Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №524/530/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/530/26

Провадження №2/524/2129/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року

Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:

головуючого судді Ковальчук Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Воблікової І. О.,

представника позивача/відповідача – Станіченка Є. С.,

представника відповідача/позивача – Ткач С. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання дій протиправними, скасування заборгованості, стягнення надміру сплачених коштів, та за зустрічним позовом Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Автозаводського районного суду міста Кременчука із зазначеною позовною заявою, в якій просить: визнати протиправними дії Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі – КП «Кременчукводоканал») щодо здійснення нарахувань плати за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення шляхом покладення на квартиру позивача всієї різниці між показниками загальнобудинкового вузла обліку та сумарними показниками інших споживачів за період із травня 2022 року по вересень 2025 року; скасувати заборгованість у сумі 24273,44 грн за період із червня 2025 року по вересень 2025 року, що була сформована внаслідок незаконних нарахувань (обсяг 331,73 м?); стягнути з відповідача на користь позивача 12389,26 грн, з яких: 10389,26 грн – надміру сплачені кошти за період із травня 2022 року по травень 2025 року; 2000,00 грн – інфляційні втрати у зв`язку зі зміною індексу споживчих цін (кошти перерахувати на банківський рахунок позивача (IBAN НОМЕР_1 ).

На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем послуг з водопостачання та водовідведення. Посилаючись на закінчення строку повірки індивідуальних лічильників, відповідач відмовився враховувати їх показники. При цьому замість застосування норм споживання, передбачених законодавством, відповідач розподілив всю різницю між загальнобудинковим лічильником та іншими квартирами виключно на квартиру позивача, переклавши на неї всі загальнобудинкові втрати. За доводами ОСОБА_1 , відповідач порушив вимоги статей 7, 21, 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (право споживача на справедливе нарахування), а також пункту 11 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 05 липня 2019 року, якими, зокрема, передбачено, що різниця обсягів води має розподілятися пропорційно між усіма споживачами. Отже, відповідач безпідставно утримує надміру сплачені позивачем кошти, що підпадає під дію статті 1212 Цивільного кодексу України (одержання безпідставної вигоди). Окрім того, позивач посилається на висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладені у постові від 01 квітня 2024 року справі № 712/5295/22, за якими надавач послуг має у своєму розпорядженні всі дані для належного розподілу обсягів послуг, а відмова у проведенні перерахунку без належної оцінки даних є порушенням прав споживача.

Ухвалою від 22 січня 2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука задовольнив заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову; заборонив КП «Кременчукводоканал» вчиняти дії щодо припинення або обмеження надання послуг з централізованого водопостачання внаслідок заборгованості зі сплати послуг, здійснювати відключення, перекриття, опломбування або інші дії, що унеможливлюють користування послугами водопостачання та водовідведення щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 30 січня 2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука відкрив провадження у справі для розгляду в порядку загального позовного провадження.

КП «Кременчукводоканал» звернулося з відзивом на позовну заяву, в якому просило відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Так, аргументуючи свою позицію, підприємство зазначило, що останні свідоцтва про повірку квартирних лічильників позивача датувалися 21 вересня 2018 року, а наступна повірка мала відбутися до 21 вересня 2022 року, однак фактично проведена лише 24 вересня 2025 року. Отже, у період із 21 вересня 2022 року по 24 вересня 2025 року у квартирі позивача були відсутні повірені засоби обліку, а показники неповірених лічильників не можуть братися до розрахунку. Повірка, проведена 24 вересня 2025 року, підтверджує справність приладів лише на майбутнє (з дати її проведення), а не ретроспективно за минулі роки. З 01 травня 2022 року по 31 березня 2024 року КП «Кременчукводоканал», керуючись Постановою Кабінету Міністрів України № 412, приймало показники неповірених лічильників від споживачів. Однак позивач із травня 2022 року припинила передавати будь-які показники, тому нарахування здійснювалися за середньодобовим споживанням за попередні 12 місяців (відповідно до пункту 4 статті 11 Закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та пункту 22 Правил № 690), а з 01 квітня 2024 року по 30 вересня 2025 року – відповідно до частини четвертої статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики № 315 – пропорційно кількості зареєстрованих осіб/кімнат у приміщенні.

При цьому, посилаючись на безпідставність вимог споживача щодо застосування норм споживання та Постанови Кабінету Міністрів України № 409, КП «Кременчукводоканал» зазначило, що нарахування за нормами водоспоживання здійснюються виключно в будинках, де відсутній загальнобудинковий (комерційний) лічильник. Оскільки в будинку, де проживає ОСОБА_1 , встановлено комерційний вузол обліку, розрахунки за нормами законом не передбачені. Щодо Постанови Кабінету Міністрів України № 409, то вона встановлює соціальні нормативи для розрахунку пільг та субсидій, а не фактичні норми споживання для розрахунку вартості послуг водопостачання. Норми водоспоживання затверджуються органами місцевого самоврядування (рішеннями виконкому Кременчуцької міськради № 396 та № 571). Щодо перерахунку через тимчасову відсутність, зауважило, що споживач не подавав заяв чи підтверджуючих документів (довідки про лікування, навчання, військову службу тощо) про відсутність у житлі понад 30 днів, тому підстав для перерахунку за цією нормою немає. Щодо посилань споживача на перекладання боргу всього будинку, звернуло увагу на те, що наявні в матеріалах справи виписки з особового рахунку та довідки про розподіл обсягів води доводять, що: на позивача не перекладали борг усього будинку, а розподіл небалансу здійснювався суворо за математичною формулою Методики № 315 між усіма квартирами без повірених приладів обліку. Окрім того, вимога позивача про скасування боргу за своєю суттю є вимогою про припинення правовідношення, а за правовою позицією Велика Палата Верховного Суду та Верховного Суду (зокрема у справі № 766/20797/18 від 26 жовтня 2021 року), вимога про скасування боргу/оскарження дій щодо нарахування не є належним способом захисту, оскільки позивач фактично формулює вимоги щодо відсутності боргу, але не оспорює первинні підстави або пред`явлений позов про стягнення.

23 лютого 2026 року КП «Кременчукводоканал» звернулося до Автозаводського районного суду м. Кременчука із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги.

Вимоги зустрічної позовної заяви обґрунтовані тим, що КП «Кременчукводоканал» є виконавцем послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресою проживання відповідача: АДРЕСА_2 (особовий рахунок № НОМЕР_2 ).

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 зобов`язань щодо оплати спожитих послуг за період із 01 червня 2025 року по 31 січня 2026 року утворилась заборгованість у сумі 24795,61 грн, з яких 54,71 грн становить заборгованість зі сплати плати за абонентське обслуговування. Посилаючись на приписи статей 67, 68, 162 Житлового кодексу України, статей 7, 9, 13, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статті 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», статей 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, а також Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690, позивач за зустрічним позовом вказує на наявність у відповідача обов`язку своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані житлово-комунальні послуги. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, на підставі статті 625 ЦК України та статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», позивачем за зустрічним позовом також нараховано 3% річних у сумі 246,81 грн, інфляційні втрати у сумі 476,59 грн та пеню у сумі 300,28 грн. Ураховуючи наведене, КП «Кременчукводоканал» просить суд стягнути зі ОСОБА_1 на його користь заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у сумі 24795,61 грн (у тому числі заборгованість з плати за абонентське обслуговування у сумі 54,71 грн), 3% річних у сумі 246,81 грн, інфляційні втрати у сумі 476,59 грн та пеню у сумі 300,28 грн, а всього – 25819,29 грн, а також судовий збір у сумі 3328,00 грн.

Ухвалою від 25 березня 2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука прийняв до розгляду зустрічну позовну заяву КП «Кременчукводоканал» та об`єднав в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 правом на подання відзиву на зустрічну позовну заяву КП «Кременчукводоканал» не скористалася, її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що споживач не оплачував послуги за вказаний у зустрічній позовній заяві період, оскільки вважає, що за його особовим рахунком існує переплата за попередній період; від вирішення його первісних вимог у цій справі залежить і обґрунтованість заявленої КП «Кременчукводоканал» заборгованості.

Ухвалою від 03 червня 2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука витребував у КП «Кременчукводоканал» додаткові докази за заявою ОСОБА_1 , а 17 червня 2026 року закрив підготовче засідання та призначив справу до розгляду по суті.

Суд, заслухавши представників сторін, а також запрошеного у судове засідання начальника абонентського відділу КП «Кременчукводоканал» Мадригелю М. Ю., вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд встановив, що між ОСОБА_1 , яка є власницею квартири АДРЕСА_1 , та КП «Кременчукводоканал» існують договірні відносини щодо надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. При цьому будинок оснащений вузлом комерційного обліку, а квартира споживача – індивідуальними лічильниками води. Квартирні прилади обліку ОСОБА_1 пройшли періодичну повірку 21 вересня 2018 року, після чого строк їхньої повірки закінчився у вересні 2022 року; наступну періодичну повірку приладів було проведено 24 вересня 2025 року, за результатами якої вони визнані придатними до експлуатації. У період із 21 вересня 2022 року по 23 вересня 2025 року квартирні лічильники не мали чинних свідоцтв про метрологічну повірку, а передача показників позивачем не здійснювалася з квітня 2022 року по жовтень 2025 року.

У зв`язку із відсутністю повірених приладів та актуальних показників, КП «Кременчукводоканал» у період із 01 травня 2022 року по 31 березня 2024 року здійснювало нарахування за середньодобовим споживанням за попередні 12 місяців, а з 01 квітня 2024 року по 30 вересня 2025 року – розподіл обсягів спожитої у будинку води здійснювався відповідно до пункту 4 частини третьої статті 10 Закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» Методики № 315. При цьому небаланс води у будинку розподілявся на приміщення без повірених вузлів (зокрема, на квартиру ОСОБА_1 ) пропорційно кількості осіб або кімнат.

ОСОБА_1 зазначає, що за період із травня 2022 року по травень 2025 року сплатила 10389,26 грн, які вважає надміру нарахованими, водночас за період із червня по вересень 2025 року їй нараховано заборгованість у сумі 24273,44 грн (за 331,73 м? води та водовідведення). Загальна сума заборгованості за її особовим рахунком станом на лютий 2026 року становить 24795,61 грн. Вона зверталася до підприємства із заявою про перерахунок, проте спір врегулювати в досудовому порядку не вдалося, натомість КП «Кременчукводоканал» направило їй попередження про припинення надання послуг.

У судових дебатах представник ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, наполягаючи на тому, що КП «Кременчукводоканал» не було надано достатніх документальних доказів, формул, вихідних даних та порядків розрахунку спірних нарахувань за період із травня 2022 року по вересень 2025 року. Окрім того зазначив, що нарахування за середньодобовим споживанням суттєво зросли без обґрунтування, а наявні розбіжності між обсягами водопостачання та водовідведення не знайшли документального підтвердження з боку підприємства. Крім того, наголосив, що віднесення у вересні 2025 року всього обсягу різниці (небалансу) між загальнобудинковим та квартирними лічильниками у розмірі 167,49 м? на квартиру ОСОБА_1 є неправомірним, оскільки будинковий лічильник враховує загальні витрати будинку, включно з аварійними витоками у підвалі та технологічними втратами, що не доводить фактичного споживання цього обсягу її квартирою. Просив задовольнити позов шляхом здійснення перерахунку з урахуванням показників її індивідуальних засобів обліку.

У судових дебатах представник КП «Кременчукводоканал» проти позову заперечив у повному обсязі, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що всі нарахування за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за спірний період є законними, обґрунтованими та здійсненими відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг № 315. При цьому зазначив, що у зв`язку із закінченням терміну періодичної повірки квартирних лічильників ОСОБА_1 та неподанням нею показників з квітня 2022 року, нарахування правомірно здійснювалися спочатку за середньодобовим споживанням, а після введення в експлуатацію загальнобудинкового лічильника – шляхом розподілу загального обсягу спожитої води відповідно до вимог законодавства на всі приміщення, що не мають повірених приладів обліку. Також представник відповідача звернув увагу на те, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування боргу не відповідає положенням статті 16 ЦК України та усталеній судовій практиці Великої Палати Верховного Суду.

Так, відповідно до частин першої, четвертої статті 17 Закону України від 05 червня 2014 року № 1314-VII «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту; періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання води в квартирах, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Відповідно до частини одинадцятої статті 4 Закону України від 22 червня 2017 року № 2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» право власності на встановлені відповідно до цієї статті вузли розподільного обліку/прилади – розподілювачі теплової енергії належить власникам (співвласникам) приміщень, у яких такі вузли обліку встановлені, якщо інше не встановлено законом або договором.

Частиною другою статті 6 цього Закону визначено, що обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку/приладів – розподілювачів теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором. Виконавець комунальної послуги або інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг, забезпечує функціональну перевірку приладів – розподілювачів теплової енергії. Порядок, періодичність такої перевірки визначаються договором між споживачем та виконавцем послуги або іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг. Періодична повірка засобів вимірювальної техніки вузлів розподільного обліку здійснюється згідно з міжповірочним інтервалом, зазначеним у технічному паспорті на цей засіб, але не менш як один раз на шість років для засобів механічного типу та не менш як один раз на дев`ять років для засобів інших типів.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки квартирного лічильника (вузла розподільного обліку) покладається на його власника, тобто на споживача.

Як установлено матеріалами справи, строк повірки квартирних лічильників ОСОБА_1 закінчився у вересні 2022 року, а наступну повірку було проведено лише у вересні 2025 року. Отже, у цей період прилади не мали чинних свідоцтв про повірку.

Щодо здійснених КП «Кременчукводоканал» нарахувань за період із 01 травня 2022 року по 31 березня 2024 року за середньодобовим споживанням суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною першою статті 8 «Про метрологію та метрологічну діяльність» у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації.

Для розподілу не приймаються показання вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії, що зняті (надані), починаючи з дати встановлення факту виходу його з ладу (закінчення строку повірки засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу) або встановлення факту несанкціонованого втручання в його роботу (самовільний демонтаж, умисне знищення, пошкодження, розкомплектування, у тому числі порушення цілісності пломб, тощо), до дати прийняття на абонентський облік відремонтованого чи заміненого вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії або повіреного засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу (пункт 3 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року № 358), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2018 року за № 1502/32954, далі – Методика № 315).

Ураховуючи наведене, якщо міжповірочний інтервал закінчився, а повірку не проведено – прилад втрачає статус законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки і його показання не можуть вважатися достовірними.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року № 412 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану» (втратила чинність на підставі Постанови КМ № 440 від 07 квітня 2023 року) було встановлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.

Керуючись цією постановою КП «Кременчукводоканал» у вказаний період приймало від споживачів показання неповірених лічильників. Однак, ОСОБА_1 , строк повірки лічильника якої закінчився у вересні 2022 року, такі покази не надавала, починаючи з квітня 2022 року.

При цьому в силу вимог частин першої, другої та четвертої статті 11 Закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» зняття показань вузлів розподільного обліку здійснюється споживачами, якщо інше не передбачено договором; споживач щомісяця передає показання вузлів розподільного обліку виконавцю відповідних комунальних послуг або визначеній власником (співвласниками) іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у спосіб, передбачений договором; у разі ненадання у визначений договором строк споживачем виконавцю показань відповідного вузла обліку, якщо такі показання згідно із законом або договором зобов`язаний знімати споживач, для цілей комерційного або розподільного обліку виконавцем комунальної послуги протягом трьох місяців приймається середньодобове споживання таким споживачем відповідної комунальної послуги за попередні 12 місяців (для послуг з теплопостачання – за середнім споживанням попереднього опалювального періоду). У разі відсутності інформації про показання вузлів обліку після закінчення тримісячного строку з дня недопуску виконавець комунальної послуги зобов`язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку. Після відновлення надання показань вузлів обліку такими споживачами виконавець відповідної комунальної послуги або інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, зобов`язані провести перерахунок із споживачем, а для вузлів розподільного обліку – з усіма споживачами будівлі.

Приміщення, оснащене вузлом розподільного обліку відповідної комунальної послуги, засіб вимірювальної техніки якого перебуває на повірці, що передбачає його розпломбування та демонтаж, не вважається приміщенням, не оснащеним вузлом розподільного обліку відповідної комунальної послуги, протягом строку такої повірки, але не більше 30 діб. Обсяг спожитої відповідної комунальної послуги за цей час визначається за її середньодобовим споживанням споживачем, визначеним відповідно до пункту 4 цього розділу, та за кількістю діб від дати зняття з абонентського обліку до дати прийняття на абонентський облік повіреного вузла розподільного обліку (пункт 5 розділу І Методики № 315).

У пункті 4 цього ж розділу визначено, що середньодобове споживання комунальної послуги споживачем визначається як співвідношення споживання ним комунальної послуги за останні 12 місяців до кількості діб надання послуги у році (для послуги з постачання теплової енергії – за середнім споживанням попереднього опалювального періоду). У разі, якщо період споживання комунальної послуги менше 12 місяців (для послуги з постачання теплової енергії – відсутні дані за попередній опалювальний період), то для розрахунку середньодобового споживання використовується фактичний період споживання, але не менше 30 діб для послуги з постачання теплової енергії та не менше 15 діб для послуги з постачання гарячої води або послуги з централізованого водопостачання.

Ураховуючи наведене, нарахування плати ОСОБА_1 з 01 травня 2022 року по 31 березня 2024 року здійснювалися за середньодобовим споживанням за попередні 12 місяців з урахуванням наведеного вище правого регулювання спірних правовідносин.

Щодо розбіжностей між розрахунками споживача та надавача послуг під час визначення величини середньодобового споживання у різні періоди, запрошений у судове засідання начальник абонентського відділу КП «Кременчукводоканал» ОСОБА_3 пояснив, що визначення цього показника, зокрема, простим додаванням показників за попередні 12 місяців є некоректним, оскільки такі підлягають коригуванню у зв`язку зі змінами показників, наданих іншими споживачами протягом цього періоду. Зокрема, у пункті 1 розділу XII Методики № 315 передбачено, що проведення перерозподілу обсягів наданих комунальних послуг здійснюється: при уточненні показань вузлів комерційного обліку спожитої у будівлі/будинку комунальної послуги; при уточненні показань вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії на підставі контрольного зняття їх показань або подання споживачем уточненої інформації.

Надаючи оцінку здійсненим КП «Кременчукводоканал» нарахуванням за період із 01 квітня 2024 року по 30 вересня 2025 року, суд виходить із наступного.

У частині першій статті 10 Закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», зокрема, передбачено, що у будівлях, зазначених у частинах другій і третій статті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, – за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів – розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої – четвертої цієї статті.

Згідно з пунктом 4 частини третьої цієї статті обсяги спожитої у будівлі гарячої, питної води, визначені за допомогою вузлів комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, – за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляються між споживачами з урахуванням того, що у разі якщо частина приміщень у будівлі оснащена вузлами розподільного обліку гарячої, питної води, а частина – не оснащена, обсяг відповідної комунальної послуги, спожитий споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку, встановлюється у розмірі, визначеному за допомогою таких вузлів, а загальний обсяг спожитої у будівлі відповідно гарячої, питної води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби та споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку) розподіляється між споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку, пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються такими послугами.

У пункті 1 розділу ІІ Методики № 315 зазначено, що загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку холодної води (Vв.п.буд) визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку централізованого водопостачання або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.

За правилами пункту 1 розділу X Методики № 315 у будівлі, що є житловим (багатоквартирним/двоквартирним) будинком загальний обсяг спожитої холодної води (Vв.пбуд) залежно від потреб споживання у будівлі/будинку , де споживання холодної води призначене тільки для надання споживачам послуги з водопостачання (без приготування гарячої води у будівлі/будинку Vх.вгвп.буд = 0) визначається за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку холодної води (лічильник холодної води) при централізованому водопостачанні або лічильника холодної води, установленого на вводі системи автономного водопостачання (за наявності такої системи). При цьому за відсутності вузла(ів) розподільного обліку для загальнобудинкових потреб (витрати на забезпечення послугою місць загального користування та допоміжних приміщень, витрати на їх зволоження та прибирання, сезонні потреби на полив прибудинкової території, спорожнення, промивку і заповнення інженерних мереж) або за відсутності договору з виконавцем комунальних послуг на ці цілі, обсяг холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби, приймається як Vліч.х.вз.б.п = 0. В іншому випадку – приймаються значення відповідно до показань вузла(ів) розподільного обліку або значення, що зазначені у відповідному договорі.

Аналіз наведеного правового регулювання дає підстави для висновку про те, що в будинку, в якому обсяг спожитої води визначається за допомогою загальнобудинкового лічильника (комерційного обліку), різниця між загальним обсягом води за цим лічильником та сумою показників усіх індивідуальних лічильників розподіляється між споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільчого обліку (зокрема, які не пройшли своєчасну повірку). При цьому за відсутності вузла(ів) розподільного обліку для загальнобудинкових потреб або за відсутності договору з виконавцем комунальних послуг на ці цілі, обсяг холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби, приймається як 0.

Оскільки квартира ОСОБА_1 у цей період вважалася такою, що не оснащена індивідуальним лічильником (через непроведення його повірки у встановлений строк), КП «Кременчукводоканал» правомірно здійснювало розподіл обсягу спожитої холодної води, керуючись пунктом 4 частини третьої статті 10 Закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та відповідними положеннями Методики № 315.

При цьому суд перевірив надані КП «Кременчукводоканал» розрахунки, відомості про розподіл обсягів та виписки з особових рахунків і встановив, що нарахування споживачу здійснювалося за правилами та формулами Методики № 315. Натомість, позивач, заперечуючи проти розміру нарахувань та доводячи наявність переплати, мав право надати власний контррозрахунок заборгованості або заявити клопотання про проведення відповідної експертизи, однак таким правом не скористався, тому суд приймає розрахунок надавача послуг, який відповідає вимогам закону та Методики № 315.

Посилання представника ОСОБА_1 на те, що за результатами чергової повірки 24 вересня 2025 року її лічильники були визнані придатними, не змінюють порядку нарахування, оскільки результати періодичної повірки не мають зворотної сили на минулі періоди, коли прилади не мали чинної повірки; проведення повірки у вересні 2025 року легітимізує облік за цими лічильниками з моменту їх повірки, але не скасовує автоматично нарахування минулих періодів. Факт справності приладу у вересні 2025 року свідчить лише про його придатність на момент повірки, проте не спростовує факт відсутності належного обліку споживання у період із вересня 2022 по вересень 2025 року.

Щодо заявлених вимог у зустрічній позовній заяві, суд дійшов таких висновків.

Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках, регулюються Законом України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII « Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII).

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема у постановах від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц та від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За правилами частини першої статті 26 Закону № 2189-VIII у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що праву споживача на отримання належної якості житлово-комунальних послуг кореспондує обов`язок останнього оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відтак, споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Так, за об`єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_1 , за період із 01 червня 2025 року по 31 січня 2026 року утворилась заборгованість у сумі 24795,61 грн, з яких 54,71 грн – за абонентське обслуговування.

Окрім того, КП «Кременчукводоканал» у порядку статті 625 ЦК України та статті 26 Закону № 2189-VIII на суму заборгованості нарахувало 3% річних у сумі 246,81 грн, інфляційні втрати у сумі 476,59 грн та пеню у сумі 300,28 грн.

Суд, перевіривши розрахунок нарахованих 3% річних, інфляційних втрат і пені за період прострочення, визнав його таким, що відповідає вимогам статті 625 ЦК України та статті 26 Закону № 2189-VIII.

ОСОБА_1 не подала до суду належних і допустимих доказів на спростування позову КП «Кременчукводоканал» та встановлених судом обставин, а також на підтвердження недійсності фактичних договірних відносин.

Оскільки вимоги КП «Кременчукводоканал» підтверджуються належними доказами, а факт існування заборгованості не спростований ОСОБА_1 , суд вбачає наявність підстав для задоволення позову. Також суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиті послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з урахуванням 3% річних, індексу інфляції та пені.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами першою–третьою статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та наявність підстав для задоволення зустрічного позову КП «Кременчукводоканал».

Відповідно до статті 141 ЦПК України зі ОСОБА_1 на користь КП «Кременчукводоканал» також підлягають стягненню судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 3328,00 грн.

За правилами частин восьмої, дев`ятої статті 158 ЦПК України у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Ураховуючи наведене, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 22 січня 2026 року, підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 141, 158, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання дій протиправними, скасування заборгованості, стягнення надміру сплачених коштів.

Задовольнити зустрічний позов Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області заборгованість за спожиті послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з урахуванням 3% річних, індексу інфляції та пені у сумі 25819 (двадцять п`ять тисяч вісімсот дев`ятнадцять) грн 29 коп., а також 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп. судових витрат.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 22 січня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач/відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач/позивач: Комунальне підприємство «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ЄДРПОУ 03361655, адреса: вул. Героїв Маріуполя, буд. 35А, м. Кременчук, Полтавська обл.

Суддя Т. М. Ковальчук