Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №554/12011/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 06.10.2026Справа № 554/12011/26

Провадження № 2/554/5633/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року місто Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі головуючого судді Бугрія В.М., за участю секретаря судових засідань Мазніченко М.А., розглянувши в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

встановив:

11.08.2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, де просила суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалася на те, що позивач ОСОБА_1 з 04 липня 2003 року зареєстрована та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 (рішенням виконкому Октябрської районної у місті Полтави ради № 262 від 26.07.2005 року змінено нумерацію квартири з №2 на АДРЕСА_3 ) та являється основним квартиронаймачем, згідно рішення Октябрського РВК № 173 від 11.05.2004 року.

Дана квартира являється комунальною, не є службовою, ордер на вселення відсутній, що являлося перешкодою для реалізації позивачем права на її приватизацію.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 03.01.2025 року, що набрало законної сили 04.02.2025 року по цивільній справі № 554/11662/24 визнано за позивачем ОСОБА_1 право користування на законних підставах жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 з 04 липня 2003 року.

З метою подальшої реалізації права на приватизацію займаного позивачем житлового приміщення, остання в жовтні 2025 року звернулася до Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради із заявою та копіями документів, в якій прохала роз?яснити чи наявні в неї всі необхідні документи для приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_2 , також прохала прийняти їх, а в разі відмови надати вмотивовану відповідь.

На подану заяву отримано відповідь від 07.11.2025 року за № 01-05-01.1-12/709-582 якою повернуто позивачеві заяву з доданими до неї копіями документів, роз?яснено право повторного звернення, з урахуванням зауважень вказаних у листі.

У цьому ж листі зазначено про відсутність у позивача документів, що підтверджують невикористання ( або залишок ) житлових чеків для приватизації державного житлового фонду за період реєстрації місця проживання після 1992 року до 03.12.2002 року за адресою: АДРЕСА_4 та зазначено про те, що донька позивача - ОСОБА_2 (відповідач по справі) знята з реєстрації місця проживання у квартирі АДРЕСА_1 19.05.2025 року, проте відповідно до норм житлового законодавства України зняття особи з реєстрації місця проживання у визначених законом випадках не припиняє її права користування житловим приміщенням.

Так, донька позивача - ОСОБА_2 з 06.01.2006 року мала зареєстроване місце проживання разом у вищезгаданій квартирі.

19.05.2025 року відповідач ОСОБА_2 добровільно знялася з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки близько 20 років на постійній основі проживає в Об?єднаних Арабських Еміратах, наміру та бажання повертатися на постійне місце проживання до України не має. Крім того, факт постійного проживання відповідача за кордоном підтверджується відповідними відмітками в її закордонному паспорті. З цього ж закордонного паспорту вбачається, що ОСОБА_2 з 2019 року являється резидентом Об?єднаних Арабських Еміратів, що надає їй право законного проживання, працевлаштування в країні, відкриття рахунків в банках, оформлення медичного страхування тощо.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтава від 13.08.2026 року відкрито провадження по даній справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

24.08.2026 року від представника третьої особи Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради надійшло пояснення, де просить розглядати справу без їх участі, при вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

01.09.2026 року від відповідачки надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суддя ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст. ст. 280-281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 04 липня 2003 року зареєстрована та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 (рішенням виконкому Октябрської районної у місті Полтави ради № 262 від 26.07.2005 року змінено нумерацію квартири з №2 на АДРЕСА_3 ) та являється основним квартиронаймачем, згідно рішення Октябрського РВК № 173 від 11.05.2004 року.

Дана квартира являється комунальною, не є службовою, ордер на вселення відсутній, що являлося перешкодою для реалізації позивачем права на її приватизацію.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 03.01.2025 року, що набрало законної сили 04.02.2025 року по цивільній справі № 554/11662/24 визнано за позивачем ОСОБА_1 право користування на законних підставах жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 з 04 липня 2003 року.

З метою подальшої реалізації права на приватизацію займаного позивачем житлового приміщення, остання в жовтні 2025 року звернулася до Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради із заявою та копіями документів, в якій прохала роз?яснити чи наявні в неї всі необхідні документи для приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_2 , також прохала прийняти їх, а в разі відмови надати вмотивовану відповідь.

На подану заяву отримано відповідь від 07.11.2025 року за № 01-05-01.1-12/709-582 якою повернуто позивачеві заяву з доданими до неї копіями документів, роз?яснено право повторного звернення, з урахуванням зауважень вказаних у листі.

У цьому ж листі зазначено про відсутність у позивача документів, що підтверджують невикористання ( або залишок ) житлових чеків для приватизації державного житлового фонду за період реєстрації місця проживання після 1992 року до 03.12.2002 року за адресою: АДРЕСА_4 та зазначено про те, що донька позивача - ОСОБА_2 ( відповідач по справі ) знята з реєстрації місця проживання у квартирі АДРЕСА_1 19.05.2025 року, проте відповідно до норм житлового законодавства України зняття особи з реєстрації місця проживання у визначених законом випадках не припиняє її права користування житловим приміщенням.

Так, донька позивача - ОСОБА_2 з 06.01.2006 року мала зареєстроване місце проживання разом у вищезгаданій квартирі.

19.05.2025 року відповідач ОСОБА_2 добровільно знялася з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки близько 20 років на постійній основі проживає в Об?єднаних Арабських Еміратах, наміру та бажання повертатися на постійне місце проживання до України не має.

Таким чином, відповідач тривалий час не проживає у квартирі, і внаслідок цього позивач, як квартиронаймач, несе необґрунтовані додаткові витрати по оплаті комунальних послуг за зареєстрованого в житловому приміщенні відповідача, який станом на даний час втратив право на користування цим житлом.

Відповідач відсутній за місцем своє реєстрації, оскільки не має наміру більше проживати в квартирі й проживає в іншому місці, тобто відсутній в ній без поважних на то причин, домовленості між ним та позивачем про збереження за ним даного житлового приміщення відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

З аналізу вказаної норми є, що наявність у особи статусу наймача або члена сім`ї наймача не є визначальним при вирішенні питання щодо їх права на користування житловим приміщенням та реєстрацію в ньому. Обов`язковою умовою для цього є встановлення факту відсутності особи в займаному ним приміщенні понад встановлені законом строки без поважних на те причин, на чому також акцентує увагу Верховний Суд України в п. 9 Постанови Пленуму № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України».

Згідно із ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

У частині 1 статті 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 72 ЖК України врегульовано, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. Пунктом 34 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71,72,116,156 ЖК України, стаття 405 ЦК), зокрема від вирішення вимог про позбавлення права користування жилим приміщенням.

Відповідно до положень ст. 71 ст. 72, Житлового кодексу України, ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться виключно в судовому порядку. Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі такого судового рішення, яке набрало законної сили.

При цьому, положення ст.7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання, що в повному обсязі відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 16 січня 2012 року у справі № 6-57цс11.

Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року, справа № 490/12384/16-ц, провадження № 61-37646св18; Верховного Суду від 22 листопада 2018 року, справа № 760/13113/14-ц, провадження № 61-30912св18.

Із матеріалів справи, поважних причин відсутності відповідача за місцем реєстрації понад шість місяців судом не встановлено. З матеріалів справи вбачається, що відповідач житлом не цікавиться, витрат по його утриманню не несе. Фактичне місце проживання або місцезнаходження відповідача не відоме.

Відповідач без поважних причин, понад шість місяців відсутній за місцем реєстрації, що є правовою підставою для визнання їх, згідно ст.71,72 Житлового Кодексу України, таким, що втратив право користування цим житловим приміщенням.

Позивач аргументував мету (поліпшення житлових умов інших громадян, які цього потребують), яку він переслідував, подавши позов про визнання відповідача таким, що втратив право користування житлом та співрозмірність відповідній меті. А обґрунтування пропорційності позбавлення житла Європейський суд з прав людини вважає обов`язковою умовою належного застосування статті 8 Конвенції (mutatis mutandis«Dakus v. Ukraine», № 19957/07, § 50-51, ЄСПЛ, від 14 грудня 2017 року).

Так як реєстрація відповідача у зазначеному житлі, який фактично там не проживає, перешкоджає позивачу у реалізації своїх прав, суд доходить висновку щодо задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя В.М.Бугрій