Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №163/1836/26 — Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1836/26

Провадження № 2/163/678/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( З А О Ч Н Е )

13 жовтня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючої судді Гайдук А.Л.,

з участю секретаря Кузьміної А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

У позовній заяві представник позивача просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача 6 587 гривень заборгованості за кредитним договором (оферти) № 27.07.2023-100001410 від 27.07.2023.

Вимоги обґрунтовано тим, що 27 липня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (оферти) № 27.07.2023-100001410 від 27.07.2023, за умовами якого ТОВ «Споживчий центр» надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 3500 гривень строком на 42 дні під проценти за ставкою 2,1% за день користування. ТОВ «Споживчий центр», надавши відповідачу кредитні кошти, свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість в розмірі 6587 грн., що складається з: тіла кредиту - 3500 грн., процентів - 3087 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

В судове засідання учасники справи не з`явилися, у зв`язку з чим, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами суду не здійснювалося.

Представник позивача у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судової влади, в судове засідання не з`явився, відзиву не подав, клопотань чи заяв не надсилав.

З огляду на викладене, суд провів заочний розгляд позову, відповідно до положень ст.ст.280, 281 ЦПК України.

Аналізуючи докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.

27.07.2023року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» уклали кредитний договір № 27.07.2023-100001410, який складається із пропозиції про укладення кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» (оферти), заявки ОСОБА_1 від 27.07.2023 року, підтвердження кредитного договору.

Договір укладений на таких умовах.

1.Дата надання/видачі кредиту - 27/07/2023;

2. Сума Кредиту: 3500 грн. 00 коп.;

3. Строк, на який надається Кредит - 42 днів з дати його надання.;

4. Дата повернення (виплати) кредиту - 06/09/2023;

5. Первинний період користування Кредитом - 14 днів з дня його надання (надалі – "первинний період");

6. Черговий період користування кредитом – кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду (надалі – "черговий період");

7. Продовження строку, на який надається кредит, не передбачене. У Позичальника та Кредитодавця відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту;

8. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.1% за 1(один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку;

9. Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту у разі його дострокового часткового повернення) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку;

12. Неустойка: 70 грн. 00 коп. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Квитанцією LIQPAY №2344658512 від 27.07.2023 року стверджується факт переказу 27.07.2023 3500 гривень на карту відповідача №516818*98 за договором кредиту.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст.ст.202, 205, 207, 626, 639 ЦК України договір, як різновид правочину, вважається таким, що вчинений у письмовій (електронній) формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.ч.3, 4, 6 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стороною позивача до позовної заяви додано копії документів, які складають укладений з відповідачем кредитний договір № 27.07.2023-100001410 від 27.07.2023, та які підписані відповідачем електронним підписом.

Факт укладення цього договору належним чином підтверджений та відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».

Договір містить усі істотні умови, необхідні для даного виду правочинів, а відтак, враховуючи його особисте підписання відповідачем ОСОБА_1 , були достеменно відомі останньому.

Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків.

Досліджені у справі докази дають достатні підстави для висновку, що свої договірні зобов`язання кредитодавець ТОВ «Споживчий центр» виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредит в обумовленій договором сумі.

Натомість, відповідач свої договірні зобов`язання у визначений договором строк не виконав.

Згідно із довідкою-розрахунком про стан заборгованості за цим кредитним договором заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 6587 грн., що складається з: тіла кредиту - 3500 грн., процентів - 3087 грн.

При розгляді справи суд, відповідно до вимог статей 10, 12, 13 ЦПК України, керується принципом верховенства права та розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для вирішення справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.83 ЦПК України позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

За змістом ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання ним умов договору, наявності заборгованості та її розміру, через що у суду відсутні підстави не приймати надані позивачем докази.

Таким чином, дослідженими у справі доказами повно та об`єктивно доведено, що відповідач взятого на себе зобов`язання щодо погашення кредиту та інших складових кредитного зобов`язання належним чином не виконував, тим самим порушив умови договору, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість в загальній сумі 6587 гривень, яка підлягає стягненню на користь ТОВ «Споживчий центр» в судовому порядку.

Виходячи з викладеного, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і доведеними, тому позов підлягає повному задоволенню.

За клопотанням представника позивача питання стягнення витрат позивача на правничу допомогу буде вирішено в порядку статті 141 ЦПК України протягом 5 робочих днів.

До стягнення з відповідача представник позивача заявив також витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 116,58 гривень, на підтвердження чого долучив квитанцію №2167684 з описом вкладення до листа.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі, у зв`язку із задоволенням позовних вимог слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором (оферти) № 27.07.2023-100001410 від 27.07.2023 року в загальній сумі 6 587 (шість тисяч п`ятсот вісімдесят сім) гривень, яку становлять:

- 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень заборгованості за тілом кредиту;

- 3087 (три тисячі вісімдесят сім) гривень заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійки судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» 116 (сто шістнадцять) гривень 58 копійок судових витрат, пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі.

Питання відшкодування витрат позивача на правничу допомогу вирішити в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте Любомльським районним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Інформація про сторін:

позивач - ТОВ «Споживчий центр»; місце знаходження - вулиця Саксаганського, 133-А, місто Київ; код ЄДРПОУ – 37356833;

відповідач – ОСОБА_1 ; місце проживання – АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_1 .

Головуюча : суддя А.Л. Гайдук