Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №536/2633/26 — Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/2633/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження № 12026170540000177 від 11 липня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчука Полтавської області, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 3 статті 357 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2026 року з 07.30 години ОСОБА_4 , з дозволу користувача домоволодіння – ОСОБА_5 , знаходився в АДРЕСА_2 , де виконував будівельні роботи.

Приблизно о 09.00 годині, перебуваючи на території вищевказаного домогосподарства, під навісом, розташованим біля будинку, ОСОБА_4 побачив як присутній ОСОБА_6 поклав до зовнішньої кишені свого рюкзака, розташованого під навісом будинку, портмоне з грошовими коштами та документами. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на викрадення вказаного портмоне з його вмісткістю.

Цього ж дня, приблизно о 12.00 годині, реалізовуючи свій злочинний намір, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих спонукань ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, введеного на території України на підставі Закону України № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, який неодноразово продовжувався, шляхом вільного доступу, таємно викрав із зовнішньої кишені рюкзака, який знаходився під навісом будинку, портмоне коричневого кольору, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № СЕ-19/117-26/13904-ТВ від 22 липня 2026 року, становить 200 грн., та грошові кошти в сумі 7 000 грн., що знаходились в портмоне.

Після цього, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, та викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 7200 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім цього, 10 липня 2026 року близько 12.00 години, ОСОБА_4 , перебуваючи на території домогосподарства по АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, викрав з кишені рюкзака, який знаходився під навісом будинку, портмоне, в якому побачив паспорт громадянина України (ID картка) на ім`я ОСОБА_6 . В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння вказаним паспортом.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, заволодів паспортом громадянина України (ID картка) на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № НОМЕР_1 , виданий 18.10.2024 року.

Після цього ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та викраденим паспортом розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, своїми діями, які виразились у незаконному заволодінні паспортом, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 357 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєнні встановлених судом кримінальних правопорушень - таємному викраденні чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану та незаконному заволодінні паспортом - визнав повністю та пояснив про обставини кримінального правопорушення як вказано у описовій частині вироку. Також пояснив, що розкаюється у вчиненому, більше такого не повториться.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за частиною 4 статті 185 КК України, так як обвинувачений вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, та за частиною 3 статті 357 КК України, так як обвинувачений вчинив незаконне заволодіння паспортом.

Враховуючи показання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає, що він усвідомлює той факт, що він скоїв встановлені судом кримінальні правопорушення та правильно розуміє обставини справи, і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні встановлених судом кримінальних правопорушень підтверджується його показаннями в судовому засіданні. Матеріали кримінального провадження ніким із учасників процесу не оспорюються.

Приймаючи до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 вину свою у вчиненні кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі за обставин, зазначених в обвинувальному акті, інші учасники судового провадження фактичних обставин справи не оспорювали, суд, керуючись ст. 349 КПК України, вважає за наявності згоди учасників процесу за недоцільне досліджувати інші, зібрані у кримінальному провадженні докази, із тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст фактичних обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Вирішуючи питання, пов`язане з визначенням міри та виду покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, одне з яких класифікується як тяжкий злочин, інший віднесено до категорії кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працевлаштований, не одружений, згідно довідки КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, за місцем проживання характеризується позитивно.

Під обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у межах, установлених у санкції частини 4 статті 185 та частини 3 статті 357 КК України, що передбачають відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують покарання, та вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі за частиною 3 статті 357 КК України та у виді позбавлення волі за частиною 4 статті 185 КК України, що, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення останнього і попередження нових кримінальних правопорушень.

За сукупністю кримінальних правопорушень слід призначити ОСОБА_4 покарання за правилами частини 1 статті 70 КК України, застосувавши принцип поглиненням менш суворого покарання більш суворим, призначивши остаточне покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав вину повністю у вчинені кримінальних правопорушень, щиро розкаюється, то суд дійшов до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства та вважає за необхідне звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням, в порядку передбаченому статтями 75, 76 КК України.

У даному кримінальному провадженні цивільні позови не заявлено.

Відповідно до ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, призначивши йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі статтей 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 місяців, поклавши на нього під час іспитового строку наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в кримінальному провадженні в сумі 2888, 16 грн.

Речові докази - портмоне коричневого кольору, ІД паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 – залишити власнику ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Кременчуцький районний суд Полтавської області.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Суддя ОСОБА_1