Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №156/1036/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/1036/26

Провадження № 3/156/480/26

Рядок статзвіту 307

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року сел. Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевська І. Є., розглянувши матеріали, які надійшли із Сектора поліцейської діяльності № 2 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця: АДРЕСА_2 , непрацевлаштованого (згідно з відомостями протоколу), який раніше до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП не притягувався,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

учасники справи:

особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – не з`явився,

в с т а н о в и в :

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

08.08.2026 року о 19:40 год ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння поблизу місця проживання своєї колишньої співмешканки ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 (у будинку ОСОБА_3 , де тимчасово перебувала потерпіла), вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру. Правопорушення виразилося у висловлюванні в бік потерпілої образливих слів, нецензурної лайки, погроз фізичною розправою та шарпанні вхідних дверей будинку, чим було завдано шкоди психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 .

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП як умисне вчинення будь-яких діянь психологічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

ІІ. Пояснення учасників справи

В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився. Про причини неявки суд не сповістив, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його участі не подавав.

Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток про виклик до суду на адресу зареєстрованого та фактичного місця проживання.

Конверти із судовими повістками на ім`я ОСОБА_1 щоразу поверталися на адресу суду з відмікою «адресат відсутній». Також суд викликав ОСОБА_1 в судові засідання шляхом опублікування відповідних оголошень на сайті Судової влади України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП не є обов`язковою.

Беручи до уваги те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повідомлений належним чином, не вжив жодних заходів для явки до суду, не подав клопотань щодо надання доказів невинуватості чи будь-яких інших доказів, які б вказували чи мали місце події, зазначені в протоколі та обставини їх виникнення, суддя вважає, що є всі підстави для прийняття справедливого, законного та неупередженого рішення без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

ІІІ. Застосоване судом законодавство

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі й гідності інших громадян.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою.

Психологічне насильство включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

ІV. Висновок суду

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, повністю й поза розумним сумнівом доводиться дослідженими письмовими матеріалами справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 430952 від 13.08.2026 року, у якому зафіксовано обставини вчинення правопорушення та факт відмови ОСОБА_1 від підпису;

- заявою потерпілої ОСОБА_2 від 08.08.2026 року, у якій вона просить притягнути до відповідальності колишнього співмешканця ОСОБА_1 , який вчинив домашнє насильство психологічного характеру, висловлювався нецензурною лайкою та виривав двері в будинку;

- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 13.08.2026 року, наданими поліцейському офіцеру громади, у яких вона детально описала конфлікт, зазначивши, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, прийшов до будинку її колишньої сусідки ОСОБА_3 , де вона перебувала, почав ображати її нецензурною лайкою та виламувати двері, чим викликав у неї сильний переляк та тривогу;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 13.08.2026 року, яка підтвердила, що 08.08.2026 року близько 19:40 ОСОБА_1 прийшов до її будинку по АДРЕСА_3 , де перебувала ОСОБА_2 , поводився агресивно, кричав, шарпав вхідні двері та висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , яка дуже його боялася;

- рапортом старшого інспектора-чергового ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП Оленюка В.В. від 08.08.2026 року про реєстрацію заяви ОСОБА_2 за № 9216 та виїзд наряду поліції на місце події;

- рапортом поліцейського офіцера громади капітана поліції Юрія Вигнанчука від 13.08.2026 року, згідно з яким у ході перевірки матеріалів було встановлено наявність ознак правопорушення у діях ОСОБА_1 , здійснено виїзд за місцем його проживання, де останній через зачинені двері підтвердив свою присутність, але відмовився відчиняти двері для ознайомлення з протоколом та його підписання, заперечивши свою вину;

- результатами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 13.08.2026 року, відповідно до яких за результатами оцінювання визначено середній рівень небезпеки для постраждалої особи.

При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суддею беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої співмешканки ОСОБА_2 , відповідальність за що передбачено ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Докази його вини є переконливими, узгоджуються між собою та повністю відповідають фактичним обставинам справи.

V. Накладення стягнення

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суддею враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника (працездатний вік, вперше притягується до адміністративної відповідальності за домашнє насильство), ступінь його вини, майновий стан (непрацевлаштований), відсутність обставин що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, суддя вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.

Саме таке стягнення є справедливим, співмірним вчиненому та достатнім для виховання особи й охорони суспільних інтересів. Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», та цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом. Направлення особи, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом, є правом, а не обов`язком суду.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою суд вирішив направити порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється до суб`єкта, який згідно із законом відповідальний за виконання таких програм.

Згідно із ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством. Суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм.

Також відповідно до ст. 39-1 КУпАП суд не вбачає необхідності в одночасному направленні ОСОБА_1 на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство, оскільки він притягується до відповідальності вперше.

VІ. Судові витрати

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись частиною 1 статті 173-2, статтями 33, 40-1, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», суд —

п о с т а н о в и в :

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 коп.

Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати штрафу – 15 днів з дня вручення йому цієї постанови. Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Волинській області/с. Литовеж/21081100; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA318999980313070106000003464.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, тобто 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Строк пред`явлення постанови для виконання – 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, та потерпілою особою протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.

Суддя І. Є. Малюшевська