Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №701/1343/26 — Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №701/1343/26

Номер провадження2-о/701/60/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого – судді - В.Л. Маренюка

за участю секретаря - Н.В. Філіпчак

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Маньківка справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Маньківська селищна рада Уманського району, Черкаської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся в суд із заявою до заінтересованої особи про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

На підставу своїх вимог спирається на те що, ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Молодецьке, Уманського району, Черкаської області померла мати заявника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 23.01.2026 року складено відповідний актовий запис за № 27.

За життя ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений 24.02.2021 року уповноваженою посадовою особою – старостою села Молодецьке Маньківської селищної ради Уманського району Черкаської області, зареєстрований в реєстрі за №6-1, яким все своє майно, яке належатиме їй на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось і взагалі все те, на що за законом матиме право, заповіла своєму синові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На час смерті зареєстроване місце проживання матері заявника ОСОБА_2 було в АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією згідно листа відомостей з реєстру територіальної громади про місце проживання особи Маньківської селищної територіальної громади Уманського району Черкаської області від 05.08.2026 №1210/05-15, №1211/05-15.

Після смерті матері ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, зокрема житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2 , належний покійній на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.02.2005, присадибна земельна ділянка площею 0,3746га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, на якій розташований житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_2 , належна померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 643486 від 27.02.2007. Також залишилась земельна ділянка площею 2,1430 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, належна померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЧР № 006681 від 15.07.2003.

Вказане спадкове майно потрібно оформити в нотаріальному порядку у спадщину, тому з метою оформлення спадщини 02 вересня 2026 року заявник звернувся за оформленням спадщини після смерті матері ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Завірюхи О.В., де за заявою заявника-спадкоємця зареєстровано спадкову справу №132/2026, однак у оформленні спадщини відмовлено.

Згідно листа від 02.09.2026 за № 276/02-31 нотаріусом надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.09.2026 року. При цьому, одночасно зареєстровано відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 за №132/2026, номер у Спадковому реєстрі – 76098697, що підтверджується наданим нотаріусом заявнику витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 86551125 від 02.09.2026.

Вказаною постановою заявнику ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із пропущеним строком прийняття спадщини, який встановлено ст. ст. 1269, 1270 ЦК України.

Зокрема, нотаріусом повідомлено, що згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Маньківської селищної ради Уманського району Черкаської області від 05 серпня 2026 року за №1211/05-15, зі спадкодавцем на день відкриття спадщини ніхто не проживав та не був зареєстрований. Також повідомлено, що згідно ст. 1268 п.3 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Тому, заявнику відмовлено нотаріусом у оформленні спадщини з підстави того, що він не був зареєстрований разом із спадкодавцем на момент смерті та не подав заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців після смерті матері-спадкодавці, що змусило заявника звернутися до суду за даним позовом. Спір про право відсутній.

Заявник в судове засідання не з`явилась, але в своїй заяві просить справу розглядати у його відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Маньківської селищної ради в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву, згідно якої не заперечує проти задоволення заявлених вимог та просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини:

ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Молодецьке, Уманського району, Черкаської області у віці 90 років померла мати заявника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 23.01.2026 року складено відповідний актовий запис за № 27, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 23.01.2026 року Маньківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

За життя ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений 24.02.2021 року уповноваженою посадовою особою – старостою села Молодецьке Маньківської селищної ради Уманського району Черкаської області, зареєстрований в реєстрі за №6-1, яким все своє майно, яке належатиме їй на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось і взагалі все те, на що за законом матиме право, заповіла своєму синові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На час смерті зареєстроване місце проживання матері заявника ОСОБА_2 було в АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією згідно листа відомостей з реєстру територіальної громади про місце проживання особи Маньківської селищної територіальної громади Уманського району Черкаської області від 05.08.2026 №1210/05-15, №1211/05-15.

Після смерті матері ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, зокрема житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2 , належний покійній на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.02.2005, присадибна земельна ділянка площею 0,3746га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, на якій розташований житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_2 , належна померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 643486 від 27.02.2007. Також залишилась земельна ділянка площею 2,1430 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, належна померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЧР № 006681 від 15.07.2003.

Вказане спадкове майно потрібно оформити в нотаріальному порядку у спадщину, тому з метою оформлення спадщини 02 вересня 2026 року заявник звернувся за оформленням спадщини після смерті матері ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Завірюхи О.В., де за заявою заявника-спадкоємця зареєстровано спадкову справу №132/2026, однак у оформленні спадщини відмовлено.

Згідно листа від 02.09.2026 за № 276/02-31 нотаріусом надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.09.2026 року. При цьому, одночасно зареєстровано відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 за №132/2026, номер у Спадковому реєстрі – 76098697, що підтверджується наданим нотаріусом заявнику витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 86551125 від 02.09.2026.

Вказаною постановою заявнику ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із пропущеним строком прийняття спадщини, який встановлено ст. ст.1269, 1270 ЦК України.

Зокрема, нотаріусом повідомлено, що згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Маньківської селищної ради Уманського району Черкаської області від 05 серпня 2026 року за №1211/05-15, зі спадкодавцем на день відкриття спадщини ніхто не проживав та не був зареєстрований. Також повідомлено, що згідно ст.1268 п.3 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Тому, заявнику відмовлено нотаріусом у оформленні спадщини з підстави того, що він не був зареєстрований разом із спадкодавцем на момент смерті та не подав заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців після смерті матері-спадкодавці.

Таким чином, на даному етапі оформлення спадщини у спадкоємця відсутня можливість нотаріального оформлення спадкових прав, оскільки заява про прийняття спадщини у шестимісячний строк після смерті спадкодавця не подавалась, при цьому відсутнє підтвердження постійного проживання зі спадкодавцем на час смерті, а саме так і склались правовідносини у даному випадку, однак цей факт можливо підтвердити рішенням суду, у зв`язку з чим вимушений звертатись до суду з даною заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, оскільки саме такі були правовідносини.

Для можливості оформлення спадщини в нотаріальному порядку, в даному випадку заявнику необхідно підтвердити факт постійного проживання зі спадкодавцем на час смерті рішенням суду, оскільки фактично заявник постійно проживав разом зі своєю матір`ю-спадкодавцем на момент її смерті.

Так, відповідно до п.4.12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Згідно п.4.2 даного Порядку, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних відносин та інших відносин.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Щодо встановлення факту прийняття спадщини, то, враховуючи положення ст. ст. 1268, 1269 ЦК, мова може йти лише про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо спадкові правовідносин виникли після набрання чинності ЦК (після 01 січня 2004 року).

Заявник ОСОБА_1 фактично постійно проживав разом із матір'ю-спадкодавицею на час її смерті в будинку АДРЕСА_3 при цьому зареєстроване місце проживання матері залишалось у будинку АДРЕСА_1 . Заявник постійно опікувався своєю престарілою хворою матір`ю, після перенесеної хвороби серця та погіршення її стану здоров`я, мати заявника постійно проживала з ним разом у його будинку АДРЕСА_3 до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як підтверджується даними лікарського свідоцтва про смерть №12 від 23.01.2026, причиною смерті вказано серцева недостатність ІІІст, загальний атеросклероз, дане свідоцтво одержано саме заявником, ОСОБА_3 .

Факт спільного постійного проживання заявника із спадкодавцем підтверджується письмовими заявами жителів села Молодецьке, Уманського району, Черкаської області – ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , справжність підписів на яких засвідчено в нотаріальному порядку уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування.

Даними заявами підтверджується, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Молодецьке, Уманського району, Черкаської області, з 10 грудня 2025 року і до своєї смерті постійно проживала в АДРЕСА_3 разом зі своїм сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_1 постійно доглядав свою матір ОСОБА_2 , оскільки вона хворіла після перенесеного інсульту, після її смерті поховання за власні кошти здійснив ОСОБА_1 , справив поминальні обрядові обіди.

У відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Заявник не звертався до нотаріальних органів із заявою про відмову від прийняття спадщини, тому відповідно до закону є таким, що прийняв спадщину.

При цьому, хоча заявник фактично проживав із спадкодавцем без спільної реєстрації, однак наявність реєстрації не ставиться в залежність від факту проживання відповідно до закону в розумінні визначення ч.3 ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом. Відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги. Таким чином, виходячи з сукупності визначених законом умов, документальні дані в даному випадку свідчать лише про наявність зареєстрованого місця проживання, однак ці дані не є підтвердженням фактичного постійного проживання із спадкодавцем.

У зв`язку з відмовою нотаріуса у оформленні спадщини, вимушений звертатись до суду з даною заявою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем, який встановлюються в судовому порядку в порядку окремого провадження. Даний факт потрібно встановити для подальшої можливості здійснення усіх юридично значимих дій, в тому числі, але без виключення для вирішення питань про подальше оформлення спадщини в межах вчиненого спадкодавцем заповіту.

Спір про право відсутній, в іншому порядку встановити цей факт немає можливості.

Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. У відповідності до ч.1 ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

У відповідності до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність в матеріалах справи поданих заявником достовірних доказів, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи та достатність доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, що дає суду змогу дати відповідну належну оцінку доказам та ухвалити законне, обґрунтоване рішення по суті спору, тому заявлені вимоги підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 274, 315, 316, 318, 319 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований та житель АДРЕСА_3 , дійсно постійно проживав на час відкриття спадщини разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Молодецьке, Уманського району, Черкаської області, актовий запис № 27 від 23.01.2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя В.Л. Маренюк