Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №711/7425/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7425/26

Номер провадження2/711/3882/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судових засідань Дмитренка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2026 року ТОВ «Діджи Фінанс», через підсистему «Електронний суд», звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 19 908 грн, витрати на сплату судового збору та витрати на правничу допомогу (вхідний №30648, а.с.1-7).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 10.02.2025 між позичальником ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» був укладений договір про надання споживчого кредиту №2100580 (далі – Кредитний договір).

У відповідності до умов Кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий ТОВ «Слон Кредит» електронним повідомленням (SMS) на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладанні кредитного договору № 2100580 від 10.02.2025, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті кредитодавця.

Також згідно умов кредитного договору №2100580 від 10.02.2025 відповідачу надається кредит у гривні, а відповідач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Кредитний договір складено в 2 (двох) оригінальних примірниках українською мовою, по одному для кожної зі сторін, що мають однакову юридичну силу. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до дати, вказаної у Кредитному договорі, а в частині виконання зобов`язань та нарахування штрафів - до повного виконання споживачем зобов`язань за Кредитним договором.

Підсумовуючи викладене, позивач констатує, що відповідач уклала Кредитний договір №2100580 від 10.02.2025 з ТОВ «Слон Кредит» та на підставі платіжного документу відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 4200 грн.

Проте, як зазначає позивач у мотивувальній частині позовної заяви, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин, зокрема положень ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України. Внаслідок чого, керуючись нормами ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 28.11.2025 згідно умов договору факторингу №28112025, ТОВ «Слон Кредит» відступило право вимоги за кредитним договором № 2100580 від 10.02.2025 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги до відповідача.

Згідно умов означеного договору факторингу сума боргу відповідача перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 19908 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4200 грн, заборгованість за відсотками становить 7308 грн, заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн та заборгованість за пенею становить 8400 грн.

З огляду на викладене ТОВ «Діджи Фінанс» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 2100580 від 10.02.2025 в сумі 19908 грн, а також витрати на сплату судового збору (2662,40 грн) і витрати на професійну правничу допомогу (6000 грн).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: надання до суду доказів надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу ОСОБА_1 на адресу останнього відомого місця реєстрації її проживання: АДРЕСА_1 , зокрема, розрахункового документа встановленої форми та змісту (касового чеку, розрахункової квитанції тощо) про оплату послуги поштового зв`язку та опису вкладення або, у випадку наявності у відповідача електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», то квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС (а.с.59-60).

27 липня 2026 року від представника позивача за довіреністю Романенка М.Е. до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої, зокрема, долучено докази надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу на адресу місця реєстрації проживання останньої (а.с.62-63).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 5 серпня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 08 год 30 хв 11 вересня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.67-69).

Також цим судовим рішенням виклик відповідача в судове засідання вирішено здійснити в порядку, передбаченому ч.11 ст.128 ЦПК України, тобто шляхом опублікування оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України, оскільки відповідач знялася з реєстрації за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться у Придніпровському районі означеного населеного пункту, що мало місце 27.06.2025, а тому відомості щодо місце реєстрації проживання і місце роботи відповідача ОСОБА_1 , станом на день як пред`явлення позову, так і день постановлення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження, у матеріалах позовної заяви відсутні.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 вересня 2026 року розгляд справи відкладений до 09 год 30 хв 13 жовтня 2026 року (а.с.88).

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, причин не прибуття у судове засідання суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронного кабінету як безпосередньо позивача, так і його представника ОСОБА_2 , що були отримані цими учасниками справи 15.09.2026 (а.с.90 зворот, 91 зворот). Водночас представник позивача ОСОБА_2 в прохальній частині позовної заяви від 13.07.2026, виявив волю на розгляд означеної справи без участі представника позивача та не заперечив проти заочного розгляду справи (а.с.7).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 13 жовтня 2026 року о 09 год 30 хв не з`явилася, про причини неявки не повідомила, хоча про місце, день і час розгляду справи була повідомлена належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без її участі до суду не подала, відзиву до суду не направила (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).

У зв`язку з цим 13 жовтня 2026 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 . про стягнення заборгованості за кредитним договором. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 10 лютого 2025 року о 11 год 59 хв 04 сек між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» №2100580 (далі – Кредитний договір), що підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а саме: Р927 (а.с.19-25).

Відповідно до п.1.1 Кредитного договору, укладання цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ІКС Товариства.

Пунктами 1.2 - 1.6, 1.8-1.10 Кредитного договору передбачено, що на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту (загальний розмір) складає: 4200,00 гривень. Тип кредиту – кредит.

Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується – Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

У споживача відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору про продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання.

Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов:

1) підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит);

2) стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 11.03.2025 включно;

3) знижена процентна ставка 0.3% в день та застосовується в період дії стандарної процентної ставки, відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 11.03.2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою протягом періоду її дії до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача у період дії стандартної ставки здійснюється за стандартною процентною ставкою, на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та проінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка протягом періоду її дії, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки користування кредитом за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки протягом періоду її дії.

4) пільгова процентна ставка становить 0,75% в день та застосовується з 12.03.2025 року(включно) до останнього дня строку кредиту (включно);

5) протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік збільшення для споживача, після закінчення дії знижки на стандартну процентну ставку (закінчення дії зниженої процентної ставки, якщо виконані умови для її застосування), у випадку якщо Пільгова процентна ставка вища за знижену процентну ставку. Крім того, протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для споживача у випадку отримання споживачем знижки на стандартну процентну ставку та/або у випадку переходу від однієї процентної ставки (більшої) до іншої процентної ставки (меншої), після закінчення періоду дії попередньої ставки.

Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Загальні витрати на дату укладення договору складають: 14 679,00 грн, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії, або 11 390,40 грн, якщо застосовано знижену процентну ставку, протягом періоду її дії.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: 13 574,76 % річних, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії, або 1 130,91% річних, якщо застосовано знижену процентну ставку, протягом періоду її дії.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: 18 879,00 грн, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії, або 15 590,40 грн, якщо застосовано знижену процентну ставку, протягом періоду її дії.

Пунктом 2.1 Кредитного договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Пунктами 6.4, 6.4.1 та 6.4.2 Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 420 грн на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання; у розмірі 84 грн, починаючи з п`ятого дня за кожний невиконання та/або неналежного виконання (а.с.19-25).

Як вбачається з Додатку №1 до Кредитного договору, яким є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту, що підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Р927, остання мала повертати кредитні кошти та сплачувати проценти за користування ними кожні 30 днів, починаючи з 11.03.2025 до 04.02.2026, щоразу по 945 грн, крім першого платежу (11.03.2025), що складав 995,40 грн, та останнього (04.02.2026) в сумі 5145 грн. Усього: чиста сума кредиту 15590,40 грн; сума кредиту за договором 4200 грн; проценти за користування кредитом 11 390,40 грн; реальна річна процентна ставка 1130,91%; загальна вартість кредиту 15590,40 грн (а.с.26-27).

Крім того 10 лютого 2025 року відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором А057 Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови кредитування ТОВ «Слон Кредит» з урахуванням побажань споживача, якою є відповідач ОСОБА_1 , що зберігають чинність до 11.02.2025 (а.с.43-45).

Із дослідженої в судовому засіданні довідки про ідентифікацію, що складена ТОВ «Слон Кредит», суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 як клієнт була ідентифікована означеним товариством. Акцепт договору позичальником (підписаний аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор: Р927, дата відправки ідентифікатору позичальнику: 10.02.2025 о 11:58:53 год; номер телефона, на який було відправлено ідентифікатор: 380930526399 (а.с.15).

Із листа ТОВ «Пейтек Україна» № 20251209-369 від 09.12.2025 судом встановлено, що: 10.02.2025 о 11:59:22 год ТОВ «Слон Кредит» через ТОВ «Пейтек Україна» здійснило перерахування грошових коштів в сумі 4200 грн (відповідає сумі кредиту, що зазначена в п.1.3 Кредитного договору), номер транзакції в системі ТОВ «Слон Кредит»: 21005801739181558, сайт торгівця - https://sloncredit.ua, код авторизації - 323680, банкеквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку: НОМЕР_2 , що відповідає масці картки, що зазначена у п.2.1 Кредитного договору (а.с.38).

Крім того з довідки АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-38333 від 02.09.2026, що витребувана судом за клопотанням позивача, суд встановив, що відповідачу ОСОБА_1 означеною банківською установою емітовано банківську картку № НОМЕР_2 , що відповідає номеру маски картки, що міститься у п.2.1 Кредитного договору, на яку 10.02.2025 о 11:59:21 год було зараховано платіж у сумі 4200 грн, що відповідає сумі кредиту, що обумовлена у 1.3 Кредитного договору (а.с.94-95).

Також у судовому засіданні був безпосередньо досліджений розрахунок заборгованості за Кредитним договором, зі змісту якого суд встановив, що, станом на 28.11.2025, сукупний розмір заборгованості позичальника ОСОБА_1 перед кредитодавцем ТОВ «Слон Кредит» складає 19908 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4200 грн, заборгованість за відсотками становить 7308 грн, заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн та заборгованість за пенею становить 8400 грн. Також із означеного засобу доказування суд встановив, що відповідач здійснила погашення відсотків за користування сумою кредиту в розмірі 1940,4 грн (11.03.2025 – 995,4 грн, та 945 грн – 10.04.2025) (а.с.14).

Крім того в судовому засіданні був досліджений договір факторингу №28112025 від 28.11.2025, що укладений між ТОВ «Діджи Фінанс» як фактором та ТОВ «Слон Кредит» як клієнтом (далі – Договір факторингу, а.с.28-32).

Відповідно до розділу 1 Договору факторингу, за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що відступаються, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Фактор має право здійснити наступне відступлення третім особам прав вимоги до боржників, придбаних від клієнта за цим договором.

Наступне відступлення фактором права вимоги третім особам за відповідним реєстром прав вимог до цього договору допускається не раніше ніж після повного виконання фактором свого зобов`язання щодо сплати клієнту 100% ціни придбання.

Юридичний факт того, що ТОВ «Діджи Фінанс» як фактор перерахувало ТОВ «Слон Кредит» як клієнту ціну придбання прав вимоги, судом встановлений на підставі, дослідженої в судовому засіданні, платіжної інструкції №13848 від 03.12.2025, відповідно до якої ТОВ «Діджи Фінанс» сплатило ТОВ «Слон Кредит» 2 860 865,32 грн на виконання умов Договору факторингу №28112025 від 28.11.2025 (а.с.45).

Із Витягу з додатку до Договору факторингу суд встановив, що ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2100580 від 10.02.2025 у загальній сумі 19908 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4200 грн, заборгованість за відсотками становить 7308 грн, заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн та заборгованість за пенею становить 8400 грн (а.с.12).

Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами як на підтвердження своїх позовних вимог, так і заперечень проти них, дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі – Закон №675), пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст. 11 Закону №675).

Статтею 12 Закону №675 визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, суд встановив, що позивач як новий кредитор набув право вимоги до відповідача за Кредитним договором на підставі Договору факторингу, що був укладений між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс».

Частина 1,2 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частинами 1,2 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, із дослідженого Кредитного договору суд встановив, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на відповідних умовах шляхом підписання означеного правочину за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) Р927.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання нею в кредит від ТОВ «Слон Кредит» грошових коштів в сумі 4200 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов Кредитного договору у строки, передбачені цим правочином.

Водночас матеріалами справи підтверджується той юридичний факт, що сума кредиту, що обумовлена між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 і відображена у п.1.3 Кредитного договору, була отримана відповідачем шляхом перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_2 , реквізити якого містяться в п.2.1 Кредитного договору, що був відкритий на ім`я відповідача в АТ «Універсал Банк».

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконала грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитними коштами за Кредитним договором як первинному кредитодавцю ТОВ «Слон Кредит», так і його правонаступнику у спірних правовідносинах ТОВ «Діджи Фінанс», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 4200 грн у рахунок стягнення основної суми боргу (тіла кредиту) та 7308 грн у рахунок стягнення заборгованості зі сплати відсотків підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати пені в розмірі 8400 грн, то суд зазначає про таке.

Пунктами 6.4, 6.4.1 та 6.4.2 Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 420 грн на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання; у розмірі 84 грн, починаючи з п`ятого дня за кожний невиконання та/або неналежного виконання.

З розрахунку заборгованості за Кредитним договором, складеного первинним кредитодавцем (а.с.12), суд встановив, що ТОВ «Слон Кредит» здійснило нарахування ОСОБА_1 як позичальнику штрафу/пені на загальну суму 8400 грн, що мало місце в період з 09.06.2025 до 07.09.2025.

Частинами 1,2 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Водночас ч.1 ст.550 ЦК України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тлумачення пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки – звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами Кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником неустойки в розмірі, передбаченому п.6.4.1, 6.4.2 Кредитного договору, проте п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з позичальника неустойки у виді як штрафу, так і пені в період воєнного стану, а тому дійшов висновку, що в задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 8400 грн слід відмовити.

Отже, заборгованість за Кредитним договором, що визнається судом обгрунтованою та вмотивованою, складає 11 508 грн, з яких: 4200 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, та 7308 грн – сума заборгованості за відсотками.

Що стосується прохання позивача, що викладене у п.4 прохальної частини позовної заяви, про стягнення із відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 6000 грн, то суд зазначає про таке.

Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: 1) договору про надання правової допомоги №42649746 від 1 червня 2026 року, укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (а.с.16-18); 2) додаткової угоди №2100580 від 03.07.2026 до договору про надання правової допомоги №42649746 від 1 червня 2026 року, укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (а.с.37); 3) акту про надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 03.07.2026, укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (а.с.10); 4) детального опису робіт, виконаних ФОП ОСОБА_3 , необхідних для надання правничої допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості (а.с.13).

У зв`язку з цим, судом встановлено, що правову допомогу позивачу у цій цивільній справі надавала ОСОБА_3 як фізична особа-підприємець.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч.1, п.1 ч.3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування. (ч.5 ст135 ЦПК України).

За змістом статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас суд звертає увагу учасників справи, що поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019).

Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України.

Аналогічний висновок щодо застосування означених вище норм процесуального права викладено у п.63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 по справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21), яку суд застосовує до спірних правовідносин з метою виконання положень ч.4 ст.263 ЦПК України.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що матеріали справи не містять жодного належного і допустимого доказу тому юридичному факту, що правову допомогу у цій справі позивачу надавала ОСОБА_3 як адвокат, тому у задоволенні прохання позивача про стягнення з відповідача 6000 грн в рахунок компенсації витрат на професійну правничу допомогу, що надана позивачу ФОП ОСОБА_3 , слід відмовити у зв`язку з необгрунтованістю.

Водночас, суд відхиляє такий засіб доказування, що долучений позивачем до позову, як копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльності серії КС №11306/10 від 02.11.2023, яким документована адвокат Міньковська А.В. (а.с.46), оскільки, як встановлено судом з матеріалів цивільної справи, правничу допомогу позивачу в означеній цивільній справі ОСОБА_3 надавала не як адвокат, а як фізична особа-підприємець.

Що стосується прохання позивача, викладеного у п.3 прохальної частини позовної заяви, про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, то суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із дослідженої платіжної інструкції №2100580 від 30.06.2026 (а.с.40) судом встановлено, що позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8). Інших доказів, понесених позивачем судових витрат, матеріали цивільної справи №711/7425/26 не містять.

З огляду на те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за Кредитним договором у загальному розмірі 19908 грн, проте судом позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» задоволено частково, в розмірі 11508 грн, що складає 57,81% від ціни позову (11508 грн / 19908 грн), тому з відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 539,13 грн, тобто 57,81% від розміру сплаченого позивачем судового збору (2662,40 грн х 0,5781).

Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором підлягають задоволенню частково в розмірі 11 508 грн, з яких: 4200 грн – заборгованість за основною сумою боргу, та 7308 грн - заборгованість за відсотками. Крім того з відповідача на користь позивача слід стягнути 1539,13 грн судового збору, що визначений пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам. У іншій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 516, 527, 530, 610, 626-628, 638, 1054, 1056-1, 1077, 1082, п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 247, 263-265, 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» №2100580 від 10 лютого 2025 року в розмірі 11 508 (одинадцять тисяч п`ятсот вісім) гривень, з яких: 4200 (чотири тисячі двісті) гривень – заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), та 7308 (сім тисяч триста вісім) гривень – заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 1539 (одна тисяча п`ятсот тридцять дев`ять) гривень 13 (тринадцять) копійок судового збору.

У іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складене 13 жовтня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: О. В. Петренко