Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №542/1258/26 — Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 542/1258/26

номер провадження 2/531/1279/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Попова М.С.,

за участі секретаря судового засідання Клименко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором позики № 174854 від 28.02.2025 в розмірі 13 259,25 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати, понесені на професійну правничу допомогу, в розмірі 6 000,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 28.02.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 174854, згідно з умовами якого відповідач отримав позику у розмірі 4150,00 грн, зі сплатою процентів за користування коштами та інших можливих штрафних санкцій, що передбачені договором позики. У відповідності до умов договору позики, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладанні договору позики. ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» умови договору позики виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. Відповідачем умови договору позики не виконано.

23 липня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» укладено договір факторингу № 23072025. Згідно даного договору факторингу від 23.07.2025 відбулося відступлення права вимоги за договором позики № 174854 від 28.02.2025 року. Позивач набув права вимоги до відповідача на суму 13259,25 грн, з яких: 4150,00 грн - сума основного боргу, 546,06 грн - заборгованість за відсотками, 263,19 грн - сума заборгованості по комісії, 8300 грн - сума заборгованості по штрафним санкціям.

У зв`язку з викладеним, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, витрати на професійну правничу допомогу та суму сплаченого судового збору.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24 червня 2026 року справу передано до Карлівського районного суду Полтавської області за підсудністю.

14 липня 2026 року справа надійшла до Карлівського районного суду Полтавської області.

Ухвалою судді Карлівського районного суду Полтавської області від 22 липня 2026 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, у позові просив провести розгляд справи без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Клопотання про розгляд справи за його відсутності від відповідача до суду не надходило. Відзиву на позов не подав.

Тому суд, за згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 28.02.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 174854 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою). Додатком № 1 до цього договору сторони погодили таблицю обчислення загальної вартості кредиту. Договір укладено в електронному вигляді та підписано шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 5Кhm33.

Підписання договору позики відповідачем також підтверджується наданою позивачем Довідкою про укладення договору (Ідентифікацію), виданою ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», у якій вказується, що одноразовий ідентифікатор 5Кhm33 введено позичальником/відправлено кредитору 28.02.2025 року о 18:47 год.

Згідно з п. 1, п.п. 2.1.-2.4., п. 4 договору позики, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, для придбання товарів та/або робіт та/або послуг (на задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (комісію та проценти) від суми позики. Сума позики 4150,00 грн, строк позики 30 днів, процентна ставка 0,01% в день, комісія 19,21% від суми позики, що складає 797,36 грн. Дата повернення позики 29.03.2025. Інші платежі: проценти за понадстрокове користування позикою/ залишком позики за день, 5,00 %; пеня за один день - 5,00%. Проценти за цим договором нараховуються щоденно, починаючи з наступного дня за датою надання позики, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою, до повного погашення заборгованості за договором, включаючи день такого погашення. Комісія нараховується в дату надання позики (в момент надання позики), у визначеному п.п.2.4. п.2 договору розмірі.

Відповідно до п. 18 договору, у разі невиконання позичальником умов цього договору (неповернення у встановлені умовами договору строки суми позики), у випадку коли сума позики, зазначена в п. 2 договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування коштами позики понад встановлений договором строк позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2 договору за кожен день такого понадстрокового користування, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в п. 2.1. договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника. В пункті 30 договору зазначено номер електронного платіжного засобу позичальника НОМЕР_1 .

Перерахування коштів підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес», згідно якої 28.02.2025 року на картку відповідача № НОМЕР_1 було перераховано кошти в сумі 4150,00 грн.

Цього ж дня відповідач ознайомився та підписав Паспорт споживчого кредиту (позика з фіксованою диференційованою процентною ставкою), де викладено інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики № 174854 від 28.02.2025, станом на 23.07.2025 заборгованість відповідача становить 13259,25 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 4150,00 грн., заборгованість за відсотками 546,06 грн., пеня 8300 грн., комісія 263,19 грн. З розрахунку заборгованості вбачається, що 13.03.2025 відповідачем сплачено кошти у загальному розмірі 539,50 грн. Сплачуючи кредит, ОСОБА_1 вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки.

Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній у постанові від 23.12.2020 у справі №127/23910/14-ц, в якій вказано, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

23.07.2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» було укладено договір факторингу №23072025, відповідно до якого до ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» перейшло право вимоги, в тому числі, за кредитним договором № 174854 від 28.02.2025.

Пунктом 4.1. Договору факторингу передбачено, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку № 1 до цього Договору, за умови виконання Фактором вимог перерахування сум грошових коштів фінансування передбачених Розділом 3 Договору.

Згідно платіжної інструкції № 857 від 29.07.2025 ТОВ ФК «СОЛВЕНТІС» провело оплату ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» за договором факторингу № 23072025 від 23.07.2025.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог до Договору факторингу № 23072025 від 23.07.2025 ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13259,25 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 4150,00 грн, заборгованість за відсотками - 546,06 грн, заборгованість за пенею у розмірі 8300,00 грн, заборгованість за комісією - 263,19 грн.

Отже, ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» наділено правом вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 174854 від 28.02.2025 на суму 13259,25 грн.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку,встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За приписами ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст.1049 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, сторони узгодили розмір позик, грошову одиницю, в якій надано позику, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Всупереч наведеним нормам закону та умовам укладеного між сторонами договору позики відповідач порушив строки і порядок повернення позики, про що свідчить розрахунок заборгованості.

У матеріалах справи відсутні докази погашення повної суми заборгованості за кредитним договором, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача у частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4150,00 грн., суми заборгованості за відсотками у розмірі 546,06 грн., суми заборгованості по комісії у сумі 263,19 грн., а в загальному розмірі 4959,25 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості по штрафними санкціями в розмірі 8300,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи ту обставину, що штрафні санкції за кредитним договором, укладеним 28.02.2025, нараховані в період дії в Україні воєнного стану, вони підлягають списанню кредитодавцем, а отже підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4150,00 грн., суми заборгованості за відсотками - 546,06 грн., суми заборгованості по комісії - 263,19 грн., всього на загальну суму 4959,25 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн (платіжна інструкція №174854 від 07.05.2026). Позовні вимоги задоволені частково, на 37,40%. Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) судовий збір у розмірі 995,74 грн., який сплачений при подані позову.

Крім того, позивачем понесені витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 43657029/02 від 02.01.2026, додаткова угода № 174854 від 31.03.2026, акт надання послуг №174854 на підтвердження факту надання правової допомоги від 31.03.2026, детальний опис робіт (наданих послуг), відповідно до яких вартість наданої професійної правничої допомоги становить 6000,00 грн. Оскільки позовні вимоги задоволені частково, на користь позивача з відповідача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у загальній сумі 2244,00 грн. (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог).

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258, 264-265, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» (код ЄДРПОУ 43657029, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 22; адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_3 в АТ «СЕНС БАНК», МФО:300346) заборгованість за договором позики №174854 від 28.02.2025 у розмірі 4 959,25 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» (код ЄДРПОУ 43657029, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 22; адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_3 в АТ «СЕНС БАНК», МФО:300346)суму сплаченого судового збору у розмірі 995,74 грн. (дев`ятсот дев`яносто п`ять гривень сімдесят чотири копійки) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2244,00 грн.(дві тисячі двісті сорок чотири гривні нуль копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Попов