Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №156/993/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/993/26

Провадження № 2/156/701/26

Рядок статзвіту № 40

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючої судді Малюшевської І. Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л. Ф.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду у сел. Іваничі цивільну справу № 156/993/26 за позовом

Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

І. Зміст спору

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 16345/103/2022 від 09.02.2022 року, що становить 12 288,05 грн та судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 09.02.2022 року між Акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк «Львів» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 16345/103/2022. Відповідно до умов Договору Банк зобов`язався надати Позичальникові у власність грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн строком на 12 місяців (зі строком повернення до 08.02.2023 року) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 40,5% річних (фіксована ставка).

АТ АКБ «Львів» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 311565 від 09.02.2022 року.

До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, а тому станом на 09.07.2026 року утворилась заборгованість за Кредитним договором № 16345/103/2022 у розмірі 12 288,05 грн, яка складається із: суми заборгованості за кредитом (тіло кредиту) – 10 000,00 грн; суми заборгованості за процентами – 2 288,05 грн; суми заборгованості за комісіями – 0,00 грн; суми заборгованості за штрафами/пенею – 0,00 грн.

З урахуванням вищенаведеного позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області від 13.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу було встановлено строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та строк для подання відзиву на позовну заяву.

Судом вжито заходів щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи, зокрема, ухвалу суду про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та доданими до неї документами скеровано сторонам, відповідачу — за місцем його зареєстрованого проживання. Конверт на ім`я відповідача повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній».

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не висловив.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального техничного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов таких висновків.

ІІІ. Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 09.02.2022 року між Акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк «Львів» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 16345/103/2022.

Відповідно до п. 1.1, п. 1.3 Кредитного договору Банк зобов`язався надати у власність Позичальника грошові кошти у розмірі 10 000,00 гривень строком на 12 місяців до 08.02.2023 року, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором.

Згідно з п. 3.2 Кредитного договору за користування кредитом Позичальник сплачує Банку фіксовану процентну ставку у розмірі 40,5% річних (діє протягом усього строку кредитування).

Пунктом 3.3 Договору визначено, що загальна вартість кредиту становить 12 240,18 гривень, а реальна річна процентна ставка становить 48,95%.

Відповідно до п. 3.4, п. 3.6, п. 5.1, п. 5.2 Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно за методом «факт/360». Сплата кредиту та нарахованих процентів здійснюється за ануїтетною схемою згідно з Графіком погашення (Додаток № 1 до Кредитного договору) щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за Договором позивачем надано меморіальний ордер № 311565 від 09.02.2022 року про зарахування коштів у розмірі 10 000,00 грн на поточний рахунок Позичальника.

Згідно з копією довідки про стан заборгованості та розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 09.07.2026 року заборгованість за Кредитним договором № 16345/103/2022 становить 12 288,05 грн та складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту — 10 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах — 2 288,05 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань позивач змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

V. Застосоване законодавство

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (ч.1 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положенням статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у ст. 8 Конституції України.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів.

Згідно з ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч. 1 ст. 3 ЦК України. Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно з пунктом 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Міра, до якої суд має виконати обв`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

VІ. Висновки суду

З огляду на встановлені судом обставини справи та досліджені докази, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем укладено Кредитний договір у письмовій формі з дотриманням вимог чинного законодавства, а відповідач ознайомився та погодився з його умовами, про що свідчить його особистий підпис на Договорі та Паспорті споживчого кредиту. Кредитний договір містить інформацію як про суму кредиту, так і про детальний розпис його сукупної вартості, дату укладення правочину, строк, на який видані кредитні кошти, та процентну ставку, а також всі істотні умови, передбачені законодавством України. Як слідує з матеріалів справи, кредитний договір є правомірним, його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсним не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України є правомірним і повинен виконуватися (презумпція правомірності правочинів).

Щодо суми нарахованих позивачем процентів, суд зазначає, що згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Разом з тим, судом враховано, що у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2020 № 911/19/19 зазначено, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. За умовами Договору сторони погодили сплату відсотків за кредитом на фактичну суму наданого кредиту, який наданий до 08.02.2023 року. Проценти за користування позикою нараховуються в межах строку дії Договору. Згідно з наданим розрахунком заборгованості, проценти за відсотковою ставкою в розмірі 40,5% річних нараховані позивачем в межах строку дії Договору про надання кредиту № 16345/103/2022 від 09.02.2022 року, а саме з 09.02.2022 року по 31.08.2022 року у розмірі 2 289,35 грн, з яких відповідачем частково сплачено 1,30 грн. Тому вимога про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 2 288,05 гривень є повністю обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням у їх сукупності, дійшов переконання про повну обґрунтованість заявлених позовних вимог АТ АКБ «Львів» та вважає, що такі підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 16345/103/2022 від 09.02.2022 року в розмірі 12 288,05 грн, що складається із: суми заборгованості по тілу кредиту — 10 000,00 грн та суми заборгованості по процентах — 2 288,05 грн.

VІІ. Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з вказаним позовом, позивачем були понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3 328,00 гривень, які документально підтверджені платіжною інструкцією № 286447 від 05.08.2026 року.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю (100%), з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору в повному обсязі в розмірі 3 328,00 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 203, 204, 205, 207, 525, 526, 530, 599, 610, 626, 627, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 187, 211, 247, 263-265, 273, 274-279, 353-355 ЦПК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про судовий збір», суд, –

у х в а л и в :

Позов Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» заборгованість за Кредитним договором № 16345/103/2022 від 09.02.2022 року у розмірі 12 288 (дванадцять тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень 05 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНО-КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ЛЬВІВ", код ЄДРПОУ 09801546, місцезнаходження: вул. Сербська, будинок 1, м. Львів, 79008; реквізити рахунку в банку: НОМЕР_1 , рахунок № НОМЕР_2 , МФО: 325268; отримувач: АТ АКБ «Львів»;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. Є. Малюшевська