексту – «договір факторингу»), відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4643420 від 12 травня 2024 року, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Українські фінансові операції».

Згідно п. 1.1 договору факторингу №25/11/2024, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно п. 1.2 договору факторингу №25/11/2024, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п.3.3 цього договору на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.3.3 договору факторингу № 25/11/2024, ціна продажу за цим договором становить 1 962 112 гривень 59 копійок, яку було сплачено позивачем на користь ТОВ «Лінеура Україна» в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 510 від 05 грудня 2024 року на суму 654 037 гривень 53 копійки; платіжною інструкцією № 511 від 05 грудня 2024 року на суму 1 000 000 гривень 00 копійок; платіжною інструкцією № 512 від 06 грудня 2024 року на суму 308 075 гривень 06 копійок.

Згідно реєстру боржників від 25 листопада 2024 року, який міститься у додатку № 1до договору факторингу № 25/11/2024 від 25 листопада 2024 року, згідно умов договору факторингу № 212024 від 25 листопада 2024 року до позивача перейшло право вимоги з відповідача за договором №4643420 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12 травня 2024 року з додатковою угодою до нього у розмірі 32 124 гривні 00 копійок, в тому числі: сума заборгованості за тілом кредиту - 7 200 гривень 00 копійок, сума заборгованості зі сплати процентів - 21 324 гривні 00 копійок; 3 600 гривень – заборгованість за пенею, штрафами, яку останнім не погашено.

Крім того, позивачем нараховано відповідачу проценти в розмірі 17 496 гривень згідно умов договору№4643420 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12 травня 2024 року з додатковим договором до нього.

Враховуючи викладене, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань у останнього виникла заборгованість перед позивачем за договором №4643420 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12 травня 2024 року з додатковою угодою до нього у розмірі 46 020 гривень 00 копійок, в тому числі: сума заборгованості за тілом кредиту - 7 200 гривень 00 копійок, сума заборгованості зі сплати процентів, нарахованих первісним кредитором - 21 324 гривень 00 копійок, 17 496 гривень - сума заборгованості зі сплати процентів, нарахованих ТОВ «Українські фінансові операції», яку відповідачем до цього часу не погашено.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою по розгляд справи без його участі; заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі; проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на останню відому адресу його реєстрації, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - порталі «Судова влада України».

Згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України, в разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (ухвалює заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання повторно не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалити, за результатами її розгляду, заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надані учасниками справи докази, дослідивши їх всебічно, повно, об`єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. (ч.2 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

12 травня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір №4643420 про надання коштів на умовах споживчого кредиту,який підписаний відвідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора «89086».

Відповідно до п.1 договору №4643420 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12 травня 2024 року, ТОВ «Лінеура Україна» надає відповідачу кредит в розмірі 3 200 гривень строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом за стандартною процентною ставкою – 1,5% в день від суми кредиту, яка застосовується протягом всього строку кредитування.

Крім того, 12 травня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір до договору№4643420 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12 травня 2024 року, який підписаний відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора «89086», згідно умов якого сума кредиту складає 7 200 гривень.

Відповідно до п. 9.3 договору № 4643420 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12 травня 2024 року, договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами з урахуванням особливості його підписання відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та нормативних актів Національного банку України.

Згідно п. 9.9 договору № 4643420 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12 травня 2024 року, підписуючи цей договір, клієнт, зокрема, підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна».

В пункті 10 «Реквізити та підписи сторін» договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4643420 від 12 травня 2024 року, відповідачем зазначено наступні реквізити платіжного засобу /поточного рахунку для перерахування коштів за цим договором: НОМЕР_1 .

Умови договору №4643420 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12 травня 2024 року з додатковим договором до нього виконані ТОВ «Лінеура Україна» належним чином, надано відповідачу грошові кошти в сумі 7 200 гривень, які були перераховані на картковий рахунок НОМЕР_1 , вказаний в п.2.1 цього договору, що підтверджується листом АТ «Універсал банк», від 28 серпня 2026 року за вих. № 19371-В з доданою до нього випискою по картковому рахунку, відкритому для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 , за період з 12 травня 2024 року по 29 серпня 2025 року.

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 10 березня 2021 року у справі №199/1917/19, «відповідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору встановлюють умови, визначені на сторінках розсуду і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначених умов договору з вимогами цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства (стаття 526 ЦК України )».

Згідно ч.4 ст. 263 ЦК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

25 листопада 2024 року між ТОВ «ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладений договір факторингу № 25/11/2024 (надалі по тексту – «договір факторингу»), відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4643420 від 12 травня 2024 року, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Українські фінансові операції».

Згідно п. 1.1 договору факторингу №25/11/2024, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно п. 1.2 договору факторингу №25/11/2024, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п.3.3 цього договору на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.3.3 договору факторингу № 25/11/2024, ціна продажу за цим договором становить 1 962 112 гривень 59 копійок, яку було сплачено позивачем на користь ТОВ «Лінеура Україна» в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 510 від 05 грудня 2024 року на суму 654 037 гривень 53 копійки; платіжною інструкцією № 511 від 05 грудня 2024 року на суму 1 000 000 гривень 00 копійок; платіжною інструкцією № 512 від 06 грудня 2024 року на суму 308 075 гривень 06 копійок.

Згідно реєстру боржників від 25 листопада 2024 року, який міститься у додатку № 1до договору факторингу № 25/11/2024 від 25 листопада 2024 року, згідно умов договору факторингу № 212024 від 25 листопада 2024 року до позивача перейшло право вимоги з відповідача за договором №4643420 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12 травня 2024 року з додатковим договором до нього у розмірі 32 124 гривні 00 копійок, в тому числі: сума заборгованості за тілом кредиту - 7 200 гривень 00 копійок, сума заборгованості зі сплати процентів - 21 324 гривні 00 копійок; 3 600 гривень – заборгованість за пенею, штрафами, яку останнім не погашено.

Крім того, позивачем нараховано відповідачу проценти в розмірі 17 496 гривень згідно умов договору №4643420 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12 травня 2024 року з додатковим договором до нього.

Щодо стягнення з відповідача процентів за договором №4643420 №4643420 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12 травня 2024 року з додатковим договором до нього суд зазначає наступне.

Позивач у позовній заяві зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань у останнього виникла заборгованість перед позивачем за договором №4643420 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12 травня 2024 року з додатковим договором до нього у розмірі 46 020 гривень 00 копійок, в тому числі: сума заборгованості за тілом кредиту - 7 200 гривень 00 копійок, сума заборгованості зі сплати процентів, нарахованих первісним кредитором - 21 324 гривень 00 копійок, сума заборгованості зі сплати процентів, нарахованих ТОВ «Українські фінансові операції», - 17 496 гривень, яку відповідачем до цього часу не погашено.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч.5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п.1 договору №4643420 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12 травня 2024 року, ТОВ «Лінеура Україна» надає відповідачу кредит в розмірі 3 200 гривень строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом за стандартною процентною ставкою – 1,5% в день від суми кредиту, яка застосовується протягом всього строку кредитування.

Крім того, 12 травня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір до договору№4643420 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12 травня 2024 року, який підписаний відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора «89086», згідно умов якого суму кредиту збільшено до 7 200 гривень.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Враховуючи викладене, з 24 грудня 2023 року денна процентна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року - не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року - не більше 1 %.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача проценти, нараховані первісним кредитором – ТОВ «Аванс Кредит», нараховані за період з 04 квітня 2024 року по 01 серпня 2024 року.

Згідно доданого до позовної заяви розрахунку відповідачу нараховано проценти за договором №4643420 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12 травня 2024 року з додатковим договором до нього за період, починаючи з 12 травня 2024 року, протягом строку кредитування - 360 днів, тобто до 06 травня 2025 року за стандартною процентною ставкою 1,5 в день від суми кредиту.

Разом з тим, за період з 21 серпня 2024 року по 06 травня 2025 року відповідачу нараховано проценти за користування кредитом за ставкою 1,5% в день, що суперечить вимогам п.5 ст. 8 та п.17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи викладене, відповідно до п.5 ст. 8 та п.17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», з відповідача необхідно стягнути проценти за користування кредитом в розмірі 29 556 гривень ( 10 908 гривень + 18 648 гривень) виходячи з наступного розрахунку:

за період з 12 травня 2024 року по 20 серпня 2024 року в сумі 10 908 гривень (1,5% в день від суми кредиту 7 200 гривень х 101 день);

за період з 21 серпня 2024 року по 06 травня 2025 року в сумі 18 648 гривень (1% в день від суми кредиту 7 200 гривень х 259 днів (360 днів (строк кредитування) – 101 день).

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача процентів підлягають задоволенню частково в розмірі 29 556 гривень.

Вимог про стягнення штрафних санкцій, пені позивачем не заявлено.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 36 756 гривень, в тому числі: 7 200 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 29 556 гривень - заборгованість за процентами.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на останню відому адресу його реєстрації, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - порталі «Судова влада України».

Згідно ч. 1,3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача судових витрат пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, в розмірі 10 000 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правову допомогу надано договір №01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01 серпня 2024 року, довіреність ТОВ «Українські фінансові операції», акт № 4643420 прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 20 липня 2025 року згідно договору №01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року, детальний опис робіт (наданих послуг) № 4643420 від 11 серпня 2025 року, заявку №4643420 на виконання доручення до договору №01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 19 квітня 2023 року у справі №760/10847/20-ц, «для визначення розміру витрат на правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).

Саме такою є правова позиція Верховного Суду, висловлена Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Зазначена правова позиція є незмінною, вона безпосередньо передбачена положеннями пункту 1 частини другої статті 137, частини восьмої статті 141 ЦПК України».

Відповідачем клопотання про невідповідність понесених витрат, зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не заявлялось.

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 24 січня 2022 року у справі №757/36628/16-ц, «відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19.

Згідно ч.2 ст. 141 ЦПК України, враховуючи що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 36 756 гривень, що становить 79,87% від суми заявлених позовних вимог - 46 020 гривень, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги, в розмірі 7 987 гривень, пропорційно розмір задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції № 1135 від 20 серпня 2025 року, позивачем при зверненні до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 2 422 гривні 40 копійок.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з вказаною позовною заявою, в сумі, пропорційній розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 36 756 гривень 00 копійок (тобто 79,87 % від розміру заявлених позовних вимог – 46 020 гривень 00 копійок), розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1 934 гривні 77 копійок (2 422 гривні 40 копійок х 79,87 %).

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 15, 16, 509, 512, 514, 516, 517, 518, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 629, 634, 638, 1049, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 12, 13, 76 - 81, 83, 89, 95, 133, 137, 141, 263, 352, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», адреса: 03045, м. Київ, вул.Набережно-Корчуватська, б.27, приміщення 2, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40966896, заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4643420 від 12 травня 2024 року в сумі 36 756 (тридцять шість тисяч сімсот п`ятдесят шість) гривень 00 (нуль) копійок, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 934 (одна тисяча дев`ятсот тридцять чотири) гривні 77 копійок, та судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги, в розмірі 7 987 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) гривень 00 (нуль) копійок, а всього у сумі 46 677 (сорок шість тисяч шістсот сімдесят сім) гривень 77 (сімдесят сім) копійок.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», адреса: 03045, м. Київ, вул.Набережно-Корчуватська, б.27, приміщення 2, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40966896;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя О.М. Борєйко