Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №163/1775/26 — Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1775/26

Провадження № 2/163/659/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( З А О Ч Н Е )

12 жовтня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Павлуся О.С.

з участю секретаря Костюк Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві представник позивача ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 кредитну заборгованість за договором № CL-136853 від 27.09.2018 в загальній сумі 37146,62 гривень.

Вимоги обґрунтовано тим, що 27.09.2018 між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № CL-136853, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 50 000,00 гривень строком на 36 місяців та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 47,69% річних. Право вимоги до відповідача за цим кредитним договором перейшло до позивача ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» на підставі договору факторингу від 25.06.2021, укладеного із АТ «Кредобанк». Відповідач свого кредитного зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість в загальній сумі 37146,62 гривень, з яких: 18373,56 грн - заборгованість за кредитом, 18773,06 гривень – заборгованість за відсотками.

Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 04 серпня 2026 року, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У зв`язку з поверненням адресованого відповідачу поштового відправлення з копією вказаної ухвали без вручення з причин відсутності адресата за зареєстрованим місцем проживання, ухвалою від 01 вересня 2026 року судом постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання сторони не з`явились.

Представник позивача через систему «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи без її участі та просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач про розгляд справи по суті двічі належним чином був повідомлений, у тому числі шляхом публікації судового оголошення на офіційному сайті судової влади, однак в судові засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, про причини неможливості розгляду справи за його відсутності не сповістив.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі № 911/3142/19 висловив правову позицію про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

За таких обставин суд провів заочний розгляд позову без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч.2 ст.247, ст.ст.280, 281 ЦПК України.

Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.

27 вересня 2018 року АТ «Кредобанк» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір № CL-136853, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 50 000,00 гривень строком на 36 місяців (до 24.09.2021) та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 47,69% річних. Загальна вартість кредиту – 95758,44 грн. Додатком № 1 до договору встановлений графік платежів та розрахунок сукупної вартості кредиту. Договір підписаний відповідачем. Позичальник отримав кредит в розмірі 50 000 грн, що підтверджується меморіальним ордером АТ «Кредобанк» про перерахування коштів № 54101000 від 27.09.2018 та виписками по особових рахунках, зобов`язався повернути кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені договором та додатками до нього.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 24.06.2021, заборгованість відповідача складає 37146,62 гривень, з яких: 18373,56 грн - тіло кредиту, 18773,06 грн – відсотки.

25 червня 2021 року АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» уклали договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1 у відповідності до умов якого, права вимоги за кредитним договором № CL-136853 від 27.09.2018, перейшли до нового кредитора, а саме ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» із загальною сумою заборгованості 37146,62 грн, яка складається із суми заборгованості за кредитом – 18373,56 грн, відсотків – 18773,06 грн.

Боржник був належним чином повідомлений про заміну кредитора шляхом надсилання письмового повідомлення № 9037320 від 29.06.2021.

Позивачем як новим кредитором за вихідним № 1315667 від 12.08.2025 надіслано відповідачу повідомлення-вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, однак така вимога проігнорована відповідачем.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У частині 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені до-говором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

За змістом ч.ч.1, 2 ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризи-ку, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Статті 512, 514 ЦК України передбачають, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно із ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фак-торові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Стаття 1077 ЦК України передбачає, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ст.1078 ЦК України).

Дослідженими доказами стверджено укладення відповідачем кредитного договору № CL-136853 від 27.09.2018 і отримання за ним кредитних коштів в сумі 50 000,00 грн під відсотки, порядок нарахування яких, термін нарахування та відсоткова ставка чітко визначені умовами цього договору.

Після підписання договору у його сторін виникли взаємні права та обов`язки що-до надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків.

Досліджені у справі докази дають достатні підстави для висновку, що свої договірні зобов`язання первісний кредитор виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредит в обумовленій договором сумі.

Натомість, відповідач свої договірні зобов`язання у визначений договором строк не виконав.

Позивач ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» набув права вимоги до відповідача на підставі укладеного договору факторингу, а тому є належним позивачем.

Розрахунок заборгованості первісного кредитора за кредитним договором по сумі і складових заборгованості відповідає реєстру боржників, узгоджується з умовами кредитного договору, зокрема щодо строку кредитування та нарахованих процентів.

Доказів погашення відповідачем кредитної заборгованості після укладення договору факторингу матеріали справи не містять та суду не надано.

При розгляді справи суд відповідно до вимог статей 10, 12, 13 ЦПК України керується принципом верховенства права та розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для вирішення справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.83 ЦПК України позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

За змістом ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання ним умов договору, наявності заборгованості та її розміру, через що у суду відсутні підстави не приймати надані позивачем докази.

На підставі цих доказів суд встановив, що відповідач взятого на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, тим самим порушив його умови, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача у сумі заявлених позовних вимог в розмірі 37146,62 грн.

Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими і доведеними, тому під-лягають повному задоволенню.

Ураховуючи повне задоволення позову та положення ч.1 ст.141 ЦПК України, сплачений за позовом судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

У прохальній частині позовної заяви представник позивача також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу. У мотивувальній частині позову вказав, що розмір таких витрат становить 5571,99 грн.

При цьому позивач не звертався до суду з клопотанням в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України про надання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення у справі, у зв`язку з чим суд вирішує зазначене питання у цьому рішенні суду.

Всупереч вимогам ч.3 ст.137 ЦПК України позивач не надав суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім цього, матеріали справи містять лише договір про надання правової допомоги від 07 жовтня 2021 року №07/10/2021, без надання до нього актів приймання-передання реєстру боржників (п.2.3 договору), додатків та/або додаткових угод до договору з визначенням розміру гонорару (п.3.2 договору), звітів про фактичні витрати (п.3.6 договору), платіжних доручень про безготівкове відшкодування фактичних витрат (п.3.7 договору).

Отже, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів понесення ним витрат необхідних для надання правничої допомоги, суд відмовляє позивачу у стягненні цих витрат.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» кредитну заборгованість за договором № CL-136853 від 27 вересня 2018 року в загальній сумі 37146 (тридцять сім тисяч сто сорок шість) гривень 62 копійки, яку становлять:

- 18373 (вісімнадцять тисяч триста сімдесят три) гривні 56 копійок заборгованості за кредитом;

- 18773 (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят три) гривні 06 копійок заборгованості за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.

Відмовити ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Любомльським районним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Інформація про сторін:

позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції»; місце знаходження – вулиця Жамбила Жабаєва, буд.7, місто Київ; код ЄДРПОУ – 37356981;

відповідач - ОСОБА_1 ; місце проживання – АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_1 .

Головуючий : суддя О.С.Павлусь