Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №120/18709/23 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 жовтня 2026 р. Справа № 120/18709/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракс-Вінн" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернулося з адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Тракс-Вінн" (надалі - позивач) до Вінницької митниці (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач уклав зовнішньоекономічний контракт про купівлю транспортних засобів на загальну суму 500000,00 євро.

Для здійснення митного оформлення придбаного товару була подана митна декларація, в якій митна вартість придбаного товару була визначена за основним методом - за ціною договору. Разом з митною декларацією позивачем подано достатні докази на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Відповідач, за результатами опрацювання митної декларації та долучених документів, виніс картку відмови у прийнятті митної декларації від 08.11.2023 № UA401020/2023/001719 та рішення про коригування митної вартості товарів від 08.11.2023 №UA401000/2023/000109/2.

На думку позивача, заявлена ним митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалися обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому позивач вважає, що відповідач неправомірно відмовив йому у визначенні задекларованої вартості товару за основним методом і визначив митну вартість товару за резервним методом.

З огляду на вищевикладене, з метою скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду позовну заяву з підстав недотримання вимог статей 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) залишено без руху та запропоновано позивачу усунути виявлені недоліки, зазначені у мотивувальній частині ухвали суду.

Представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, з урахуванням чого ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.

На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Зазначає, що для митного оформлення товару, в тому числі для підтвердження митної вартості, були подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) від 03.11.2023 № FS/23/11/1, контракт від 04.01.2023 № 01/01/23, свідоцтво про реєстрацію Т3 від 19.04.2023 № НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію Т3 від 03.11.2023 №КО7548915, довідка про транспортні витрати від 07.11.2023 № б/н, копія митної декларації країни відправлення від 05.11.2023 № 23PL402010E1698490.

За результатами розгляду зазначених документів встановлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки ( печатка компанії на довідці про транспортні витрати від 07.11.2023 б/н має ознаки сканування на оригіналі документа). Також у вказаній довідці зазначено посилання, що страхування транспортного засобу не проводилось, хоча страхування на території ЄС є обов`язковим для транспортних засобів, що пересуваються своїм ходом по шляхах загального користування.

Крім того, декларантом заявлено, що продавець та покупець взаємопов`язані особи, проте на вимогу митного органу декларантом не було надано документи, передбачені частиною 4 статті 53 Митного кодексу України (надалі - МК України). Враховуючи вказане декларанту 07.11.2023 та 08.11.2023 направлено електронне повідомлення щодо витребування додаткових документів у відповідності до ч.2, 3 ст. 53 МК України. Однак, листом від 08.11.2023 надано відповідь, що інші документи митному органу надаватись не будуть.

Підсумовуючи відповідач зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з дотриманням норм митного законодавства України, враховуючи сумніви митного органу щодо митної вартості товарів, які не спростовані позивачем.

09.01.2024 відповідач подав клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 16.01.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Вінницької митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін.

Інших заяв по суті справи, клопотань не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Суд, з`ясувавши доводи сторін, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, встановив таке.

04.01.2023 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАКС-ВІНН", як покупцем, та VINNTRUCK SPOLKA Z ORGANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, як продавцем, укладено Контракт № 01/01/23, відповідно до якого продавець виконує по замовленню покупця підбір та продаж покупцеві засобів наземного транспорту, їх частин і обладнання, двигунів внутрішнього згорання, як нових, так і таких, що були у використанні, що іменуються в подальшому товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість.

Згідно з вказаним Контрактом його загальна вартість становить 500000,00 Євро.

Пунктом 1.2 Контракту визначено, що відомості про товар обумовлюються в інвойсі на кожну партію товару.

Ціна за одиницю товару визначається в кожному конкретному випадку законним представником продавця і покупця та вказується в інвойсі на товар (пункт 3.2 Контракту).

Пунктом 4.3-4.4 контракту передбачено умови оплати: оплата на протязі 180 днів з моменту поставки товару (можлива передоплата), датою оплати вважається дата зарахування грошей на поточний рахунок продавця.

На виконання вказаного контракту на дану одиницю товару було виставлено інвойс від 03.11.2023 № FS/23/11/1 на суму 8000,00 Євро, товар – тягач сідельний марки DAF модель FT XF вантажний, календарний рік виготовлення 2013, номер шасі НОМЕР_2 .

В подальшому декларантом до Вінницької митниці була подана електронна митна декларація № 23UA401020060356U0, в якій митна вартість товару була визначена за ціною договору (контракту) на суму 8000,00 Євро.

До митної декларації позивач долучив: рахунок-фактуру (інвойс) від 03.11.2023 № FS/23/11/1, контракт від 04.01.2023 № 01/01/23, свідоцтво про реєстрацію Т3 від 03.11.2023 №КО7548915, довідку про транспортні витрати від 07.11.2023 № б/н, копію митної декларації країни відправлення від 05.11.2023 № 23PL402010E1698490.

За результатами розгляду поданої декларантом електронної митної декларації та доданих до неї документів, митним органом прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.11.2023 № UA401020/2023/001719 та рішення про коригування митної вартості товарів від 08.11.2023 № UA401000/2023/000095/2.

Зокрема рішенням встановлено, що в процесі митного оформлення виявлено в поданих до митного оформлення документах розбіжності, які мають виплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки ( печатка компанії на довідці про транспортні витрати від 07.11.2023 б/н має ознаки сканування на оригіналі документа).

Також в наданій довідці ТОВ "Тракс-Вінн" за підписом директора ОСОБА_1 про транспортні витрати від 07.11.2023 б/н зазначено, що страхування транспортного засобу не проводилось, хоча страхування на території ЄС є обов`язковим для транспортних засобів, що пересуваються своїм ходом по шляхах загального користування (статтею 3 Директиви 2009/103/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16 вересня 2009 року визначено, що відповідно до статті 5, кожна держава-член вживає всіх заходів необхідних для забезпечення покриття страховкою цивільної відповідальності відносно використання автотранспортних засобів).

Крім того, декларантом заявлено, що продавець та покупець взаємопов`язані особи, проте, на вимогу митного органу декларантом не було надано документи, передбачені частиною 4 статті 53 МК України. Враховуючи вказане декларанту 07.11.2023 та 08.11.2023 направлено електронне повідомлення щодо витребування додаткових документів у відповідності до ч.2, 3 ст. 53 МК України. Однак, листом від 08.11.2023 надано відповідь, що інші документи митному органу надаватись не будуть.

Враховуючи, що декларантом подано не повний пакет документів, що в обов`язковому порядку має подаватись з метою підтвердження заявленої митної вартості, а використанні відомості для цілей визначення митної вартості не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до п.п.2, 3 ст. 58 МК України застосовуються другорядні методи. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МК України) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (мали ідентичний термін та умови експлуатації, комплектацію, пробіг, технічний стан та ін.).

Визначити митну вартість за другорядними методами (ст. 62, 63 МК України) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МК України, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно з ст. 64 МК України. Джерелом числового значення митної вартості є МД від 07.11.2023 №UA204140/2023/009681, за якою оформлено товар «Сідельний тягач для перевезення напівпричепів по дорогах загального призначення марки DAF модель XF 460, ідентифікаційний номер (номер шасі) НОМЕР_3 , тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів 12902 см3, потужність двигуна 340 kw, колісна формула 4Х2 бувший у користуванні, кількість міст сидіння-2, маса у результаті максимального завантаження 20,500 т, календарний рік виготовлення 2013, модельний рік виготовлення-2013, та вартість складає 13100 Є.

В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п. 3 ст. 52 МК України він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МК України в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду.

Позивач не погоджується з рішенням про коригування митної вартості з підстав його протиправності, а тому просить його скасувати, а також скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, яка прийнята за наслідками цього рішення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відносини, пов`язані з справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України ( далі - МК України ), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Розділом VIII МК та главою 8 розділу ІІІ МК України врегульовано порядок заявлення митної вартості товарів, яка відповідно до положень ст. 52 МК України здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів.

Згідно з ч. 1-3 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч. 2 ст.52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Так, стаття 57 МК України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому варто наголосити, що кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5-8, 10 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати, понесені покупцем; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі з урахуванням результатів аналізу ризиків та залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України визначає перелік таких митних формальностей та необхідність участі у їх виконанні посадової особи митного органу (далі - АСМО «Інспектор»).

Відповідно до частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).

З наданих до суду доказів встановлено, що на підтвердження заявленої декларантом суми митної вартості до митної декларації долучено: рахунок-фактура (інвойс) від 03.11.2023 № FS/23/11/1, контракт від 04.01.2023 № 01/01/23, свідоцтво про реєстрацію Т3 від 03.11.2023 №КО7548915, довідку про транспортні витрати від 07.11.2023 № б/н, копію митної декларації країни відправлення від 05.11.2023 № 23PL402010E1698490.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугував, на думку митного органу, факт підробки печатка компанії, оскільки в довідці про транспортні витрати від 07.11.2023 б/н остання має ознаки сканування на оригіналі.

За вказаним фактом митним органом на електронну адресу позивача направлено листи від 07.11.2023 та 08.11.2023 з вимогою надати у 10 денний термін додаткові документи. У відповідь представником позивача зазначено, що декларантом було надано всі документи для визначення митної вартості товару, інші додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу не будуть надаватися.

В контексті порушення, про яке зазначає митний орган, судом досліджену довідку про транспорті витрати від 07.11.2023 б/н, за підписом директора Мартинюк М.А. та печаткою ТОВ "Тракс- Вінн", згідно з якою ТОВ "Тракс- Вінн" повідомлено, що вартість транспортних витрат до кордону України за маршрутом слідування: Warzawa, PL - м. Вінниця, фактура FS/23/11/1 від 03.11.2023 на транспортний засіб марки DAF XLRTE47MS0E987161, складає 250 євро.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Суд вважає, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах (аналогічні правові висновки викладено у постанові ВС від 27.04.2020 в справі №140/804/19, від 11.06.2020 в справі №815/5464/16, від 30.04.2020 в справі №820/231/16, від 31.03.2020, від 19.03.2020 в справі №808/4127/15).

