Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №691/1216/26 — Городищенський районний суд Черкаської області

Суд: Городищенський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №691/1216/26

Суддя: Савенко О. М.

справа № 691/1216/26

провадження № 2/691/1251/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

за участю секретаря судового засідання Шмунь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі, визнання права власності та припинення спільної часткової власності, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі, визнання права власності та припинення спільної часткової власності.

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач посилаються на те, що, вона є власником 11/100 часток у праві власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 . Житловий будинок в цілому, 11/100 часток який вона успадкувала після смерті батька, має загальну площу 371,9 кв.м., житлову площу - 270,6 кв.м.. Іншим співвласником вказаного будинку є: ОСОБА_2 , якому належить 14/100 часток. Фактично з моменту набуття права власності на частину будинку, він розподілений між співвласниками на окремі домоволодіння з обладнаними окремими входами та комунікаціями. Враховуючи те, що у позасудовому порядку, позивач не має змоги виділити свою частку, то прийнято рішення звернутися до суду із вказаним позовом. Виділення часток необхідно для реалізації своїх прав на вільне володіння, користування та розпорядження своєю власністю (а.с.1-7).

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 22 липня 2026 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву та пред`явлення зустрічного позову.

У підготовчому засіданні 28 вересня 2026 року постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження та призначення цивільної справи до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та її представник Салій С.А., 28 вересня 2026 року надіслав заяву за вхідним № 6535/26-Вх, про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують.

Відповідач ОСОБА_2 , у судове засідання не прибув, 25 вересня 2026 року за вхідним № ЕП-2263/26-Вх надіслав заяву про розгляд без його участі як відповідача, у зв`язку з територіальною віддаленістю суду та зайнятістю за місцем роботи прошу. Не заперечую проти задоволення позовних вимог.

Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду по суті, так як сторони повідомлені вчасно та належним чином. При прийнятті рішення суд орієнтований і на судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Так, згідно п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява № 8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

За таких обставин, суд вважає, що у справі достатньо доказів для об`єктивного розгляду і слухає справу у їх відсутність. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, враховуючи належне повідомлення сторін, розглянувши заяву представника позивача про слухання без їх участі, вивчивши та дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

За змістом ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.

Частиною 1 ст.16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, окрім іншого, визнання права.

Відповідно до ст.6 Європейської Конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13, зазначеної Конвенції, на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "Онер`їлдіз проти Туреччини" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу, ст.16 Цивільного Кодексу України.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелічує підстави для державної реєстрації прав, так, зокрема, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: свідоцтва про право на спадщину; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно та ін.

Судом встановлено та підтверджується вивченими і дослідженими доказами у справі, що згідно паспорта громадянина України Серії НОМЕР_1 , виданий Печерським РУ ГУ МВС України 07 лютого 2006 року, позивач ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с.9). Позивачу ОСОБА_3 є власником 11/100 часток у праві власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , який вона успадкувала після смерті батька, має загальну площу 371,9 кв.м., житлову площу - 270,6 кв.м., відповідно до свідоцтвв про право на спадщину за заповітом від 28 червня 2025 року посвідченого Бідною М.О, державним нотаріусом Городищенської державної нотаріальної контори Черкаської області, зареєстровано в реєстрі за №1315 та витягом з Державного реєстру речових прав, індексний номер витягу 433326864 (а.с.10-12). Згідно до інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №484343213, іншим співвласником вказаного будинку є ОСОБА_2 , якому належить 14/100 часток (а.с.13). Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 , житловий будинок має загальну площу 371,9 кв.м., житлову площу - 270,6 кв.м., домоволодіння складається з: житловий будинок - А-2, сарай - Б (а.с.14-20). Згідно висновку Комунального проектно - виробничого архітектурно - планувального підприємства Черкаської обласної ради, щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна від 16 липня 2026 №136/01-10 виділ частки 11/100 є технічно можливим, новоутворений об`єкт нерухомого майна (частка 11/100) складається: квартира АДРЕСА_2 , загальна площа - 41,7 кв.м., житлова площа - 31,3 кв.м (а.с.21).

Визнання права власності на майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення такого.

Судом встановлено під час розгляду позовних вимог позивач відсутность спору про право, крім цього і відповідач у справі повідомив суд письмово, що не заперечує проти задоволення позовних вимог, з врахуванням належного повідомлення про судовий розгляд, щодо наявності такого, як і не надали доказів які б спростовували чи заперечували право власності позивача на визначені та закріплені за ним у визначеному чинним законодавством порядку частки у спільному частковому майні у виді житлового будинку. Сторонам у справі було створено судом всі умови для реалізації їх прав і процесуальних обов`язків з метою не порушення їх прав та інтересів у справі яка розглядалася. На підставі досліджених судом доказів, встановлені правові підстави для виділу позивачу частки в натурі, визнання за нею права власності та припинення спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з метою забезпечення її прав та інтересів, як власника майна у спільній частковій власності.

Позивачем сплачено судовий збір, згідно до квитанцій про сплату №4580-3387-4442-3330 від 20 липня 2026 року в сумі 1331,20 грн., у зв`язку з розглядом цивільної справи з вимогами майнового характеру, які слід залишити за нею, без вирішення питання про їх відшкодування відповідачем, остільки клопотань про їх відшкодування до суду не заявлено.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 263, 264, 265, 273,293, 315,352, 354 ЦПК України, ст.ст. 3, 16, 319, 328, 392 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі, визнання права власності та припинення спільної часткової власності - задоволити.

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_3 , РНОК1Н1 НОМЕР_2 , в натурі 11/100 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_2 , загальна площа - 41,7 кв.м., житлова площа - 31,3 кв.м..

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на виділену частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , як на окремий об`єкт нерухомості: квартира АДРЕСА_2 , загальна площа - 41,7 кв.м., житлова площа - 31,3 кв.м..

Припинити право спільної часткової власності на 11/100 частки, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 .

Копію рішення суду направити сторонам у справі, для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

СуддяО. М. Савенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua