Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №712/12886/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/12886/26

Провадження № 2/712/6151/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді – Троян Т.Є.,

за участю секретаря судового засідання – Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, –

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у загальному розмірі 9 379,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» на підставі відповідної ліцензії здійснює господарську діяльність із забезпечення тепловою енергією населення, організацій та підприємств усіх форм власності у місті Черкаси.

Позивач є виконавцем послуг із централізованого опалення та постачання гарячої води у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 у зазначеному будинку, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, інформаційна довідка № 436312720 від 22.07.2025 року.

У будинку АДРЕСА_1 встановлено будинковий лічильник загального обліку теплопостачання, у зв`язку із чим нарахування плати за послуги з постачання теплової енергії здійснюється відповідно до показань вузла комерційного обліку пропорційно опалюваній площі приміщень.

У квартирі відповідача квартирний лічильник теплової енергії не встановлений, тому розподіл спожитої теплової енергії здійснюється відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.

Лічильник обліку гарячого водопостачання у квартирі АДРЕСА_2 також відсутній, у зв`язку із чим плата за відповідну послугу нараховується згідно з установленими нормативами споживання.

Позивач зазначає, що типові договори про надання послуг із постачання теплової енергії та гарячої води опубліковані на його офіційному вебсайті, а відповідно до положень статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» такі договори є публічними договорами приєднання.

Відсутність окремого письмового договору між сторонами не звільняє споживача від обов`язку оплатити фактично отримані комунальні послуги.

Квартира відповідача не від`єднана від мереж централізованого опалення з дотриманням установленого законодавством порядку. Скарг або претензій щодо якості, кількості чи повноти наданих послуг відповідач позивачу не надсилала.

Разом із тим відповідач із квітня 2021 року належним чином не виконувала обов`язку щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг, унаслідок чого станом на 01 липня 2026 року утворилася заборгованість у розмірі 9 271,26 грн, з яких 7 020,30 грн – заборгованість за послуги з централізованого опалення та 2 250,96 грн – заборгованість за послуги з гарячого водопостачання.

Крім того, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України позивачем нараховано інфляційні втрати у розмірі 81,10 грн та три проценти річних у розмірі 27,02 грн.

При цьому позивач зазначає, що інфляційні втрати та три проценти річних нараховані виключно за період до січня 2022 року включно, тобто до запровадження воєнного стану в Україні.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 9 271,26 грн, інфляційні втрати у розмірі 81,10 грн, три проценти річних у розмірі 27,02 грн, а всього 9 379,38 грн, а також судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.09.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у письмовому провадженні.

Відповідачка правом на подання відзиву на позов не скористалася.

Враховуючи положення статей 223, 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» є виконавцем послуг із постачання теплової енергії та гарячого водопостачання у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 436312720 від 22 липня 2025 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 у зазначеному будинку.

За вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким позивачем здійснюються нарахування за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини другої статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг із постачання теплової енергії є теплопостачальна організація, а виконавцем послуг із постачання гарячої води – відповідний суб`єкт господарювання, визначений законом.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.

Частиною першою статті 9 цього Закону передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами та тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, визначені відповідними договорами.

Частиною п`ятою статті 13 зазначеного Закону передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір із виконавцем комунальної послуги, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Таким чином, відсутність підписаного сторонами окремого письмового договору сама по собі не звільняє відповідача від обов`язку оплачувати фактично отримані житлово-комунальні послуги.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16-ц, відповідно до якого споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними, а відсутність письмово оформленого договору не є підставою для звільнення від такого обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Із наданого позивачем листа-розрахунку за особовим рахунком № НОМЕР_1 вбачається, що відповідачу здійснювалися щомісячні нарахування за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Розрахунок містить відомості про розмір заборгованості на початок відповідного розрахункового періоду, суми щомісячних нарахувань, здійснені оплати та залишок заборгованості.

Судом встановлено, що протягом спірного періоду відповідачем здійснювалися окремі платежі в рахунок оплати комунальних послуг, які враховані позивачем під час визначення залишку заборгованості.

Згідно з листом-розрахунком станом на 01 липня 2026 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 обліковується заборгованість у загальному розмірі 9 271,26 грн., з яких: - 7 020,30 грн. – за послуги з централізованого опалення; 2 250,96 грн. – за послуги з гарячого водопостачання.

Наведений розрахунок узгоджується з обставинами надання позивачем відповідних послуг за місцезнаходженням квартири відповідача та враховує проведені споживачем платежі.

Доказів відключення квартири відповідача від мереж централізованого опалення у встановленому законодавством порядку матеріали справи не містять.

Також відсутні докази звернення відповідача до виконавця послуг із претензіями щодо їх ненадання, неналежної якості або неправильності здійснених нарахувань.

Відповідачем не подано доказів повного погашення заборгованості або інших обставин, які спростовували б заявлені позивачем вимоги.

Оцінюючи наведені докази у сукупності, суд доходить висновку, що позивачем доведено факт надання житлово-комунальних послуг, виникнення у відповідача обов`язку щодо їх оплати та наявність непогашеної заборгованості у розмірі 9 271,26 грн.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 зазначила, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання та поділяє його долю.

Позивачем надано розрахунок інфляційних втрат за простроченими щомісячними платежами, які виникли у період із квітня по листопад 2021 року, із застосуванням відповідних індексів інфляції за період до січня 2022 року включно.

Загальна сума інфляційних втрат згідно з указаним розрахунком становить 81,10 грн. Також позивачем нараховано три проценти річних від прострочених сум за відповідний період у розмірі 27,02 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» в редакції, що діяла на початку воєнного стану, встановлювалася заборона на нарахування та стягнення інфляційних нарахувань і процентів річних на заборгованість населення за житлово-комунальні послуги, яка застосовувалася з 24 лютого 2022 року.

Разом із тим, як вбачається з наданих розрахунків, заявлені позивачем інфляційні втрати та три проценти річних нараховані за період, що передував 24 лютого 2022 року.

Таким чином, зазначені вимоги не охоплюються обмеженнями, встановленими постановою Кабінету Міністрів України № 206 щодо нарахувань за період воєнного стану.

Перевіривши наведені позивачем розрахунки в межах заявлених вимог, суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 81,10 грн та трьох процентів річних у розмірі 27,02 грн.

Отже, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 9 379,38 грн, з яких 9 271,26 грн – основна заборгованість за житлово-комунальні послуги, 81,10 грн – інфляційні втрати та 27,02 грн – три проценти річних.

За таких обставин, оцінивши надані позивачем докази за правилами статті 89 ЦПК України, суд доходить висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» є обґрунтованими, підтверджуються належними та достатніми доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи повне задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 328,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 525, 526, 625, 629 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 4, 12, 13, 76–81, 89, 141, 223, 259, 263–265, 268, 280–282, 284, 288, 354 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , дата народження невідома, РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_3 , на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», код ЄДРПОУ 00204033, місцезнаходження: 18028, м. Черкаси, проспект Хіміків, 76, на рахунок IBAN НОМЕР_2 , відкритий у філії – Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 354507, заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 9 271,26 грн (дев`ять тисяч двісті сімдесят одна гривня 26 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», код ЄДРПОУ 00204033, на рахунок IBAN НОМЕР_3 , відкритий у філії – Черкаське обласне управління АТ «СЕНС БАНК», інфляційні втрати в розмірі 81,10 грн та три проценти річних у розмірі 27,02 грн, а всього 108,12 грн (сто вісім гривень 12 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», код ЄДРПОУ 00204033, на рахунок IBAN НОМЕР_3 , відкритий у філії – Черкаське обласне управління АТ «СЕНС БАНК», судовий збір у розмірі 3 328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складено 14.10.2026 року.

Суддя Т.Є. Троян