Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №608/1619/26 — Тернопільський апеляційний суд

Суд: Тернопільський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №608/1619/26

Суддя: Гриниха Л. Є.

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 608/1619/26Головуючий у 1-й інстанції Коломієць Н.З.

Провадження № 33/817/582/26Доповідач - Гриниха Л.Є.

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Гриниха Л.Є.

з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Теслі П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Теслі П.О. на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 23 вересня 2026 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн..

Згідно даної постанови, 22 травня 2026 року о 21:00:00 по вул. Незалежності, 115 в м. Чорткові водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «Skoda Oktavia», д. н. з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Також просить витребувати у Чортківського районного управління поліції ГУНП у Тернопільській області аудіозапис повідомлення на лінію «102», електронну картку виклику, номер і витяг з Єдиного обліку або відповідної інформаційної системи, відомості про час, зміст та реєстрацію повідомлення, рапорт чергового і відомості про направлення екіпажу, на які посилався поліцейський як на підставу зупинки автомобіля; викликати поліцейського, що складав протокол і дослідити відеозапис з місця події.

Вважає постанову суду необґрунтованою, незаконною та такою, що прийнята із порушенням норм процесуального та матеріального права, а судом здійснено спрощений підхід до розгляду справи.

Вказані вимоги мотивує тим, що працівниками поліції порушено порядок проведення огляду на стан сп`яніння.

Зазначає, що із відеозапису на місці зупинки транспортного засобу не можливо встановити факт порушення ОСОБА_1 ПДР України, а саме не користування ременем безпеки.

Судом також не надано оцінки факту проходження військової служби ОСОБА_1 ..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків.

Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.2.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Як вбачається з матеріалів справи, суд дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі належно досліджених та оцінених всіх доказів, наявних в матеріалах справи.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №672951 від 22 травня 2026 року ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу “Драгер” на місці зупинки транспортного засобу категорично відмовився, а також відмовився його пройти у медичному закладі.

Матеріалами справи встановлено, що пропозиція пройти огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння була проведена працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, із застосуванням технічних засобів відеозапису, що в свою чергу не вимагає обов`язкової присутності при цьому двох свідків.

Встановлені судом обставини відповідають даним зафіксованим нагрудними камерами працівників поліції, що вбачається з долученого до матеріалів справи відеодиску.

Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі.

З цього відеозапису вбачається, що на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції, у зв`язку із виявленими у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, які йому були повідомлені, було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та роз`яснено порядок такого проходження, зокрема вказано, що він має право пройти такий на місці зупинки за допомогою газоаналізатора, або проїхати у медичний заклад чи відмовитися від проходження огляду.

Твердження захисника, що у протоколі відсутні дані щодо серійного номеру газоаналізатора Драгер 6810 не скасовують факт відмови водія від проходження огляду на місці зупинки і правильність встановлених судом обставин.

Отже, судом встановлено, що працівники поліції, на місці зупинки автомобіля, яким керував водій ОСОБА_1 , пропонували останньому пройти огляд на стан сп`яніння як на місці, так і у медичному закладі, що відповідає вимогам ст.266 КУпАП.

Крім того в матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 травня 2026 року в медичний заклад КНП Чортківська ЦМЛ.

При цьому час складання вказаного направлення о 21.08 год. не впливає на факт неодноразової відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у медичному закладі, тому доводи апелянта в цій частині є неспроможними.

Із долученого відеозапису поліцейських вбачається, що патрульними поліції ОСОБА_1 було належним чином роз`яснено підстави зупинки транспортного засобу, оскільки надійшло повідомлення на лінію 102, а також він рухався із порушенням ПДР України, оскільки не користувався ременем пасивної безпеки, вказано про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння та роз`яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також його права, передбачені ст.268 КУпАП.

При цьому ОСОБА_1 не заперечував вказане порушення ПДР України і зазначив, що в межах населеного пункту він не користується ременем пасивної безпеки.

При цьому, доводи захисника про необхідність витребування у Чортківського районного управління поліції ГУНП у Тернопільській області аудіозапис повідомлення на лінію «102», електронну картку виклику, номер і витяг з Єдиного обліку або відповідної інформаційної системи, відомості про час, зміст та реєстрацію повідомлення, рапорт чергового і відомості про направлення екіпажу, на які посилався поліцейський як на підставу зупинки автомобіля є безпідставними. Водночас, захисник зазначив, що із таким клопотанням він не звертався до ГУНП для надання цих відомостей до суду в обґрунтування своїх доводів про безпідставність зупинки автомобіля ОСОБА_1 і даних, які б свідчили про неможливість одержання таких відомостей адвокатом, суду не надано.

У зв`язку із наведеним не підлягає задоволенню клопотання про витребування у Чортківського районного управління поліції ГУНП у Тернопільській області аудіозапис повідомлення на лінію «102», оскільки у поліцейських були законні підстави для зупинки транспортного засобу на підставі п.1 ч.1 ст.35 ЗУ “Про національну поліцію”.

При цьому на місці зупинки ОСОБА_1 неодноразово намагався домовитись із поліцейськими з метою уникнення відповідальності, що вбачається з цього ж відеозапису.

Що ж стосується доводів апелянта про необхідність залучення органів військової служби правопорядку для проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , оскільки останній є військовослужбовцем, то такі є безпідставними з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Згідно із ч.ч. 2, 3 статті 266-1 КУпАП огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що огляд військовослужбовців проводиться у порядку визначеному ст. 266-1 КУпАП, у випадку виконання останніми обов`язків військової служби або перебування на території військових частин, а також на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 керував у власних потребах належним йому транспортним засобом, який не відноситься до військового майна, що останнім не заперечується, під час перебування його у відпустці по вул.Незалежності у м.Чоркові Тернопільської області де його було зупинено працівниками поліції, тобто поза межами військової частини.

Отже, ОСОБА_1 керував транспортним засобом не під час виконання ним обов`язків військової служби, а в приватному порядку в особистих цілях.

За таких обставин, у поліцейських були відсутні підстави для виклику службових осіб Військової служби правопорядку або керівництва військової частини та проведення ними огляду в порядку ст. 266-1 КУпАП.

Отже, доводи апелянта, викладені у скарзі не впливають на правильність встановлених обставин у справі та не скасовують відповідальність ОСОБА_1 за порушення ним вимог п.2.5 ПДР України та вчинення ним даного адмінправопорушення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду справи, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, під час перевірки його в апеляційному порядку не встановлено.

Таким чином, доводи апелянта, викладені у скарзі не впливають на правильність встановлених обставин у справі та не скасовують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення ним даного адмінправопорушення.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33-35 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, майновий стан, відсутність обставин, які пом`якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, та вірно визначив стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

За викладених вище обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а апеляція такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Теслі П.О. залишити без задоволення, а постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 23 вересня 2026 року відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП — без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua