Суд: Запорізький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: усунення перешкод у користуванні майном
Дата: 13 жовтня 2026 р.
Справа: №334/5661/24
Суддя: Кочеткова І. В.
Дата документу 14.10.2026 Справа № 334/5661/24
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 334/5661/24 Головуючий у 1 інстанції: Баруліна Т.Є.
Провадження № 22-з/807/141/26 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Кочеткової І.В.,
суддів: Мінгазова Р.В.,
Салтан Л.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Безрукова Світлана Олександрівна, про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Запорізька міська рада, ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням,
УСТАНОВИВ:
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Запорізька міська рада про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 31 липня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у користуванні спільною частковою власністю – приміщенням № 1 (коридор) площею 19,5 кв. м та приміщенням літ.«А-5» першого поверху нежитлового приміщення № 62, розташованих за адресою АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_2 здійснити демонтаж огородження у вигляді металевої конструкції та закріплених на ній ролетів, що перешкоджає доступу до частини приміщення. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 в особі представника – адвоката Гладкого В.К. подав апеляційну скаргу.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 23 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 31 липня 2025 року в частині задоволених вимог позову скасовано, у задоволенні позову в цій частині відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 10 червня 2026 року постанову Запорізького апеляційного суду від 23 вересня 2025 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 04 серпня 2026 року апеляційну ОСОБА_2 в особі представника – адвоката Гладкого В.К. залишено без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 31 липня 2025 року у цій справі в оскаржуваній частині залишено без змін.
01 жовтня 2026 року через підсистему «Електронний суд» на адресу Запорізького апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Безрукова С.О., про ухвалення додаткового рішення. Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 зверталася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову апеляційного суду від 23 вересня 2025 року та сплатила судовий збір за її подання у розмірі 2 906,88 грн, що підтверджується платіжним документом, який міститься в матеріалах електронної судової справи. Постановою Верховного Суду від 10 червня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Запорізького апеляційного суду від 23 вересня 2025 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При цьому Верховний Суд окремо зазначив у постанові, що розподіл судових витрат не здійснюється у зв`язку з направленням справи на новий апеляційний розгляд та відсутністю ухвалення касаційним судом рішення по суті спору. Таким чином, питання про відшкодування судового збору, сплаченого ОСОБА_1 за подання касаційної скарги, Верховним Судом остаточно не вирішувалося, а мало бути вирішене за результатами нового розгляду справи відповідно до остаточного результату спору. За результатами нового апеляційного розгляду постановою апеляційного суду від 04 серпня 2026 року питання щодо розподілу судових витрат, зокрема за подання касаційної скарги, не вирішувалось.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши зміст вищезазначеної заяви, додатки до неї та матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що заява представника ОСОБА_1 – адвоката Безрукової С.О. про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини 1, 2 статті 133 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи па новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
За роз`ясненнями п. 20 постанови Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК (нова редакція 270 ЦПК); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
З матеріалів справи відомо, що у жовтні 2025 року ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Безрукова С.О., оскаржила в касаційному порядку постанову Запорізького апеляційного суду від 23 вересня 2025 року (т. 2 а.с. 69-81).
За вказану касаційну скаргу ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 2 906,88 грн. відповідно до квитанції про сплату № 5240-3277-9904-3321 від 27.10.2025 року (т. 2 а.с. 80).
Постановою Верховного Суду від 10 червня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Безрукова С.О., задоволено частково. Постанову Запорізького апеляційного суду від 23 вересня 2025 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, однак питання щодо розподілу судових витрат не вирішено.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 04 серпня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника – адвоката Гладкого В.К. залишено без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 31 липня 2025 року у цій справі в оскаржуваній частині залишено без змін. Питання щодо розподілу судових витрат не вирішено.
Врахувавши, що рішення апеляційного суду від 23 вересня 2025 року скасовано судом касаційної інстанції, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, за результатами повторного апеляційного перегляду справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, проте питання по судовим витратам не вирішено, судові витрати, понесені ОСОБА_1 зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, необхідно компенсувати за рахунок ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 141, 270, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ :
Заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Безрукова Світлана Олександрівна, про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити.
Прийняти у цій справі додаткову постанову про стягнення судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені останньою зі сплати судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду у розмірі 2 906,88 гривень (дві тисячі дев`ятсот шість гривень 88 копійок).
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуюча: І.В. Кочеткова
Судді: Р.В. Мінгазов
Л.Г. Салтан
Оригінал: reyestr.court.gov.ua