Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №534/2683/26 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Суд: Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №534/2683/26

Суддя: Морозов В. Ю.

Справа №534/2683/26

Провадження №3/534/303/26

П О С Т А Н О В А

13 жовтня 2026 року м. Горішні Плавні

Суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Морозов В.Ю., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Протопопівка, Олександрійський р-н, Кіровоградська обл., який проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді головний сержант командир відділення ІПВ 2 ІТР 2 ІТБ, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП,

у с т а н о в и в:

На розгляд до Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області надійшов протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Згідно з протоколом серія ЧНП/К № 16 від 27.08.2026, 26.08.2026 близько 21:00 сержант ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки військової служби, перебував на території тимчасового місця розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю із ротової порожнини).

26.08.2026 приблизно о 21:00 під час проведення профілактичних заходів щодо запобігання правопорушенням, пов`язаним із вживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин військовослужбовцями відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 з розміщенням м. Кременчук спільно із командуванням військової частини було виявлено військовослужбовця головного сержанта командира відділення ІПВ 2 ІТР НОМЕР_2 ІТБ військової частини НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння. Сержанту ОСОБА_1 , в установленому законом порядку було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, та направлено до КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» (м. Кременчук, просп. Полтавський, 40). Згідно висновку від 26.08.2026 № 52 щодо результатів огляду встановлено, що сержант ОСОБА_1 – перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

У судове засідання правопорушник сержант ОСОБА_1 не з`явився про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Подав заяву, в якій просив суд розгляд справи провести без його участі.

Оцінивши в судовому засіданні докази об`єктивно, повно та всебічно у їх сукупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме: останній в умовах воєнного стану введеного в дію Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 знаходився у стані алкогольного сп`яніння під час виконання своїх службових обов`язків військової служби на території тимчасового місця розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ).

Таким чином, військовослужбовець військової служби, призваний за мобілізацією, сержант ОСОБА_1 в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, перебував на території тимчасового місця розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) в стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП.

Верховний Суд України однозначно сформулював правову позицію щодо тлумачення поняття «особливий період». Так, в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №205/1993/17-ц установлено, що особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію». Також у цій справі наголошується, що Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав. Окрім наведеної постанови, таку саму правову позицію сформульовано і в інших постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №131/1449/16-ц; від 14.02.2018 у справі №727/2187/16-ц; від 20.02.2018 у справі №640/4439/16-ц; від 21.02.2018 у справі №211/1546/16-ц та ін.

Отже, на момент знаходження військовослужбовця ОСОБА_1 на території тимчасового місця розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) в стані алкогольного сп`яніння на території України діяв і продовжує діяти особливий період. З огляду на викладене, діяння ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Винуватість ОСОБА_1 повністю підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія ЧНП/К № 16 від 26.08.2026, висновком щодо результатів медичного огляду від 26.08.2026, довідкою про проходження огляду від 26.08.2026, поясненнями свідків, копією військового квитка на ім`я особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, копіями наказів та службовою характеристикою солдата сержанта ОСОБА_1 (а.с. 4-18).

Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд, виходячи з положень ст.23 КУпАП, зазначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч.1 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , його вік і стан здоров`я, сімейний та майновий стан, ступінь вини та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення.

Обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність порушника, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення до ОСОБА_1 необхідно застосувати стягнення в межах санкції частини 3 статті 172-20 КУпАП України у виді штрафу, оскільки саме таке стягнення буде сприяти вихованню правопорушника у дусі додержання законів України та запобігати вчиненню ним нових правопорушень.

Питання про судовий збір вирішено у порядку ст.40-1 КУпАП, згідно з якою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку таке стягнення накладено.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23 - 24, 32-1, 33, 40-1, 283, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп. судового збору.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В`ячеслав МОРОЗОВ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua