Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №279/3571/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/3571/26

Провадження № 2/279/2507/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 279/3571/26 за позовною заявою Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", в інтересах якого діє представник Донцова Є.О., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначає, що між АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитні договори, а саме:

кредитний договір № 2001290472801 від 15.04.2019 року та кредитний договір № 1001792173201 від 16.01.2021 року.

Aкціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" свої зобов`язання за кредитними договорами виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договорами.

Відповідач свої кредитні зобов`язання належним чином та довготривалий строк не виконує. Станом на 19.03.2026 року заборгованість відповідача перед позивачем становить:

- за кредитним договором № 2001290472801 від 15.04.2019 року 33182,28 грн, з яких 18992,87 грн - заборгованість за кредитом та 14189,41 грн - заборгованість за процентами;

- за кредитним договором № 1001792173201 від 16.01.2021 року 6907,60 грн, з яких 7,94 грн - заборгованість за процентами та 6899,66 грн - заборгованість за комісією.

Загальна сума заборгованості за вищевказаними кредитними договорами становить 40089,88 грн.

Позивач направляв відповідачу письмові вимоги (повідомлення) за адресою місця проживання, зазначеною ним в анкеті на отримання кредиту. Однак у встановлений строк заборгованість відповідачем погашена не була.

Враховуючи, що заборгованість за кредитними договорами залишається непогашеною, оскільки відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання, не реагує на вимоги позивача та добровільно не погашає прострочену заборгованість, позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 40 089,88 грн. Одночасно позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн. Розгляд справи просить здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності його представника.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації.

Ухвалу про відкриття провадження у справі отримав, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, у встановлений строк правом на подання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв чи клопотань, що стосуються розгляду справи, до суду не подав.

Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розгляд справи проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ч. 5, 8 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини в сфері кредитування.

15 квітня 2019 року ОСОБА_1 став клієнтом АТ "Перший Український Міжнародний Банк", підписавши власноруч у відділенні банку заяву № 2001290472801 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту.

У заяві про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб зазначено, що відповідач просив відкрити на його ім`я поточний рахунок у гривнях та надати кредитну картку зі встановленим кредитним лімітом у розмірі 10000 грн.

Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" було відкрито відповідачу картковий рахунок та видано кредитну картку зі встановленим кредитним лімітом у сумі 10000 грн, з річною відсотковою ставкою у розмірі 47,88 % річних. Строк дії кредитного ліміту - 12 місяців. Зі спливом вказаного строку дія кредитного ліміту продовжується кожного разу на той самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої зі сторін.

Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав кредитну картку миттєвого випуску, маска картки № НОМЕР_1 . Сторони погодили умови надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням усіх змін).

У подальшому кредитний ліміт неодноразово збільшувався, що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту.

15 січня 2021 року між відповідачем та АТ "Перший Український Міжнародний Банк" було укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем власноруч заяви № 1001792173201 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорта споживчого кредиту. Підпис відповідачем здійснено власноруч у відділенні банку.

Згідно з умовами договору відповідачу безготівковим шляхом (шляхом перерахування коштів на рахунок) надається кредит у сумі 46 834,94 грн строком на 36 місяців. Розмір процентної ставки становить 0,01 % річних. Реальна річна процентна ставка становить 47,263 %. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить 1,99 %. Сторони також погодили ануїтетну схему повернення кредиту та встановили графіки платежів.

Відповідно до платіжної інструкції № TR.46846536.62548.2464 від 15 січня 2021 року АТ "Перший Український Міжнародний Банк" перерахувало відповідачу кредитні кошти в розмірі 46 834,94 грн за договором № 1001792173201 від 15.01.2021 року.

Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" виконало свої зобов`язання за договорами в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договорами.

З долучених до матеріалів справи виписок по особовому рахунку вбачається, що відповідач вчиняв операції, користувався кредитними коштами, здійснював періодичне поповнення картки, тим самим повертав використану суму кредиту та сплачував відсотки за його користування. Однак у подальшому відповідач припинив своєчасно та в належному розмірі, згідно з умовами договорів та затвердженими графіками, повертати грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої станом на 19.03.2026 року, за розрахунком позивача, становить:

- за кредитним договором № 2001290472801 від 15.04.2019 року 33182,28 грн, з яких 18992,87 грн - заборгованість за кредитом та 14189,41 грн - заборгованість за процентами;

- за кредитним договором № 1001792173201 від 16.01.2021 року 6907,60 грн, з яких 7,94 грн - заборгованість за процентами та 6899,66 грн - заборгованість за комісією.

Загальна сума заборгованості за вищевказаними кредитними договорами становить 40089,88 грн.

Факт укладення кредитних договорів, відкриття карткового рахунку та отримання кредитних коштів відповідачем не заперечується. Правильність нарахування заборгованості станом на час розгляду справи судом перевірена, відповідачем не оспорена та не спростована. Відповідач також не був позбавлений можливості надати свій розрахунок заборгованості за кредитними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В матеріалах справи відсутні докази того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладання суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення позичальника було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обов`язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.1, 2 ст. 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

Предметом позову є захист порушеного права АТ "Перший Український Міжнародний Банк", яке полягає у невиконанні відповідачем договірних зобов`язань за кредитними договорами, шляхом стягнення з останнього заборгованості за ними. Договори укладено в письмовій формі та підписано відповідачем власноруч у відділенні банку. Факт укладення та підписання кредитних договорів відповідач не заперечує.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що АТ "Перший Український Міжнародний Банк" прийняті на себе зобов`язання виконало своєчасно та в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами.

Відповідач кредитні кошти отримав, що підтверджується наявними у справі доказами, свої зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконав, чим допустив істотне порушення умов кредитних договорів. Доказів на спростування доводів позивача, а також щодо розміру утвореної заборгованості до суду не подав.

Кредитний договір (окремі умови договору) у відповідності до вимог чинного законодавства недійсним не визнавався, тобто в силу ст. 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину.

Принцип свободи договору та обов`язковості його виконання закріплені ст. 627, 629 ЦК України.

Оскільки кредитні договори були підписані відповідачем без будь-яких застережень, суд доходить висновку, що останній погодився з їх умовами та зобов`язався їх виконувати.

В матеріалах справи відсутні та суду не надані належні та допустимі докази, які б свідчили про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.

Станом на день розгляду справи будь-які докази, що підтверджували б повне або часткове виконання відповідачем умов договору, у матеріалах справи також відсутні.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідач, уклавши з банком кредитні договори, користуючись наданими йому кредитними коштами та достовірно знаючи про умови кредитування, про що свідчать його підписи в заявах про приєднання до ДКБО та паспортах споживчих кредитів, порушив умови кредитних договорів.

Враховуючи, що відповідач порушив право позивача на належне виконання умов договорів, у результаті чого кредитна заборгованість не була погашена добровільно, вимоги позивача щодо стягнення суми (тіла) кредиту та заборгованості за процентами за кредитним договором № 2001290472801 від 15.04.2019 року та за кредитним договором № 1001792173201 від 16.01.2021 року є правомірними та підлягають задоволенню.

Водночас суд відхиляє доводи позивача щодо обґрунтованості нарахування заборгованості за комісією, яка за кредитним договором № 1001792173201 від 16.01.2021 року становить 6899,66 грн, з огляду на таке.

Суд не може погодитися із законністю нарахування та стягнення зазначеної комісії, оскільки комісія за обслуговування кредитної заборгованості є платою за послуги, що супроводжують кредит.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України "Про споживче кредитування" та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення в договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

У пунктах 3.6-3.6.1 Публічної пропозиції АТ "Перший Український Міжнародний Банк" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб передбачено, що в межах договору надаються такі види послуг банку:

- відкриття та обслуговування пакета послуг банку, які залежно від наповнення пакета послуг можуть включати такі послуги:

- відкриття та обслуговування карткових рахунків у національній та іноземних валютах, випуск карток;

- послуга "Інтернет-банкінг" (Internet Banking);

- послуга "SMS-банкінг" (SMS Banking);

- відкриття та обслуговування депозитних рахунків, залучення коштів у вклад;

- овердрафти для клієнтів, які обслуговуються на умовах зарплатних проєктів;

- кредитна картка з відновлювальною кредитною лінією;

- персональне обслуговування (у межах пакетів послуг Black Platinum та Premiere) та послуга відкриття поточних рахунків для безготівкових переказів (у межах пакетів послуг Black Platinum та Premiere);

- інші послуги, що включаються до пакета послуг відповідно до тарифів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені та які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі й умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Отже, Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 2, 3 ст. 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З урахуванням викладеного комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набрання чинності Законом України "Про споживче кредитування" (від 10 червня 2017 року), щодо оплатності надання інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право вимагати один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 та ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Як убачається зі змісту заяв № 2001290472801 від 15.04.2019 року та № 1001792173201 від 16.01.2021 року про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а також зі змісту паспортів споживчого кредиту, умовами договору передбачено сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості. Водночас у зазначених документах не конкретизовано, які саме послуги охоплюються такою комісією та з якою періодичністю вони надаються. Розмір плати визначається залежно від наповненості пакета послуг, відповідно до Публічної пропозиції АТ "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у редакції, чинній з 06 квітня 2018 року.

При цьому вказані документи не містять конкретного переліку додаткових і супутніх банківських послуг, пов`язаних з обслуговуванням кредитної заборгованості, зокрема списання та зарахування коштів, здійснення розрахунково-касових операцій, надання консультаційних та інформаційних послуг, за надання яких банк стягує щомісячну комісію.

Отже, умови договору не дають змоги визначити, які саме послуги є платними, а які надаються безоплатно, оскільки не містять їх чіткого переліку та розмежування. За таких обставин положення договору щодо сплати комісії фактично передбачають оплату всіх послуг, пов`язаних з обслуговуванням кредиту, у тому числі надання інформації про стан заборгованості на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць, відомостей про розмір кредиту, повернутого кредитодавцю, виписок з рахунків щодо погашення заборгованості, інформації про здійснені та майбутні платежі, строки й умови їх сплати, а також інших відомостей, передбачених договором.

Водночас частинами 1, 2 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування" встановлено обов`язок кредитодавця безоплатно надавати споживачеві відповідну інформацію. Таким чином, включення плати за надання зазначених відомостей до щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості суперечить вимогам зазначеного Закону.

З огляду на те, що банк не визначив конкретного переліку додаткових і супутніх банківських послуг, пов`язаних з обслуговуванням кредитної заборгованості (списання та зарахування коштів, здійснення розрахунково-касових операцій, надання консультаційних та інформаційних послуг), за які передбачено щомісячну комісію, та не надав доказів існування такого переліку, положення заяви № 1001792173201 від 16.01.2021 року про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у частині покладення на позичальника обов`язку щомісяця сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22).

На підставі викладеного суд доходить висновку, що заборгованість за комісією, нарахована позивачем за кредитним договором № 1001792173201 від 16.01.2021 року в розмірі 6899,66 грн, стягненню не підлягає.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь АТ "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованості:

- за кредитним договором № 2001290472801 від 15.04.2019 року 33182,28 грн, з яких 18992,87 грн - заборгованість за кредитом та 14189,41 грн - заборгованість за процентами;

- за кредитним договором № 1001792173201 від 16.01.2021 року 7,94 грн, з яких 7,94 грн - заборгованість за процентами.

Загальна сума заборгованості за кредитними договорами, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 33190,22 грн та складається із заборгованості за кредитом (тілом кредиту) і заборгованості за процентами.

Оскільки позов задоволено частково, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, понесені судові витрати слід розділи на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням зазначеного, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2204,20 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог (82,79 %) з розрахунку :

33190,22 грн (сума задоволених позовних вимог) * 100 % / 40089,88 грн (сума заявленої заборгованості) = 82,79 %.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованість за кредитним договором № 2001290472801 від 15.04.2019 року 33182,28 грн, заборгованість за кредитним договором № 1001792173201 від 16.01.2021 року 7,94 грн, а всього стягнути заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 33190,22 грн (Тридцять три тисячі сто дев`яносто гривень 22 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2204,20 грн (Дві тисячі двісті чотири гривні 20 копійок)

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач: Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", місце знаходження: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ: 14282829;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