Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №120/5421/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 жовтня 2026 р. Справа № 120/5421/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, їх сім`ям під час дії воєнного стану" за періоди лікування з 23.08.2022 по 06.09.2022, з 07.09.2022 по 21.09.2022, з 22.11.2022 по 23.12.2022, з 20.03.2023 по 06.04.2023, з 13.12.2023 по 03.01.2024, з 22.04.2024 по 03.05.2024, з 15.07.2024 по 26.07.2024, з 04.12.2024 по 24.12.2024 виходячи з її розміру 100000,00 грн.. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні.

Ухвалою від 28.04.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем відзив на позовну заяву подано не було.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, на думку суду, наявні підстави для вирішення даної справи за наявними у ній матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що позивач з 08.07.2020 року по 17.01.2025 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

16.06.2022 року виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Лисичанськ Луганської області позивач отримав поранення, а саме: 3ЧМТ. Субарахноїдальноий крововилив у вигляді цефалгічного, вистибуло-атактичного, астено-невротичного та лікворо-гіпертензійного синдромів. Акубаротравма, двобічна гостра посттравматична сенсоневральна приглухуватість ІІ ступеню. Садна правої кисті та лівого передпліччя з тимчасовим порушенням функцій.

Як вбачається із матеріалів справи, в період з 23.06.2022 року по 22.07.2022 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні КНП "Вінницька міська клінічна лікарня швидкої допомоги", з 23.07.2022 року по 21.08.2022 року перебував у відпустці для лікування (на підставі довідки ВЛК від 22.07.2022 №186).

Після завершення відпустки позивач продовжив стаціонарне лікування з 23.08.2022 року по 06.09.2022 року в КНП "Вінницький обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Вінницької обласної ради".

З 07.09.2022 року по 21.09.2022 року - в ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Вінницькій області".

В подальшому позивач проходив лікування з 22.11.2022 року по 23.12.2022 року в КНП "Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради".

Військово-лікарською комісією ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по 05.01.2023 року Вінницькій області" проведено медичний огляд позивача та визнано його обмежено придатним до військової служби.

З 20.03.2023 року по 06.04.2023 року позивач проходив лікування в Науково-дослідному інституті реабілітації осіб з інвалідністю ВНМУ ім. М.І. Пирогова.

З 13.12.2023 року по 03.01.2024 року - у КНП "Вінницька міська клінічна лікарня швидкої допомоги".

З 22.04.2024 року по 03.05.2024 року - у НДІ Реабілітації осіб з інвалідністю ВНМУ ім. М.І. Пирогова.

З 15.07.2024 року по 26.07.2024 року - у КНП "Жмеринська центральна районна лікарня Жмеринської міської ради.

З 04.12.2024 року по 24.12.2024 року - у КНП "Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради".

14.01.2025 року позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортом щодо виплати додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 у розмірі 100000 гривень на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні.

У відповідь на рапорт позивача щодо виплати спірної винагороди, відповідач листом № 50/28/11/5-708 від 23.01.2025 року повідомив, що виплата додаткової винагороди не здійснювалась в період з 23.08.2022 року по 06.09.2022 року у зв`язку із перерваним лікуванням, а у період з 05.01.2023 не нараховувалась у зв`язку із прийняттям рішення ВЛК щодо придатності до подальшого проходження військової служби.

Разом із тим, не погоджуючись із такою відмовою позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Статтею 2 Закону № 2232-XII визначено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Положеннями статті 3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

28.02.2022 на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі Постанова № 168).

Пунктом 1 вказаної постанови установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

01.04.2022 до Постанови № 168 постановою Кабінету Міністрів України № 400 внесено зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Отже, Постановою № 168 безальтернативно унормовано, що додаткова винагорода в розмірі до 100000 грн. виплачується у тому числі тим військовослужбовцям, які у зв`язку з травмою чи пораненням, пов`язаними із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з дня отримання такого поранення/травми, включаючи час переміщення до лікарняного закладу, зокрема з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

При цьому суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.

Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.

Визначальним, на думку суду, є саме причинно-наслідковий зв`язок між пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) та перебуванням на стаціонарному лікуванні такого поранення (контузії, травми, каліцтва).

Під час розгляду справи встановлено, що 16.06.2022 під час безпосередньої участі в бойових діях позивач отримав травму/поранення.

Наявні у справі докази свідчать про те, що вказана травма (поранення) пов`язана з виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини.

Як вбачається із виписки з історії хвороби №2790, в період з 23.08.2022 року по 06.09.2022 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП "Вінницький обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Вінницької обласної ради". При цьому причиною госпіталізації позивача стали наслідки поранення, отриманого 16.06.2022 року. Також у виписці зазначено, що позивач був доставлений у Бахмутську дільничну лікарню, потім евакуйований в лікарню ШМД міста Вінниця.

Відповідно до медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №650, в період з 07.09.2022 року по 21.09.2022 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні ДУ "ТМО МВС України по Вінницькій області". Причиною госпіталізації позивача стали наслідки поранення, отриманого 16.06.2022 року.

Відповідно до медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №13713, в період з 22.11.2022 року по 23.12.2022 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП "ВОКПЛ ім. О.І. Ющенка ВОР". При цьому, причиною госпіталізації позивача стали наслідки поранення, отриманого 16.06.2022.

Відповідно до медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1424, в період з 20.03.2023 року по 06.04.2023 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Науково-дослідному інституті реабілітації осіб з інвалідністю (ннлк) ВНМУ ім. М.І. Пирогова. При цьому, причиною госпіталізації позивача стали наслідки поранення, отриманого 16.06.2022.

Відповідно до медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №18319, в період 13.12.2023 року по 03.01.2024 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні КНП "Вінницька міська клінічна лікарня швидкої допомоги". При цьому, причиною госпіталізації позивача стали наслідки поранення, отриманого 16.06.2022 року.

Відповідно до медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №2330, в період з 22.04.2024 року по 03.05.2024 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Науково-дослідному інституті реабілітації осіб з інвалідністю (ннлк) ВНМУ ім. М.І. Пирогова. При цьому, причиною госпіталізації позивача стали наслідки поранення, отриманого 16.06.2022 року.

Відповідно до виписки з історії хвороби №6112, в період з 15.07.2024 року по 26.07.2024 року позивач перебував на лікуванні у КНП "Жмеринська ЦРЛ" Жмеринської МР. При цьому, причиною госпіталізації позивача стали наслідки поранення, отриманого 16.06.2022.

Відповідно до медичної карти стаціонарного хворого №20658, в період з 04.12.2024 року по 24.12.2024 року позивач перебував на лікуванні у КНП "Вінницька обласна клінічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради". Причиною госпіталізації позивача стали наслідки поранення, отриманого 16.06.2022. Також у виписці зазначено, що з 23.06.2022 року по 06.09.2022 року перебував на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні ВОКГІВОВ.

В даному ж випадку відповідач фактично відмовив у виплаті позивачу спірної винагороди за періоди із 23.08.2022 року по 06.09.2022 року, З 07.09.2022 року по 21.09.2022 року, 22.11.2022 року по 23.12.2022 року, оскільки позивач переривав лікування.

В цьому контексті суд зазначає, Постановою № 168 передбачено, що виплата додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. зберігається за військовослужбовцем на час стаціонарного лікування.

При цьому суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.

Законодавець у 1 Постанові № 168 передбачив такі умови для виплати збільшеної до 100 000,00 грн винагороди за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, як:

1) пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини;

2) факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.

Визначальним, на думку суду, є саме причинно-наслідковий зв`язок між пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) та перебуванням на стаціонарному лікуванні такого поранення (контузії, травми, каліцтва).

Вказаний висновок підтверджується у постанові Верховного Суду у справі 600/367/24 у якій зазначено, що у період дії воєнного стану додаткова винагорода у розмірі до 100 000 грн на місяць підлягає виплаті військовослужбовцям за час їх перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а також у відпустці для лікування після тяжкого поранення - за наявності відповідного підтвердження, зокрема висновків ВЛК та медичних документів.

Тобто для виплати додаткової винагороди достатньо встановлення факту пов`язаності поранення із захистом Батьківщини та підтвердження, що подальше лікування здійснювалося як наслідок цього поранення.

Як наслідок відповідачем протиправно не нарахована збільшена грошова винагорода у розмірі до 100000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за період з 23.08.2022 року по 06.09.2022 року, з 07.09.2022 року по 21.09.2022 року, з 22.11.2022 року по 23.12.2022 року.

Що стосується відмови відповідача у виплаті збільшеної додаткової грошової у період з 05.01.2023 року з підстав винесення рішення ВЛК про ступінь придатності до подальшого проходження військової служби суд зазначає, що аналіз норм постанови №168 дає підстави для висновку про встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

При цьому, постанова №168 не містить жодних обмежень щодо нарахування збільшеної до 100000 гривень винагороди після у період проходження військової служби у зв`язку із винесенням ВЛК про ступінь придатності до військової служби.

Крім того, медичні документи підтверджують, що захворювання виникли саме внаслідок отриманої травми 16.06.2022 року, а тому лікування таких захворювань є лікуванням наслідків поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Отже лікування захворювань, які виникли як наслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, є лікуванням наслідків такого поранення.

З огляду на вищезазначене відповідачем протиправно не нарахована збільшена грошова винагорода у розмірі до 100000 гривень, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за період з 20.03.2023 року по 06.04.2023 року, з 13.12.2023 року по 03.01.2024 року, з 22.04.2024 року по 03.05.2024 року, з 15.07.2024 року по 26.07.2024 року та з 04.12.2024 року по 24.12.2024 року.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не понесено витрат, пов`язаних з розглядом справи, тому судові витрати у даній справі не розподіляються

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі до 100000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за період з 23.08.2022 по 06.09.2022, з 07.09.2022 по 21.09.2022, з 22.11.2022 по 23.12.2022, з 20.03.2023 по 06.04.2023, з 13.12.2023 по 03.01.2024, з 22.04.2024 по 03.05.2024, з 15.07.2024 року по 26.07.2024 року та з 04.12.2024 по 24.12.2024.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду в розмірі до 100000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за період з 23.08.2022 по 06.09.2022, з 07.09.2022 по 21.09.2022, з 22.11.2022 по 23.12.2022, з 20.03.2023 по 06.04.2023, з 13.12.2023 по 03.01.2024, з 22.04.2024 по 03.05.2024, з 15.07.2024 року по 26.07.2024 року та з 04.12.2024 по 24.12.2024.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

Повний текст рішення складено 13.10.2026.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна