Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №120/9412/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 жовтня 2026 р. Справа № 120/9412/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні з 10.04.2024 року по 19.04.2024 року, з 01.07.2024 року по 22.07.2024 року.

Ухвалою від 11.07.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема відповідач заперечив право позивача на отримання додаткової грошової винагороди у збільшеному розмірі та вказав, що військовослужбовець ОСОБА_1 отримав поранення 13.08.2022 року. В результаті визначення ступеня придатності до військової служби, що зазначено у довідці ВЛК №100 від 10.05.2023 року, на підставі ст. 61-б, 78-в, 42-в, 38-в графи ІІ додатку 5 до Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.05.2009 №333, прийнято постанову, якою позивача визнано обмежено придатним до військової служби, як наслідок закінченого лікування та досягнення кінцевого результату лікування, які передбачають виплату додаткової винагороди, від дня отримання травмування 13.08.2022 до дня завершення лікування 10.05.2023.

Також представник відповідача вказує, що відповідно до підпункту 5 пункту 16 Особливостей виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України винагород №726 передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" передбачено, що додаткова грошова винагорода не виплачується військовослужбовцям, які перебувають у відпустках та зазначає, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.04.2024 року №149-вв майстер-сержант ОСОБА_1 вибув у відпустку за сімейними обставинами із збереженням грошового забезпечення у період з 04.04.2024 року по 19.04.2024 року. Можливість отримання збільшеної до 100 000 гривень додаткової винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, лише у зв`язку з безпосередньо отриманням поранення (контузії, травми, каліцтва), що унеможливлює розповсюдження правовідносин виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі на кожен випадок лікування, пов`язаного з отриманням давнього поранення вже після завершення епізоду стаціонарного лікування.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.11.2024 року №903-ОС позивача виключено зі списків особового складу Військової частини та всіх видів забезпечення з 15.11.2024 року на підставі підпункту "б" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" (за станом здоров`я).

13.08.2022 року під час виконання обов`язків військової служби в районі населеного пункту Мар`їнка Донецької області позивач отримав поранення.

Відповідно до Акту про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби від 14.10.2022 року №346-22 за формою Нвс-1 встановлений діагноз згідно з довідкою закладу охорони здоров`я: мінно-вибухова травма (13.08.22 року): вогнепальне осколкове наскрізне поранення проксимальної третини лівої гомілки з вогнепальним багатоуламковим переломом проксимального метаепіфізу лівої великогомілкової кістки зі зміщенням фрагментів, вогнепальне осколкове поранення дистальної третини лівої гомілки з вогнепальним краєвим переломом дистальної третини лівої малогомілкової кістки із задовільним положенням фрагментів; множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення м`яких тканин дистальної третини лівої гомілки, множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення м`яких тканин правої гомілки, множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення м`яких тканин правої гомілки; стан після операції: первинної хірургічної обробки ран, позавогнищевого металоостеосинтезу кісток лівої нижньої кінцівки апаратом зовнішньої фіксації "стегно-гомілка" (13.08.22 року). Постгеморагічна анемія легкого ступеня. Пресбіопія. Часткова вторинна адентія верхньої та нижньої щелеп.

Як зазначає представник позивача, у зв`язку з отриманим пораненням позивач у період з 10.04.2024 року по 19.04.2024 року перебував на стаціонарному лікуванні у виробничому структурному підрозділі "Санаторій "Медичний центр реабілітації залізничників" філії "Центру оздоровлення та відпочинку", а у період з 01.07.2024 року по 22.07.2024 року перебував на стаціонарному лікуванні КНП "Могилів-Подільська ОЛІЛ".

Однак, як стверджує представник позивача, за період перебування на стаціонарному лікуванні додаткова грошова винагорода, що визначена Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 виходячи з її розміру 100000 грн. на місяць позивачу не виплачувалась.

У відповідь на подану заяву позивача щодо виплати спірної винагороди, відповідач листом від 08.05.2025 №13/М-473 повідомив, що у зв`язку із тим, що в результаті визначення ступеня придатності до військової служби відповідно до довідки ВЛК від 10.05.2023 року №100, якою визначено ступінь придатності до військової служби "Обмежено придатний до військової служби", завершено лікування та досягнено кінцевого результату лікування позивачу не передбачено виплати додаткової грошової допомоги у збільшеному розмірі.

Разом із тим, не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Статтею 2 Закону № 2232-XII визначено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Положеннями статті 3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

28.02.2022 на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі Постанова № 168).

Пунктом 1 вказаної постанови установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

01.04.2022 до Постанови № 168 постановою Кабінету Міністрів України № 400 внесено зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Отже, Постановою № 168 безальтернативно унормовано, що додаткова винагорода в розмірі до 100000 грн виплачується, у тому числі, тим військовослужбовцям, які у зв`язку з травмою чи пораненням, пов`язаними із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з дня отримання такого поранення/травми, включаючи час переміщення до лікарняного закладу, зокрема з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

При цьому суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.

Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.

Визначальним, на думку суду, є саме причинно-наслідковий зв`язок між пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) та перебуванням на стаціонарному лікуванні такого поранення (контузії, травми, каліцтва).

Під час розгляду справи встановлено, що 13.08.2022 під час безпосередньої участі в бойових діях позивач отримав травму/поранення.

Наявні у справі докази свідчать про те, що вказана травма (поранення) пов`язана з виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини.

Як вбачається із виписки з медичної карти стаціонарного хворого №771, в період з 10.04.2024 року по 19.04.2024 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Виробничому структурному підрозділі "Санаторій "Медичний центр реабілітації залізничників" філії "Центру оздоровлення та відпочинку" Акціонерного товариства "Укрзалізниця".

У період з 01.07.2024 року по 22.07.2024 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП "Могилів-Подільська ОЛІЛ" . При цьому причиною госпіталізації позивача стали наслідки поранення, отриманого 13.08.2022.

В даному ж випадку відповідач фактично відмовив у виплаті позивачу спірної винагороди за періоди із 10.04.2024 року по 19.04.2024 року та з 01.07.2024 року по 22.07.2024 року з підстав визначення ступеня придатності до військової служби та прийняття постанови, у формі довідки від 10.05.2023 року №100, відповідно до якої позивача визнано обмежено придатним до військової служби.

Постановою № 168 передбачено, що виплата додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. зберігається за військовослужбовцем на час стаціонарного лікування.

Аналіз норм постанови №168 дає підстави для висновку про встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

При цьому, постанова №168 не містить жодних обмежень щодо нарахування збільшеної до 100000 гривень винагороди у період проходження військової служби у зв`язку із винесенням ВЛК про ступінь придатності до військової служби.

Крім того, медичні документи підтверджують, що захворювання, виникли саме внаслідок отриманої травми 13.08.2022 року, а тому лікування таких захворювань є лікуванням наслідків поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Отже, лікування захворювань, які виникли як наслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, є лікуванням наслідків такого поранення.

З огляду на вищезазначене відповідачем протиправно не нарахована збільшена грошова винагорода у розмірі до 100000 гривень, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за період з 10.04.2024 року по 19.04.2024 року та з 01.07.2024 року по 22.07.2024 року.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не понесено витрат, пов`язаних з розглядом справи, тому судові витрати у даній справі не розподіляються

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі до 100000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за період з 10.04.2024 року по 19.04.2024 року та з 01.07.2024 року по 22.07.2024 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду в розмірі до 100000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за період з 10.04.2024 року по 19.04.2024 року та з 01.07.2024 року по 22.07.2024 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

Повний текст рішення складено 13.10.2026.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна