Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №357/10947/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10947/26

Провадження № 2/357/7505/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Ярмола О. Я. ,

при секретарі – Вдовика А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду № 5 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання майна,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2026 року адвокат Коннова Н.І. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача сплачені за житлово-комунальні послуги по утриманню житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 20 603,75 грн, з яких: 2 591,20 грн. - заборгованість з нарахування та оплати за централізоване постачання холодної води та водовідведення, 2 542,21 грн. - за постачання електричної енергії, 2 470,34 грн. - з надання по слуг по управлінню багатоквартирним будинком (ОСББ), 13 000 грн. - за послуги з теплопостачання, а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що 05.09.2020 між сторонами було укладено шлюб. Ще до шлюбу, 27.05.2020, позивачу була подарована квартира АДРЕСА_2 . Одразу після одруження сторони стали проживати в даній квартирі. У період з 06.10.2021 до 11.12. 2023 відповідачка була зареєстрована в цій квартирі. Власником квартири зазначений позивач, однак відповідачка, проживаючи в даній квартирі, також користувалася житлово-комунальними послугами. Вона вела господарство вдома і позивач давав їй кошти на сплату комунальних послуг. Відповідно до рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.02.2024 шлюб між сторонами розірвано. Після того, як відповідачка пішла жити в інше місце, позивач став перевіряти сплату комунальних послуг та виявив, що остання взагалі ні за що не платила. Після розлучення з відповідачкою, позивач став проживати з ОСОБА_3 , а згодом вони одружилися. Позивачу стали надходити досудові претензії з приводу стягнення з нього коштів за комунальні послуги. А КП БМР «Білоцерківтепромережа» навіть звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за сплату послуг з теплопостачання. Після того як позивач став проживати з ОСОБА_3 , остання стала вести його господарство. 26.02.2025 позивач уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу. Позивач надавав ОСОБА_3 кошти і вона сплачувала борги за комунальні послуги по його квартирі. Так, заборгованість з нарахування та оплати за централізоване постачання холодної води та водовідведення станом на 01.01.2024 складала 5182,40 грн, яку сторони повинні були сплатити солідарно, але сплатив лише позивач, відтак, за даний період відповідачка повинна сплатити позивачу половину сплаченої ним суми в розмірі 2 591,20 грн. Заборгованість за постачання електричної енергії станом на 01.01.2024 складала 5 084,42 грн., яку позивач теж сплатив самостійно, а тому відповідачка повинна сплатити йому половину сплаченої ним суми в розмірі 2 542,21 грн. Заборгованість з надання послуг по управлінню багатоквартирним будинком (ОСББ) складала станом на 01.01.2024 – 4 940,68 грн., яку позивач також сплатив самостійно, а тому відповідачка повинна сплатити йому половину сплаченої ним суми в розмірі 2 470,34 грн. Заборгованість за послуги з теплопостачання станом на 01.01.2024 склала 26 420,10 грн. яку позивач також сплатив самостійно, а тому відповідачка повинна сплатити йому половину сплаченої ним суми в розмірі 13 000 грн. Відповідно заборгованість станом на кінець грудня 2023 року складала 41 207,50 грн., яку позивач повністю сплатив з метою уникнення судової тяганини. Відповідно плата по утриманню квартири повинна здійснюватися солідарно. На сьогоднішній день між сторонами не досягнуто жодної згоди щодо відшкодування витрат за комунальні послуги. Позивач звертався до відповідача з претензією про досудове врегулювання спору, однак відповіді жодної не отримав. Вважає, що відповідачка не бажає добровільно сплатити йому половину коштів за комунальні послуги, якими вона користувалася, а тому вирішив звернутися до суду за захистом свого порушеного права та просив задовольнити позов у повному обсязі.

21.07.2026 від представника відповідача ОСОБА_4 – адвоката Рашкової В.В. надійшов відзив на позовну заяву у якому представник проти позову заперечує, не визнає в повному обсязі, вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке. Так, дійсно 05.09.2020 між сторонами було укладено шлюб, який рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.02.2024 було розірвано. У позовній заяві позивач стверджує про те, що одразу ж після укладення шлюбу сторони почали спільно мешкати у квартирі позивача, відповідач у квартирі була зареєстрована лише 06.10.2021, при цьому жодних доказів проживання відповідача у його квартирі до моменту реєстрації позивач не надає. З інформаційної довідки вбачається, що відповідач була зареєстрована в квартирі позивача у період з 06.10.2021 року по 11.12.2023 року, інших відомостей надані позивачем докази не містять. При цьому конкретного періоду за який позивач просить стягнути заборгованість по утриманню житла з відповідача, позивач не вказує. Крім того, позивачем не надано доказів про наявність або відсутність заборгованості у період до моменту реєстрації відповідача у квартирі. Як вбачається із наданого позивачем розрахунку станом на 09/2021 у нього вже була наявна заборгованість, крім того, з наданого розрахунку також вбачається, що нерегулярні платежі з метою сплати комунальних послуг все таки здійснювалися, при цьому позивачем не надані копії квитанцій про таку сплату, оскільки у таких квитанціях зазначається особа платника, тобто хто саме здійснював сплату комунальних послуг встановити неможливо, твердження позивача про те, що такий обов`язок лежав на відповідачу не підтверджено жодними доказами, як і не доведено, що заборгованість з оплати комунальних послуг виникла саме з вини відповідача. З наявних у матеріалах справи розрахунків чітко вбачається, що заборгованість зі сплати комунальних послуг у позивача існувала ще до моменту реєстрації відповідача у його квартирі. Так, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 21.07.2022 року у справі № 357/5283/22 було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП БМР «Білоцерківтепломережа» боргу за послуги з постачання теплової енергії у період з 01.11.2019 по 01.05.2022 року. Тобто факт неналежного утримання майна позивачем ніяким чином не пов`язаний з проживанням чи не проживанням у його квартирі відповідача, заборгованість утворилася задовго до укладення шлюбу, між сторонами, ще з 2019 року. Також матеріали справи не містить жодних підтверджень того факт, що позивач давав кошти відповідачу на сплату комунальних послуг, так як він сам стверджує, у своїй позовній заяві, матеріали позовної заяви містять розписки про передачу коштів від позивача до його теперішньої дружини, але жодних підтверджень передачі коштів саме відповідачу, додатки до позовної заяви не містять, це є виключно твердженням позивача, яке не підкріплено жодними доказами, а отже факт виникнення заборгованості з вини відповідача, позивачем не доведено. З огляду на вищезазначені факти, дані вимоги про стягнення коштів з відповідача є абсолютно необґрунтованими та мають характер штучного перекладення вини за виникнення заборгованості на відповідача. Представник зауважує, що позивач є одноосібним власником даної квартири. У період, коли відповідач була зареєстрована з позивачем у його квартирі, остання перебувала у декретній відпустці та здійснювала догляд за новонародженою 12.01.2021 дитиною - ОСОБА_5 . З огляду на це відповідач тимчасово була позбавлена можливості працювати та не мала власного доходу, оскільки була зайнята доглядом за немовлям, а відтак обов`язок по забезпеченню родини, в тому числі відповідача з дитиною був покладений саме на позивача. Позивач у своїй позовній заяві стверджує, що надавав відповідачу кошти на сплату комунальних послуг, при цьому жодного підтвердження вказаного твердження надано не було, доказів передачі коштів відповідачу на сплату комунальних послуг до суду не надано, а відповідно позивачем не доведені обставини на які він посилається у власній позовній заяві. На підставі викладеного представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

24.08.2026 від представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_6 через ЕКЕС надійшла відповідь на відзив у якій представник вказувала, що факт проживання відповідачки в даній квартирі з 06.10.2021 підтверджується реєстрацією, а факт проживання до реєстрації, підтверджується фактом одруження та спільним проживанням з чоловіком. Відповідачка не спростувала факт спільного проживання з чоловіком, оскільки не надала доказів того, що після одруження вони стали проживати в різних квартирах з чоловіком. На спростування твердження відповідача щодо відсутності доказів про відсутність заборгованості на момент початку проживання відповідача у даній квартирі вказувала, що в квитанціях зазначено лише про поточні нарахування та відсутнє посилання на заборгованість. Щодо обов`язку відповідачки сплачувати кошти за комунальні послуги зазначила, що такий обов`язок резюмується від факту проживання в даній квартирі та споживання комунальних послуг і Закон зобов`язує всіх хто споживає комунальні послуги сплачувати за таке споживання. На підставі наведеного просила задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Ухвалою судді від 01.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено справу до розгляду на 26.08.2026 з повідомленням (викликом) сторін.

21.07.2026 від представника відповідача ОСОБА_4 – адвоката Рашкової В.В. надійшов відзив на позовну заяву.

24.08.2026 від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Коннової Н.І. через ЕКЕС надійшла відповідь на відзив.

25.08.2026 від представника відповідача ОСОБА_4 – адвоката Рашкової В.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі у Володарському районному суді Київської області.

26.08.2026 від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Коннової Н.І. надійшло клопотання про долучення доказів до справи.

26.08.2026 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про задоволення клопотання представника відповідача у зв`язку з чим відклав розгляд справи на 08.10.2026.

02.09.2026 від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Коннової Н.І. надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів з підтвердженням направлення копії клопотання з додатками стороні відповідача, а також підтвердження про направлення стороні відповідач копії клопотання з додатками поданого 26.08.2026.

У судове засідання сторони та їх представники не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належно та завчасно.

08.10.2026 від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Коннової Н.І. надійшла заява з проханням проведення судового розгляду по даній справі без її участі та участі позивача, не заперечує щодо завершення даної справи, позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

08.10.2026 від представника відповідача ОСОБА_4 – адвоката Рашкової В.В. надійшло клопотання про розгляд справи без її участі та участі відповідача, проти завершення розгляду справи не заперечує, під час ухвалення рішення просила врахувати викладену позицію у відзиві і надані докази та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Крім того, просила приєднати до матеріалів справи письмовий доказ.

08.10.2026 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про задоволення клопотання представників сторін щодо приєднання до матеріалів справи додаткових письмових доказів.

З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, перевіривши викладені у заявах по суті обставини, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані докази, встановив наступні фактичні обставини та визначив зміст спірних правовідносин.

Так, суд установив, що 27.05.2020 року ОСОБА_7 подарувала позивачу ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується копією договору дарування квартири від 27.05.2020, посвідченого державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Мельничук М.В. та копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 210434136 від 27.05.2020 (а.с.17-20).

05.09.2020 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_8 зареєстрували шлюб у Білоцерківському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), актовий запис № 849, що вбачається з наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про шлюб від 05.09.2020 серії НОМЕР_1 (а.с.21).

Від даного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 21.01.2021 (а.с.95).

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.02.2024 року у справі ЄУН 357/16294/23 провадження № 2/357/422/24 шлюб між сторонами було розірвано (а.с.22, 23).

15.03.2025 ОСОБА_9 зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 , про що 15.03.2025 складено відповідний актовий запис № 200 та в подальшому ОСОБА_9 змінила прізвище на « ОСОБА_11 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 15.03.2025 серії НОМЕР_3 (а.с.25).

З матеріалів справи також установлено, що з 06.08.2013 позивач значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15).

Донька сторін ОСОБА_12 з 10.02.2021 по даний час значиться зареєстрованою разом з позивачем (а.с.96).

В період часу з 06.10.2021 по 11.12.2023 місце проживання відповідача було також зареєстровано за вказаною адресою, що підтверджується копією інформації про реєстрацію місця проживання особи № 15.2-03/2440 від 15.12.2025 (а.с.24).

Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 21.07.2022 року по справі ЄУН 357/5283/26 провадження № 2-н/357/504/22 було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП БМР «Білоцерківтепломережа» за період з 01.11.2019 по 01.05.2022, боргу за послуги з постачання теплової енергії в сумі 13678 грн. 57 коп., суму на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів 1796 грн. 74 коп. та трьох відсотків річних в розмірі 576 грн. 94 коп., всього 16052 грн. 25 коп. та судовий збір в розмірі 248 грн 10 коп. (а.с.60).

Позивач на підтвердження понесених витрат з оплати житлово-комунальних послуг долучив до позовної заяви рахунки на оплату, розписки про передачу коштів та копії квитанцій про сплату на утримання належного позивачу житла коштів.

Так суд установив, що борг за спожиту електроенергію станом на початок жовтня 2021 року був відсутній. Станом на кінець жовтня 2021 року борг становив 122,16 грн, а станом на кінець листопада 2023 року заборгованість становила 4 524,74 грн та за період з 01.12-31.12.2023 нараховано з ПДВ 559,68 грн, що сукупно становить 5 084,42 грн станом на 01.01.2024 (а.с.61, 62, 65, 66).

Позивачем в рахунок погашення заборгованості за використану електричну енергію 24.11.2024 було сплачено 6 674,50 грн (а.с.68).

Борг за комунальні послуги в ОСББ «Олександрійський-111» станом на початок листопада 2021 року був відсутній. На початок грудня 2023 року борг становив 4 595,05 грн, нараховано за поточний місяць 345,63 грн, що сукупно станом на 01.01.2024 становило 4 940,68 грн (а.с.41, 42).

Позивачем в рахунок погашення заборгованості за комунальні послуги в ОСББ «Олександрійський-111» було сукупно сплачено 4 000,00 грн (а.с.46, 47, 48).

Борг за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення станом на початок жовтня 2021 року був відсутній. На початок листопада 2021 року наявна заборгованість в розмірі 267,05 грн. На початок грудня 2023 року заборгованість становить 4 965,02 грн, а на кінець грудня 2023 року – 5 182,40 грн. (а.с.30 та на звороті)

Позивачем в рахунок погашення заборгованості за надані послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення було сукупно сплачено 5 500,00 грн (а.с.36-40).

Борг за послуги з теплопостачання на кінець жовтня 2021 року становив 7 665,69 грн. На 01.12.2023 заборгованість становила 24 478,83 грн. В грудні 2023 року було нараховано 1 941,27 грн. Стан по особовому рахунку на 01.01.2024 року до сплати 26 420,10 грн. (а.с.49, 50,128-130).

Позивачем в рахунок погашення заборгованості за послуги з теплопостачання було сукупно сплачено 26 000,00 грн (а.с.53-59).

З метою врегулювання спору про стягнення коштів на утримання майна в досудовому порядку, позивач 15.01.2026 звернувся до відповідача із заявою-претензією в якій пропонував добровільно відшкодувати йому половину суми за утримання квартири в розмірі 20 813,80 грн протягом десяти днів (а.с.72, 73).

Однак дана вимога залишена відповідачем без реагування.

Відповідно до наданої довідки ФОП « ОСОБА_13 » вих. № 01/08 від 25.08.2026, ОСОБА_9 працювала на умовах повної зайнятості в ФОП « ОСОБА_13 », займаючи посаду комірника з 27.08.2019. В період з 10.03.2021 по 12.01.2024 ОСОБА_9 перебувала у відпустці по догляду за дитиною ОСОБА_5 до досягнення дитиною трирічного віку та 12.01.2024 була звільнена на підставі наказу № 1-К від 12.01.2024 (а.с.135).

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частина 4 статті 319 ЦК України закріплює, що власність зобов`язує.

Частиною 1 статті 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

За змістом п. 5 ч . 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Оскільки відповідач у період з 06.10.2021 по 11.12.2023 була зареєстрована в одному житловому приміщенні з позивачем, то вона була споживачем житлово-комунальних послуг, які надавалися ТОВ «Білоцерківвода», КП БМР «Білоцерківтепломережа», ТОВ «Київська обласна ЕК» Білоцерківське ВОК та ОСББ «Олександрійський-111» за адресою: АДРЕСА_1 , а тому відповідно до закону кожен з них зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Нормами ч. 1 ст. 544 ЦК України передбачено, що боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що відповідач була позбавлена можливості працювати та не мала власного доходу, оскільки перебувала у декретній відпустці, тому у відповідача був відсутній обов`язок сплачувати кошти, оскільки ця обставина немає правового значення для вирішення спору і не звільняє її від обов`язку відшкодувати позивачу понесені витрати.

Так судом установлено, що за період реєстрації відповідача у квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_1 , утворилася заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг в загальній сумі 33 961,91 грн, з яких: 5 084,42 грн - за спожиту електроенергію; 4 940,68 грн. - за комунальні послуги в ОСББ «Олександрійський-111»; 5 182,40 грн. - за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; 18 754,41 грн - за послуги з теплопостачання (з урахуванням наявної заборгованості в сумі 7 665,69 грн до реєстрації відповідача у квартирі).

Позивачем було сплачено в рахунок погашення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги 33 021,23 грн, з яких: 5 084,42 грн - за спожиту електроенергію; 4 000,00 грн. - за комунальні послуги в ОСББ «Олександрійський-111»; 5 182,40 грн. - за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; 18 754,41 грн - за послуги з теплопостачання.

Відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає половина сплачених позивачем коштів із суми 33 021,23 грн у рахунок погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 16 510,61 грн.

Як передбачено ч. 1 ст. 10, ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).

Даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд висновує про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача коштів у розмірі 16 510,61 грн. на утримання майна.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 1 331,20 гривень, проте з відповідача на користь позивача слід стягнути ці витрати пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 066,74 грн, виходячи з наступного розрахунку 16510,61х1331,20/20603,75.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 16, 317, 319, 322, 405, 526, 541, 544, 610 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення коштів на утримання майна – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати з оплати за надані житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 16 510 (шістнадцять тисяч п`ятсот десять) гривень 61 копійка, з яких: 2 542,24 грн - за спожиту електроенергію; 2 000,00 грн. - за комунальні послуги в ОСББ «Олександрійський-111»; 2 591,20 грн. - за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; 9 377,20 грн - за послуги з теплопостачання.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 1 066 (одна тисяча шістдесят шість) гривень 74 копійки.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання на нього апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

З урахуванням норми ч. 5 ст. 268 ЦПК України, повний текст рішення складено та підписано 13.10.2026 року.

СуддяО. Я. Ярмола