В даному випадку суд погоджується з позицією позивача щодо автентичності та достовірності печатки на довідці про транспорті витрати від 07.11.2023 б/н. Більше того суд враховує, що аналогічний відтиск печатки ТОВ "Тракс-Вінн" міститься на контракті №01/01/23 від 04.01.2023 та в наданих відповідях на лист митного органу від 07.11.2023 та 08.11.2023, зауважень до яких у митного органу не було.

Відтак, за наслідками розгляду справи суд упевнився в тому, що зауваження митного органу по своїй суті носять формальний характер та окремо або у сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування митної вартості товару.

Крім того, вирішуючи спір по суті, судом також враховано долучений стороною позивача до позовної заяви Експертний висновок Вінницької Торгово-промислової палати України №0135 від 24.11.2023, яким підтверджено, що ціна на Товар (тягач сідельний, марки DAF FT XF, що був у використанні, номер шасі – НОМЕР_2 ), поставлений покупцю згідно з контрактом № 01/01/23 від 04.01.2023 та фактурою № FS/23/11/1 від 03.11.2023, відповідає ціні продавця.

Відтак, враховуючи висновки суду щодо необґрунтованості доводів відповідача щодо встановлених ним розбіжностей, суд зазначає, що зазначені відповідачем недоліки не впливають на митну вартість товару.

Крім того, оскаржуване рішення містить посилання, що довідка про транспортні витрати від 07.11.2023 № б/н містить інформаці, що страхування транспортного засобу не проводилось, хоча страхування на території ЄС є обов`язковим для ТЗ, що пересуваються своїм ходом по шляхах загального користування.

Суд відхиляє вказані доводи, оскільки таке страхування було здійснено продавцем до моменту придбання товару та було діючим на час імпорту, що підтверджується "зеленою картою" страхування, в якій зазначено державний номерний знак L-04226, більш того, такий вид страхування відповідає вимогам FCA Варшава (п. 2.1 контракту).

Відповідач також посилається на те, що взаємозв`язок між продавцем і покупцем міг вплинути на заявлений рівень митної вартості товару. Проте, такі доводи відповідача суд оцінює критично, позаяк чинне законодавство не забороняє відповідних взаємозв`язків між покупцем та продавцем товару.

Аналогічних висновків дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 31 жовтня 2023 року у справі №120/10075/23

Крім того, твердження відповідача про вплив даної обставини на визначення декларантом митної вартості товару ґрунтуються виключно на припущеннях без наведення належних та допустимих доказів.

Таким чином, з огляду на те, що розмір витрат, понесених позивачем, підтверджується документально, суд дійшов висновку про відсутності у митного органу підстав вважати непідтвердженими числові значення складових митної вартості.

З приводу обраного відповідачем методу визначення митної вартості товару, що ввозився позивачем на митну територію України, суд враховує наступне.

Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 (справа № 200/6521/20-а) зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Проаналізувавши обставини, що встановлені у цій справі, суд зазначає, що надані декларантом документи виключали обґрунтовані сумніви митного органу в правильності зазначеної митної вартості товарів, висновки про що зроблено вище. Документи, які подані під час митного оформлення, містили конкретні числові значення щодо ціни, яка була сплачена за товар, що ввозився на територію України в режимі імпорту. Тому, митним органом неправомірно, без достатніх на те підстав прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.

При цьому, не наведення належного (об`єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом за відсутності певних документів не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого, зокрема, резервного методу визначення митної вартості товару (постанова Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 809/872/17).

В контексті спірного питання, суд вважає за необхідне застосувати правові позиції, що зазначені в постановах від 24.11.2021 у справі №9520/11059/2020 та від 25.02.2020 у справі №260/718/19, в яких Верховний Суд звернув увагу на те, що крім номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Всупереч вказаному вище, відповідачем не наведено обґрунтованих пояснень щодо зроблених коригувань.

Таким чином суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Підсумовуючи встановлені при розгляді справи обставини та надану їм оцінку суд доходить висновку, що позивачем разом з митною декларацією № 23UA40102006035U0 були надані достатні документи для митного оформлення товару, які містили повну інформацію для підтвердження достовірності задекларованої митної вартості товару.

Відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у достовірності задекларованої митної вартості товару оскільки розбіжності на які зіслався відповідач спростовано дослідженими судом доказами.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, а відтак вказує на протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару від 08.11.2023 №UA401000/2023/000109/2 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.11.2023 № UA401020/2023/001719.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні в справі докази, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в сумі 2816,92 грн., належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 08.11.2023 № UA401000/2023/000109/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.11.2023 № UA401020/2023/001719.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАКС-ВІНН" за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 2816,92 грн. (дві тисячі вісімсот шістнадцять гривень дев`яносто дві копійки).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тракс-Вінн" (вул. Черняховського, 78, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41880129)

Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43997544)

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна