Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №693/1327/26 — Жашківський районний суд Черкаської області

Справа № 693/1327/26

Провадження № 3/693/339/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 м. Жашків

Суддя Жашківського районного суду Черкаської області Защитинська Т.І., розглянувши матеріали, що надійшли з ВПД №2 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, інваліда ІІ групи, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

19.08.2026 о 23 год. 16 хв. в м. Жашків по вул. Соборна водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vivaro, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився із застосуванням приладу Драгер . Результат огляду становить 0,87 проміле.

Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 винуватість у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав.

Пояснив, що після 23 год. 19.08.2026 поїхав на автомобілі в центр м. Жашків по ліки, в центрі м. Жашків його зупинила поліція, причину зупинки не повідомили, під час спілкування працівники поліції не роз`яснили його права, в тому числі на правничу допомогу, сам він не зміг себе захистити, перевірили його документи, запропонували без причини пройти огляд на Драгері, він тест пройшов, результат виявився позитивним. Роздруківку із тесту Драгер підписав добровільно. Потім щодо нього склали протокол, який він підписав. Алкоголь не вживав, випив ліки «Волокардин» у 8-9 год. вечора, працівникам поліції про вживання «Волокардину» не повідомляв. Незгоду із результатом тесту не висловлював, дії працівників поліції щодо незаконної зупинки не оскаржував, на момент зупинки почувався нормально, зупинка тривала пів години, працівники поліції роз`яснили відповідальність за ст. 369 КК України.

Від адвокатів ОСОБА_1 та Демидко І.В. надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивоване тим, що в протоколі серії ЕПР1 № 750088 від 19.08.2026 не вказані ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для огляду, у протоколі є посилання на тест № 5495, водночас окремий акт огляду та роздруківка тесту № 5495 відсутні, в самому протоколі вказано лише загальну назву Драгер без ідентифікуючих даних. За таких обставин запис у протоколі 0,87 проміле не може замінити первинні документи. Тобто, на думку сторони захисту огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проведено з порушенням ст. 266 КУпАП та огляд визнається недійсним. Таким чином, поза розумним сумнівом не доведено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його адвокати клопотання підтримали, просили провадження у справі закрити.

Поряд із цим адвокат Ткаченко І.Б. зазначив, що ОСОБА_1 безпідставно зупинили, відсутні підстави для огляду на стан сп`яніння в протоколі, із відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, цифровий результат Драгера є сумнівним, при продування Драгера не було звукового сигналу, що він спрацював.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).

Пунктом 1.3 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до пункту 2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно із частиною першою статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із статтею 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема:

1) протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 750088 від 19.08.2026, який складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та містить усі необхідні у ньому відомості, водій ОСОБА_1 підписав протокол без зауважень;

2) відеозаписом фіксації вчиненого правопорушення, із якого вбачається, що водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на приладі DRAGER, результат огляду 0,87 проміле, в подальшому щодо нього складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП;

3) роздруківкою тесту з пристрою DRAGER - 6810, тест № 5495 від 19.08.2026, згідно із яким результат тесту становить 0,87 проміле, водій ОСОБА_1 підписав зазначений тест;

4) актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 19.08.2026.

Суддя зазначає, що у справах за ч. 1 ст. 130 КУпАП доведенню підлягає дві обставини: факт керування транспортним засобом та керуванням ним в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Законність зупинки водія транспортного засобу не входить у предмет доказування за цією статтею.

Із відеозапису чітко встановлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, власне в своїх поясненнях, наданих суду, він не оспорював факт керування транспортним засобом та добровільність проходження огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

В цій справі огляд водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння проводився з використанням спеціальних технічних засобів, відеозапис долучено до матеріалів справи та переглянуто судом.

Із переглянутого судом відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції пройти огляд на місці зупинки чи в медичному закладі, погодився пройти огляд на місці зупинки, побачивши результат тесту 0,87 проміле ОСОБА_1 почав заперечувати, що керував транспортним засобом, на що отримав відповідь, що факт керування зафіксовано, ОСОБА_1 працівники поліції неодноразово повідомляли, що ведеться відеофіксація його зупинки та попередили про кримінальну відповідальність за ст. 369 КК України (0:04 хв по 0:08 хв відеозапису від 19.08.2026).

Крім того, суд зауважує, що ОСОБА_1 жодної незгоди з результатами вимірювання не висловлював, при цьому у разі невживання ним алкогольних напоїв логічним було б очікувати незгоду з результатом вимірювання, яку ним висловлено не було, натомість ОСОБА_1 поставивши підпис у роздруківці тест, тобто погодився із його результатом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вищезазначені докази належними, допустимими та достатніми для висновку про керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, яке зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушенні, результаті тестування на стан алкогольного сп`яніння приладом «DRAGER ARBL – 6810», акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписі з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора.

Відповідно до Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин, суд вважає, що наявні усі підстави для притягнення водія

ОСОБА_1 до відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, оскільки в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обираючи вид адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, особу правопорушника, з урахуванням чого застосовує до водія ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1

ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» особи з інвалідністю I та II груп звільняються від сплати судового збору.

ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується копією посвідчення № НОМЕР_2 , а відтак суддя звільняє його від сплати судового збору.

Керуючись статтями 40-1, 130 ч. 1, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, притягнути до адміністративної відповідальності та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, інваліда ІІ групи, від сплати судового збору.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Черкаського апеляційного суду.

Суддя Т. І. Защитинська