Суд: Київський районний суд м. Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 07 жовтня 2026 р.
Справа: №554/10580/25
Суддя: Турченко Т. В.
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №554/10580/25
Провадження № 2/552/3845/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08.10.2026 року Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді Турченко Т.В.
при секретарі судового засідання Дмитриченковій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В:
15.07.2025 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до Шевченківського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 19.02.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 339469622 про надання споживчого кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно умов кредитного договору сума кредиту складає 22000,00 грн. ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало кредит у розмірі 22000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на картку відповідача. Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав. В зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 85423,16 грн., яка складається з 21993,00 грн. заборгованості по тілу кредиту та 63430,16 грн. заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом. Також в позові вказували на те, що на підставі ряду укладених договорів факторингу ТОВ «ЮнітКапітал» є належним позивачем по справі та має право вимоги до відповідача за кредитним договором № 339469622 від 19.02.2021 року. А тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 85423,16 грн., судові витрати в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 26.03.2026 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 339469622 від 19.02.2021 року в розмірі 85423,16 грн., судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн., а всього 94845,56 грн.
09.06.2026 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 21.07.2026 року скасоване заочне рішення та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи мається заява про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримують та просять задовольнити.
Представник відповідача адвокат Лепій О.В. в судовому засідання позовні вимоги визнала частково.
Суд, заслухавши представника відповідача адвоката Лепій О.В., вивчивши та дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 19.02.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 339469622 про надання споживчого кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
За умовами укладеного договору сума кредиту складає 22000,00 грн, терміном 30 днів, орієнтовна загальна вартість кредиту визначена 26290 грн.
ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало грошові кошти в сумі 22000,00 грн. на банківську карту ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , що в свою чергу, свідчить про те, що відповідач прийняла пропозицію кредитодавця - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором.
Таким чином, відповідно до реєстру боржників за договором факторингу 1 до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС»» перейшло право вимоги до відповідача. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу № 1.
05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01.
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).
04.06.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04.06.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача. Враховуючи те, що Реєстр Боржників містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, позивачем надано Витяг з Реєстру боржників, що містить лише дані відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).
Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 04.06.2025 до позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу.
В зв`язку з неналежним виконанням умов договору ОСОБА_1 сума заборгованості по тілу кредиту перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» станом на день звернення до суду становить 22000 грн.
Щодо відсотків за користування кредитом.
Відповідно до додатоку № 1 кредитного договору, зазначено загальну вартість по кредиту 26 290,00 грн., яка складається з 22 000 грн суми кредиту та 4 290 грн відсотків, і у випадку користування кредитом понад встановлений в п. 1.2 Договору строк, даний графік втрачає юридичну силу, а оновлений графік повинен бути відображений в особистому кабінеті позичальника (будь-які дані щодо оновленого графіку відсутні в позові), а у разі настання передбаченої п. 1.4.3. Договору відкладальної обставини, без застосування п.1.4.2 Договору, щодо виникнення у озичальника зобов`язань по оплаті процентів за встановлений в п. 1.2. Договору строк у розмірі розрахованому за базовою процентною ставкою, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 33 220 грн, з яких 22 000 грн — сума кредиту та 11 220 грн — проценти за користування кредитом.
У матеріалах справи міститься також і паспорт споживчого кредиту, де вказано загальні витрати за кредитом, які становлять 4 290 грн., а орієнтовна вартість кредиту становить 26 290, 00 грн. Таким чином, сторони при укладенні правочину чітко погодили суму витрат за кредитним договором, а саме – 4 290 грн.
Отже, аналізуючи документи, можна зробити висновок, що умови кредитного Договору та додатки до нього мають двозначний характер.
У постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) зазначено, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів.
Згідно з ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно
до ст. 213 цього Кодексу.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21) зроблено висновок, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав.
Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін".
Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище.
Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на
охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови.
Також вищевикладене кореспондується і з постановою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 у справі справа № 552/672/23, де зазначено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»); суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень.
Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору. Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості за нарахованими процентами необхідно ґрунтуватися на чітко обумовлених між контрагентами кредитних договорів умовах, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму вартості кредиту.
Підписуючи договір та ознайомлюючись із Паспортом кредиту, відповідач розраховував (і мав на це законне право), що повна вартість кредиту із відсотками за весь період складе саме 26 290 грн.
Отже, заборгованості перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» станом на день звернення до суду становить 26290 грн., яка складається з 22000 грн. заборгованості по тілу кредиту та 4290 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користуваннячужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги, що позовні вимоги задоволено на 30,77 %, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 745,37 грн. сплаченого судового збору та 7 000 грн. на правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 10,12,81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 339469622 від 19.02.2021 року в розмірі 26290 грн., судовий збір в розмірі 745,37 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн., а всього 34035,37 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", (місце знаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, Код ЄДРПОУ: 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 09.10.2026 року.
Головуючий Т.В.Турченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua