Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №684/460/26 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №684/460/26

Суддя: Топчій Т. В.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 684/460/26

Провадження № 33/820/697/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні, в залі суду за участі секретаря Мельничук К.С., апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Савінського О.П., прокурора Мартинюка О.Г., на постанову судді Старосинявського районного суду Хмельницької області від 11 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-7 ч.2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн.,

в с т а н о в и л а:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.

За постановою суду, ОСОБА_1 , будучи депутатом восьмого скликання Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, будучи відповідно до підпункту «б» пункту 1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог пункту 3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», 03 грудня 2025 року в адміністративній будівлі Старосинявської селищної ради (Хмельницький р-н, с-ще Стара Синява вул. І. Франка 8) під час проведення засідання 91-ї чергової сесії восьмого скликання Старосинявської селищної ради при розгляді питання №3-91/2025 «Про обрання секретаря Старосинявської селищної ради» взяв участь у голосуванні, чим сприяв обранню рідного брата ОСОБА_1 секретарем Старосинявської селищної ради, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ст. 172-7 ч. 2 КУпАП.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 , який відповідно до підпункту «б» пункту 1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, мали місце порушення вимог ст.28 ч.1 п.3 Закону України «Про запобігання корупції», в частині вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів, а саме прийняття участі в голосуванні про обрання рідного брата секретарем Старосинявської селищної ради, а тому, оцінюючи зібрані по справі докази вважав їх допустимими, належними та достатніми для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність рішення суду, просить постанову Старосинявського районного суду Хмельницької області від 11 серпня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.ст.172-7 ч.2 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити на підставі ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю у його діях складу і події даного правопорушення та закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Посилається на те, що в його діях відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення, відповідальність за яке настає у разі вчинення певних дій чи прийняття рішень саме в умовах реального конфлікту інтересів.

Зазначає, що на посаду секретаря селищної ради при голосуванні було висунуто лише одну кандидатуру – його брата, будь-яка участь в його голосуванні не створювала переваг для останнього, а більшість решти голосів за його кандидатуру (всі одноголосно), вказує на те, що його голос жодним чином не вплинув на загальне рішення та не суперечить такому.

Отже, апелянт вважає, що в його діях відсутній склад інкримінованого правопорушення, оскільки його участь в голосуванні відбувалась в умовах лише потенційного конфлікту інтересів, а не реального, адже відсутня така обов`язкова ознака реального конфлікту інтересів, як наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом і об`єктивність або неупередженість рішення сесії та результат голосування, як і відсутня сама суперечність.

Крім того, апелянт зазначає, що місцевий суд не дотримався і положень КУпАП щодо строків притягнення до відповідальності, оскільки засідання сесії 8 скликання Старосинявської сільської ради відбулося 03.12.2025 року, отже моментом виявлення інкримінованого правопорушення є саме дата проведення сесії – 03.12.2025 року.

За таких обставин, апелянт вважає, що провадження відносно нього підлягає закриттю.

Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Під час апеляційного перегляду справи захисник Савінський О.П. підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі, з наведених в апеляційній скарзі підстав.

Прокурор Мартинюк О.Г. просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисту, вважав постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Заслухавши доводи учасників провадження, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 здійснюється судом в межах КУпАП. Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, в тому числі, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. За змістом ст. 9 ч. 1 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Отже, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є доведення об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони правопорушення.

Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови доведеності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, на підставі належних та допустимих доказів. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Приймаючи рішення за апеляційними вимогами сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172 - 7 ч.2 КУпАП, суд вважає їх необґрунтованими та виходить з наступного.

Статтею 1 ч.1 Закону України «Про запобігання корупції» дається тлумачення термінів, зокрема:

- правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

- пряме підпорядкування - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням;

- приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, в тому числі і ті, що виникають у зв`язку із членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

- потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

- реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

За даним провадженням про адміністративне правопорушення диспозицією ст.172-7 ч. 2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Приміткою до цієї статті встановлено, що суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції". У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Статтею 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.172-7 ч.2 КУпАП законом визнається вчинення дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Вирішальним для встановлення цього складу адміністративного правопорушення є встановлення та доведення наявності реального конфлікту інтересів та його змісту (очевидна можливість надання переваг, пільг, визначення повноважень, кола завдань на оперативному рівні, оцінювання результативності роботи, визначення переможцем тендеру, сприяння кар`єрному зростанню, позачергове призначення рангу, призначення премій, розмір яких відрізняється від розміру, вказаного у поданні безпосереднього керівника, призначення премій та нарахувань, що перевищують розмір премій іншим спеціалістам такого рівня та за такий самий обсяг роботи, позачергове направлення на підвищення кваліфікації, безпідставне направлення у складі групи спеціалістів у відрядження закордон, персональне виділення технічного обладнання та іншого матеріального забезпечення для виконання трудових обов`язків, безпідставне надання транспортних засобів, що не передбачено внутрішніми документами та дозволами тощо) та підтвердження таких повноважень та адміністративних представницьких функцій Посадовими інструкціями винної службової особи.

Із системного аналізу наведених норм права, слід зробити висновок, що суб`єктивна сторона корупційного діяння характеризується тим, що воно вчинюється лише з корисливих спонукань. Особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв`язку з цим певні матеріальні блага для себе або інших осіб.

За результатами апеляційного перегляду провадження, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив дії в умовах наявності реального конфлікту інтересів.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-7 ч.2 КУпАП підтверджується даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення №288 від 20 липня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 , будучи депутатом восьмого скликання Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, будучи відповідно до підпункту «б» пункту 1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог пункту 3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», 03 грудня 2025 року в адміністративній будівлі Старосинявської селищної ради (Хмельницький р-н, с-ще Стара Синява вул. І. Франка 8) під час проведення засідання 91-ї чергової сесії восьмого скликання Старосинявської селищної ради при розгляді питання №3-91/2025 «Про обрання секретаря Старосинявської селищної ради» взяв участь у голосуванні, чим сприяв обранню рідного брата ОСОБА_1 секретарем Старосинявської селищної ради, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ст. 172-7 ч. 2 КУпАП (а.с.2-8);

- повним витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актових записів про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та повним витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актових записів про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно даних актових записів їх батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 10-11).

- постановою №4 Старосинявської селищної територіальної виборчої комісії від 08 грудня 2020 року, згідно якої ОСОБА_1 визнаний обраним депутатом Старосинявської селищної ради. (а.с. 14);

- рішенням 91-ї чергової сесії восьмого скликання Старосинявської селищної ради №3-91/2025 від 03.12.2025 року «Про обрання секретаря Старосинявської селищної ради», згідно якого секретарем Старосинявської селищної ради обрано ОСОБА_1 (а.с.15);

- протоколом засідання лічильної комісії про результати таємного голосування №1 від 03.12.2025 року по питанню «Про обрання секретаря Старосинявської селищної ради», згідно якого 16 депутатів отримали бюлетені для голосування, 16 депутатів взяли участь в голосуванні, 16 депутатів підтримали кандидата (а.с.16);

- протоколом № 91 пленарного засідання 91-ї чергової сесії восьмого скликання Старосинявської селищної ради від 03 грудня 2025 року з відеозаписом засідання, згідно даних якого в порядок денний було включено питання «Про обрання секретаря Старосинявської селищної ради», на дану посаду висунуто кандидатуру ОСОБА_1 , депутат ОСОБА_1 заявив про конфлікт інтересів, але участь у голосуванні приймав (а.с. 9, 17-51).

Вказані докази взаємопов`язані, взаємодоповнюють один одного і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню. Такі докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Даних, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Наведеним доказам суд дав правильну оцінку та прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, тобто під час проведення засідання 91-ї чергової сесії 8 скликання Старосинявської селищної ради взяв участь у голосуванні при розгляді питання №3-91/2025 «Про обрання секретаря Старосинявської селищної ради», чим сприяв обранню рідного брата ОСОБА_1 секретарем Старосинявської селищної ради. Отже, ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 28 ч.1 п.3 Закону України «Про запобігання корупції».

Посилання ОСОБА_1 на те, що в його діях відсутня така обов`язкова ознака реального конфлікту інтересів, як наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом і об`єктивність або неупередженість рішення сесії та результат голосування, як і відсутня сама суперечність, апеляційний суд відхиляє, оскільки за змістом Закону України «Про запобігання корупції» для встановлення реального конфлікту інтересів визначальним є наявність суперечності між приватним інтересом особи та її представницькими повноваженнями, яка впливає або може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішення або вчинення дій.

У даному випадку приватний інтерес ОСОБА_1 полягає в тому, що з одного боку він виконує функції місцевого самоврядування як депутат Старосинявської селищної ради, однак питання по якому він прийняв участь в голосуванні напряму стосується його рідного брата. Отже, у ОСОБА_1 виникає приватний інтерес, який міг суперечити державним інтересам, тим самим впливаючи на об`єктивність і неупередженість прийняття рішень.

За таких обставин, апеляційним судом встановлено, що між приватним інтересом ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями виник реальний конфлікт інтересів, що впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень під час участі у голосуванні 03.12.2025 року щодо рішення №3-91/2025 року від 03.12.2025 року по питанню «Про обрання секретаря Старосинявської селищної ради».

При цьому, доводи апелянта про те, що його голос не мав реального впливу на остаточний результат голосування, не спростовують висновків суду про реальний конфлікт інтересів, оскільки для його встановлення вагомим є існування обставин, за яких приватний інтерес особи перебуває у суперечності з її представницькими повноваженнями та впливає або може вплинути на об`єктивність чи неупередженість її поведінки при прийнятті відповідного рішення.

Отже, участь ОСОБА_1 у голосуванні з питання про обрання його рідного брата секретарем Старосинявської селищної ради за наявності такого приватного інтересу свідчить про вчинення ним дій в умовах реального конфлікту інтересів та не узгоджується з вимогами пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Апеляційні доводи ОСОБА_1 про те, що моментом виявлення адміністративного правопорушення, є саме дата проведення сесії - 03.12.2025 року, а отже строк притягнення його до адміністративної відповідальності відповідно до вимог ст. 38 КУпАП сплинув, апеляційний суд відкидає та виходить з наступного.

Відповідно до ст. 38 ч. 4 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного із корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Виходячи з обставин справи, апеляційний суд зазначає, що днем виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є день складення протоколу про адміністративне правопорушення №288, а саме 20.07.2026 року. Датою вчинення правопорушень відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення є 03.12.2025 року (прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів).

Апеляційний суд виходить з того, що час складання протоколу про адміністративне правопорушення слід вважати часом виявлення адміністративного правопорушення, з цього моменту починається провадження у справі про адміністративне правопорушення. Діючим законодавством не визначено інших способів виявлення адміністративного правопорушення, окрім як складання відповідного протоколу уповноваженою на те особою.

За таких обставин, на думку суду, шестимісячний строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на момент розгляду справи в суді першої інстанції, а саме 11 серпня 2026 року, у відповідності ст. 38 КУпАП, не сплинув.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги та не вбачає підстав для скасування постанови суду.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Старосинявського районного суду Хмельницької області від 11 серпня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-7 ч.2 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua