Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №711/8601/26 — Багачевський міський суд Черкаської області

Справа № 711/8601/26

Провадження № 2-а/690/10/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Багачеве

Багачевський міський суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Линдюка В.С.,

секретар судового засідання Руденко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Багачевського міського суду Черкаської області в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом за змістом якого просить скасувати постанову серії ЕГА № 2084735, винесену 15.08.2026 року інспектором першого взводу третьої роти першого батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Куртою Р.В., про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 182 КУпАП, та закрити провадження в даній справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова винесена за відсутності належних доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, оскільки рівень шуму сертифікованим вимірювачем рівня звуку не встановлювався, а тому факт перевищення допустимих норм шуму об`єктивно не доведено. Позивач посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27.12.2019 року в справі № 650/1061/16-а, про те, що обставини, які повинні доводитися дослідженням шумового навантаження уповноваженими органами, не можуть доводитися показаннями свідків. Також зазначено, що поліцейський повно та всебічно не дослідив обставини справи, а обов`язок доказування правомірності оскаржуваного рішення покладається на відповідача.

Ухвалою від 21.09.2026 року відкрито провадження в даній справі в порядку спрощеного позовного провадження, визначеному ст. 286 КАС України, та витребувано в Департаменту патрульної поліції матеріали справи про адміністративне правопорушення, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови.

Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву за змістом якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Позиція представника відповідача мотивована тим, що 15.08.2026 року близько 00 год. 07 хв. на службовий планшет патрульного екіпажу надійшов виклик про порушення тиші за адресою: АДРЕСА_1 . Прибувши на місце події працівниками поліції відвідано вказану квартиру та встановлено, що позивач у ній користувався звуковідтворювальною апаратурою, при цьому шум проникав за межі приміщення, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 32 Закону України «Про систему громадського здоров`я». Після встановлення особи позивача, роз`яснення йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, поліцейським розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено оскаржувану постанову, копію якої позивач отримав. Представник відповідача зазначає, що для притягнення до відповідальності за порушення заборони, встановленої ч. 3 ст. 32 Закону України «Про систему громадського здоров`я», заміри рівня шуму спеціальними засобами не потрібні, а достатньо встановити факт користування звуковідтворювальною апаратурою в період з 22 до 8 години, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та зафіксованим викликом на спеціальну лінію «102». До відзиву долучено диск з відеозаписами, копії електронного рапорту та картки реєстрації виклику.

Позивач надіслав до суду відповідь на відзив за змістом якого вказав, що не погоджується з доводами відповідача. Повторно вказав, що в матеріалах справи відсутні акти замірів чи протоколи вимірювань, які б підтверджували перевищення допустимого рівня шуму, а сам по собі факт відкриття дверей чи наявність фонового звуку на відеозаписі не свідчить про вчинення правопорушення, оцінка звуку поліцейським «на слух» є суб`єктивною, тож усі сумніви щодо доведеності вини мають тлумачитися на його користь. Просив позов задовольнити та розглянути справу за його відсутності.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, місце та час розгляду справи, у розумінні ст. 268 КАС України, в судове засідання не з`явились, позивач просив розглядати справу за його відсутності, клопотань про відкладення розгляду справи від імені відповідача до суду не надходило.

Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття в судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши доводи адміністративного позову, відзиву на нього та відповіді на відзив, дослідивши зміст оскаржуваної постанови, наданий відповідачем відеозапис та інші матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 222, ч. 1 ст. 287, ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи органу Національної поліції про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено особою, відносно якої її винесено, у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП та змісту п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.06.1988 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» (зі змінами та доповненнями), суд розглядаючи скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що за змістом оскаржуваної постанови від 15.08.2026 року серії ЕГА № 2084735 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП, шляхом накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн., так як він 15.08.2026 року о 00 год. 23 хв. перебуваючи в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , користувався звуковідтворювальною апаратурою, при цьому шум проникав за її межі, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 32 Закону України «Про систему громадського здоров`я».

Положеннями ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч. 1 ст. 182 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

Таким чином, вказана диспозиція статті є бланкетною, оскільки відсилає, крім іншого, до відповідного законодавства у сфері громадського здоров`я.

Приписами ч. 3 ст. 32 Закону України «Про систему громадського здоров`я» заборонено гучний спів і вигуки, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів на захищених об`єктах з 22 до 8 години.

Відповідно до змісту п. 4) ч. 1 ст. 32 Закону України «Про систему громадського здоров`я» до захищених об`єктів, крім іншого, віднесено, зокрема, житлові будинки та прибудинкові території.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, рапортом уповноваженої посадової особи, іншими документами.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови, а також наявність у діях позивача 15.08.2026 року складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП, суд враховує наступне.

Згідно копії картки події та електронного рапорту, долучених відповідачем до відзиву, 15.08.2026 року о 00 год. 05 хв. на спеціальну лінію «102» надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , сусіди порушують тишу, гучно грає російська музика, що заважає спати. Повідомлення зареєстровано в журналі єдиного обліку Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області за № 82038.

За змістом рапорту інспектора Курти Р.В. від 15.08.2026 року, прибувши на місце виклику, він зустрівся із заявницею, яка повідомила, що сусід з квартири АДРЕСА_2 слухає гучну музику. Піднявшись до вказаної квартири, було чутно музику, а після стуку двері відчинив ОСОБА_1 , який мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, та був не згідний з допущеним порушенням, зазначаючи, що має право слухати музику, в зв`язку з чим проведено розгляд справи та винесено постанову від 15.08.2026 року серії ЕГА № 2084735.

Наведене узгоджується з відеозаписами з нагрудних камери працівників поліції, наданими представником відповідача, на яких зафіксовано факт того, що з квартири АДРЕСА_2 , двері до якої відчинив ОСОБА_1 , 15.08.2026 року о 00 год. 23 хв. лунає музика. На подальших фрагментах відеозапису зафіксовано проведення працівниками поліції роз`яснювальної роботи з ОСОБА_1 та його незгоду з неможливістю слухати музику в цей час, повідомлення позивачу про розгляд справи про адміністративне правопорушення, а також роз`яснення йому прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та вручення в подальшому копії оскаржуваної постанови.

Позивачем у позовній заяві та відповіді на відзив не заперечувався факт користування ним звуковідтворювальною апаратурою в квартирі адресою: АДРЕСА_1 , в нічний час 15.08.2026 року, тож вказане не підлягає доказуванню згідно приписів ч. 1 ст. 78 КАС України. Доводи позивача зводяться виключно до того, що рівень шуму не вимірювався спеціальними технічними засобами.

Суд критично оцінює такі доводи, оскільки позивача притягнуто до адміністративної відповідальності не за перевищення допустимих рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, а за порушення визначеної ч. 3 ст. 32 Закону України «Про систему громадського здоров`я» заборони на користування звуковідтворювальною апаратурою на захищеному об`єкті в період з 22 до 8 години.

Водночас склад цього порушення не пов`язується законом з певним рівнем шуму, тому для його встановлення не вимагається проведення інструментальних вимірювань, а достатнім є доведення самого факту користування звуковідтворювальною апаратурою в житловому будинку в нічний час, внаслідок якого звук поширюється за межі приміщення і порушує тишу.

З цих же підстав суд не бере до уваги посилання позивача на постанову Верховного Суду від 27.12.2019 року в справі № 650/1061/16-а, оскільки висновки, викладені в ній, стосуються обставин, які підлягають доведенню шляхом дослідження шумового навантаження, тобто перевищення допустимих рівнів шуму, що не є предметом доказування в цій справі. Подібність правовідносин у вказаній справі та в цій справі відсутня.

Також суд враховує, що висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 26.04.2018 року в справі № 338/1/17, про те, що саме по собі описання в постанові складу адміністративного правопорушення не може бути належним доказом його вчинення, в даному випадку не свідчать про протиправність оскаржуваної постанови, оскільки обставини, зазначені в ній, підтверджуються іншими доказами, а саме зафіксованим зверненням на спеціальну лінію «102», рапортом поліцейського та відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, які є належними, допустимими, узгоджуються між собою та в сукупності достатньо підтверджують подію правопорушення.

За таких обставин суд не вбачає сумнівів щодо події правопорушення та винуватості позивача, які б підлягали тлумаченню на його користь у розумінні правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 08.07.2020 року в справі № 463/1352/16-а, а доводи позивача про суб`єктивну оцінку поліцейським характеру звуку висновків суду не спростовують.

Крім того, судом встановлено, що оскаржувану постанову винесено уповноваженою посадовою особою органу Національної поліції відповідно до ст. 222 КУпАП, з дотриманням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, позивачу роз`яснено його права та вручено копію постанови, а адміністративне стягнення накладено в межах санкції ч. 1 ст. 182 КУпАП. Розмір накладеного штрафу позивачем не оспорювався.

Таким чином, відповідачем надано до суду належні та допустимі докази, які підтверджують обґрунтованість та правомірність оскаржуваного рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі оскаржуваної постанови за ч. 1 ст. 182 КУпАП, а доводи позивача правомірність оскаржуваної постанови не спростовують.

За змістом п. 1) ч. 1 ст. 293 КУпАП, п. 1) ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, крім іншого, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позов без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд вважає доведеною наявність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП, за яким кваліфіковано діяння ОСОБА_1 , як наслідок, оскаржувана ним постанова про накладення адміністративного стягнення від 15.08.2026 року серії ЕГА № 2084735 є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, а відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, у розумінні ст. 132 КАС України, відсутні підстави для їх розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 182, 222, 245, 251, 280, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 72, 73, 77, 78, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 268, 271, 272, 286, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу від 15.08.2026 року серії ЕГА № 2084735.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , паспорт № НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ.

Суддя Линдюк В.С.