Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №553/568/24 — Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/568/24

Провадження № 1-кп/553/306/2026

В И Р О К

Іменем України

13.10.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023175460000209 від 10.11.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Полтаві, є громадянином України, має повну загальну середню освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 122, частиною 2 статті 126 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Полтаві, є громадянином України, має вищу освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України,

за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:

прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

потерпілих - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

представника потерпілих - ОСОБА_10 ,

обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

в с т а н о в и в:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

08.11.2023, о 23 год. 23 хв. ОСОБА_4 , разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 та невстановленою в ході досудового розслідування особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, перебували на терасі кафе "Криниця" за адресою: м. Полтава, вул. Чураївни, 2-А, де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, будучи у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, групою осіб, без попередньої змови з ОСОБА_5 та невстановленою у ході досудового розслідування особою, знаходячись в положенні стоячи напроти ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який також перебував в положенні стоячи, невстановлена особа завдала останньому два удари ліктем в область обличчя справа.

Після того як ОСОБА_8 , унаслідок отримання вказаних ударів, перемістився по терасі в напрямку вхідних дверей до приміщення кафе, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та невстановлена в ході досудового розслідування особа, продовжили свої протиправні дії в ході яких завдали почергово потерпілому ОСОБА_8 серію ударів, а саме: ОСОБА_4 пальцями правої руки стиснутими в кулак та лівою ногою зігнутою у коліні завдав не менше ніж по два удари в область голови, ОСОБА_5 завдав шість ударів лівою ногою зігнутою у коліні та два удари правою ногою зігнутою у коліні в область обличчя, а невстановлена у ході досудового розслідування особа, тим часом завдала чотири удари пальцями правої руки стиснутими в кулак та три удари правою ногою зігнутою у коліні в область голови.

В результаті вказаних дій потерпілому ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку, закритого перелому передньої стінки фронтальної пазухи зліва, закритого крайового перелому кісток носу, забійної рани м`яких тканин внутрішнього кута правого надбрів`я та пара орбітальних гематом, які кваліфікуються тільки у своїй сукупності як ушкодження середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Окрім того, 08.11.2023, о 23 год. 24 хв., ОСОБА_4 , разом з невстановленою в ході досудового розслідування особою, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, перебував на терасі кафе «Криниця», що розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Чураївни, 2-А, де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, однак усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно- небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, групою осіб, без попередньої змови між собою, нанесли почергово ОСОБА_9 серію ударів, а саме: ОСОБА_4 пальцями правої руки стиснутими в кулак завдав два удари в область обличчя, від яких ОСОБА_9 впав на підлогу, де закрив руками обличчя, після чого отримав від ОСОБА_4 ще три удари правою ногою у взутті та один удар лівою ногою у взутті в область тулубу. Далі невстановлена в ході досудового розслідування особа, правою ногою у взутті завдала ОСОБА_9 три удари в область тулубу.

В результаті нанесених ударів ОСОБА_4 групою осіб, без попередньої змови, разом з невстановленою в ході досудового розслідування особою, завдали потерпілому ОСОБА_9 фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Зазначеними діями ОСОБА_4 вчинив:

- кримінальне правопорушення (злочин), передбачене частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України, тобто заподіяння умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисних ушкоджень, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу України, але таких, що спричинили тривалий розлад здоровая, вчинене групою осіб, без попередньої змови між собою;

- кримінальне правопорушення (злочин), передбачений частиною 2 статті 126 Кримінального кодексу України, тобто умисне завдання ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, вчинене групою осіб.

Зазначеними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України, тобто заподіяння умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисних ушкоджень, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таких, що спричинили тривалий розлад здоров`я, вчинене групою осіб, без попередньої змови між собою.

ІІ. Позиція обвинувачених щодо пред`явленого обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих злочинах визнав у повному обсязі, повністю підтвердив фактичні обставини вчинення ним кримінальних правопорушень так, як вони викладені в обвинувальному акті, не оспорював правову кваліфікацію вчинених злочинів.

Під час допиту у судовому засіданні ОСОБА_4 надав показання про те, що 08.11.2023, близько 23:00 год., він разом з друзями відпочивав в кафе "Криниця", вживали алкогольні напої. Також, в кафе були потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Коли ОСОБА_8 вийшов на терасу і зробив їм зауваження, вони почали його бити. Ним було нанесено ОСОБА_8 удари рукою, зігнутою у кулак та ногою, зігнутою у коліні в область обличчя. Удари наносив і хлопець, якого він знає як ОСОБА_13 . Також, ОСОБА_5 наносив удари ногою, зігнутою в коліно. Потім, вони разом із хлопцем, особу якого не було встановлено, почергово нанесли удари і ОСОБА_9 . Механізм нанесення ударів та їх кількість, як зазначено у обвинувальному акті, не оспорює. У скоєному щиро кається, осуджує свої злочинні дії, вибачається перед потерпілими. Цивільні позови визнав частково, згоден з тим що потерпілим було спричинено моральної шкоди, однак її розмір вважає завищеним.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому злочині визнав у повному обсязі, повністю підтвердив фактичні обставини вчинення ним кримінального правопорушення так, як вони викладені в обвинувальному акті, не оспорював правову кваліфікацію вчиненого злочину.

Під час допиту у судовому засіданні ОСОБА_5 надав показання про те, що 08.11.2023, у вечірній час, відпочивав з друзями в кафе "Криниця", вживали алкогольні напої. Коли вони вийшли на терасу кафе покурити, то потерпілий ОСОБА_8 зробив зауваження ОСОБА_4 за нецензурну лексику. Першим вдарив ОСОБА_8 хлопець на ім`я ОСОБА_13 , потім вони почали всі разом наносити удари потерпілому. Особисто він наніс близько 6 ударів ногою, зігнутою у коліно, потім ще два удари ногою в область обличчя. ОСОБА_4 наніс також близько трьох ударів рукою,зігнутою в кулак та ногою область голови потерпілого. У скоєному щиро кається, осуджує свою поведінку, вибачається перед потерпілим. Цивільний позов визнав частково, згоден з тим що потерпілому ОСОБА_8 було спричинено моральної шкоди, однак її розмір вважає завищеним.

Показання обвинувачених є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Допитаний під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_8 показав, що 08.11.2023, близько 23 год. 00 хв., він разом з ОСОБА_9 перебували в кафе "Криниця" на Леваді, в якийсь момент група осіб, які перебували на терасі почали гучно розмовляти, виражалися нецензурною лайкою, він зробив їм зауваження, після чого відчув удар з правої сторони в голову, чим був нанесений удар сказати не може, удар був нанесений ззаду з правої сторони. Після удару він не впав, утримався на ногах, далі йому було нанесено багато ударів в область голови, в обличчя, по тулубу, він намагався закритися руками, щоб якомога менше йому було нанесено ударів. Внаслідок зазначених дій в нього був зламаний ніс, пошкоджена щелепа. Удари почергово наносили троє осіб, перший удар був нанесений невідомою особою, удари наносились кулаками, ліктями, колінами, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень перебував тривалий час на лікуванні.

Просив задовольнити цивільний позов та стягнути з обвинувачених компенсацію моральної шкоди у розмірі по 63240 грн. з кожного. Зазначив, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав через порушення стану здоров`я та нормальних життєвих зв`язків, проведення оперативного лікування носа та заподіяння йому умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Через спричинення йому тілесних ушкоджень, він втратив душевний спокій, вимушений був лікуватися, не працював в цей час. Грошова компенсація може деякою мірою зменшити вплив негативних наслідків на його особисте та громадське життя.

Допитаний під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_9 показав, що 08.11.2023, близько 23:00 год. перебували разом з ОСОБА_8 в кафе "Криниця". Коли ОСОБА_8 вийшов на терасу, його почали бити. Коли він також вийшов на терасу, то ОСОБА_4 наніс удар в обличчя, від чого він впав на підлогу, потім ОСОБА_4 та невідома особа нанесли йому ще декілька ударів. Тілесних ушкоджень завдано не було, але було спричинено фізичний біль. Просив задовольнити цивільний позов та стягнути з ОСОБА_4 моральну шкоду у заявленому ним розмірі 126480 грн. Вказав, що внаслідок неправомірних дій йому було спричинено моральну шкоду, яка полягає у тому, що він відчував фізичний біль, був знервованим, порушився сон.

Враховуючи той факт, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнали свою вину у повному обсязі та не заперечують фактичні обставини скоєних кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому, судом з`ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст вказаних фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України роз`яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, обмежившись допитом потерпілих, обвинувачених та дослідженням матеріалів кримінального провадження в частині відомостей, які характеризують особу обвинувачених та доказів на підтвердження позовних вимог щодо спричинення моральної шкоди потерпілим.

З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.

ІV. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Аналізуючи обставини, що визнаються обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суд доходить висновку, що їх вина в обсязі пред`явленого обвинувачення є доведеною.

Дії ОСОБА_4 кваліфікуються за частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України, як заподіяння умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисних ушкоджень, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу України, але таких, що спричинили тривалий розлад здоров`я, вчинене групою осіб, без попередньої змови між собою та за частиною 2 статті 126 Кримінального кодексу України, як умисне завдання ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, вчинене групою осіб.

Дії ОСОБА_5 кваліфікуються за частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України, як заподіяння умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисних ушкоджень, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу України, але таких, що спричинили тривалий розлад здоров`я, вчинене групою осіб, без попередньої змови між собою.

V. Мотиви суду при призначенні покарання.

Відповідно до положень статті 50 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Водночас, згідно із частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Згідно з частиною 2 статті 65 Кримінального кодексу України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є нетяжкими злочинами;

- обставини, що пом`якшують покарання, передбачені частиною 1 статті 66 Кримінального кодексу України, якими визнаються щире каяття обвинуваченого, що виявилося у критичному ставленні до вчиненого та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень шляхом надання показань про їх обставини;

- обставину, що обтяжує покарання, якою відповідно до пункту 13 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України визнається вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння;

- особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, не одружений, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується, як особа, компрометуючі дані стосовно якої відсутні;

- відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , наведені у досудовій доповіді органу пробації від 20.05.2024, щодо середньої ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення, а також рекомендації щодо заходів, спрямованих на мінімізацію ризику повторного вчинення кримінальних правопорушень.

З урахуванням сукупності зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, думку потерпілих щодо міри покарання, часткове відшкодування завданого збитку, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є покарання у виді обмеження в межах санкції частини 1 статті 122 Кримінального кодексу України, та у виді обмеження волі на строк в межах санкції частини 2 статті 126 Кримінального кодексу України, від відбування якого належить звільнити на підставі статті 75 Кримінального кодексу України з покладенням обов`язків, передбачених статтею 76 Кримінального кодексу України.

Під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є нетяжким злочином;

- обставини, що пом`якшують покарання, передбачені частиною 1 статті 66 Кримінального кодексу України, якими визнаються щире каяття обвинуваченого, що виявилося у критичному ставленні до вчиненого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення шляхом надання показань про його обставини;

- обставину, що обтяжує покарання, якою відповідно до пункту 13 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України визнається вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння;

- особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, не одружений, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується, як особа, компрометуючі дані стосовно якої відсутні.

- відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , наведені у досудовій доповіді органу пробації від 02.05.2024, щодо середньої ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення, а також рекомендації щодо заходів, спрямованих на мінімізацію ризику повторного вчинення кримінальних правопорушень

З урахуванням сукупності зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, думку потерпілого щодо міри покарання, часткове відшкодування завданого, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є покарання у виді обмеження волі в межах санкції частини 1 статті 122 Кримінального кодексу України, від відбування якого належить звільнити на підставі статті 75 Кримінального кодексу України з покладенням обов`язків, передбачених статтею 76 Кримінального кодексу України.

VIІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

В ході розгляду кримінального провадження потерпілим ОСОБА_8 заявлено цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди в розмірі по 63240 грн з кожного.

Потерпілим ОСОБА_9 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 126 480 грн. 0 к.

Під час судового розгляду потерпілі та їх представник підтримали цивільні позови, просили їх задовольнити у повному обсязі.

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 цивільні позови визнали частково, не заперечували, що внаслідок їх дії було спричинено моральну шкоду, однак вважали заявлений розмір завищеним.

Захисники підтримали позицію обвинувачених.

Прокурор при вирішенні позовів покладався на розсуд суду.

Вирішуючи цивільні позови потерпілих, суд доходить таких висновків.

Відповідно до п. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання матеріальної та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Частиною 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В обґрунтування суми моральної шкоди потерпілим ОСОБА_8 зазначено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав через порушення стану здоров`я та нормальних життєвих зв`язків, проведення оперативного лікування носа та заподіяння умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Через спричинення йому тілесних ушкоджень, він втратив душевний спокій, вимушений був лікуватися, не працював. Розмір компенсації може становити сума у розмірі 63240 грн. з кожного обвинуваченого.

В обґрунтування суми моральної шкоди потерпілим ОСОБА_9 зазначено, що моральна шкода завдана протиправними діями ОСОБА_4 полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав через порушення стану здоров`я та нормальних життєвих зв`язків, умисне заподіяння йому ударів, які завдали фізичного болю. Він отримав душевну травму, втратив душевний спокій, не в змозі продовжувати нормальне життя. Розмір компенсації може становити сума 126480 грн., яку просить стягнути з ОСОБА_4 .

Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Окрім того, у кримінальному провадженні відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню також вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За приписами ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

На підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з роз`ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із асад розумності, виваженості та справедливості.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди були сформульовані Верховним Судом у Постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17. Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п.49). Моральна шкода полягає в стражданні або приниженні, які людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52).

У відповідності зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі», зазначається, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.

Суд керується також рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Ромашов проти України" від 27.07.2004 року, в якому зазначено, що завдана позивачу моральна шкода не може бути виправдана лише шляхом констатації Судом факту порушення. Крім того, в даному рішенні Європейський суд констатує, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

На підтвердження моральних страждань потерпілими не надано будь-яких доказів.

Водночас, ураховуючи часткове визнання позовних вимог обвинуваченими, суд вважає, що з вини обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які визнаються судом винними у спричиненні потерпілому ОСОБА_8 умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, потерпілому була завдана моральна шкода, яка полягає у суттєвому погіршенні стану здоров`я та у фізичних і душевних стражданнях, заподіяних незаконними діями обвинувачених.

При визначенні розміру відшкодування завданої потерпілому ОСОБА_8 моральної шкоди суд виходить із засад розумності та справедливості, і, враховуючи матеріали справи, з яких не вбачається достатньо переконливих доказів заподіяння такого розміру моральної шкоди, який зазначений у позові, а також такого матеріального стану відповідачів, який би свідчив про їх спроможність реально задовольнити вимоги позивача у заявлених ним розмірах грошового стягнення, суд оцінює моральну шкоду, спричинену потерпілому ОСОБА_8 у розмірі 80 000 грн., які слід стягнути з обвинувачених у рівних частках з кожного по 40 000 грн.

Ураховуючи часткове відшкодування завданого збитку потерпілому ОСОБА_8 у розмірі 5000 грн., з ОСОБА_4 підлягає стягненню компенсація моральної шкоди у розмірі 35 000 грн.

Ураховуючи часткове відшкодування завданого збитку потерпілому ОСОБА_8 у розмірі 3000 грн., з ОСОБА_5 підлягає стягненню компенсація моральної шкоди у розмірі 37 000 грн.

Також, суд вважає, що з вини обвинуваченого ОСОБА_4 , який визнається судом винуватим у умисному заподіянні ударів потерпілому ОСОБА_9 , які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, потерпілому була завдана моральна шкода, яка полягає у фізичних і душевних стражданнях, заподіяних незаконними діями обвинуваченого.

При визначенні розміру відшкодування завданої потерпілому ОСОБА_9 моральної шкоди суд виходить із засад розумності та справедливості, і, враховуючи матеріали справи, з яких не вбачається достатньо переконливих доказів заподіяння такого розміру моральної шкоди, який зазначений у позові, а також такого матеріального стану відповідача, який би свідчив про його спроможність реально задовольнити вимоги позивача у заявлених ним розмірах грошового стягнення, суд оцінює моральну шкоду, спричинену потерпілому ОСОБА_9 у розмірі 20 000 грн., які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 .

Ураховуючи часткове відшкодування завданого збитку потерпілому ОСОБА_9 у розмірі 2000 грн., з ОСОБА_4 підлягає стягненню компенсація моральної шкоди у розмірі 18 000 грн.

Відтак, зазначений вище розмір задоволених позовних вимог, на думку суду, відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, а також не порушує баланс між правами обвинувачених, з одного боку, та інтересами потерпілих, - з іншого.

Зважаючи на викладені обставини та норми законодавства, цивільні позови потерпілих підлягають частковому задоволенню. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Підстави для обрання стосовно обвинувачених запобіжних заходів до набрання вироком законної сили відсутні.

Витрати, пов`язані із залученням експерта, речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 368-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 122, частиною 2 статті 126 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:

- за частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України - у виді 2 (двох) років обмеження волі;

- за частиною 2 статті 126 Кримінального кодексу України - у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

Відповідно до статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Відповідно до статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_5 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 35 000 (тридцять п`ять тисяч) грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 37 000 (тридцять сім тисяч) грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.

Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченим та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Роз`яснити обвинуваченим право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Головуюча ОСОБА_1