Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №674/694/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 674/694/26

Провадження № 22-ц/820/2026/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 08 червня 2026 року (суддя Барателі Д. Т., повне судове рішення складено 08 червня 2026 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС»), звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначало, що 09 червня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений кредитний договір № 548751423, за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 12800 грн зі сплатою процентів за користування коштами. Перший транш у сумі 5300 грн надано 09.06.2023 та другий транш у сумі 7500 грн надано 29.06.2023. Зобов`язання за договором ОСОБА_1 належним чином не виконав.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» був укладений договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт відступив фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. 28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду № 19, якою продовжили строк дії договору факторингу до 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2020 року додатковою угодою № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року сторони дійшли згоди викласти текст договору в новій редакції. 31 грудня 2021 року сторони зазначеного договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, якою продовжили строк дії договору до 31 грудня 2022 року, інші умови договору залишились без змін в редакції договору факторингу від 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду № 31, якою продовжили строк дії договору до 31 грудня 2023 року, інші умови договору залишились без змін в редакції договору факторингу від 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, якою продовжили строк дії договору до 31 грудня 2024 року. Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 248 від 12 вересня 2023 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 548751423 від 09 червня 2023 року на загальну суму 34393,23 грн.

27 травня 2024 року ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 27/0524-01, відповідно до умов якого клієнт відступив фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 1 від 27 травня 2024 року до договору факторингу № 27/0524-01 від 27 травня 2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 66051,09 грн.

15 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 15/07/25-Е, за умовами якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 548751423 від 09 червня 2023 року. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 15/07/25-Е від 15 липня 2025 року від ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 66051,09 грн.

За розрахунком, наданим позивачем, загальна сума заборгованості за кредитним договором складає 66051,09 грн, з яких: 12799,36 грн - заборгованість за кредитом, 53251,73 грн - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

Зазначену заборгованість позивач просив стягнути з відповідача.

Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 08 червня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 548751423 від 09.06.2023 у сумі 66051,09 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 12799,36 грн, заборгованість за процентами - 53251,73 грн. Вирішено питання про судові витрати.

ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на неповне з?ясування судом обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права. Не заперечує факт укладення кредитного договору, отримання ним кредитних коштів та не оспорює заборгованість за кредитом за 30 днів користування. Натомість вважає умови договору щодо розміру процентів неспівмірними відносно суми фактично отриманого кредиту. Стягненню підлягає заборгованість за процентами, нарахована в межах строку кредитування до 09.07.2023 включно, у сумі 8064 грн. Згідно із Законом України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1% в день. Суд не перевірив чи зі всіма умовами кредитного договору він був ознайомлений, чи усі документи підписані ЕЦП саме ним. Самі по собі витяги з реєстру боржників до договорів факторингу та розрахунки заборгованості, складені позивачем, не є належними та достатніми доказами для повного задоволення вимог. Вважає, що розмір витрат на правничу допомогу не відповідає складності справи.

У відзиві ТОВ «ФК «ЕЙС» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість її доводів. Заборгованість нарахована відповідно до умов договору і не суперечить вимогам закону.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно установив, що 09 червня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір кредитної лінії № 548751423, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 12800 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (пункт 2.1. договору).

Пунктом 2.3. договору передбачено, що кредитодавець надає перший транш за договором у сумі 5300 грн 09 червня 2023 року, що є датою надання кредиту.

Відповідно до пункту 3.1. позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. договору.

Сторони погодили, що встановлений в пункті 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжений позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена (пункт 3.2.).

Згідно з пунктом 3.3. договору для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти в розмірі 842,70 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступної пролонгацій, позичальник інформується через особистий кабінет.

Рекомендована (не обов?язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 09 липня 2023 року, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником (пункт 7.1.).

Кінцева дата повернення кредиту 09 липня 2028 року (п. 7.3 договору).

Пунктами 8.1. договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов?язується сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено.

Відповідно до пункту 5.1. договору, кожний окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника використовуючи реквізувати платіжної картки НОМЕР_1 , що відбувається не пізніше ніж протягом 3 банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Згідно з пунктами 8.2. - 8.4. договору процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Протягом дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом визначаються наступним чином: За період від дати видачі кредиту до 09.07.2023 включно проценти нараховуються за процентною ставкою 193,45% річних, що на день укладення договору становить 0,53% від суми кредиту за кожний день користування ним. У разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 09.07.2023 проценти нараховуються за ставкою 766,50% річних, що на день укладення договору становить 2,10% в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70% річних, що на день укладення договору становить 2,98% в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.

ОСОБА_1 підписав договір кредитної лінії шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (MNV23WR4).

Відповідно до довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» акцепт оферти позичальником ОСОБА_1 підписано з використанням одноразового ідентифікатора MNV23WR4, відправленим на номер телефону НОМЕР_2 .

Згідно з заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 09 червня 2023 року ОСОБА_1 вказав номер карти НОМЕР_1 .

Факт перерахування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» обумовленої кредитним договором суми кредиту 12800 грн двома траншами (5300 грн та 7500 грн) на вказаний позичальником рахунок з використанням банківської карти підтверджується платіжними дорученнями ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 09 червня 2023 року та від 29 червня 2023 року, Переліком позичальників з даними про транзакції щодо яких запитується інформація.

Відповідно до листа АТ «Ощадбанк» від 12 травня 2026 року на ім`я ОСОБА_1 банк емітував платіжну картку № НОМЕР_3 , на яку 09 червня 2023 року зараховано 5300 грн та 29 червня 2023 року зараховано 7500 грн.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» був укладений договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт відступив фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. 28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду № 19, якою продовжили строк дії договору факторингу до 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2020 року додатковою угодою № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року сторони дійшли згоди викласти текст договору в новій редакції. 31 грудня 2021 року сторони зазначеного договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, якою продовжили строк дії договору до 31 грудня 2022 року, інші умови договору залишились без змін в редакції договору факторингу від 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду № 31, якою продовжили строк дії договору до 31 грудня 2023 року, інші умови договору залишились без змін в редакції договору факторингу від 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, якою продовжили строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

Право вимоги за договором означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі прав грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (пункт 1.3. договору).

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги (пункт 4.1. договору).

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 248 від 12 вересня 2023 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 548751423 від 09 червня 2023 року на загальну суму 34393,23 грн.

27 травня 2024 року ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 27/0524-01 відповідно до умов якого клієнт відступив фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Право вимоги за цим договором означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі прав грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (пункт 1.3. договору).

Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку (пункт 4.1. договору).

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 1 від 27 травня 2024 року до договору факторингу № 27/0524-01 від 27 травня 2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 66051,09 грн.

15 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 15/07/25-Е, за умовами якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 548751423 від 09 червня 2023 року.

Право вимоги за договором - це права грошової вимоги щодо погашення (стягнення) заборгованостей з боржників, які виникли на підставі договорів позики (визначення термінів, що використовуються у договорі).

Згідно з пунктом 1.2. договору факторингу від 15.07.2025 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №15/07/25-Е від 15 липня 2025 року від ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 66051,09 грн.

За розрахунком, наданим позивачем, загальна сума заборгованості за кредитним договором складає 66051,09 грн, з яких: 12799,36 грн - заборгованість за кредитом, 53251,73 грн - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи позов, суд виходив з факту невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором. Відповідно до закону зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу з таких підстав.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 3, 5, 6, 7 і 12 статті 11 Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).

Згідно з частинами 1 і 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором (частина 1 статті 1077 ЦК України).

Установлено, що 09 червня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір кредитної лінії № 548751423, який позичальник підписав шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV23WR4.

Перерахування 09 червня 2023 року та 29 червня 2023 року кредитних коштів у сумі 5300 грн та 7500 грн на ім`я відповідача на рахунок (платіжна карта № НОМЕР_3 ) підтверджується платіжними дорученнями ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 09 червня 2023 року і від 29 червня 2023 року та листом АТ «Ощадбанк» від 12 травня 2026 року.

Кредитний договір містить персональні дані ОСОБА_1 , зокрема РНОКПП, номер телефону, електронної пошти, а також номер карти № НОМЕР_1 , на яку перераховуватимуться кошти, вказаної самим відповідачем (пункт 5.1. договору) під час укладення договору.

Отже, укладення кредитного договору та надання відповідачу кредитних коштів підтверджено належними та допустимими доказами.

У кредитному договорі визначено порядок та умови надання фінансового кредиту, сплати процентів та строк його дії.

В апеляційній скарзі відповідач фактично не заперечує факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та наявності заборгованості за 30 днів користування кредитними коштами.

Тому правильним є висновок суду про наявність правових підстав для стягнення з позичальника заборгованості за договором.

Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

ТОВ «ФК «ЕЙС» звертаючись до суду з позовом, просило у тому числі, крім заборгованості за кредитом, стягнути й заборгованість за процентами за користування кредитними коштами в сумі 53251,73 грн.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24 грудня 2023 року згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Перехідні положення законопроєкту застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроєкту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пункт 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

У справі, що переглядається, кредитний договір № 548751423 укладений 09 червня 2023 року, тобто до запровадження законодавчих обмежень максимального розміру денної процентної ставки, проценти за договором нараховані до 04 грудня 2023 року, а тому нарахування процентів за погодженою договором процентною ставкою протягом строку дії договору є правомірним.

Суд першої інстанції вірно дослідивши умови договору установив, що нарахування процентів за період з 09.07.2023 по 04.12.2023 відбулося в межах строку дії кредитного договору до 09.07.2028 та на умовах, погоджених сторонами при його укладенні. Станом на дату закінчення нарахування процентів 04.12.2023 ані строк кредитування до 1857 днів, ані строк дії договору 5 років, до 09.07.2028 не сплинули, а тому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом не припинилося.

Розрахунок заборгованості відповідач не спростував.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У матеріалах справи відсутні відомості про оспорення відповідачем у судовому порядку укладеного кредитного договору, визнання його в судовому порядку недійсними.

Отже, в силу вказаної вище презумпції правомірності правочину правомірність положень договору презюмується.

Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд не може застосовувати без відповідної позовної вимоги споживача. Тобто у разі, якщо споживач не пред?явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

Вказаний висновок Верховного Суду у складі Об?єднаної палати Касаційного цивільного суду сформульовано у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23.

Тому слушним є доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, щодо правомірності нарахування процентів відповідно до умов укладеного договору.

Порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування рішення, суд не допустив.

Інші доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Питання про розподіл судових витрат вирішено відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідач з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до суду не зверталася, а тому суд першої інстанції обґрунтовано стягнув їх в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 08 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 13 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта