Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №542/1561/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1561/26

Провадження № 2/542/974/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Карась В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

03 серпня 2026 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (надалі також – позивач, ТОВ «Іннова-Нова») через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернулось до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також – відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за договором про надання грошових коштів у кредит № 6574450125 від 03 січня 2025 року в розмірі 24330 грн 00 коп.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 серпня 2026 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача (а.с. 71) позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до даної ухвали, суд частково задовольнив клопотання позивача про витребування доказів та витребував у АТ КБ «Приватбанк» докази (а.с. 72-73).

Витребувана інформація надійшла до суду 03 вересня 2026 року (а.с. 80-81).

Ухвалою суду від 13 жовтня 2026 року вирішено здійснювати заочний розгляд справи.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 03 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (надалі також –ТОВ «Іннова Фінанс») та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику № 6574450125.

Відповідно до умов договору, відповідач для власних потреб отримала кредит у сумі 5000 грн 00 коп., строком на 360 днів, з фіксованою процентною ставкою та нарахуванням процентів за стандартною процентною ставкою в день, яка становить: 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору та 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше).

Позивачем повністю виконано свої зобов`язання за кредитним договором, надано відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Також вказано, що відповідачем було здійснено часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за договором про надання грошових коштів у кредит № 6574450125 від 03 січня 2025 року, шляхом здійснення платежів, як захід, спрямований на визнання боргу.

Позивачем зазначено, що відповідно до рішення єдиного учасника змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» на нове найменування – Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова».

Вказано, що ТОВ «Іннова-Нова» нараховано проценти з 03 січня 2025 року по 28 грудня 2025 року.

На даний час відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань, з огляду на що, позивач звернувся з відповідним позовом та просив стягнути із ОСОБА_1 загальну суму заборгованості в розмірі 24330 грн 00 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 5000 грн 00 коп., заборгованості за процентами – 9330 грн 00 коп., неустойки за кожен день прострочення повернення позики та/ або прострочення сплати процентів у строки – 10000 грн 00 коп. та судові витрати.

Позивач у судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 76), у прохальній частині позовної заяви просив провести розгляд справи за відсутності його представника, проти винесення заочного рішення не заперечував (а.с. 6-зі звороту).

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення судового засідання не надсилала, заяви про розгляд справи без її участі чи відзиву на позов не надавала.

Судова повістка про проведення судового засідання, призначеного на 13 жовтня 2026 року, разом із ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, які направлялись на зареєстровану адресу ОСОБА_1 були отримані останньою 14 серпня 2026 року (а.с. 78).

Згідно з пунктом 1 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

Відповідно до змісту пункту 1 частини 6 статті 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

Правом подати до суду відзив на позовну заяву у встановлений в ухвалі строк відповідач не скористалась.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.

За вказаних обставин, відповідно до положень частини 1 статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що 03 січня 2025 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у кредит № 6574450125 (надалі також – договір), підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 25-36).

Відповідно до пункту 2.1. договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через веб-сайт. Ідентифікація позичальника здійснюється при вході позичальника в особистий кабінет, в порядку передбаченому договором та/або законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону позичальника, вказаний позичальником при вході та/або протягом періоду обслуговування в товаристві (в т.ч через месенджери).

Згідно з пунктом 2.3. договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 5000 гривень.

Відповідно до пункту 2.5. договору строк кредиту (строк дії договору) 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 дні (в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту, сплати комісії за надання кредиту (якщо умовами договору передбачено сплату комісії за надання кредиту) та процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі – графік платежів), що є додатком №1 до цього договору.

Пунктом 2.6. договору визначено тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 2.5. цього договору, та становить: 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору. 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше).

Згідно з пунктом 2.7. договору комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту.

Відповідно до пункту 3.1. договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 .

Сторони погодили графік платежів за договором та паспорт споживчого кредиту (а.с. 52-54)

Відповідач під час укладення кредитного договору використовувала електронний підпис у формі одноразового ідентифікатора, який був відправлений їй на номер мобільного телефону, зазначений у договорі (а.с. 37).

Встановлено, що факт отримання коштів ОСОБА_1 підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 20091-1354-178265225 від 03 січня 2025 року наданою ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» (а.с. 40).

Відповідно до інформації АТ КБ «Приватбанк», наданої на виконання ухвали суду від 12 серпня 2026 року, повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Повідомлено, що по рахунку № НОМЕР_2 було зарахування коштів на суму 5000 грн 00 коп. 03 січня 2025 року (а.с. 80).

Виписка по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) за період 03.01.2025-10.01.2025 містить інформацію про зарахування на суму 5000 грн 00 коп. 03 січня 2025 року (а.с. 81).

Відповідно до рішення № 05-09/2025 від 05 вересня 2025 року єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОВ «Іннова Фінанс» змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОВ «Іннова Фінанс» на нове найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (а.с. 46).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на 23 липня 2026 року залишок заборгованості ОСОБА_1 згідно з договором складає: 24330 грн 00 коп., із них за кредитом – 5000 грн 00 коп., по процентах – 9330 грн 00 коп., по пені – 10000 грн 00 коп.

Із наданого розрахунку встановлено, що нарахування відсотків здійснено за період із 03 січня 2025 року по 23 липня 2026 року, в межах строку дії договору.

Також, із наданого розрахунку встановлено, що відповідач здійснила часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у сумі процентів – 7500 грн 00 коп. та комісії – 750 грн 00 коп. (а.с. 13-19).

Проаналізувавши вказані документи, суд встановив, що первинний кредитор свої зобов`язання відповідно до договору про надання грошових коштів у кредит № 6574450125 від 03 січня 2025 року, виконав у повному обсязі.

В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, не надала своєчасно в повному обсязі грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, процентами та неустойкою, у зв`язку з чим має непогашену заборгованість по кредиту.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов договору про надання грошових коштів у кредит № 6574450125 від 03 січня 2025 року, за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 24330 грн 00 коп.

З огляду на викладене, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 суму вказаної заборгованості, у зв`язку з чим звернувся до суду в цим позовом.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону№ 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтею 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Висновки щодо правозастосування

Судом установлено, що 03 січня 2025 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у кредит № 6574450125, відповідно до якого відповідач отримала кредит в сумі 5000 грн 00 коп. строком на 360 днів, із 03 січня 2025 року, зі стандартна процентна ставка 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору та 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше).

Встановлено, що грошові кошти за договором перераховані на картковий рахунок відповідача.

Відомості про отримання відповідачем кредитних коштів підтверджуються інформацією, наданою АТ КБ «Приватбанк» у відповідь на ухвалу суду про витребування доказів від 12 серпня 2026 року (а.с. 80-81).

Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконала належним чином умови договору щодо повернення отриманого кредиту у розмірі 5000 грн 00 коп., не сплатила заборгованість за процентами в розмірі 9330 грн 00 коп.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ТОВ «Іннова-Нова» не повернуті, а також, що відповідачем добровільно не сплачені проценти за користування кредитом, суд зазначає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення заборгованості за договором про надання грошових коштів у кредит № 6574450125 від 03 січня 2025 року у сумі заборгованості за тілом кредиту - 5000 грн 00 коп. та заборгованості за процентами – 9330 грн 00 коп.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки/пені у розмірі 10000 грн 00 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд зазначає, що відповідні положення процитованої норми стосуються звільнення від обов`язків сплачувати на користь кредитодавця неустойку, штраф, пеню та інших платежів за прострочення виконання договору у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

З огляду на викладене, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, позовна вимога про стягнення неустойки/пені в сумі 10000 грн 00 коп., задоволенню не підлягає, оскільки така неустойка/пеня нарахована у період дії воєнного стану.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статті 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на викладене, враховуючи наявність у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості за кредитним договором, суд вважає за необхідне частково задовольнити вимоги позивача, а саме: стягнути заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит № 6574450125 від 03 січня 2025 року у загальному розмірі 14330 грн 00 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 5000 грн 00 коп. та заборгованості за процентами в сумі 9330 грн 00 коп., оскільки зазначені суми підтверджені наданим позивачем розрахунком й відповідачем не спростовані.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у сумі 2662 грн 40 коп. (а.с. 8).

Враховуючи вищезазначене, у зв`язку із тим, що суд дійшов висновку про задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача по справі – ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Іннова-Нова».

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволені на 58,90% з розрахунку: 14330 грн 00 коп. (сума задоволених позовних вимог) х 100 : 24330 грн 00 коп. (сума заявлених позовних вимог) = 58,90% (відсоток задоволених позовних вимог).

Отже, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 1568 грн 15 коп. із розрахунку: 2662 грн 40 коп. (сума сплаченого судового збору) х 58,90 % (відсоток задоволених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 280-281 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (код ЄДРПОУ 44127243, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5, м. Київ) суму заборгованості за договором про надання грошових коштів у кредит № 6574450125 від 03 січня 2025 року у загальному розмірі 14330 грн 00 коп. (чотирнадцять тисяч триста тридцять гривень), що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 5000 грн 00 коп. (п`ять тисяч гривень) та заборгованості за процентами в сумі 9330 грн 00 коп. (дев`ять тисяч триста тридцять гривень).

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (код ЄДРПОУ 44127243, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5, м. Київ) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 1568 грн 15 коп. (одна тисяча п`ятсот шістдесят вісім гривень п`ятнадцять копійок).

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», код ЄДРПОУ 44127243, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5, м. Київ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва