Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №357/7284/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №357/7284/26

Суддя: Ярмола О. Я.

Справа № 357/7284/26

Провадження № 2/357/5969/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( ЗАОЧНЕ )

13 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Ярмола О. Я. ,

при секретарі – Вдовика А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» Дерев`янко В.М. через систему «Електронний суд» звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом в якому просить, стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 106709 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу 5000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.05.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 258981807, у формі електронного документа, відповідно до якого Відповідач отримав від Товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 40000,00 грн., з кінцевою датою повернення кредиту визначеною у п.7. - 28.06.2030. Договір діє до кінця визначеного строку, або його дострокового виконання чи розірвання, а Позичальник користується кредитними коштами на умовах визначених (п. 8.3, 8.7.2 Договору).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свій обов`язок та перерахувало відповідачу грошові кошти на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , яка була вказана Відповідачем при укладанні Договору.

Однак, відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, у зв`язку з чим, відповідно до п. 9.1.1.7. Договору, Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було достроково розірвано Договір шляхом направлення Відповідачу відповідного повідомлення.

Так, зобов`язання зі сторони кредитора за Договором виконані в повному обсязі, в свою чергу Відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача перед Позивачем становить: 126 709,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим Позивачу від Первісного кредитора (з дати укладання Договору по дату відступлення права вимоги) та розрахунком заборгованості Позивача (з дати отримання права вимоги станом на дату розірвання Договору). Проценти за Договором після розірвання Договору (З 24.01.2026 ) не нараховуються

07.10.2025 у відповідно до ст. 1077 ЦК України Товариство відступило право вимоги за Договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» за Договором Факторингу № МВ-ТП/56.

Заборгованість відповідача, за вищезазначеним договором становить 106 709 грн, з яких: заборгованість по кредиту - 40 000,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом 64309,00 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) – 2400,00 грн.

Розмір штрафних санкцій вказаний в загальному розрахунку, однак, Позивач не включає їх до розміру позовних вимог.

На підставі викладеного ТОВ «Таліон Плюс» просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 106 709 грн, судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

29.06.2026 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання та витребувано у АТ «УніверсалБанк» докази по справі.

27.07.2026 на виконання ухвали суду з АТ «УніверсалБанк» надійшла запитувана інформація.

Сторони у справі про судовий розгляд даного позову були повідомлені належним чином, відповідач особисто отримав повістку в судове засідання.

З метою вжиття вичерпних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи та призначене судове засідання, 25.08.2026 судом, у порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України було опубліковано на офіційному вебсайті «Судової влади України» оголошення про призначення розгляду справи в судовому засіданні 05.0.2026, що в сукупності з вищевикладеним свідчить про вжиття всіх адекватних, розумних та можливих заходів із метою належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи. За таких обставин неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи і винесенню судового рішення.

Відповідачем не подано відзив на позовну заяву протягом строку, встановленого суддею відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України, не заявлено жодних клопотань.

Представник позивача подав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

На підставі ст.ст. 280-282 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд даної справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України).

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, встановив наступні фактичні обставини та визначив зміст спірних правовідносин.

Фактичні обставини справи.

Судом установлено, що 29.05.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 258981807, у формі електронного документа, відповідно до якого Відповідач отримав від Товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 40000,00 грн., з кінцевою датою повернення кредиту визначеною у п. 7. - 28.06.2030. Договір діє до кінця визначеного строку, або його дострокового виконання чи розірвання, а Позичальник користується кредитними коштами на умовах визначених (п. 8.3, 8.7.2 Договору)

Згідно п. 8.1. за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим Договором. Інших витрат Позичальника Договором не передбачено.

Проценти за користування Кредитом є платою за користування Позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних Кредитодавцю. Процентна ставка за користування Кредитом є Базовою процентною ставкою. Процентна ставка за Договором є фіксованою і не підлягає зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Разом з тим, Кредитодавець має право в односторонньому порядку зменшити загальну вартість Кредиту для Позичальника, що не є зміною істотних умов цього Договору (п.8.2).

Кінцева дата повернення кредиту - 28.06.2030 (п.7 Договору).

Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних (п. 8.3.Договору).

Комісія за надання Кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги Кредитодавця. Комісія за надання кредиту Позичальнику є іншою складовою плати за послуги, що надаються Кредитодавцем за цим Договором. Комісія за надання кредиту нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі першого Траншу за цим Договором. У випадку видачі наступних крім першого Траншів за цим Договором Комісія за надання додаткових грошових коштів у Кредит нараховується у день видачі кожного Траншу(п.8.5.Договору).

На момент укладення цього Договору Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий транш. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. Дисконтний період не є загальним строком дії Договору. Після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно! (п.7.4.2. Договору), як плата за надану позику (кредит) (п. 3.1.Договору).

У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів або здійснить Поновлення Дисконтного періоду, на період після 28.07.2025 р. Кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 18,37 (вісімнадцять цілих тридцять сім сотих) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Індивідуальною процентною ставкою 0,80 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 292,00 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних.

Згідно з п. 8.11 кредитного договору сторони погодили, що у разі користування кредитом після 6 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду жодних знижок на проценту ставку не надається. Перерахунок зобов`язань позичальника по оплаті процентів під базову процентну ставку, при користуванні кредитом або несплаті нарахованої комісії за надання кредиту після спливу 6 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду може здійснюватися, на вибір кредитодавця, за весь строк дисконтного періоду або лише за останні 30 календарних днів дії дисконтного періоду. Застосування знижок передбачених цим договором є правом, а не обов`язком кредитодавця, за винятком повного дострокового погашення кредиту та сплати нарахованої комісії за надання кредиту позичальником протягом 6 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду кредитування.

Даний договір укладений в електронній формі та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором HKBN, відправлено 29.05.2025 16:23:06, введено 29.05.2025 16:23:55, що міститься у реквізитах зазначеного договору та має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис (п.п. 14.2, 14.12 кредитного договору, розділ 15 «Реквізити сторін»).

Крім того, позивачем суду також надано оригінал електронного кредитного договору № 258981807 від 29.05.2025, у формі електронного доказу в розумінні ст. 100 ЦПК України, з кваліфікованим електронним підписом кредитодавця, що підтверджено також перевіркою за допомогою онлайн сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, зміст якого повністю відповідає його паперовій копії, що міститься в матеріалах справи.

Підписавши вказаний договір електронним підписом, ОСОБА_1 засвідчив свою згоду на те, що невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надані позичальнику до укладення цього договору, а також підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua (п. 14.1 кредитного договору).

Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (для фізичних осіб споживачів фінансових послуг), в редакції, що діє з 29.03.2024, містяться в матеріалах електронної справи.

Також позивачем надано Порядок укладання фінансовою компанією договорів у вигляді електронного документа, що підписується сторонами при наданні споживчих послуг (із зазначенням всіх етапів укладання договору з прінт-скрінами екрану з особистого кабінету), що діє з 25.07.2023.

29.05.2025 відповідач також підписав паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору до Договору № 258981807 від 29.05.2025 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 6474, в якому визначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, розмір орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором.

Під час укладення кредитного договору сторони погодили, що кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 4441-11XX-XXXX-5859, позичальник несе відповідальність за правильність наданих кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на її власний рахунок (п.п. 5.1,5.3 кредитного договору).

Розрахунки орієнтовної реальної річної процентної ставки, орієнтовної загальної вартості кредиту та денної процентної ставки є репрезентативними та базуються на зазначених у цьому договорі умовах кредитування, що узгоджені із позичальником та залежать від обраної позичальником моделі поведінки, наведені в п.п. 8.6-8.8 укладеного кредитного договору та в п. 8.13 сторони погодили, що у зв`язку з наданням кредиту у формі кредитної лінії та на підставі п. 10 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» графік платежів по договору не надається.

Вичерпні дані, що стосуються особи відповідача, а саме прізвище, ім`я та по батькові, паспорт, ідентифікаційний номер, місце проживання, а також реквізити належного відповідачу карткового рахунку НОМЕР_2 , що є інформацією з обмеженим доступом, поширення якої здійснюється виключно за згодою суб`єкта персональних даних, зазначені відповідачем самостійно в заявці на отримання грошових коштів у кредит від 29.05.2025, а також містяться в преамбулі договору та в розділі 15 «Реквізити сторін».

Доказів на спростування відповідності анкетних даних ОСОБА_1 в зазначеному договорі матеріали справи не містять.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на погоджених умовах.

Відповідно до підтвердження щодо здійснення перерахунку, 29.05.2025 ТОВ «ПрофітГід» було здійснено успішний переказ грошових коштів за договором № 258981807 від 29.05.2025 в сумі 27000.00 грн., 04.06.2025 було здійснено успішний переказ грошових коштів за договором № 258981807 від 29.05.2025 в сумі 13000.00 грн. на ім`я ОСОБА_1 що підтверджується довідкою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» № 258981807/17042026/Э від 17.04.2026, № 258981807/17042026/Э від 17.04.2026.

Згідно відповіді АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» вбачається, що Банком було ініційовано детальну перевірку, в ході якої повідомлено наступне: на а ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), Банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 .

29.05.2025 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , було зарахування коштів у сумі 27000,00 грн.

04.06.2025 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , було зарахування коштів у сумі 13000 грн.

Крім того надано виписку за картковим рахунком, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 , за період з 29.05.2025 по 04.06.2025 року.

Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на умовах, визначених договором, відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим загальна сума заборгованості за кредитним договором заявлена до стягнення Позивачем в позовній заяві становить - 106 709 грн, з них: заборгованість по кредиту - 40 000,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом 64309,00 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) – 2400,00 грн.

