Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №303/6893/26 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 303/6893/26

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

13.10.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Котубей І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 вересня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 вересня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 , притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 (один) рік..

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) судового збору.

Відповідно до постанови суду та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №736619, - ОСОБА_1 , 03.07.2026 о 22 год. 21 хв. у м. Мукачево по вул. Університетська, 7, керувала т/з «Renault Kangoo», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовилася, чим порушила вимоги п.2.5 ПДР України.

Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та визнати її невинною у скоєнні даного адміністративного правопорушення. Зазначає, що не перебувала в стані алкогольного сп`яніння та взагалі не вживає алкоголь. На момент складання працівниками поліції перебувала в стресовому стані. Вказує, що не відмовлялася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки не розуміла, що саме їй говорили працівники поліції. Просить працівників поліції, які склали на неї протокол допитати у судовому засіданні.

Крім цього, апелянтка просить поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки оскаржувану постанову отримала 15.09.2026.

До початку розгляду справи від ОСОБА_1 надійшла заява про перенесення розгляду справи у зв`язку з її неможливістю особисто з`явитись у судове засідання через сімейні обставини. Також просить призначити їй захисника з безоплатної правничої допомоги, оскільки вона не працює і сама виховує неповнолітнього сина.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , неявка якої із урахуванням положень ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується те, що апелянтка належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи. Приймаючи рішення про розгляд справи без участі ОСОБА_1 враховуються і вимоги чинного законодавства щодо розгляду справи в розумні строки.

Водночас, апеляційний суд критично ставиться до посилання апелянтки на сімейні обставини, через які вона не може особисто з`явитися до суду, оскільки остання не конкретизує, які саме сімейні обставини зумовили її нез`явлення до апеляційного суду, а також не надає доказів поважності неявки до суду.

Щодо заявленого клопотання про забезпечення апелянтки адвокатом з безоплатної правничої допомоги, то у задоволенні такого слід відмовити, оскільки ОСОБА_1 не позбавлена можливості самостійно звернутися до Центру з надання безоплатної правової допомоги, а також така не надає доказів неможливості самостійного забезпечення захисника з метою належного представлення її інтересів в даній справі. У апеляційній скарзі апелянтка вказувала, що контактує з адвокатом Соскидою С.Ю., однак як у матеріалах справи, так і до апеляційної скарги не долучено ордеру чи договору про надання професійної правової допомоги з даним адвокатом щодо представництва інтересів ОСОБА_1 у межах даної адміністративної справи.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутнє належне повідомлення про доставку оскаржуваної постанови ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції вважає за необхідне поновити апелянтці строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги згідно з положеннями ст. 294 КУпАП.

Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.

Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вказаних вимог дотримався.

Незважаючи на доводи апеляційної скарги, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, зібраних та поданих до суду працівниками поліції відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП.

Відповідно до положень п.п. 1.1, 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 ЕПР1 №736619, - ОСОБА_1 , 03.07.2026 о 22 год. 21 хв. у м. Мукачево по вул. Університетська, 7, керувала т/з «Renault Kangoo», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовилася, чим порушила вимоги п.2.5 ПДР України.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від підписання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовилась, а також посилаючись на ст. 63 Конституції України відмовилась від дачі показань.

Всупереч доводам апеляційної скарги, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стверджується: вище вказаним протоколом про адміністративне правопорушення, у якому викладені обставини вчиненого правопорушення; відмовою ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алокогольного сп`яніння; відеозаписами з бодікамер представників поліції, зокрема, поліцейського 2 взводу 3 роти УПП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції Веждел В.В.; фактом визнання відмови у проходженні нею тесту на стан алкогольного сп`яніння, а також відмови прослідувати з працівниками поліції до медичного закладу.

Досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження в установленому законом порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння при обставинах, встановлених постановою судді першої інстанції від 07 вересня 2026 року, чим було порушено вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів її винуватості у вчиненні вказаного правопорушення.

У своїх доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує на відсутність у неї ознак алкогольного сп`яніння.

Проте, такі доводи апелянтки не знаходять своє підтвердження в матеріалах справи, зокрема з долученого до матеріалів справи відеозапису з бодікамер поліцейських.

З відеозаписів, долучених до матеріалів справи, вбачається, що працівники поліції помітили, що у ОСОБА_1 , яка керувала т/з «Renault Kangoo», н.з. НОМЕР_1 не працювала підсвітка номерних знаків. Працівники поліції прослідували за ОСОБА_1 з метою її зупинки та складення адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, оскільки така порушила п. 2.9.в. ПДР. Після зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівники поліції помітили у неї ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 було запропоновано пройти тест на виявлення ознак алкогольного сп`яніння, однак така відмовилася від проходження його на місці, а також відмовилася прослідувати у заклад охорони здоров`я для проходження процедури освідування.

Під час складання протоколу ОСОБА_1 було роз`яснено її право на адвоката, перекладача, а також право не свідчити проти себе згідно ст. 63 Конституції України.

ОСОБА_1 скористалася своїм правом не свідчити проти себе, та відмовилася від дачі пояснень, що зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №736619.

Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що розгляд справи буде здійснюватись у Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області, про що її було належним чином повідомлено.

Складений поліцейським 2 взводу 3 роти УПП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції Веждел В.В. протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №736619 від 03.08.2026 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Таким чином, у матеріалах справи наявні всі належні та допустимі докази, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, протокол складений уповноваженими представниками поліції згідно вимог ст. 256 КУпАП, підписаний працівником поліції, а тому доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянткою не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Водночас, апеляційний суд не вбачає підстав для виклику працівників поліції до залу суду для відібрання додаткових пояснень, оскільки з матеріалів справи чітко вбачається відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що є достатньою підставою для визнання її винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене нею адміністративне правопорушення та є способом її захисту.

Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки судді першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Судом першої інстанції були встановлені дійсні обставини справи, дана належна оцінка особі ОСОБА_1 , правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність її вини у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накладене на ОСОБА_1 стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.

Обставини, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність судом апеляційної інстанції не встановлено.

З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови у межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик працівників поліції до суду – відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення адвоката з безоплатної правничої допомоги – відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Іван КОТУБЕЙ