Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №552/9615/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/9615/26

Провадження № 1-кп/552/1569/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.10.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12026170430000740 від 11.09.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, інваліда ІІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

11.09.2026, близько 09:00 год. (точного часу не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу ПД «Листопад», за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 58, діючи умисно, маючи умисел на незаконне придбання холодної зброї без передбаченого законом дозволу, у порушення вимог: ст. 178 Цивільного кодексу України, яка імперативно обмежує право володіння, користування та розпорядження вилученими і обмеженими з цивільного обороту речами; пункту 1 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, та абзацу 4 пункту а) Спеціального порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна, затверджених Постановою ВРУ № 2471-XII від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна»; пунктів 2.1; 1 та 8.1, 8.11, 12.2, 12.5 ч. 12 розділу 2 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21.08.1998; пункту 1 та пункту 2 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постанови КМУ № 576 від 12.10.1992 року «Про затвердження Положення про дозвільну систему; шляхом безоплатного отримання від невстановленої особи незаконно придбав холодну зброю колюче-ріжучої дії, а саме багнет-ніж до автомату конструкції Калашникова (АКМ і АКС-74), виготовлений промисловим способом, який в подальшому носив при собі за поясом штанів.

У подальшому об 11:21 год. 11.09.2026 ОСОБА_4 , маючи при собі багнет-ніж до автомату конструкції Калашникова (АКМ і АКС-74), йдучи по вул. Михайла Токаревського в м. Полтаві, поблизу будинку № 8 був зупинений з метою перевірки документів працівниками поліції, яким в ході опитування та поверхневої перевірки повідомив про наявність у нього холодної зброї.

У період часу з 11:58 год по 12:28 год. 11.09.2026, в ході проведення огляду місця події, за адресою: м. Полтава, вул. Михайла Токаревського, 8, вилучено виданий ОСОБА_4 багнет-ніж до автомату конструкції Калашникова (АКМ і АКС-74), виготовлений промисловим способом, який, відповідно до висновку експерта, відноситься до категорії холодної зброї колюче-ріжучої дії та який останній носив без передбаченого Законом дозволу.

Допитаний у судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та дав суду показання відповідно до викладених раніше в мотивувальній частині вироку фактичних обставин. Щиро розкаюється у вчиненому.

Прокурор та обвинувачений вважали за доцільне розглянути справу в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Судом з`ясовано, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи та суд упевнився у добровільності їх позиції. Учасникам кримінального провадження роз`яснено те, що, якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, суд, за згодою прокурора і обвинуваченого, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, дійшов до висновку про недоцільність дослідження доказів у повному обсязі, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, та обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю і його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 263 КК України, як умисні дії, які виразилися у носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Призначаючи покарання за скоєне, суд керується положеннями ч. 2 ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є не тяжким, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире катяття, активне сприяння розкриттю злочину та судовому розгляду.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відсутні.

Зважаючи на викладене, при призначенні покарання, з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових кримінальних правопорушень і досягнення інших цілей покарання, враховуючи обставини, які пом`якшують його покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, відношення обвинуваченого до скоєного, його щире каяття, стан його здоров`я, беручи до уваги думку прокурора, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо при призначенні йому покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, у виді позбавлення волі в межах санкції статті, але також вважає за доцільне звільнити обвинуваченого від відбування покарання із іспитовим строком у відповідності до вимог ст. 75 КК України, із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Щодо процесуальних витрат за проведення судових експертиз в сумі 1 925,44 грн, які прокурор просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із, зокрема, витрат, пов`язаних із залученням експертів.

Відповідно до ст. 119 КПК України суд, враховуючи майновий стан особи (обвинуваченого, потерпілого), за власною ініціативою або за її клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк. Якщо оплату процесуальних витрат відстрочено або розстрочено до ухвалення судового рішення, витрати розподіляються відповідно до судового рішення. У разі зменшення розміру належних до оплати процесуальних витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково відповідні витрати компенсуються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом, сума процесуальних витрат на залучення експертів у даному кримінальному провадженні складає 1925,44 грн. Одночасно, суд враховує майновий стан обвинуваченого ОСОБА_4 зокрема, те, що він є інвалідом ІІІ групи, офіційно не працює, має на утриманні неповнолітнього сина та вважає за необхідне звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від оплати процесуальних витрат повністю на суму 1 925,44 грн.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовувався, підстав для його застосування суд не вбачає.

Речовими доказами суд вважає за необхідне розпорядитися відповідно до статті 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- не виїжджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з`являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_4 не обирати.

Речовий доказ: багнет-ніж до автомату конструкції Калашникова (АКМ і АКС-74) – знищити.

Судові витрати за проведення експертизи в сумі 1925 грн 44 коп віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Полтави, а засудженим - у той же строк з моменту його отримання.

Роз`яснити, що вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку в день його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Головуючий суддя ОСОБА_1