Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №561/1231/26 — Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/1231/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року с-ще Зарічне

Суддя Зарічненського районного суду Рівненської області Світличний Р.В., розглянувши матеріали адміністративних справ, які надійшли з відділення поліції № 2 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 за

ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

роз`яснивши права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП,

з участю законного представника - ОСОБА_2

УСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №776997, 20 вересня 2026 року ОСОБА_1 о 21:24 год на автодорозі Серники-Зарічне, керував мотоциклом «Tekken-250» державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме не отримав посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1.А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав, факт керування мотоуциклом категорично заперечив. Під час складання протококів він неодноразово пояснював поліцейським, що мотоциклом не керував. Проте, не зважаючи на його доводи поліцейські склали на нього адміністративні матеріали. Полійцеським було відомо, що він неповнолітній, проте адміністративні матеріали складались без батьків. Просив закрити провадження у справі.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до таких висновків.

За змістом ч.2 ст.126 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно з п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005р. з наступними змінами «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

В матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 мотоциклом «Tekken-250» державний номерний знак НОМЕР_1 .

З відтвореного в ході судового розгляду відеозаписів неможливо встановити, чи керував ОСОБА_1 мотоциклом «Tekken-250» державний номерний знак НОМЕР_1 , оскільки службовий автомобіль поліції під`їхав до мотоцикоа, який перебував у нерухомому стані з вимкненим двигуном, а ОСОБА_1 в цей час витягував мотоцикл із кювета. На запитання поліцейського першою відповіддю ОСОБА_1 була: «він кинув мотоцикла». В ході спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 неодноразово наголошував, що мотоциклом він особисто не керував.

Таким чином, факт керування ОСОБА_3 транспортним засобом, доводиться лише обставинами, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, який не підтверджений будь-якими іншими доказами, а тому не може лежати в основі судового рішення.

Протокол про адміністративні правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Таким чином, на переконання 20 вересня 2026 року ОСОБА_1 о 21:24 год на автодорозі Серники-Зарічне ОСОБА_1 не керував будь-яким транспортним засобом, цей транспортний засіб не буксирував (абз. 14 п. 1.10 Правил дорожнього руху), що у свою чергу унеможливлює притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП.

Окрім того, згідно ч. 2 ст. 33 ЗУ «Про національну поліцію» проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.

Статтею 270 КУпАП встановлено, що інтереси неповнолітньої особи, яка притягується до адміністративної відповідальності мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

В порушення вищезазначених норм, поліцейськими не було залучено до участі в оформленні адміністративних матеріалів законних представників ОСОБА_1 та матеріали справи не містять відомостей про вжиття таких заходів.

Законний представник ОСОБА_1 мати ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що про складання матеріалів відносно сина вона дізналась від самого сина.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені у протоколі "поза розумним сумнівом" не знайшли свого підтвердження.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

З огляду на викладене, провадження у справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247 КУпАП

постановив:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Зарічненський районний суд Рівненської області.

Суддя Р.В. Світличний