Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №703/4754/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/4754/26 р.

3/703/1618/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Сміла

Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Волосовський В.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаського району Черкаської області, справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, інваліда 2 групи, РНОКПП – НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2026 року поліцейським СРПП відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Вертипорохом А.М. складено протокол серії ВАД №981488 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП, відповідно до якого, ОСОБА_1 07.07.2026 року близько 14 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, в наслідок чого була завдана шкода її психічному здоров`ю, правопорушення вчинено повторно протягом року, відповідальність передбачена ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що з мамою – ОСОБА_2 він проживає в одній квартирі, оскільки він є інвалідом 2 групи та страждає на психічне захворювання його мати, з метою надання йому медичної допомоги, звертається до поліції, щоб вони примусово його доправили до лікарні. 07.07.2026 року близько 14 години 00 хвилин його мати саме з цих причин і викликала поліцію.

Потерпіла ОСОБА_2 , в судовому засіданні, повідомила суд, що вона проживає разом із своїм сином ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . Її син страждає на психічне захворювання про що надала суду довідку МСКЕ серії 12 ААГ № 056883 про встановлення 2 групи інвалідності ОСОБА_1 07.07.2026 року близько 14 години 00 хвилин її сину стало зле, як вона тоді вважала, їхати до лікарні він відмовився. То ж, діючи в його інтересах вона викликала поліцію з метою доправлення її сина до лікарні примусово. Шкода її психічному здоров`ю сином не завдана.

Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілої, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення, серед іншого, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

За положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 474347 від 22.04.2026 року зазначено, що ОСОБА_1 07.07.2026 року близько 14 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, в наслідок чого була завдана шкода її психічному здоров`ю.

Диспозиція ч. 3 ст.173-2 КУпАП передбачає вчинення тих самих дій, які передбачені у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, яка передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а також за вказані діяння вчинені стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, обов`язковою умовою настання адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП, є наявність наслідків правопорушення у вигляді завдання відповідної шкоди, натомість аналогічне діяння, яким така шкода не була завдана, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. При цьому психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як на доказ винуватості ОСОБА_1 до матеріалів справи додано: протокол про адміністративне правопорушення Серія ВАД № 981488 від 07.07.2026 року; рапорт працівника поліції від 07.07.2026 року про внесення відомостей до системи ЄО; протокол прийняття заяви про вчинене правопорушення або таке, що готується від 07.07.2026 року; письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 07.07.2026 рок; копію постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25.08.2025 року по справі № 703/5607/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 07.07.2026 року; терміновий заборонний припис від 07.07.2026 року.

Дослідивши зазначені докази, суддя вважає, що додані до матеріалів справи про адміністративне правопорушення документи не підтверджують викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №981488 від 07.07.2026 року обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Так, згідно обставин, встановлених в судовому засіданні, рапорт співробітника ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області від 07.07.2026 року про внесення відомостей до системи ЄО, з врахуванням позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 20 травня 2020 року у справі №524/5741/16-а, не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а носить лише інформаційний характер, про звернення особи до органів поліції. Протокол прийняття заяви про вчинене правопорушення або таке, що готується від 07.07.2026 року; копія постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25.08.2026 року по справі № 703/5607/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 07.07.2026 року; терміновий заборонний припис від 07.07.2026 також прямо не вказують на скоєння домашнього насильства ОСОБА_1 .

Що стосується письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 від 07.07.2026 року про ті обставини, що в наслідок конфлікту їй заподіяно шкоду психічного характеру, то вони спростовані потерпілою у судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

У відповідності до положень статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог чинного адміністративного законодавства, а саме ст.9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки усіх доказів по справі.

Постанова судді про притягнення до адміністративної відповідальності згідно зі статтею 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Згідно зі ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Встановлення винуватості чи невинуватості особи здійснюється на підставі оцінки доказів, якими, згідно ст.251 КУпАП є, зокрема, дані протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи, що органами національної поліції не дотримано відповідного доказового забезпечення, керуючись положеннями частини 3 статті 62 Конституції України стосовно тлумачення сумнівів щодо доведеності вини на користь обвинуваченої особи, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір стягується лише в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, судовий збір з нього стягненню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.62 Конституції України, ст.7, 40-1, 173-2, 247, 251, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження, після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В. Волосовський