Розмір штрафних санкцій вказаний в загальному розрахунку заборгованості, Позивач не включає до розміру позовних вимог.

07.10.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) було укладено договір факторингу № МВ-ТП/56, відповідно до якого клієнт відступив фактору права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1 договору факторингу), при цьому, під правами вимоги згідно з п. 1.3 у вказаному договорі розуміється весь обсяг прав грошових вимог клієнта за кредитним договором (наявних та майбутніх), зокрема прав грошових вимог до боржника по сплаті сум боргу за кредитним договором, строк платежу за якими настав, а також прав грошових вимог, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 2232 від 15.10.2025 ТОВ «Таліон Плюс» перерахувало кошти ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в рахунок плати за відступлення права вимоги за договором факторингу №МВ-ТП/56 від 07.10.2025р.

Згідно витягу з Реєстру прав вимоги від 10.06.2025 до Договору факторингу №МВ-ТП/56 від 07.10.2025, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 258981807 від 29.05.2025 в сумі 88 373,00 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 40 000,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом 25 973,00 грн.; заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) - 2400,00 грн., 20000 грн. - неустойка.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надіслано відповідачу ОСОБА_1 повідомлення № 258981807/07102025/Э від 07.10.2025 про відступлення права вимоги за кредитним договором до ТОВ «Таліон Плюс».

У зв`язку з простроченням сплати відповідачем заборгованості за кредитним договором понад один місяць позивачем ТОВ «Таліон Плюс» на підставі п. 9.1.1.7 договору та частини 4 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» достроково розірвано договір № 258981807 від 29.05..2025, про що повідомлено відповідача листом № ТП/258981807 від 24.01.2026 та необхідність оплати всієї суми заборгованості в розмірі 126 709,00 грн.

Окрім того, ТОВ «Таліон Плюс» зверталось до відповідача з досудовою вимогою про сплату заборгованості в розмірі 126 709,00 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом положень ст.ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок у зобов`язанні належним чином, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора), проте не змінює умови укладеного кредитного договору.

Частиною першою статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Водночас, з тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК України випливає, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічні висновки послідовно зроблені Верховним Судом у постановах від 23.02.2022 у справі № 761/1543/20, від 19.01.2022 року у справі № 639/86/17, від 14.07.2021 у справі № 554/8549/15-ц, від 12.02.2020 у справі № 522/22802/17, від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11, які суд враховує до даних спірних правовідносин відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, факт сингулярного правонаступництва, за яким до ТОВ «Таліон Плюс» перейшли права кредитора по відношенню до ОСОБА_1 за вказаним вище договором, доведено сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.

Водночас, відповідач після заміни кредитора жодних належних дій для погашення існуючої заборгованості не вчинив, у результаті чого виникла вказана вище прострочена заборгованість перед ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором № 258981807 від 29.05.2025, що підлягає стягненню з відповідача межах пред`явлених вимог, в сумі 106 709 грн, з яких: заборгованість по кредиту - 40 000,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом 64309,00 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) - 2400,00 грн.

Будь-яких доказів на спростування вказаних розрахунків, а також доказів належного виконання умов вищезазначених договорів відповідач суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за частиною 3 статі 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом статті 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами статті 141 ЦПК України визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.

Частиною 3 статті 141 ЦПК України закріплено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц.

З матеріалів справи вбачається, що правнича допомога надавалась позивачу адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій» в особі керуючого Колінько А.В. на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги №5 від 02.12.2024.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача було подано до суду наступні документи: Додаткова угода №3097 від 14.04.2026 про надання правової допомоги до Договору Договору № 5 від 02.12.2024 року; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер Колінько А.В.; акт прийому передачі наданих послуг від 14.04.2025 на суму 5000 грн.; платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 151 від 14.04.2025 на суму 5000 грн.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в Постанові від 01 серпня 2019 року по справі № 915/237/18 дійшов висновку, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості й верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, завищений щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, і не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява N 19336/04, п. 269).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Визначаючи розмір суми наданої правничої допомоги, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію даної справи, яка є малозначною, та існує багато судової практики в даній категорії спору, а також, враховуючи, що розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим, з огляду на категорію та складність цієї справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у сумі 5662,40 грн (судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-284, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 106 709 грн.00 коп. (сто шість тисяч сімсот дев`ять гривень 00 копійок) та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн, а всього 5 662 (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

В іншій частині вимог про стягнення витрат на правничу допомогу – відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», код ЄДРПОУ 39700642, адреса: вул. Жабинського, буд. 13, м. Чернігів, Чернігівська область, індекс 14017;

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

З урахуванням норми ч. 5 ст. 268 ЦПК України, повний текст рішення складено 13.10. 2026 року.

Суддя О. Я. Ярмола

Оригінал: reyestr.court.gov.ua