Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №695/3167/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3167/26

номер провадження 2/695/2819/26

14 жовтня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Ватажок-Сташинської А.В.,

за участі: секретаря судового засідання - Біліченко С.В.,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулось ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» (далі - позивач) з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) заборгованість за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до укладеного Кредитного договору № 38795 від 09.08.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 , відповідач отримала кредит у розмірі 5 500 грн 00 коп., строком на 730 днів (до 09.08.2027), шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% від суми кредиту за кожен день користування (365% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на вебсайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач своєчасно не сплатила нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів, в зв`язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом починаючи з 09.08.2025, що має відображення у Розрахунку заборгованості, порушує умови Кредитного договору, не виконує взятих на себе зобов`язань. Позивач звертає стягнення на прострочені до оплати проценти за користування кредитом за період з 09.08.2025 по 05.06.2026. У зв`язку з порушеннями зобов`язань, заборгованість Відповідача за Кредитним договором станом на 19.06.2026 становить: 16 500 грн 00 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 09.08.2025 по 05.06.2026, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1% за кожен день користування кредитом (365 річних) та Графіку платежів та 11 000 грн 00 коп. - штраф за порушення умов Кредитного договору (за наявності). У позовній заяві представник позивача, у порядку п. 1 ч. 2 ст. 84 ЦПК України, просив витребувати докази у даній справі від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28.07.2026 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач 13.08.2026 направила до суду відзив на позовну заяву, у якому просить зменшити розмір нарахованих відсотків та штрафних санкцій за кредитним договором. Також відповідач просить відмовити у задоволенні вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, посилаючись на не співмірність та необґрунтованість та зменшити їх розмір. Крім того, відповідач просить врахувати її скрутний матеріальний стан, а саме перебування у декретній відпустці та розстрочити виконання рішення суду.

17 серпня 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якому представник позивача зазначив наступне. Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким Позичальник ознайомилася перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Представник позивача зазначає, що у зв`язку з порушеннями зобов`язань, заборгованість Відповідача за Кредитним договором станом на 19.06.2026 становить: 16 500,00 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 09.08.2025 по 05.06.2026, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1% за кожен день користування кредитом (365% річних) та Графіку платежів та 11 000,00 грн. штраф за порушення умов Кредитного договору. Також, представник позивача посилаючись на Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX вказує, що ним було виключено пункт 6-1 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про споживче кредитування щодо звільнення споживачів з сплати неустойка, а тому вважає нарахування штрафних санкцій за порушення умов кредитного договору правомірним. Щодо правомірності стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу з Відповідача у розмірі 10 000,00 грн. представник позивача зазначає, що у матеріалах справи є всі необхідні документи, які підтверджують витрати позивача на правову допомогу, зокрема щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, яка була сплачена позивачем.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, у відповіді та відзив, а також у позовній заяві просить здійснювати розгляд справи без його участі.

Відповідач у судові засідання з розгляду справи не прибула, про причини такої неявки суд не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином та завчасно, відповідно до ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що 09.08.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» та відповідачем - ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 38795 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, на умовах встановленим цим Договором, Товариство зобов`язується надати Позичальникові грошові кошти в розмірі 5 500 гривень (п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) (далі - Кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом в строки, визначені цим Договором.

Згідно з пунктом 1.2 договору, процентна ставка за користування Кредитом становить - 1% від суми Кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 365%) користування Кредитом.

У пункті 1.3 договору встановлено, що строк надання Кредиту та строк дії Договору становить 730 днів, з сплатою Кредиту в кінці строку користування згідно Додатку №1 до цього Договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів.

Товариство переказує суми Кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить Позичальникові. Переказ суми Кредиту здійснюється Товариством через платіжний сервіс (фінансову установу, що здійснює діяльність переказу коштів без відкриття рахунків) або іншим способом (пункт 1.6 договору).

Згідно з пунктом 3.3 договору, у випадку порушення строків повернення Кредиту, встановлених цим Договором, сторони погодили, що Позичальнику встановлюється відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Позичальник сплачує Товариству проценти за неправомірне користування грошовими коштами за процентною ставкою - 1% (річна процентна ставка становить 365%) від суми несвоєчасно повернутих грошових коштів переданих Позичальнику за цим Договором (суми кредиту) за кожний день користування.

У випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Позичальник зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 880 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 220 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (пункт 3.5 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору, сума Кредиту та проценти за користування Кредитом підлягають сплаті Позичальником шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 9 цього Договору у строки відповідно до графіку платежів визначеному у Додатку №1.

Даний Договір укладається в інформаційно-комунікаційній системі на Сайті https://procent.com.ua або https://procent.ua (далі по тексту - ІКС) відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». З метою отримання Кредиту, Позичальник проходить реєстрацію в ІКС, шляхом заповнення всіх необхідних полів (в тому числі ПІБ, РНОКПП, номер телефону, номер електронного платіжного засобу), підтверджує номер телефону за яким буде здійснюватися подальша ідентифікація Позичальника в ІКС, ознайомлюється з Правилами, надає згоду на обробку персональних даних та згоду на отримання та передачу інформації з Бюро кредитних історій шляхом проставлення відповідних відміток. Після проведення реєстрації в ІКС, Позичальнику створюється Особистий кабінет в якому відображаються всі його анкетні дані (пункти 6.1, 6.2 договору).

Цей Договір складено в електронному вигляді українською мовою, підписано Позичальником з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором та електронним підписом із електронною позначкою часу та/або електронної печатки з електронною позначкою часу уповноваженою особою Товариства. Договір створений та збережений в ІКС Товариства, перетворений електронними засобами у візуальну форму (пункт 8.1 договору).

Підписуючи даний Договір, Позичальник засвідчує, що до укладення Договору уважно ознайомився з текстом Паспорту споживчого кредиту, Договору та Правилами, а також отримав від Товариства інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на вебсайті Товариства, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання (підпункт 8.2.1 договору).

Відповідач підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора 301260, що підтверджується розділом 9 договору.

Крім того, за допомогою одноразового ідентифікатора відповідач підписала Додаток № 1 до Кредитного договору №38795 від 09.08.2025, що є Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки за Кредитним договором №38795 від 09.08.2025 згідно затверджених Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит №16 від 11.06.2021, а також паспорт споживчого кредиту, який містить умови кредитування, зазначені у кредитному договорі.

Згідно з листом ТОВ «ПЕЙТЕК» за вих№ 20260617-19 від 17.06.2026, відповідно до Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 2024-04-02 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта з маскою № НОМЕР_3 від ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» на суму 5 500 грн 00 коп., чим було виконало свої зобов`язання за кредитним договором №38795 від 09.08.2025.

Відповідно до наданого на виконання ухвали суду від 28.07.2026 листа АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» №БТ/Е-36147 від 20.08.2026, банком на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_3 та зазначено фінансовий номер телефону НОМЕР_4 , на який надсилається інформація про підтвердження операцій. Також, до вказаного листа надано виписку по картці № НОМЕР_3 за період з 09.08.2025 до 14.08.2025, з якої вбачається зарахування ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_3 платежу у сумі 5 500 грн 00 коп. 09.08.2025.

Однак, відповідач умов договору не виконала, допустивши порушення термінів повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків, встановлених кредитним договором.

Як вбачається з Детального розрахунку заборгованості (щоденні нарахування і погашення) за Кредитним договором № 38795 від 09.08.2025 станом на 05.06.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 33 000 грн 00 коп., з яких: строкова заборгованість за сумою кредиту становить 5 500 грн 00 коп.; прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом становить 16 500 грн 00 коп. та заборгованість за штрафами становить 11 000 грн 00 коп.

ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» просить суд у цьому позові стягнути з ОСОБА_1 не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину у сумі 27 500 грн 00 коп., з яких прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом - 16 500 грн 00 коп. та заборгованість за штрафами - 11 000 грн 00 коп.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

У силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 626 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судому постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 під час розгляду справи № 127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20.

Кредитний договір №38795, укладений 09.08.2025 підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Відповідач, у своєму відзиві укладення кредитного договору №38795 від 09.08.2025 з ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ», не заперечувала.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України , зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Положеннями ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч.1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» надало належні і допустимі докази укладення із відповідачем кредитного договору №38795 від 09.08.2025.

Сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за процентами за користуванням кредитним договором № 38795, який був укладений 09.08.2025 між нею та ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ», в обумовлені договором строки, та враховуючи відсутність відомостей про те, що відповідач на час розгляду справи не виконала свої зобов`язання за Договором № 38795 перед ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 09.08.2025 по 05.06.2026, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1% за кожен день користування кредитом (365 річних) та Графіку платежів у сумі 16 500 грн 00 коп. підлягають до задоволення.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо того, що визначений ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» розмір відсотків за користування кредитом є завищеним і підлягає зменшенню, оскільки такий розмір відсотків було погоджено внаслідок вільного волевиявлення сторін і його розмір відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу за порушення умов Кредитного договору у сумі 11 000 грн 00 коп., суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч.1 ст.550 ЦК України).

Згідно з ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до пункту 3.5 договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Позичальник зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 880 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 220 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання

Водночас, пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначене вище, стягнення з відповідача штрафу за порушення умов Кредитного договору у сумі 11 000 грн 00 коп. за договором №38795 від 09.08.2025, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Дослідивши зібрані в справі докази, та оцінюючи докази зібрані у справі кожен окремо, їх достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» за кредитним договором № 38795 від 09.08.2025 у сумі 16 500 грн 00 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 09.08.2025 по 05.06.2026, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1% за кожен день користування кредитом (365 річних) та Графіку платежів.

Таким чином, на підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.

Щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 10 000 грн 00 коп., суд зазначає про таке.

На підтвердження реальності вказаних витрат до матеріалів справи долучено свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2412 від 23.10.2018, видане на ім`я Руденко Костянтин Васильович, довіреність ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» від 31.12.2025, договір №03/06/24 від 03.06.2024 про надання юридичних послуг, акт приймання-передачі наданих послуг №144 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 від 30.04.2026, витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №144 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 від 30.04.2026 та платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №70 від 30.04.2026, згідно з якими вартість наданих послуг становить 10 000 грн 00 коп.

Вказані докази у сукупності доводять наявність та реальність витрат позивача на правову допомогу.

Відповідач, у своєму відзиві зазначила про неспівмірність витрат на правничу допомогу зі складністю справи та просила суд відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу позивача або зменшити їх розмір.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Отже, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, що вказана категорія справ не є складною та існує чисельна усталена судова практика щодо розгляду аналогічних справ, враховуючи, що подання таких позовів, не є одиничним випадком, що відповідно не потребує значного часу для професійного адвоката для складання позовної заяви, враховуючи її зміст, обґрунтування, викладені обставини, долучені докази, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з огляду на розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом учасників справи, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу, складність даної справи та ціну позову, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, та заперечення сторони відповідача щодо заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу, вимога в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню у сумі 1 000 грн 00 коп.

Відтак, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч.1 ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача пропорційно задоволеним вимогам суму сплаченого позивачем судового збору у сумі 1 597 грн 44 коп.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Порядок відстрочення, розстрочення виконання судового рішення регулюється положеннями ст. 435 ЦПК України.

Зокрема, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. А саме, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд може враховувати: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відтак, суд дійшов висновку, що на даній стадії вирішення цього спору звернення до суду з клопотанням про розстрочення виконання судового рішення є передчасним, водночас, вказане питання може бути розглянуто судом після набрання рішенням законної сили та звернення його до виконання за наявності підстав та в порядку, передбаченому ст. 435 ЦПК України

Керуючись ст. 10, 12, 13, 141, 264, 265, 274 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, код ЄДРПОУ 41466388) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» заборгованість за кредитним договором №38795 від 09.08.2025 у сумі 16 500 (шістнадцять тисяч п`ятсот) грн 00 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 09.08.2025 по 05.06.2026, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1% за кожен день користування кредитом (365 річних) та Графіку платежів.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» витрати зі сплати судового збору в сумі 1 597 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім) грн 44 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» витрати на правову допомогу у сумі 1 000 (одна тисяча) грн 00 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 про право на звернення до суду із заявою про розстрочення виконання рішення за наявності підстав та у порядку, визначеному ст. 435 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст. ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська