Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №359/3463/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа 359/3463/26

Провадження 2/359/4028/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Кривохижа О.М.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратив право користування житлом.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської Ради народних депутатів від 18 вересня 1978 року № 211 «О предоставлении жилой площади рабочим и служащим предприятий, организаций и учреждений города» їй (дошлюбне прізвище — ОСОБА_4 ) на сім`ю у складі двох осіб було надано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Зазначена обставина підтверджується архівним витягом із рішення виконавчого комітету Бориспільської міської Ради народних депутатів від 12 грудня 2025 року № 24-0-02/130.

За вказаною адресою зареєстрований син позивачки — ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження серії НОМЕР_1 , виданого 17 квітня 1976 року. Водночас, починаючи з 2009 року, ОСОБА_3 фактично не проживає за зареєстрованим місцем проживання у квартирі АДРЕСА_2 , оскільки проживав разом із сім`єю — дружиною ОСОБА_5 та сином ОСОБА_6 , 2009 року народження, — за адресою: АДРЕСА_3 .

Факт проживання ОСОБА_3 за зазначеною адресою підтверджується довідкою № 21 від 26 червня 2014 року та довідкою № 46 від 01 грудня 2016 року, виданими директором ДП «Інститут водних проблем та меліорації НААН України “Центральна лабораторія якості води та ґрунтів”». Зокрема, згідно з довідкою № 46, у період із 2009 року по липень 2015 року ОСОБА_3 проживав за адресою в с. Гора та сплачував комунальні послуги.

Крім того, з березня 2015 року ОСОБА_3 проживає у м. Чикаго, штат Іллінойс, Сполучені Штати Америки, де отримав громадянство США. На підтвердження цієї обставини позивачка посилається на відповідну відмітку в паспорті громадянина США, виданому на ім`я

ОСОБА_7 зв`язку з вище викладеним просила суд визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_4 .

Ухвалою судді від 07 травня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Також представником позивача було подано суду нотаріально засвідчену заяву відповідача ОСОБА_3 від 20 вересня 2026 року про визнання позову та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, заслухавши думку представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Бориспільської міської Ради народних депутатів від 18 вересня 1978 року № 211 «О предоставлении жилой площади рабочим и служащим предприятий, организаций и учреждений города» ОСОБА_8 було надано на сім`ю у складі 2 осіб двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (архівний витяг від 12.12.2025 № 24-0-02/130).

17 квітня 1976 року ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_9 , внаслідок чого змінила своє дошлюбне прізвище на « ОСОБА_10 », згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 17 квітня 1976 року.

На підставі протоколу засідання виконавчого комітету Бориспільської міської Ради народних депутатів №21 від 01 листопада 1982 року вул. Озерну було перейменовано на вул. Академіка З. Френкеля.

ОСОБА_3 є сином ОСОБА_2 , згідно копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого 17 квітня 1976 року.

ОСОБА_3 зареєстрований за місцем проживання у квартирі АДРЕСА_2 .

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 починаючи з 2009 року за адресою зареєстрованого місця проживання не проживає, почав фактично проживати разом із сім`єю спочатку у с. Гора Бориспільського району Київської області, а з березня 2015 року переїхав на постійне місце проживання до м. Чикаго (штат Іллінойс, США), де набув громадянство США.

Згідно з ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Статтею 72 ЖК України встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналіз статей 71, 72 ЖК України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин такого не проживання.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Процесуальний закон покладає обов`язок на позивача довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Подібні висновки висловлено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц (провадження № 61-37646св18), від 22 листопада 2018 року у справі № 760/13113/14-ц (провадження № 61-30912св18), від 26 лютого 2020 року у справі № 333/6160/17 (провадження №61-7317св19), від 18 березня 2020 року у справі № 182/6536/13-ц (провадження № 61-23089св19), від 12 травня 2021 року у справі № 301/288/20 (провадження № 61-2566св21).

Відповідно до частин 1, 4 статті 206 ЦПК України (ЦПК України) позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом перевірено та встановлено, що визнання позову відповідачем ОСОБА_3 є добровільним, сформульованим у письмовій нотаріально посвідченій заяві від 20 вересня 2026 року, не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Таким чином, оскільки відповідач без поважних причин не проживає у квартирі за адресою: за адресою: АДРЕСА_4 понад 17 років, вибув на постійне проживання до іншої країни та повністю визнав позовні вимоги, суд вважає допустимим визнати відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_4 .

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 89, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право на користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Чирка С.С.