Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №550/1201/26 — Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/1201/26

Провадження № 3/550/359/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року селище Чутове

Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Литвин В.В.,

розглянувши матеріали справи, які надійшли від СПД № 2 ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області, про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності раніше, протягом року, не притягалася,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 07.09.2026 серії ВАД № 994546 ОСОБА_1 11.08.2026 в період часу з 20 год 00 хв по 21 год 00 хв за місцем свого проживання ухилилася від виконання покладених на неї обов`язківщодо догляду та виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 11.08.2026 о 21 год. 00 хв. керував транспортним засобом марки Мустанг МС-200 по вул. Центральній в с. Вільниця не маючи права керування, чим ОСОБА_1 порушила норми ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 150 Сімейного кодексу України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, до канцелярії суду подала заяву про розгляд справи без її участі.

Згідно з положеннями ст. 268КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 184 КУпАП не належить до правопорушень, за яким присутність у судовому засіданні особи є обов`язковою, у зв`язку з чим, суддя вважає за можливе розглядати справу за її відсутності.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя встановив наступне.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

При цьому, державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Положеннями ч. 3 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність для батьків за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, виражається у вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП.

Отже, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП необхідно встановити наявність у діях неповнолітнього ОСОБА_2 ознак конкретного адміністративного правопорушення.

Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 994546 від 07.09.2026 не вказано, яке правопорушення (а саме статтю та частину статті КУпАП), вчинив неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та не надано доказів вчинення такого правопорушення.

Натомість, у протоколі зазначено лише твердження про ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» обов`язків, щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому, диспозиція ч. 3 ст. 184 КУпАП при описі об`єктивної сторони правопорушення не передбачає ухилення батьків від виконання обов`язків виховання дитини, а пов`язує настання адміністративної відповідальності лише з фактом вчинення дитиною у віці від 14 до 16 років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП.

Крім того, суддя зазначає, що з матеріалів справи вбачається: адміністративне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , мало місце 11.08.2026 року, тоді як протокол про адміністративне правопорушення складено лише 07.09.2026 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому з матеріалів справи не вбачається обставин, які б об`єктивно перешкоджали складанню протоколу у встановлений законом строк, а також не наведено належного обґрунтування причин такого тривалого проміжку часу між виявленням адміністративного правопорушення та оформленням протоколу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене, суддя доходить висновку про наявність істотного порушення порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим такі матеріали не можуть бути покладені в основу висновку про доведеність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Як вже зазначалося, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин (правопорушення) був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, встановлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений законодавством, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Також в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Враховуючи вищевикладене, суддя доходить висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки її вина не підтверджується належними та достовірними доказами у справі про адміністративне правопорушення, що виключає можливість притягнення її до відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, а тому відповідно п. 1 ст. 247КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 3 ст. 184, ст. 245, п. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 254, 268, 279, 280, 283, 284, 287, 289, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В.В. Литвин