Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №466/7615/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 466/7615/26 Головуючий у 1 інстанції: Луців-Шумська Н.Л.

Провадження № 33/811/1623/26 Доповідач: Партика І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 31 серпня 2026 року, щодо ОСОБА_1 ,

встановив:

цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортним засобами на строк п`ять років.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 11 серпня 2026 року, 20:30 год., м. Львів, вул. Лемківська, 28, керував ТЗ «BMW 328», ДНЗ НОМЕР_1 , будучи особою, що не має права керування таким ТЗ. Вищевказане здійснено повторно протягом року. Своїми діяннями особа, що притягається до адміністративної відповідальності, порушила п. 2.1.А ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та закрити провадження у справі.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою.

Наголошує, що його транспортний засіб зупинено безпідставно, оскільки фактична причина зупинки транспортного засобу та підстава зупинки зазначена в постанові між собою не узгоджуються.

Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Пунктом 2.1 А ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок суду про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№713167 від 11 серпня 2026 року (а.с. 1), з якого встановлено, що ОСОБА_1 , 11 серпня 2026 року, 20:30 год., м. Львів, вул. Лемківська, 28, керував ТЗ «BMW 328», ДНЗ НОМЕР_1 , будучи особою, що не має права керування таким транспортним засобом. Вищевказане порушення здійснено повторно протягом року;

- інформацією з рапорту працівника поліції (а.с. 3), відповідно до якого патрульними зупинено транспортний засіб «BMW 328», НОМЕР_2 на транзитних номерах, для перевірки терміну дії номерного знаку, під час перевірки встановлено, що номерний знак який розміщений на транспортному засобі не належить даному автомобілю. Окрім того виявлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 328», ДНЗ НОМЕР_1 , будучи особою, яка не має права керування транспортними засобами, порушення здійснив повторно протягом року;

- довідкою капітана поліції Х. Попович (а.с. 4) з якої вбачається, що згідно інформації порталу Національної поліції, підсистеми «Пошук посвідчення водія», відомості щодо отримання ОСОБА_1 посвідчення водія відсутні;

- довідкою капітана поліції Х.Попович (а.с. 5) відповідно до якої, ОСОБА_1 15 липня 2026 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу 3400 грн.;

- відеозаписом, долученим до матеріалів справи та дослідженим судом апеляційної інстанції, на якому зафіксовано опитування водія ОСОБА_1 , під час якого працівники поліції повідомили йому, що транспортний засіб зупинено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а також звернули увагу на наявність тріщини на лобовому склі автомобіля та невідповідність номерного знаку встановленим стандартам. Під час спілкування водій зазначив, що раніше його вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без посвідчення водія, не заперечував факту керування автомобілем та погодився зі складенням працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення. Надалі працівники поліції роз`яснили водієві його права та обов`язки, повідомили про притягнення його до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом із простроченими транзитними номерними знаками та склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП. Окрім того, патрульні ознайомили ОСОБА_1 зі змістом складених адміністративних матеріалів та відсторонили його від керування транспортним засобом.

Твердження апелянта, що його транспортний засіб зупинено безпідставно, спростовуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який досліджено судом апеляційної інстанції та описано вище за текстом.

Доводи апелянта, про необґрунтованість оскаржуваної постанови апеляційний суд відхиляє, оскільки судом першої інстанції всебічно, повно й об`єктивно досліджено обставини справи, надано належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності та з`ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП. При цьому судом дотримано вимог ст. 280 КУпАП, оскільки встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення, винуватість особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 31 серпня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а його апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя Партика І.В.