Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №703/1893/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1893/26

2/703/1707/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Волосовського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Похітон Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

АТ КБ «Приватбанк» через систему «Електронний суд» звернулося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.09.2021 року у розмірі 155485 грн. 72 коп., з підстав невиконання його умов, та витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позову позивач вказує, що 19 вересня 2021 року відповідач ОСОБА_1 ознайомилась з умовами кредитування та підписала паспорт кредиту.

19 вересня 2021 року відповідач підписала Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодила наступні умови: 1. Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200000 грн. 2. Тип кредитної карти: Картка «Універсальна». 3. Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією. 4. Процентна ставка, відсотків річних: 42,0%. 5. Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. 6. Розмір мінімального обов`язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення. 7. Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00%.

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля, про що зазначено в полі підпис Клієнта із позначкою дати та часу. Використання OTP пароля в якості простого електронного підпису погоджено із Відповідачем у Анкеті-заяві від 22.04.2021 р., яка підписана Відповідачем власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

На підставі укладеного Договору відповідач отримала платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 05/25, тип - Універсальна. Для зручності користування рахунком відповідач отримала платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 11/26, тип - Універсальна.

Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

У зв`язку з порушеннями зазначених зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 11 березня 2026 року має заборгованість у розмірі 155485 грн. 72 коп., яка складається з наступного: 125000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредита, 30485 грн. 72 коп. - заборгованість за простроченими відсотками.

Посилаючись на вказані обставини АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом та просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 19 вересня 2021 року у розмірі 155485 грн. 72 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп.

Ухвалою суду від 22 червня 2026 року відкрито провадження по даній справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу визначено строк для надіслання до суду відзиву на позовну заяву, позивачу – для надання відповіді на відзив.

21 липня 2026 року від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 19 вересня 2021 року у розмірі 148485 грн. 72 коп., що становить заборгованість за тілом кредиту 118000 грн. 00 коп., заборгованість за простроченими відсотками 30485 грн. 72 коп., а також понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору.

05 серпня 2026 року від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 19 вересня 2021 року у розмірі 144485 грн. 72 коп., що становить заборгованість за тілом кредиту 114000 грн. 00 коп., заборгованість за простроченими відсотками 30485 грн. 72 коп., а також понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору.

Реалізуючи право на подання відзиву, у порядку ст. 178 ЦПК України, відповідач подала відзив на позовну заяву, який надійшов до суду 17 серпня 2026 року, у якому просила зменшити розмір позовних вимог на суму добровільно сплачених нею коштів у розмірі 10 000 грн. 00 коп., а також просила списати всі нараховані штрафні санкції, пеню та неустойку. Зауважує, що не ухилялася від виконання своїх фінансових зобов`язань за кредитним договором, підтримувала постійний контакт із представником позивача та здійснювала добровільне часткове погашення заборгованості у доступному розмірі за першої ж технічної та матеріальної можливості, на підтвердження чого додала відповідні документи. Вказує, що з метою врегулювання справи у позасудовому порядку неодноразово зверталася до представника банку з питаннями щодо реструктуризації заборгованості та порядку подальших розрахунків, однак дані її наміри залишилися без належного реагування та відповіді з боку банку. Вважає, також, що нарахування штрафних санкцій та пені у період воєнного стану суперечить вимогам п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Водночас, зазначає, що на даний час перебуває у складній фінансовій ситуації та не має матеріальної можливості сплатити всю суму заборгованості одноразово, однак прагне до повного врегулювання даного спору та підтверджує це систематичними щомісячними платежами.

Представник позивача правом на подачу відповіді на відзив не скористався, в судове засідання не з`явився, в направленій до суду заяві просив розглядати справу у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату та час розгляду справи повідомлялася шляхом направлення судових повісток.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до наступного.

За змістом ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою їх забезпечення.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Під кредитними правовідносинами розуміють такі, що виникають з приводу надання (передачі, використання) грошових коштів на умовах повернення.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Кредитний договір є різновидом договору позички, тому до правовідносин, що виникають на його основі, застосовуються ті ж правила, що діють для договорів позички.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання договірних зобов`язань.

Так, 19 вересня 2021 року відповідач підписала Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: 1. Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200000 грн. 2. Тип кредитної карти: Картка «Універсальна». 3. Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією. 4. Процентна ставка, відсотків річних: 42,0%. 5. Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. 6. Розмір мінімального обов`язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення. 7. Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00%.

Умовами договору передбачено порядок та умови погашення кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії, пені та штрафів за користування кредитом.

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля, про що зазначено в полі підпис Клієнта із позначкою дати та часу. Використання OTP пароля в якості простого електронного підпису погоджено із Відповідачем у Анкеті-заяві від 22.04.2021 р., яка підписана Відповідачем власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

Як вбачається з заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг, відповідач ознайомлена з умовами кредитування, правилами користування карткою, розміром відсотків, пені, тощо.

Судом встановлено, що відповідач отримала у АТ КБ «Приватбанк» платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , дата відкриття – 19 вересня 2021 року, строк дії - 05/25, тип – «Універсальна». Крім того, відповідач, також отримала платіжну картку номер – НОМЕР_2 , дата відкриття – 03 листопада 2022 року, строк дії - 11/26, тип – «Універсальна», що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 13 березня 2026 року.

Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» від 13 березня 2026 року, ліміт кредитної картки № НОМЕР_1 , оформленої на ОСОБА_1 було неодноразово змінено. Так, 19.09.2021 року - встановлено кредитний ліміт 0,00 грн.; 19.09.2021 року – зменшено кредитний ліміт 0,00 грн.; 28.09.2021 року – збільшено кредитний ліміт 500,00 грн.; 17.12.2021 року – збільшено кредитний ліміт 1 000,00 грн.; 25.01.2022 року – зменшено кредитний ліміт 500,00 грн.; 04.12.2022 року – збільшено кредитний ліміт 22 000,00 грн.; 19.06.2023 року – збільшено кредитний ліміт 32 000,00 грн.; 28.09.2023 року – збільшено кредитний ліміт 57 000,00 грн.; 08.01.2024 року – збільшено кредитний ліміт 85 000,00 грн.; 14.05.2024 року – збільшено кредитний ліміт 125 000,00 грн.; 30.10.2025 року – зменшено кредитний ліміт 0,00 грн.

Факт користування карткою та кредитними коштами відповідачем підтверджений випискою з особовою рахунку за період з 19.09.2021 року по 13.03.2026 року.

Так, відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Тлумачення зазначених норм права дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17.12.2020 року у справі № 278/2177/15- ц від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 15.01.2025 року у справі № 753/16762/15-ц.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем у справі – ОСОБА_1 вказаного правочину.

У зв`язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаним вище договором утворилась заборгованість у розмірі 155485 грн. 72 коп., яка складається з наступного: 125000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 30485 грн. 72 коп. - заборгованість за простроченими відсотками, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором №б/н вiд 19 вересня 2021 року.

Водночас, з урахуванням заяв від 21 липня 2026 року та 05 серпня 2026 року про зменшення позовних вимог та наданих до них розрахунків заборгованості, в зв`язку з частковим погашенням заборгованості, представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 19 вересня 2021 року у розмірі 144485 грн. 72 коп., що становить заборгованість за тілом кредиту 114000 грн. 00 коп., заборгованість за простроченими відсотками 30485 грн. 72 коп.

Отже, відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 19 вересня 2021 року ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснювала часткову оплату за указаним кредитним договором. Вказана обставина стороною відповідача не заперечувалась.

Таким чином, суд констатує, що зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Аналогічної висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) а саме: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Також в Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1ст.634 ЦК України договором про приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до ч. 1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статті 527, 530 ЦК України зазначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

За ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 611 ЦК України за порушення зобов`язання наступають правові наслідки, передбачені статей 624, 625 ЦК України, тобто, при порушенні зобов`язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки від суми боргу та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно статті 599 Цивільного Кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 Цивільного Кодексу України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Всупереч положень частини 1 статті 81 ЦПК України, відповідачем не надано жодних доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов кредитного договору, у передбачений ним строк кредит не погашений. Окрім того, що факт отримання та користування кредитними коштами відповідачем підтверджується матеріалами справи. Доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини та заперечень стосовно розміру вказаної заборгованості відповідач суду не надав.

Суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо необхідності списання нарахованих штрафних санкцій, пені та неустойки. Оскільки, судом встановлено, що позивач не заявляв вимог про стягнення штрафних санкцій, а з долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості вбачається, що останні позивачем не нараховувалися.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено, що відповідач ОСОБА_1 кредитні кошти отримала та користувалась ними, однак, свої зобов`язання за кредитним договором №б/н від 19 вересня 2021 року не виконала, так як не здійснювала платежів достатніх для погашення кредиту, в зв`язку з чим має заборгованість в сумі 144485 грн. 72 коп., що становить заборгованість за тілом кредиту 114000 грн. 00 коп., заборгованість за простроченими відсотками 30485 грн. 72 коп., відтак суд приходить до висновку про стягнення вказаної суми заборгованості з відповідача на користь позивача.

За таких обставин, враховуючи умови кредитного договору, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити в повному обсязі.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

За змістом ч.1,2 наведеної статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції №BOJ69B4HZF від 19.03.2026 року позивач сплатив 2662 грн 40 коп. судового збору за звернення до суду з наведеним позовом.

Враховуючи, що позов підлягає до повного задоволення з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

Докази на понесення позивачем будь-яких інших судових витрат матеріали справи не містять.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 247, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України суд

ухвалив:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 19 вересня 2021 року у розмірі 144485 грн. 72 коп. та судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп., а всього – 147148 (сто сорок сім тисяч сто сорок вісім) грн. 12 (дванадцять) коп.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: В. В. Волосовський