Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №243/4077/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №243/4077/26

Провадження № 2/552/5066/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.10.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Сидоренко І.О.

за участю:

секретаря судового засідання Попович Ю.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі № 8 Київського районного суду м. Полтави цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулася позивач ОСОБА_1 з позовом до Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, який обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 – батько далі позивача, після якого відкрилася спадщина, яка складалась з нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 47,1 кв. м., житловою – 28,2 кв. м, що побудований на земельній ділянці площею 1089 кв.м., яка належить Слов`янській міській територіальній громаді.

На час смерті батька спадщину фактично прийняла, але не оформила спадкові права його дочка – позивач.

З метою оформлення своїх спадкових прав позивачка звернулись до Першої Слов`янської державної нотаріальної контори.

Постановою нотаріуса від 17.04.2026 року за № 435/02-31 їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з тим, що право власності на житловий будинок та земельну ділянку розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за спадкодавцем не зареєстровано, юридичні документи на житловий будинок та земельну ділянку відсутні, пропущено строк прийняття спадщини.

Позивачка фактично вступила в управління спадковим майном після смерті батька. Від спадщини вона у встановлений законом строк не відмовлялась. Інші спадкоємці відсутні.

У додаткових поясненнях представник позивача вказала, що позивачка просить суд визнати права власності на будинок АДРЕСА_2 .

Згідно інформаційної довідки долученої до позову право власності на будинок АДРЕСА_2 не зареєстровано за жодною особою.

Цей будинок було побудовано на підставі дозволу на будівництво від 14.09.1966 року, але в дозволі зазначено, що покійний буде здійснювати будівництво будинку за адресою АДРЕСА_3 .

В 2020 році в межах децентралізації населений пункт Билбасівка втратив статус селища міського типу і отримав статус селища, яке увійшло до складу Слов`янської територіальної громади, у свою чергу Слов`янська територіальна громада увійшла до складу Краматорського району Донецької області. Назва населеного пункту з 2020 року с. Билбасівка, Краматорського району, Донецької області.

В 2024 році назву провулку Калинина було змінено на Калиновий відповідно до вимог Закону України “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії”. Звіт про громадські обговорення розміщений на офіційному сайті Слов`янської міської військової адміністрації за посиланням https://www.slavrada.gov.ua/. Назва провулку змінилась в 2024 році з Калинина на ОСОБА_3 .

Щодо нумерації будинку, як вбачається з дозволу на будівництво та рішення про затвердження проекту забудови від 1966 року нумерація будинку АДРЕСА_3 , але вже після його будівництва за наслідками проведеної технічної інвентаризації в 1979 році, будинок має номер АДРЕСА_1 . До складу інвентарної справи, як підстава законності будівництва входять саме дозволи на будівництво та проект від 1966 року, де номер будинку вказаний 10. Скоріш за все це стало наслідком зміни нумерації, яка відбулась протягом часу будівництва.

В інвентарній справі від 1979 року у викопіюванні з плану будівельного кварталу вказано, що власником будинку АДРЕСА_1 є саме покійний ОСОБА_2 . Виходячи з приписів законодавства, що було чинним на дату будівництва та фактичного виникнення права на побудований будинок, документом, що засвідчував наявність права а також факт прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них був саме технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна. (посилання на норми права є у позовній заяві).

Домова книга в 1978 році була видана також на будинок АДРЕСА_1 , з домової книги вбачається, що саме в будинку АДРЕСА_1 в 1978 році був зареєстрований покійний батько позивачки (перший запис), ну а в подальшому позивачка та її діти.

Страхові внески відповідно до страхових свідоцтв з 1990 року сплачувались саме за будинок АДРЕСА_1 власником будинку зазначено покійного ОСОБА_4 .

За інформацією що розміщена у відкритих джерелах, а саме на сайті Укрпошти така поштова адреса, як будинок АДРЕСА_4 взагалі відсутня. (сторінка де розміщена інформація https://index.ukrposhta.ua/find-address.

Усе вище наведене дає підстави стверджувати, що відбулась зміна нумерації і на час такої зміни, а саме в період 1966-1979 років вона не вважалась такою що потребувала внесення виправлень у попередньо видані документи, інакше б Бюро технічної інвентаризації не склало технічний паспорт на будинок АДРЕСА_1 за наявності дозвільних документів на будівництво будинку АДРЕСА_3 .

Тому, просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після померлого ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в

АДРЕСА_1 судове засідання позивач та його представник не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, проте направили на адресу суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, в яких на заявлених вимогах наполягали, просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача – Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, проте направив на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якій просив суд ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства, з урахування наявних у справі матеріалів.

Ухвалою суду від 06 травня 2026 року витребувано з Першої Слов`янської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також зобов`язано повідомити суд про факт відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , факт звернення кого-небудь із заявами про прийняття спадщини або відмову від спадщини та надати відповідні відомості, а також повідомити наявність заповіту.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 до Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 30.11.2012 року, виданим виконкомом Черкаської селищної ради Слов`янського району Донецької області (повторно) .

Позивач ОСОБА_1 є дочкою спадкодавця ОСОБА_2 та, відповідно спадкоємцем першої черги за законом, що врегульовано ст. 1261 ЦК України.

Факт родинних зв`язків підтверджується: Свідоцтвом про народження, відповідно до якого батьком ОСОБА_6 є ОСОБА_2 ; витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, з якого слідує, що ОСОБА_6 після укладення шлюбу з ОСОБА_7 змінила прізвище на ОСОБА_8 ; Свідоцтвом про укладення шлюбу між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , внаслідок чого ОСОБА_9 змінила прізвище на ОСОБА_11 .

Відповідно до довідки № 146 від 30.09.1966 року виконкому Слов`янської районної ради депутатів трудящих ОСОБА_2 виділена земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно з випискою з рішення № 247 виконкому Слов`янської районної ради депутатів трудящих від 14.09.1966 року ОСОБА_2 наданий дозвіл на будівлю житлового будинку в АДРЕСА_4 .

Також, 14.09.1966 року був розроблений проект забудови земельної ділянки, виділеної рішенням виконкому Слов`янської районної ради депутатів трудящих № 247 у безстрокове користування під забудову житлового будинку забудовнику ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 , площею 1089 кв.м.

18.09.1966 року Райкомунгоспом ОСОБА_2 наданий дозвіл № НОМЕР_2 на проведення робіт з будівлі будинку за адресою: АДРЕСА_4 .

Як зазначає представник позивача у 2024 році назву провулку Калинина було змінено на Калиновий відповідно до вимог Закону України “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії”.

Відповідно до дозволу на будівництво та рішення про затвердження проекту забудови від 1966 року нумерація будинку АДРЕСА_3 , але вже після його будівництва за наслідками проведеної технічної інвентаризації в 1979 році, будинок має номер АДРЕСА_1 .

До складу інвентарної справи, як підстава законності будівництва входять саме дозволи на будівництво та проект від 1966 року, де номер будинку вказаний 10.

Домова книга в 1978 році була видана на будинок АДРЕСА_1 , з домової книги вбачається, що саме в будинку АДРЕСА_1 в 1978 році був зареєстрований покійний батько позивачки (перший запис), ну а в подальшому позивачка та її діти.

Страхові внески з 1990 року сплачувались саме за будинок АДРЕСА_1 власником будинку зазначено покійного ОСОБА_2 .

За інформацією що розміщена у відкритих джерелах, а саме на сайті Укрпошти така поштова адреса, як будинок АДРЕСА_4 відсутня.

Ураховуючи вищевикладене, суд погоджується зі ствердженням представника позивача щодо перенумерації будинків по АДРЕСА_1 , внаслідок чого будинку АДРЕСА_3 присвоєний номер АДРЕСА_1 , та, в подальшому, перейменування АДРЕСА_1 .

Відповідачем - Слов`янською міською військовою адміністрацією Краматорського району Донецької області зазначені обставини не заперечувалися та не спростовувалися.

Відповідно до даних технічного паспорту, побудований за адресою: АДРЕСА_1 будинок має наступні технічні характеристики: загальна площа 47,1 кв.м., житлова – 28,2 кв. м., будівля складається з житлового будинку – літера А-1, сараю -В, вбиральні -Г, колодязю №1, огорожі №№2,3,

Згідно з довідкою відділу з надання адміністративних послуг Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з 1988 року по теперішній час.

Згідно з довідкою відділу зберігання інвентаризаційних справ об`єктів нерухомого майна Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області № 04-01/559 від 31.03.2026 року, право власності на будинок АДРЕСА_1 станом на 01.01.2013 року в КП «БТІ» не зареєстровано.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_1 у реєстрі відсутні.

З метою оформлення своїх спадкових прав позивач ОСОБА_1 звернулася до Першої Слов`янської державної нотаріальної контори, однак отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії – видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що право власності на будинок не зареєстроані, відсутні юридичні документи на житловий будинок та земельну ділянку, пропущений строк для прийняття спадщини.

Листом Першої Слов`янської державної нотаріальної контори від 19.05.2026 року повідомлено про відсутність заведеної спадкової справи до майна спадкодавця ОСОБА_2 .

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що до складу спадщини, що залишилися після смерті ОСОБА_2 увійшов будинок АДРЕСА_1 , позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом, фактично прийняла спадщину, оскільки на момент смерті спадкодавця проживала разом з ним, з заявою про відмову від спадщини до нотаріуса не зверталася.

Відповідно до п. 4.15 Глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно частин першої та другої статті 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на-нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

За змістом ЦК УРСР 1963 р. виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 р. і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 р. № 56, Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Таким чином, зважаючи на зазначені вимог нормативних актів, підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок на той час був сам факт збудування або купівлі ним будинку з додержанням вимог цих актів законодавства, яке на пов`язувалось із проведенням реєстрації.

У п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 319 ЦК України встановлено, що здійснення права власності полягає у володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України зазначено, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з моменту відкриття спадщини.

Враховуючи вищенаведене, суд, на підставі наявних у справі доказів, прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Виходячи з аналізу чинного законодавства та встановлених обставин справи, оцінивши представлені в силу положень ст. 81 ЦПК України докази, суд приходить до висновку, що вони повністю узгоджуються між собою, не містять внутрішніх протиріч, і у своїй сукупності є достатніми, для того щоб дійти висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 328, 1216, 1218, 1225, 1268, 1296 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст.10, 12, 13, 76, 81, 89, 200, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 47,1 кв.м., житловою – 28,2 кв. м., та складається з житлового будинку літера А-1, сараю -В, вбиральні -Г, колодязю №1, огорожі №№2,3, що розташований на земельної ділянці площею 1089 кв.м, яка належить Слов`янській міській територіальній громаді.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду..

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Київського районного

суду м. Полтави І.О. Сидоренко