Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №120/7290/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 жовтня 2026 р. Справа № 120/7290/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 недоотриманого грошового забезпечення за час призупинення військової служби в період з 02.12.2022 по 03.03.2023 та з 09.05.2023 по 07.07.2024.

Ухвалою від 02.06.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.

У зв`язку з тим, що позивач не прибув до військової частини після завершення лікування, був знятий з усіх видів забезпечення, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.05.2023 року №296-ОС, тому усі належні виплати йому було призупинено з дня незаконної відсутності на військовій службі без поважних причин. Представник відповідача також зазначив, що у зв`язку із тим, що відсутні судові рішення про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення військової служби відсутні підстави для нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцю за спірний період та наголошує, що у постанові про закриття кримінального провадження від 10.11.2023 року відсутні посилання на те, що призупинення військової служби позивача є необґрунтованим. Тому вважає, що відсутні підстави для нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу за спірний період.

Крім того зазначив, що на підставі постанови про закриття кримінального провадження від 10.11.2023 року ОСОБА_1 було поновлено на військовій службі з 08.07.2024 на підставі наказу начальника Військової частини НОМЕР_1 від 11.07.2024 року №557-ОС.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №256-вв від 31.10.2022 позивачу надано відпустку для лікування у зв`язку із хворобою тривалістю 30 календарних днів.

Як зазначає позивач, ним неодноразово направлялись рапорти до військової частини НОМЕР_1 про продовження лікування.

Однак, наказом від 09.05.2023 року №296-ОС ОСОБА_1 знято з усіх видів грошового забезпечення та призупинено військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період з 09.05.2023 року.

Підставою для прийняття рішення про призупинення військової служби стали відомості про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.05.2023 року №4202302240000025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КПУ України.

Постановою Територіального управління Державного бюро розслідувань від 10.03.2023 року закрито кримінальне провадження в частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого 5 статті 407 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.05.2023 за № 420230022420000025, у зв`язку із встановленою під час досудового розслідування відсутністю складу кримінального правопорушення у діях ОСОБА_1 на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.

12.03.2025 позивач звернувся з письмовим рапортом до відповідача, в якому просив здійснити нарахування та виплату недоотриманого грошового забезпечення за період з 03.12.2022 по 07.07.2024. Підставою для нарахування грошового забезпечення у спірний період позивач вказав постанову Територіального управління Державного бюро розслідувань, про закриття кримінального провадження від 09.05.2023 за № 420230022420000025.

Разом із тим станом на день подання позовної заяви відповідачем не нараховане спірне грошове забезпечення.

Позивач вважає, що він має право на виплату недоотриманого грошового забезпечення за весь час безпідставного призупинення військової служби, у зв`язку із чим звернувся до суду з цим позовом.

Визнаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29 грудня 2009 № 1115/2009 (далі Положення №1115/2009) визначено порядок проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період.

Згідно з п. 1 Положення №1115/2009 воно застосовується також до відносин, що виникають у зв`язку з проходженням в органах Держприкордонслужби кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.

Відповідно до п. 6 Положення №1115/2009 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на військовій службі визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Пункти 48-1 - 48-3 Положення №1115/2009 передбачають, що для військовослужбовців, які самовільно залишили органи Держприкордонслужби або місця служби, дезертирували із Держприкордонслужби або добровільно здалися в полон, військова служба призупиняється відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Військова служба для військовослужбовців призупиняється з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяв, повідомлень начальників органів Держприкордонслужби про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються, про що видається наказ начальника органу Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходив службу.

Звільнення з посад військовослужбовців, військову службу яких призупинено, здійснюється наказами по особовому складу посадових осіб, зазначених у пункті 89 цього Положення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації.

Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.

Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На цей період не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.

Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань.

Відповідно до абзацу 8 ч. 2 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжується. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.

Згідно з п. 48-7 Положення для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжуються. У такому випадку строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, поновлюються пільги i соціальні гарантії, встановлені для військовослужбовців.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 за призовом під час мобілізації у зв`язку із збройною агресією РФ.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 09.05.2023 №296-ОС ОСОБА_1 знято з усіх видів грошового забезпечення, зараховано в розпорядження та призупинено військову службу за призовом під час мобілізації у зв`язку з внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.05.2023 за № 420230022420000025 за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України (самовільне залишення військової частини або місця служби).

Як слідує зі змісту постанови Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому про закриття кримінального провадження в частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.05.2023 за № 420230022420000025, зазначене кримінальне провадження закрито у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення у діях ОСОБА_1 на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.

Відповідно до абзацу 8 ч. 2 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжується. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.

Таким чином, у зв`язку із закриттям кримінального провадження підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України відсутні визначені Законом "Про військовий обов`язок і військову службу" підстави для призупинення військової служби ОСОБА_1 , а, відтак, і призупинення виплати грошового забезпечення.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до наказу начальника Військової частини НОМЕР_1 від 11.07.2024 року №557-ОС, окрім іншого позивачу зараховано період з 09.05.2023 по 07.07.2024 року до строку військової служби, вислуги років у військовому званні та вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. Вказані обставини підтверджують право позивача на отримання грошового забезпечення за вказаний період.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачу з 09.05.2023 року по 07.07.2024 року належного йому грошового забезпечення, передбаченого статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення).

Також, порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 належного йому грошового забезпечення за період часу з 09.05.2023 року по 08.07.2024 року.

При цьому суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення з 02.12.2022 року по 03.03.2023 року, оскільки у матеріалах справи відступні докази, що у період з 02.12.2022 року по 03.03.2023 позивачу було призупинено військову службу, оскільки відповідно до наявних у матеріалах справи доказів військова служба позивачу була призупинена лише за період з 09.05.2023 року по 07.07.2024 року.

Що стосується позовної вимоги щодо здійснення перерахунку та виплати позивачу грошового забезпечення , яке підлягало виплаті при звільненні з військової служби у відставку з урахуванням періоду призупинення військової служби,то вона, на думку суду, є передчасною, адже спір в цій частині фактично не існує, оскільки відповідний перерахунок з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні, відповідачем ще не проведено.

За наведених обставин суд вважає, що в цій частині позову необхідно відмовити як в передчасно заявленому.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у нарахування та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення за час призупинення військової служби за період з 09.03.2023 по 07.07.2024.

Зобов`язати Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення за час призупинення військової служби за період з 09.03.2023 по 07.07.2024.

В решті позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

Повний текст рішення складено 13.10.2026.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна