Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №317/3424/26 — Корецький районний суд Рівненської області

Суд: Корецький районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №317/3424/26

Суддя: Сірак Д. Ю.

Cправа № 317/3424/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 року Корецький районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в :

Представник ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» звернувся до суду з позовом вказуючи, що 08 жовтня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 , в електронному вигляді, було укладено договір позики № 77436752 на суму 6 500,00 грн. Кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу суму позики на банківську картку № НОМЕР_1 . Натомість відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав: суму позики у встановлений договором строк не повернув та проценти за користування позикою не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. в сумі 20 676,80 грн., з яких: 6 500 грн. — основна сума боргу та 14 176,80 грн — проценти. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило право вимоги до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 025-040122 від 04.01.2022 та відповідного реєстру прав вимоги, в тому числі і до відповідача за вказаним договором позики. Після чого, ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило право вимоги до ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» на підставі договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025. Таким чином, позивач, на правах нового кредитора, звертається до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість в зазначеному розмірі, а також понесені судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив справу розглянути без участі представника позивача та зазначив, що проти винесення заочного рішення не заперечує, про що також додав до позовної заяви відповідне клопотання.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином за зареєстрованим місцем проживання. Про причини неявки суду не повідомлено, відзиву на позов не надходило, як і будь яких інших заяв чи клопотань.

Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, а також те, що сторона позивача не заперечувала щодо розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Дослідивши подані матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення виходячи з такого.

08.10.2021 року між ТОВ “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ” та ОСОБА_1 було укладено ДОГОВІР ПОЗИКИ № 77436752 (НА УМОВАХ ПОВЕРНЕННЯ ПОЗИКИ В КІНЦІ СТРОКУ ПОЗИКИ), за яким позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику), на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а який зобов`язується повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до п. 2.1.- 2.3. Договору, сума позики становить 6 500,00 грн., строк позики – 30 днів; процентна ставка (базова) – 1,99 % в день. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою – 2,70 % в день.

Відповідно до п. 5.2. Договору, позичальник до моменту підписання договору вивчив його зміст та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents license/ (Правила), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Додатком № 1 до ДОГОВОРУ ПОЗИКИ № 77436752 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 08.10.2021 року є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

До Договору долучається Паспорт споживчого кредиту (позика на умовах повернення в кінці строку позики) Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит; ПРАВИЛА НАДАННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ У ПОЗИКУ ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) в редакції від 14.05.2021 року.

Відповідно до Платіжної інструкції 1a7e2939-ad93-47b8-b613-7a6d62c17911, 08.10.2021 року на банківську картку відповідача НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти в сумі 6 500,00 грн.

За розрахунком ТОВ “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ”, станом на 11.06.2022 року, заборгованість ОСОБА_1 склала 20 676,80 грн.

04 січня 2022 року між ТОВ “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ” та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 025-04012022, за яким до останнього перейшло право вимоги, в тому числі і до ОСОБА_1 за Договором № 77436752 в загальній сумі 20 676,80 грн., з яких: 6 500,00 грн. – за тілом кредиту, 14 176,80 грн. – проценти (за 201 день прострочення виконання договірних зобов`язань), що відображено у Витязі з Реєстру прав вимог № 10/06/22 до договору факторингу № 025-040122.

17 грудня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» було укладено Договір факторингу № 17/12/25-01, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором 77436752 від 08.10.2021 року в сумі 20 676,8 грн., відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, відповідно до ст. 1055 ЦК України.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються ЗУ «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документу. Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документу, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до положень ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У ст. 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що всупереч умовам зазначеного договору позики, відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань та не здійснив погашення заборгованості на рахунки жодного з кредиторів, доказів протилежного стороною відповідача суду не надано, розрахунків позивача не спростовано та власних контррозрахунків не здійснено.

На переконання суду, кредитодавець та відповідач досягли згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі, щодо розміру позики, порядку її надання та повернення, строку дії договору, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

Вказані умови не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування позикою сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України. До такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що не суперечать умовам договору та вимогам законодавства.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за Договором № 77436752 в розмірі 20 676,80 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, задовольняючи позов повністю, стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеномустаттею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження факту надання адвокатом правничої допомоги у зв`язку із розглядом цієї справи до матеріалів справи додано: Договір про надання правничої допомоги № ДВ-20260202/001 від 02.02.2026 року; свідоцтво адвоката та документи, що підтверджують повноваження адвоката; Прайс-лист послуг адвоката; Заявку на надання правової допомоги № 583 від 01.04.2026 року; Витяг акту № 583 про надання юридичної допомоги; Документ, що підтверджує оплату правничої допомоги або обов`язок її оплати; Договір з ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ», додатки, акти виконаних робіт та платіжні документи.

Судом встановлено, що позивач користувався правовою допомогою, поніс витрати на правничу допомогу, при цьому суд зазначає про відсутність обов`язку присуджувати стороні, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, при визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на вищезазначене, враховуючи те, що справа є малозначною за ціною позову, розгляд справи здійснювався без участі сторін, при цьому, дії щодо підготовки позову у справі не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 4 000 грн., що буде відповідати розумності, виваженості та справедливості по відношенню до обох сторін.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 2, 10, 12, 141, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», код ЄДРПОУ: 43950742, місцезнаходження: м. Київ, проспект Соборності, 30-А, приміщення (офіс) 321, заборгованість за Договором позики № 77436752 від 08 жовтня 2021 року у розмірі 20 676 (двадцять тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 80 коп., 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. судового збору та 4 000,00 (чотири тисячі) грн. витрат за надання професійної правничої допомоги.

Відповідачем може бути подана до Корецького районного суду Рівненської області заява про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони по справі:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ», 02154, м. Київ, проспект Соборності, 30-А, приміщення (офіс) 321, код ЄДРПОУ 43950742;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua