Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №243/2131/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №243/2131/26

Провадження № 2/552/5443/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Сидоренко І.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Попович Ю.М.,

розглянувши у судовому засіданні в № 8 Київського районного суду м. Полтави цивільну справу за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулося ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який обґрунтований тим, що 16.10.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №72868212, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн. строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 2.5 % в день (базова процентна ставка/фіксована).

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису idVf5IL612, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Кредитодавцем ідентифіковано, позичальника ОСОБА_1 та електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встанолено, що останній використав/наклав наступні електронні підписи/одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис idVf5IL612 - 16.10.2022 17:12:31.

Позикодавець на виконання договору позики №72868212 від 16.10.2022 року, передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн. за посередництвом платіжної системи ТОВ «ФК Фінекспрес», що підтверджується електронною платіжною інструкцією №c80d372d-dce0-4d1a-9f3e-d44c86643197 від 16.10.2022 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом.

Відповідно до п. 5.3. договору позики №72868212, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Згідно із п. 6.5 Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування. (Правила про надання грошових коштів у позику від 16.09.2022 - додаються).

Таким чином, у договорі позики встановлено строк позики 30 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями.

Отже, укладаючи договір позики, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування ним поза межами строку кредитування.

Підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Враховуючи викладені вище умови Договору позики №72868212 від 16.10.2022 р., та здійснені Відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають - 0 грн., заборгованість останнього за договором позики складає 24 000,00 грн. зокрема:

6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

18 000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

05.01.2023 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 031-050123 від 05.01.2023 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №72868212 від 16.10.2022 р.

05.12.2025 р. ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р. за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №72868212 від 16.10.2022 р.

Відповідно до Реєстру прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 року в тому числі до відповідача в сумі 24 000,00 грн. з яких 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 18 000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Тому, просять суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованості за Договором позики №72868212 в розмірі 24 000,00 грн., з яких: 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18 000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Представником відповідача суду наданий відзив на позов, який обґрунтований тим, що первісний кредитор відповідачу коштів по договору не переказував, а відповідач їх від нього не отримував, а тому у нього не виникли права кредитора і не перейшли від нього до позивача. Надана Суду копія платіжної інструкції є недостовірним, неналежним і недопустимим доказом, який спростований відповіддю АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». Надана Позивачем копія Кредитного договору не була підписана відповідачем жодним способом, не містить електронних підписів відповідача та не має обов`язкових реквізитів електронного документа.

Відповідачу ніяких коштів від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та/або з призначенням платежу по договору № 72868212 від 16.10.2022 р. ніколи не надходило.

У копії наданої Позивачем від ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» Платіжної інструкції № c80d372d-dce0-4d1a-9f3e-d44c86643197 від 16.10.2022 р. вказані реквізити платника: ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів".

У п. 2 копії Кредитного договору зазначені реквізити Первісного кредитора: Одержувач платежу: ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», отже рахунок UA313220010000026504490000014, з якого нібито було переказано кредитні кошти - це рахунок Первісного кредитора у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», і мова йде про внутрішньобанківську операцію, в якій рахунки обох сторін відкриті в банку.

Однак у Виписці з рахунку відповідача, наданій АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання ухвали суду, інформації про надходження жодних коштів від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» немає.

Виписка містить інформацію про три зарахування грошових коштів у дату 16.10.2022 р. у сумах 7000, 6000 і 13000,00 грн., однак жодне з них ні за платником, ні за призначенням платежу, ні за іншими даними не містить даних про платника ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" чи підставу платежу, пов`язану з Кредитним договором, хоча по внутрішньобанківській операції, в якій рахунки платника і отримувача коштів обслуговуються АТ «Універсал Банк», такі дані «підтягнулися» б.

Навпаки, по зарахуванню у сумі 6000,00 грн. наявна інформація: «TRZ**OKCI BANK, A2C», тобто що дані кошти надійшли з АТ «ОКСІ БАНК».

Отже це ніяк не може бути переказ від Первісного кредитора з рахунку останнього НОМЕР_1 , у АТ "Універсал Банк".

Про перерахування кредитних коштів позичальнику фінансова установа повинна мати беззаперечні належні докази руху коштів з усіма належними реквізитами для ідентифікації платника, одержувача та призначення платежу.

Позивачем надана також копія листа-довідки небанківської фінансової установи ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС», у якій компанія «ПІДТВЕРДЖУЄ ПРИЙНЯТТЯ ДО ВИКОНАННЯ платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код за ЄДРПОУ 39861924) відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: 1) Дата 16.10.2022 року; 2) Номер платежу c80d372d-dce0-4d1a-9f3e-d44c86643197; 3) Сума 6000.00 грн.; 4) Отримувач ОСОБА_1 - ЕПЗ номер НОМЕР_2 ».

Відповідно до змісту того ж листа-довідки «Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються».

При цьому, у тому ж листі вказано, що дана компанія «діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку».

Пояснень і доказів того, як могло ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» маючи виключно ліцензію НБУ на переказ коштів в національній валюті БЕЗ відкриття рахунків виконати переказ «виключно у безготівковій формі» на підставі платіжної інструкції, вказаний лист і позовна заява не містять.

Інформаційні довідки - листи не можуть бути доказом видачі коштів кредиторами, оскільки не відповідають за змістом ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та ст. 78 ЦПК України, не є первинними бухгалтерськими документами, оскільки у них не зазначені повні реквізити сторін платежу, неможливо встановити повний зміст господарської операції, призначення платежу, фактичне проведення операції банком платника.

Однак належні та достовірні докази перерахування первісним кредитором коштів - первинний бухгалтерський документ та/або засвідчена його Банком виписка про дійсний переказ коштів Відповідачу у дату 16.10.2022 р. - суду не надані. Належні докази видачі позики первісним кредитором з його рахунку відсутні. Їх відсутність свідчить про те, що у Первісного кредитора не виникли права, які міг набути від нього Позивач. Відсутність таких доказів є підставою відмови у позові.

Також в матеріалах справи відсутні докази верифікації банківської картки, на яку, начебто, здійснювалося перерахування коштів за договором.

Кредитний договір з додатками, надані позивачем у копіях, відповідачу не надавався і не був укладений ні в якій формі: ні в паперовій ні в електронній. Не підписані відповідачем умови кредитування не можуть застосовуватись до правовідносин сторін. Жодний документ в матеріалах справи не підписаний відповідачем особисто. Докази генерації та фактичного надсилання відповідачу одноразового паролю-ідентифікатора, фактичного підписання примірника оригіналу Кредитного договору та додатків особисто відповідачем у наданій суду редакції - відсутні.

Замість надання цих доказів позивач посилається на постанови Верховного Суду про можливість укладання електронних правочинів, однак постанови Верховного Суду не є доказами чи джерелом доказування і стосуються питань права, а не фактів.

У всіх копіях договору з боку відповідача вказано про підпис одноразовим ідентифікатором, але не надано жодного доказу фактичного направлення відповідачу такого ідентифікатора будь-яким способом і його використання для підписання договору саме у наданій суду редакції.

Відповідач не має власного примірника оригіналу вказаного договору, не підписував його жодним способом і не отримував примірника оригіналу договору підписаного первісним кредитором. Для підтвердження цього факту Відповідач

Позивач вказує на те, що відповідно до абзацу другого ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Однак ні одного такого примірника позивач суду не надав. Моменту підписання договору відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановити не можна.

За відсутності оригіналу кредитного договору не можна встановити достовірно, які його умови, у тому числі розміри процентної ставки та строк нарахування відсотків були погоджені сторонами, а до текстів документів, односторонньо виготовлених та наданих Позивачем у копіях для подання до суду, могли бути, і були внесені відомості, вигідні лише кредитору, саме тому такі копії, не підписані ОБОМА сторонами, підлягають відхиленню.

Таким чином, оскільки видача позики первісним кредитором не відбулася, доказами чого стануть витребувані первинні документи та виписки з його рахунку, про що детально викладено у попередніх пунктах, то і строк кредитування та нарахування відсотків перебіг не почав.

По-друге, розрахунки заборгованості надані позивачем не відповідають умовам наданої ним же копії Кредитного договору та законодавства України:

Умовами наданої Позивачем копії Кредитного договору передбачено при сумі кредиту 6000,00 грн. нарахування відсотків за фіксованою ставкою 2,5 % на день (п. 2.3.) протягом конкретно визначеного строку кредитування 30 днів (п. 2.2 + графік платежів), із загальною вартістю кредиту 10500,00 грн. (п. 2.3 + графік платежів), з яких 4500,00 грн. відсотки.

Дата повернення позики згідно з п. 2.3. і Графіком платежів: 15.11.2022 р.

Натомість Позивач пред`явив вимогу стягнути 24000,00 грн, з яких 6000,00

грн - основного боргу; 18000,00 грн. - відсотки, що вищевказаним умова не відповідає.

Відповідно до Розрахунку долученого до позову після спливу строку кредитування Первісний кредитор продовжив нараховувати по 150,00 грн. процентів щоденно аж до 13.02.2023 р., що відповідач вважає односторонньою зміною умов кредитування - строку кредитування, розміру процентів, суми переплати - без жодного повідомлення відповідача.

Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Також, представник відповідача заперечує проти стягнення витрат на правничу допомогу, зазначає, що заявлені позивачем витрати є не спів мірними зі складністю справи та обсягом необхідних робіт при складанні типової, «масової» для позивача позовної заяви, розмір витрат на правничу допомогу не підтверджений належними та допустимими доказами.

У зв`язку з чим у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

У запереченні на відповідь на відзив представник позивача зазначає, що посилання представника відповідача, щодо не укладання договору позики №72868212 є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи, оскільки вказаний договір позики відповідачем підписано (акцептовано) оферту) одноразовим ідентифікатором (idVf5IL612), чим засвідчено вивчення умов оферти, повну та безумовну згоду з цими умовами, свідоме прийняття пропозиції укласти договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису договору, а тому на думку позивача між сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строку та умов кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення укладання такого договору шляхом вивчення дій зазначених вище.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені З.У. «Про електронну комерцію». В статті 3 З. У. «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до З.У. «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, посилання відповідача на те, що в матеріалах справи відсутні докази укладення договору позики є надуманими, оскільки вказаний договір підписаний електронним підписом (одноразовий ідентифікатор є видом Електронного підпису відповідно до З.У. «Про електронний цифровий підпис»), що у свою чергу додатково підтверджуєтеся довідкою про ідентифікацію, яка міститься в матеріалах справи. Між тим, використання одноразового ідентифікатора - є не можливим без проходження відповідачем попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення позичальником входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, що у свою чергу кореспондується з висновками, які викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 (справа№732/670/19), від 12.01.2021(справа №524/5556/19), від 31.08.2022 (справа №280/4456/20), від 09.02.2023 (справа №640/7029/19)).

У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку первісними кредиторами здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані товариствами для укладення договорів від її імені, відповідачем до суду не надані. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій відповідач не звернувся, як і не оскаржив правомірність укладеного договору.

Крім того, Верховний Суд України в постанові від 24 лютого 2016 року за №6-50цс16 наголошується, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику. (Електрона форма договору прирівнюється до письмового).

Щодо доказів отримання Відповідачем коштів за договором позики:

В матеріалах цивільної справи міститься відповідь АТ «Універсал Банк» разом із банківською випискою, з якої вбачається, що картковий рахунок № НОМЕР_2 належить відповідачу та 16.10.2022 року о 17 годині 13 хвилин на зазначену вище банківську картку здійснено зарахування коштів в розмірі 6 000,00 грн., що у свою чергу підтверджує дійсність/реальність доказів наданих Позивачем, які підтверджують перерахування коштів на рахунок відповідача, зокрема:

Електронна платіжна інструкція № c80d372d-dce0-4d1a-9f3e-d44c86643197 від 16.10.2022 року видана ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» (фінансова компанія, яка діє на підставі ліцензії, яка видана Національним банком України на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку - платіжний інструмент/платіжна система) [документ виданий платіжною системою];

Довідка № КД-000105458/ТНПП від 09.01.2026 р. видана платіжною системою/ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС», що підтверджує перерахування коштів за платіжною інструкцією /квитанцією № c80d372d-dce0-4d1a-9f3e-d44c86643197 від 16.10.2022 року [документ виданий платіжною системою].

Лист № 05/12/25-20628 від 05.12.2025 р. виданий позикодавцем/ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», що підтверджує видачу/перерахування на банківську карту Відповідача/Клієнта онлайн-позики на підставі платіжної інструкції № c80d372d-dce0-4d1a-9f3e-d44c86643197 від 16.10.2022 року [документ виданий Позикодавцем].

Зазначають, що колонка «Деталі операції», має лише інформаційний/технічний характер - її зміст формується на підставі платіжної інструкції, даних платіжної системи, або автоматичних позначок банку й може містити вільний текст, скорочення або технічні коди. Тому сам по собі текст у полі «Деталі операції» не є еквівалентом ідентифікації особи, яка ініціювала переказ, і не встановлює автоматично особу платника чи економічну сутність операції.

Помилка або неточність у полі «Деталі операції» сама по собі не спростовує факту зарахування коштів на рахунок Відповідача, якщо інші реквізити в виписці (номер рахунку, дата/час, сума, ідентифікатори операції) свідчать про проведення операції. Відтак доводи відповідача, обмежені лише вказівкою на неточність у полі «Деталі операції», що не є підставою для визнання отриманої виписки як не належного доказу отримання коштів.

Щодо нарахування процентів за договором позики №72868212 від 16.10.2022 року:

Відповідно до п. 5.3. договору позики № 72868212, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок та умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Згідно із п. 6.5 Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування. (Правила про надання грошових коштів у позику від 16.09.2022 (повернення позики в кінці строку) - містяться в матеріалах справи).

Таким чином, у договорі позики встановлено строк позики 30 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями.

З наведеного алгоритму укладання договору позики вбачається, що без ознайомлення/погодження з Умовами договору позики та Правилами надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) подальше укладення електронного договору позики на сайті є неможливим. Таким чином, підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61- 18967св20), які, відповідно до вимог частини четвертої статі 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Водночас, зобов`язання невиконане боржником перед кредитором у повному обсязі протягом строку дії договору, продовжує своє існування до його повного і належного виконання або ж припинення в регламентований договором спосіб. Закінчення строку дії договору не є підставою для відхилення від узгоджених в угоді умов, на яких має бути досягнута мета правовідношення.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі №911/94/23 від 14.02.2024 року. (див. п.61).

Окрім того, Верховним Судом у справі №910/9072/17 від 26.06.2018 року зроблено висновок про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно з вимогами ст. 599 ЦК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Отже, доводи представника Відповідача, щодо безпідставного нарахування заборгованості за процентами - є передчасними, оскільки таке нарахування здійснювалось у відповідності до умов договору та додатків до них/правил, й саме через неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань. Більш того, позивач просить стягнути суму заборгованості за договорами позики лише до моменту відступлення права вимоги первісними кредиторами, інших нарахувань позивачем не заявлялось, зокрема процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2.7 % за кожен день, яка передбачена договором позики, погодженими Відповідачем та регламентована правилами надання грошових коштів у позику - не нараховано, оскільки зазначена процента ставка значно фінансово навантажить Відповідача.

Щодо витрат Позивача на правничу допомогу вважають, що позивачем у повному обсязі доведено витрати на правничу допомогу, адже до позовної заяви було додано належні та допустимі докази понесення таких витрат, зокрема договір про надання правничої допомоги, документи, що підтверджують обсяг та характер наданих послуг, а також платіжні документи, які свідчать про фактичну сплату відповідної грошової суми.

Зазначені докази відповідають вимогам ЦПК України, підтверджують реальність, обґрунтованість та співмірність витрат на правничу допомогу.

Крім того, розмір витрат на правничу допомогу є розумним з урахуванням складності справи, обсягу підготовлених процесуальних документів, витраченого часу та значення справи для Позивача. Відповідачем не надано жодних належних і допустимих доказів, які б спростовували понесення вказаних витрат або свідчили про їх надмірність, у зв`язку з чим підстави для зменшення розміру заявлених витрат відсутні.

Щодо доказів наданих представником відповідача зазначає, що відповідач/представник відповідача - доказів на підтвердження або спростування позовних вимог позивача до відзиву долучено не було (виписку із карткового рахунку Відповідача в якій відображено отримання/неотримання кредитних коштів, відповіді банку про не належність зазначеної у договорі карти відповідачу, доказів не укладання зазначеного договору, контр розрахунок, тощо..), а тому відзив ґрунтується на припущеннях та зводиться до незгоди з доказами Позивача та їх оцінки, тоді як оцінка доказів є виключною компетенцією суду. (ст. 89 ЦПК України).

Позивач вважає, що відповідач та представник відповідача, заперечуючи отримання коштів/укладання договору, застосували концепцію «негативного доказу» при вирішенні цього спору (постанова ВС від 27 травня 2020 року у справі № 2-879/13), оскільки належних доказів таких тверджень ОСОБА_1 - не надано при тому, що відповідач має безперешкодний та повний доступ до своїх банківських даних та інформаційно телекомунікаційної системи позикодавця. Сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс. Отже, сторона відповідача, а саме представник Відповідача, висловлюючи заперечення проти певних обставин та не надаючи доказів, які підтверджують ці доводи, не може перекладати на позивача обов`язок їх доведення.

Проте, замість надання доказів/пояснень по суті справи, представник відповідача надав набір правових висновків, які на думку позивача є помилковими, оскільки зміст цих правовідносин(права й обов`язки сторін спору) та спільні риси між спірними правовідносинами є відмінними та не тотожними із даною справою.

У зв`язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася по невідомим суду причинам, про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку.

Ухвалою суду від 09.03.2026 року витребувані з АТ «УніверсалБанк» відомості щодо належності карткового рахунку № НОМЕР_2 та виписка по даному картковому рахунку за період з 16.10.2022 року по 19.10.2022 року.

Суд, розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

16.10.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №72868212, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн., зі строком дії договору 30 днів (дата повернення позики 15.11.2022 року), зі сплатою процентів у розмірі 2,5 % в день - базова процентна ставка/фіксована; 2,70 % - за понадстрокове користування.

Згідно з довідкою про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», при укладенні договору здійснена ідентифікація клієнта за посередництвом системи ВankID НБУ (проходження 02.09.2022 року, monobank); позичальнику був надісланий одноразовий ідентифікатор idVf5IL612 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 16.10.2022 року о 17:12:31 год.

Таким чином, договір був підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора idVf5IL612, що був надісланий на електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін. Також, в даному розділі зазначений картковий рахунок для перерахування грошових коштів - НОМЕР_2 .

Згідно з довідкою № КД-000105458/ТНПП від 09.01.2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» підтвердила прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ -інтерфейсу ініціатором платіжної системи ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між компанією та ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» за завершення платіжної операції: «Дата: 16.10.2022 року; номер платежу c80d372d-dce0-4d1a-9f3e-d44c86643197, сума 6000,00 грн.; Отримувач - ОСОБА_1 - ЕПЗ номер НОМЕР_2 ». Оскільки компанія не здійснює операції з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.

На виконання договору позики №72868212 від 16.10.2022 року на банківську карту НОМЕР_2 ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за посередництвом платіжної системи ТОВ «ФК Фінекспрес» перерахувало 6000,00 грн., що підтверджується електронною платіжною інструкцією №c80d372d-dce0-4d1a-9f3e-d44c86643197 від 16.10.2022 року.

Факт отримання відповідачем ОСОБА_1 підтверджується випискою по картковому рахунку НОМЕР_3 , емітованому в АТ «Універсал Банк». Так, згідно з даними виписки, 16.10.2022 року о 17:13:19 год. ОСОБА_1 була зарахована сума 6000,00 грн.

Таким чином, суд доходить до висновку, що кредитодавцем ідентифіковано, позичальника ОСОБА_1 та електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановлено, що останній використав/наклав наступні електронні підписи/одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис idVf5IL612 - 16.10.2022 17:12:31. Позикодавець на виконання договору позики №72868212 від 16.10.2022 року, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн. за посередництвом платіжної системи ТОВ «ФК Фінекспрес», що підтверджується електронною платіжною інструкцією №c80d372d-dce0-4d1a-9f3e-d44c86643197 від 16.10.2022 року. О 17:13:19 год. ОСОБА_1 була зарахована сума 6000,00 грн. на картковий рахунок НОМЕР_3 , емітований в АТ «Універсал Банк».

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно з ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно з ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ст. 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

З приводу факту укладання договору суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20.

У справі встановлено, що для підписання кредитного договору ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Отже, договір про надання фінансового кредиту підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений.

Будь-яких доказів того, що персональні дані відповідача (паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи-платника податків, номер телефону, банківська картка) були використані для укладення Договору від його імені, відповідачем не надані.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем ОСОБА_1 таких доказів не надано.

Як вже було встановлено у судовому засіданні, випискою по картковому рахунку НОМЕР_3 , емітованому в АТ «Універсал Банк» 16.10.2022 року о 17:13:19 год. ОСОБА_1 була зарахована сума 6000,00 грн. Отже, твердження відповідача щодо незарахування йому кредитних коштів не заслуговують на увагу.

Щодо нарахування відсотків суд вважає за необхідне зазначити наступне.

16.10.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №72868212, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн., зі строком дії договору 30 днів (дата повернення позики 15.11.2022 року), зі сплатою процентів у розмірі 2,5 % в день - базова процентна ставка/фіксована; 2,70 % - за понадстрокове користування.

Згідно з п. 4 Договору проценти нараховуються щоденно, включаючи дату отримання та повернення, на залишок позики.

Згідно з п. 15 Договору у разі, якщо позичальник не дотримується умов офіційних правил програми лояльності для споживачів фінансових послуг фінансових послуг ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» , знижена процентна ставка, визначена в п. 2 Договору, припиняє свою дію та застосовується базова процента ставка, визначена в п. 2.3 п. 2 Договору. В такому разі проценти, нараховані за зниженою процентною ставкою, підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою та сплачуються позичальником в повному обсязі за весь період строку позики.

Як видно з розрахунку заборгованості за кредитним договором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за кредитним договором №72868212 від 16.10.2022 року нарахована заборгованість за процентами з 16.10.2022 року по 13.02.2023 року у розмірі 18000,00 грн., виходячи з процентної ставки 2,5% (150 грн. за кожен день користування кредитом Х 120 днів)

Відповідно до ст. 627 ЦК України при укладенні договору сторони є вільними у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що визначено чинним законодавством.

Відповідачем було укладено Кредитні договори за власним бажанням, добровільно, без будь-якого примусу з боку третіх осіб. Перед укладенням кредитного договору позичальник отримав від кредитодавця всю інформацію стосовно кредиту, ознайомився з усіма умовами Договору та правильно зрозумів суть фінансової послуги. Під час укладання Договору, відповідач усвідомлював всі ризики, пов`язані з укладенням даного договору, а також наслідки і відповідальність у разі неналежного виконання умов договору. Зокрема, відповідачу було відомо про реальну відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок її зміни та порядок нарахування відсотків.

Відповідно до правового висновку викладеного в Постанові Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 12.04.2022 по справі №756/6038/20 незгода позичальника з умовами та особливостями кредитування, за відсутності зауважень щодо змісту та умов кредитного договору під час його укладення, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства.

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення вказаного договору, шляхом заповнення заяви-анкети на отримання кредиту, у якій відповідач підтвердив, що він ознайомлений з умовами та правилами надання коштів в позику.

Підписавши кредитний договір, позичальник погодився з усіма його умовами, зокрема, й щодо сплати процентів, розмір яких визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору. Відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із товариством, якщо дійсно вважав певні умови договору несправедливими.

Натомість, позивач погодився, зі своєї сторони, на такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень, визнаючи його умови.

Підписанням зазначених документів без будь-яких застережень відповідач підтвердив, що він обізнаний та погодився з усіма умовами такого договору. Та обставина, що відповідач підписав ці документи, вказує на вільне волевиявлення позичальника в момент укладення правочину, повну обізнаність та погодження з умовами кредитування.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що проценти за користування кредитними коштами кредитодавцем нараховані відповідно до положень, укладеного між сторонами договору.

Щодо переходу прав вимоги суд вважає за необхідне зазначити наступне.

05.01.2023 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 031-050123, за умовами якого ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №72868212 від 16.10.2022 р. до позичальника ОСОБА_1 на суму 24000,00 грн, яка складається з заборгованості за кредитом - 600000 грн. та заборгованості за відсотками щза користування кредитом - 12000,00 грн. (п. 864 витягу з реєстру прав вимоги).

05.12.2025 р. ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №72868212 від 16.10.2022 р. до позичальника ОСОБА_1 на суму 24000,00 грн, яка складається з заборгованості за кредитом - 600000 грн. та заборгованості за відсотками щза користування кредитом - 12000,00 грн. (п. 3091 витягу з реєстру прав вимоги).

Відповідно до Реєстру прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 року в тому числі до відповідача в сумі 24 000,00 грн. з яких 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 18 000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується перехід від первісних кредиторів до позивача прав вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем.

Положеннями ст.204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Дані договори не оскаржуються в судовому порядку як сторонами договору, так і будь-якими іншими особами, є дійсними, відповідають волі сторін та чинному законодавству. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які спростовують факт переходу прав вимоги та/або будь-які заперечення сторін договору щодо виконання його умов.

Також суд зазначає, що сам по собі факт заміни кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги) не змінює обсягу, характеру чи змісту зобов`язань боржника та не покладає на нього жодних нових або додаткових обов`язків, не припиняє існування самого грошового зобов`язання боржника та не звільняє його від обов`язку виконати його належним чином перед належним кредитором.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи даний спір суд враховує, що сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач за користування кредитними коштами, розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позичальник належним чином виконувала кредитні зобов`язання як щодо первісних кредиторів так і стосовно нового кредитора.

У розрахунку заборгованості чітко вказано, з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. Натомість. відповідачем не було надано ніяких доказів виконання зобов`язань, в тому числі доказів невірного нарахування виниклої суми заборгованості по відсоткам, відповідно до умов Договору, в тому числі шляхом проведення та надання власного контррозрахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Доводи, наведені представником відповідача у відзиві на позовну заяву, судом до уваги не приймаються, з підстав наведених вище.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Як видно з матеріалів справи, позивачем за первісним позовом були понесені наступні судові витрати: судовий збір за подачу позову в сумі 2662,40 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 гривень.

Стосовно стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4500,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі №15/8/203/20.

Позивачем надано докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу - договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року, укладеного між ТОВ ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» та адвокатом Ткаченко Ю.О., витяг з акту приймання - передачі наданої правничої допомоги № 4-ДІЛ до договору № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року, відповідно до якого вартість послуг з надання правничої допомоги стосовно вивчення документів, визначення правової позиції, підготовки та складання позову, судового супроводу справи про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 становить 4500,00 грн., платіжну інструкцію на переказ оплати за договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року на загальну суму 216000,00 грн.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19) зауважила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Суд, враховує складність справи про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських послуг, та доходить до висновку, що витрати позивача на оплату послуг з надання правничої допомоги є обґрунтованими та зменшенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 638 ч. 1, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_5 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку 300528, суму заборгованості за Договором позики №72868212 від 16.10.2022 року в розмірі 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп., з яких 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18 000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_5 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку 300528 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Повний текст рішення суду виготовлений 14.10.2026 року.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Київського районного

суду м. Полтави І.О. Сидоренко