Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №554/17588/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 05.10.2026Справа № 554/17588/25

Провадження № 2-о/554/40/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого – судді Савченко Л.І.

присяжних - Денисенка А.О., Яременка В.Л.

при секретарі судового засідання – Титаренко Д.В.

представника заявника – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтава цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України , про оголошення особи померлою, -

в с т а н о в и в :

Заявник ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, у якій просить оголосити померлим громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, останнє відоме місце проживання та реєстрації АДРЕСА_1 , визначивши заінтересованими особами Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Заяву мотивувала тим, ОСОБА_4 є його батьком, який з 1995 року залишив роботу та фактично не проживав за місцем реєстрації у квартирі АДРЕСА_2 , яка належала йому на праві власності. Заявник зазначає, що батько у зазначеній квартирі з`являвся періодично, останній раз мати бачила його у 1997 році. Після цього ОСОБА_4 ніхто з родичів чи сусідів не бачив, будь-які його речі у квартирі відсутні. Факт відсутності ОСОБА_4 та обставини , пов`язані з його відсутністю , встановлені рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 30 квітня 1999 року, яким він визнаний безвісно відсутнім. Вказане рішення набрало законної сили 10 травня 1999 року. ОСОБА_2 зазначив, що 29.04.1996 року ОСОБА_4 подарував, а він прийняв у дар частину квартири АДРЕСА_2 , яка належала йому на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації житла м. Полтави 20.10.1995 року. Право власності його батьком зареєстроване у Полтавському МБТІ у відповідності до діючого на той час законодавства. ОСОБА_2 зазначає, що з метою усунення невизначеності , яка склалася, зокрема, для оформлення його спадкових прав, отримання у нотаріуса відповідного свідоцтва та реалізації свого права користування та розпорядження нерухомим майном у відповідності до ст. ст. 317,319 ЦК України , вимушений звернутись до суду з даною заявою.

Ухвалою суду від 18 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами окремого позовного провадження.

Ухвалою суду від 10 лютого 2026 року витребувано докази по справі.

24 лютого 2026 року на виконання вимог ухвали суду від 10 лютого 2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до суду надійшла витребовувана інформація (а.с.63).

18 березня 2026 року на виконання вимог ухвали суду від 10 лютого 2026 року від Головного управління ДПС у Полтавській області до суду надійшла витребовувана інформація (а.с.70).

Ухвалою суду від 28 травня 2026 року витребувано докази по справі (а.с.84).

18 червня 2026 року на виконання вимог ухвали суду від 28 травня 2026 року від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України до суду надійшла витребовувана інформація (а.с.89).

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 – ОСОБА_1 заяву підтримала, просила її задовольнити.

Від представника заінтересованої особи Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Н.Колесник до суду надійшла заява про розгляд справи без участі їхнього представника (а.с.88).

Заінтересована особа ОСОБА_3 надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, обставини викладені в заяві підтверджує (а.с.48).

Суд, заслухавши думку представника заявника, свідка, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 25 квітня 1988 року, виданого відділом РАЦС Октябрського РВК м.Полтави, а/з 629 (а.с.8).

З Витягу з реєстру територіальної громади № 2025/014975270 від 13.10.2025 року та довідки КП «ЖЕО №2» від 05.11.2025 року № 1729 вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (а.с.11,11 А).

З Акту складеного 06.11.2025 р. ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 вбачається, що останні є сусідами ОСОБА_2 та підтверджують, що останній є наймачем квартири АДРЕСА_2 , у якій він проживає разом із дружиною та донькою. Раніше в даній квартирі проживав його батько ОСОБА_4 , який вів аморальний спосіб життя. Сусіди стверджують, що ОСОБА_4 зник, його колишня дружина зверталась до поліції, але ОСОБА_4 більше 25 років не з`являвся за місцем проживання (а.с.12).

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 30 квітня 1999 року у справі № 2-1478/99 визнано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Полтави, який постійно проживав та був прописаний в АДРЕСА_1 безвісно відсутнім (а.с.15).

З листа Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.11.2025 р. вбачається, що за результатами проведеної перевірки Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про смерть стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виявлено (а.с.16).

З повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області, як отримувач будь-якої пенсії (а.с.63).

З повідомлення ГУНП в Полтавській області від 05.03.2026 р. вбачається, що інформація про притягнення до кримінальної відповідальності на території України за персонально-довідковими обліками єдиної інформаційної системи МВС України відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 05.03.2026 р. відсутня (а.с.68).

З повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 18.06.2026 р. вбачається, що відомостей щодо перетинання державного кордону України громадянином України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 08.11.2017 по 18.06.2026 в базі даних не виявлено (.с.89).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 зазначила, що є матір`ю заявника, ОСОБА_4 її колишній чоловік. ОСОБА_9 вказала, що вона з чоловіком розлучилась у 1991 році, він жив своїм життям , втратив роботу, пив, а десь у 1997 року пропав. ОСОБА_10 вказала, що після зникнення чоловіка вона звернулась до поліції, його шукали десь два роки, а потім визнали безвісти відсутнім.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється нормами ЦПК України.

Зокрема, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до приписів ст. 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Статтею 306 ЦПК України визначено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд розглядає справу про оголошення фізичної особи померлою за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.

Пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертає увагу суду на необхідність відрізняти оголошення фізичної особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішення припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Тобто особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи (правова презумпція).

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ЦК України, фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Після оголошення фізичної особи померлою відкривається спадщина (ст. 1220 ЦК України).

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження (ч. 2 ст. 47 ЦК України).

Частиною 2 ст. 308 ЦПК України встановлено, що після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

Суд оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у ст. 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті.

Отже, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина (постанова Верховного Суду від 26.02.2024 у справі №686/9938/23).

Аналізуючи зазначене, суд дійшов висновку, що підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Заявник звертається до суду із заявою про оголошення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлим для реалізації своїх спадкових прав, передбачених чинним законодавство України, оскільки законодавець не визначив іншого позасудового способу.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши наведені заявником обставини та мету, з якою їй необхідно оголосити особу померлою, є підстави для висновку про наявність між заявником та особою, яку вона просить оголосити померлою, матеріально-правового зв`язку, а саме, з метою реалізації спадкового права.

Таким чином, суд з`ясував обставини справи, і дійшов до висновку про можливість задоволення заяви ОСОБА_2 про оголошення померлим його батька ОСОБА_4 , оскільки останній вже тривалий час відсутній за місцем свого постійного проживання, а також відсутні відомості про місце його перебування більше трьох років, а також те, що його рішенням суду визнано безвісно відсутнім.

Частиною 3 статті 46 ЦК України передбачено, що фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою, визначені у статті 48 ЦК України. При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Згідно положень ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 46, 47 ЦК України, ст. ст. 10, 89, 263-265, 268, 273, 293, 305-308 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_2 - задовольнити.

Оголосити померлим громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, останнє відоме місце проживання та реєстрації АДРЕСА_1 .

Днем смерті громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, вважати день набрання законної сили рішенням суду про оголошення його померлим.

Зобов`язати Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести дані до Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава.

Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою надіслати рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заявник – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - невідомо.

Заінтересована особа – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Заінтересована особа – Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місце знаходження: м. Полтава, вул. Соборності, 8, код ЄДРПОУ 40455272.

Повне рішення складено 09 жовтня 2026 року.

Суддя Л.І.Савченко

Присяжні А.О. Денисенко

В.Л. Яременко