Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №379/1479/26 — Таращанський районний суд Київської області

Суд: Таращанський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №379/1479/26

Суддя: Невгад О. В.

Єдиний унікальний номер: 379/1479/26

Провадження № 2/379/1074/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

13 жовтня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Невгада О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бакал О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

04.08.2026 через підсистему «Електронний суд» позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 35 200,00 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про споживчий кредит № 101504264, за умовами якого кредитор взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит на суму 5 000,00 грн., а відповідач зобов`язалась повернути кредитні кошти зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором, відповідно до графіку сплати кредитних коштів.

Кредитодавець умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі визначеній договором, однак відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

24.09.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 112-МЛ/Т, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, відтак позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників, включно з правом вимоги і за кредитним договором № 101504264 від 27.05.2024, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2026 року головуючим суддею визначено суддю Невгада О.В.

07.08.2026 судом, з відділу реєстрації місця проживання управління ЦНАП виконкому Таращанської міської ради, отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.

Ухвалою суду від 10.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі, розгляд справи, вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадженням з повідомленням (викликом) сторін, задоволено клопотання позивача про витребування доказів, судове засідання призначено на 10.09.2026.

31.08.2026 на адресу суду від Акціонерного товариства «Універсал Банк» надійшли витребувані докази.

10.09.2026 протокольною ухвалою суду відкладено судове засідання на 13.10.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у прохальній частині позову зазначив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань суду не надсилав, правом подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не скористався.

Згідно ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач в судове засідання не з`явився, будучи належно повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, причини своєї неявки в судове засідання суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, водночас, позивач не заперечує щодо заочного вирішення справи, є всі передбачені законом підстави для проведення заочного розгляду даної справи.

Зі змісту положень статті 281 ЦПК України вбачається, що заочний розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що 27.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 101504264.

Кредитний договір укладено в електронній формі. Відповідач, з метою отримання кредиту, через заповнення відповідної реєстраційної форми на веб-сайті, зареєструвавшись в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, отримав доступ до облікового запису та особистого кабінету, де вказав банківську карту, на яку будуть зараховані кошти та заповнив відповідну заяву на отримання кредиту. Після прийняття рішення надати кредит відповідачу, ТОВ «Мілоан» надіслало в особистий кабінет відповідача проект кредитного договору (оферта), а відповідач ознайомившись з умовами кредитування, визначеними в проекті договору, підтвердив його (акцепт), підписавши одноразовим ідентифікатор. Перед перерахуванням коштів, кредитодавець здійснив ідентифікацію відповідача та верифікацію доданої відповідачем банківської карти.

Згідно із довідкою з інформаційно-комунікаційної системи ТОВ «Мілоан», відповідач ідентифікований як позичальник за укладеним договором, оскільки акцептував договір підписавши його аналогом електронно-цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора 550286 направленого на номер телефону НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 1.1 договору кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі.

Згідно п. 1.2, 1.3, 1.4 договору сума кредиту становить 5 000,00 грн., кредит надається на 345 днів з 27.05.2024, останній термін (дата) повернення кредиту 07.05.2025.

Пунктами 1.5 та 1.2.3 договору встановлено, що загальні витрати позичальника за кредитом складають 20 449,00 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 12720.15 відсотків річних, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 25 449,00 грн., за весь строк кредитування проценти складатимуть 19 299,00 грн.

Відповідно до п.1.5 договору, комісія за надання кредиту становить 1 150,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_2 .

Відповідно п. 4.1 договору, у разі прострочення позичальником зобов`язання з повернення кредиту (частини кредиту згідно графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно умов цього договору та графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитора штраф у розмірі 700 грн. за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більше, ніж 6 днів.

Відповідно п. 4.2 договору, у разі прострочення позичальником зобов`язання з повернення кредиту (частини кредиту згідно графіку платежів), кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку сплати чергового платежу, згідно графіку платежів, має право (не обов`язково) нараховувати проценти за ставкою 915.5 відсотків річних в якості процентів за порушення грошового зобов`язання передбачених ст. 625 ЦК України.

Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту.

Окрім того, між ТОВ «Мілоан» та відповідачем підписано додаток № 2 до договору, а саме заяву на отримання кредиту та паспорт споживчого кредиту в яких також визначені загальні умови кредитування.

Згідно із платіжним дорученням № 89787504 від 27.05.2024 ТОВ «Мілоан» перерахувало на картку відповідача № НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 5 000,00 грн., призначення платежу: кошти згідно договору № 101504264.

Відповідно до інформації, наданої АТ «Універсал Банк» за вихідним № БТ/Е-3797 від 31.08.2026, на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_3 на яку за період з 27.05.2024 по 03.06.2024 зараховано платіж у сумі 5 000, 00 грн. від ТОВ «Мілоан».

На підтвердження суми виданого кредиту та сум нарахованих платежів на кредитну заборгованість, ТОВ «Мілоан» сформовано відомості про щоденне нарахування та погашення заборгованості за кредитним договором № 101504264 від 27.05.2024 за період з 27.05.2024 по 24.09.2024.

24.09.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 112-МЛ/Т. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги, відтак позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за кредитним договором № 101504264 від 27.05.2024, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 112-МЛ/Т від 24.09.2024, сума заборгованості відповідача становила 19 450,00 грн.

Про відступлення прав вимоги та обов`язок погашення наявної заборгованості відповідача було повідомлено письмовою претензією № 23930293/2435 від 01.07.2026.

Зважаючи на те, що станом на дату укладання договору факторингу, строк дії договору № 101504264 від 27.05.2024 не закінчився, в межах строку дії даного договору, згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», у період з 25.09.2024 по 07.05.2025 відповідачу додатково здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 15 750,00 грн.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 101504264 від 27.05.2024, станом на 15.07.2026, заборгованість за кредитним договором у розмірі 35 200,00 грн., яка складається з: 5 000,00 грн. - простроченої заборгованості за сумою кредиту; 1 150,00 грн. - простроченої заборгованості за комісіями за надання кредиту; 23 709,00 грн. - простроченої заборгованості за відсотками; 5 341,00 грн. - заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання, відповідачем не погашена.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За положеннями ст. 12 згаданого Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Враховуючи вищезазначені норми, основними умовами надання кредиту є безумовне його повернення, строковість, платність, цільова спрямованість і забезпеченість. Водночас, кредитний договір не може змінюватись в односторонньому порядку, і позичальник несе відповідальність за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків за його користування.

Отже, всупереч умов кредитного договору відповідач тривалий час своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

За змістом положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями ст. 611 ЦК Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, ст. 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Згідно зі ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Із змісту ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або дострокова зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Як передбачено ч. 1 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 514, 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про умови договору відповідач був ознайомлений попередньо, а відтак вільно та свідомо погодився виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі і щодо сплати відсотків за користування кредитним коштами. Кредитний договір укладений на визначений термін, за якими відповідач повинен сплатити відсотки, що є платою за користування кредитом, такий останнім не оспорювався, в судовому порядку окремі його положення недійсними не визнавалися.

Отже, всупереч умовам укладеного кредитного договору, відповідач протягом тривалого часу належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання, а саме - не здійснює своєчасного та повного внесення платежів у рахунок погашення кредитної заборгованості, сплати процентів та інших передбачених договором платежів.

Таким чином встановлено, що позичальник ОСОБА_1 , взяті не себе зобов`язання за кредитним договором № 101504264 від 27.05.2024 належним чином не виконав, у передбачений в договорі строк суму позики та нараховані проценти за користування позикою не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, в той же час ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» доведено право вимоги до відповідача.

Беручи до уваги те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості позивача, як і не надав доказів належного виконання ним умов кредитного договору, суд, перевіривши зазначений розрахунок, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 000,00 грн., заборгованості за комісіями за надання кредиту у розмірі 1 150,00 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 23 709,00 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання у розмірі 5 341,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України, особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).

Відповідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23.

Тлумачення змісту як ст. 3 ЦК України загалом, так і п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) за своєю суттю є нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, під час тлумачення норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 грошових зобов`язань, що випливають з кредитного договору, наявність яких та розмір встановлено під час розгляду справи, підлягають застосуванню вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за пенею у розмірі 5 341,00 грн. задоволенню не підлягають.

Відтак, з урахуванням вказаного, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» необхідно стягнути 29 859,00 грн. заборгованості за договором № 101504264 від 27.05.2024.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Частиною 1 ст. 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено на суму 35 200,00 грн., однак задоволенню підлягає 29 859,00 грн., тобто 84,83% .

За таких обставин з ОСОБА_1 на користь позивача слід пропорційно стягнути 2 258,43 грн. судового збору.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у свої постановах неодноразово робив висновки щодо переліку тих чи інших документів для підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат. Такими доказами, зокрема, можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг. Такий перелік відповідно не є вичерпним.

Отже, з аналізу викладеного слідує, що зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 8 000,00 грн., які підтверджуються: копією договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025; копією ордера на надання правничої (правової) допомоги № 1408806 від 20.10.2025; копією акту наданих послуг № Д/29864 від 15.07.2026; копією детального опису наданих послуг до акту № Д/29864 від 15.07.2026.

Таким чином, у справі що розглядається, позивачем доведено понесення ним витрат за надання правничої допомоги.

Водночас при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

При ухваленні рішення суд, відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», крім вимог національного законодавства керується також практикою ЄСПЛ.

Як вбачається з рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; за рішенням ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд уважає, що розмір правової допомоги за оплату наданих послуг, визначений стороною позивача є завищеним, позаяк заявлена позивачем сума відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн. є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову. Водночас суд ураховує, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, адвокат як представник позивача не приймав участь в судовому розгляді.

Отже, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог щодо стягнення понесених позивачем витрат за надання правової допомоги та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн. Саме така сума відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ: 35234236) заборгованість за кредитним договором №101504264 від 27.05.2024 у розмірі 29 859 (двадцять дев`ять вісімсот п`ятдесят дев`ять) гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ: 35234236) судовий збір в розмірі 2 258,43 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн., що разом становить 5 258 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят вісім) гривень 43 копійки.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, буд. 1, корпус 28;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено та підписано 13.10.2026.

Головуючий суддя О.В. Невгад

Оригінал: reyestr.court.gov.ua