Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №525/428/26 — Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/428/26

Провадження № 2/525/372/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.2026 селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.,

секретаря судових засідань Лопатки О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

06.04.2026 на адресу суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що ОСОБА_1 18.06.2024 уклала з АТ «А-БАНК» кредитний договір №АВН0СТ155101718712954350 щодо надання останній кредиту у розмірі 75000 грн., строком на 60 місяців, зі сплатою відсотків у розмірі 75% річних.

Відповідач свої зобов`язання не виконує, внаслідок чого станом на 06.04.2026 утворилася заборгованість за даним кредитним Договором у розмірі 92806,14 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом 71445,29 грн.; заборгованості за відсотками 20516,24 грн.; пені 844,61 грн.

На підставі вищевикладеного позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101718712954350 від 18.06.2024 у розмірі 92806,14 грн. та суму сплаченого судового збору.

20.04.2026 судом відкрито спрощене позовне провадження по справі з повідомленням сторін, справу призначено до судового розгляду на 25.05.2026, роз`яснено сторонам порядок та строки подання заяв по суті справи. У подальшому розгляд справи неодноразово відкладався з поважних причин.

Сторони у судове засідання 05.10.2026 повторно не з`явилися, судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи з ухваленням заочного рішення.

Ураховуючи, що усі учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

Судом установлено, що 18.06.2024 між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №АВН0СТ155101718712954350, за умовами якого банк надає ОСОБА_1 кредит у розмірі 75000 грн., строком на 60 місяців, процентна ставка – 75% на рік, проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу, розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день. У випадку порушення Клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості Клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків від суми простроченого платежу (а.с. 8, 9-12).

На підтвердження факту отримання та користування кредитними коштами ОСОБА_1 позивачем надано суду меморіальний ордер від 18.06.2024 про видачу кредиту, виписку по картковому рахунку за період з 18.06.2024 по 06.04.2026, виписку по кредиту за період з 18.06.2024 по 06.04.2026 (а.с. 14, 14 на звороті – 17, 18-20).

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за договором №АВН0СТ155101718712954350 від 18.06.2024 заборгованість ОСОБА_1 станом на 06.04.2026 складає 92806,14 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом 71445,29 грн.; заборгованості за відсотками 20516,24 грн.; пені 844,61 грн. (а.с. 12 на звороті-13).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч. 12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Пунктом 6 статті 3 ЗУ «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених вимог, суд приймає до уваги розрахунок заборгованості наданий позивачем у частині нарахування заборгованості за кредитом та відсотками, оскільки він у цій частині повністю узгоджується з умовами укладеного кредитного договору, не суперечить чинному законодавству. Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористалася, доказів у спростування доводів позивача не надала.

Згідно розрахунку позивач, крім іншого, нарахував відповідачу пеню за Договором у розмірі 844,61 грн.

У частині вирішення питання про стягнення з відповідача нарахованої пені, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні з 24.02.2022 воєнний стан, який діє донині.

Отже заявлені вимоги у частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд приходить до переконання, що заявлені вимоги про стягнення заборгованості підлягають до часткового задоволення, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 91961,53 грн., з яких: 71445,29 грн. - заборгованість за кредитом; 20516,24 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При звернені до суду АТ «А-БАНК» було сплачено 2662 грн. 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 1).

Оскільки позовні вимоги АТ «А-БАНК» підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, розмір заявлених вимог 92806,14 грн. (100%), розмір вимог, що підлягають задоволенню 91961,53 грн. (99,09%), розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 2638,17 грн. ( 2662,40 х 99,09 % = 2638,17 грн.).

У іншій частині заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101718712954350 від 18.06.2024 у розмірі 91961 (дев`яносто одна тисяча дев`ятсот шістдесят одна) гривня 53 копійки та судові витрати по справі у розмірі 2638 (дві тисячі шістсот тридцять вісім) гривень 17 копійок.

У іншій частині відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», код ЄДРПОУ 14360080, юридична адреса: вул. Батумська, 11, м. Дніпро;

представник позивача: Шкапенко Олександр Віталійович, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: вул. Батумська, 11, м. Дніпро;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 12.10.2026.

Суддя Я.В. Прасол