Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №688/4868/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/4868/26

№ 1-кп/688/360/26

Вирок

Іменем України

14 жовтня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Шепетівка кримінальне провадження № 12026244000000908 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Шепетівка Хмельницької області, проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , громадянки України, з повною загальною середньою освітою, одруженої, непрацюючої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

встановив:

1.Формулювання обвинувачення та стаття закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2026 року (справа № 359/13310/25), яка набрала законної сили 16 березня 2026 року, ОСОБА_4 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Маючи реальну можливість виконувати постанову суду, в частині позбавлення права керування транспортними засобами, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ч. 1 ст. 129 Конституції України, відповідно до яких судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, продовжила ігнорувати судове рішення, здійснюючи керування транспортним засобом.

Так, всупереч постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2026 року, якою ОСОБА_4 позбавлено права керування транспортними засобами, 21.07.2026 близько 13 годин 40 хвилин у місті Шепетівка Шепетівського району Хмельницької області поблизу будинку №2 по вулиці Тараса Шевченка, остання керувала транспортним засобом марки «DACIA» моделі «LOGAN» з державним номерним знаком НОМЕР_1 і була зупинена працівниками ВРПП Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області.

Таким чином, своїми протиправними діями, що виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

2. Відомості про укладену угоду.

02.10.2026 між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , її захисником ОСОБА_5 , укладена угода про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно з цією угодою прокурор, обвинувачена та захисник дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій за ч. 1 ст. 382 КК України, істотних для цього кримінального провадження обставин, беззастережного визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а також узгодили покарання у виді штрафу.

3.Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам закону і ухваленні вироку, положення закону, якими суд керувався.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України - умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину.

Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнала повністю, щиро розкаялася, просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки невиконання угоди, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Захисник пояснила, що є підстави для визнання винуватості та їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, просила затвердити означену угоду.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст. 469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами угоди, визначена у межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України. Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

4.Відомості, які характеризують особу обвинуваченої, обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

ОСОБА_4 раніше не судима, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується негативно, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину.

Обставиною, що пом`якшує покарання є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.

5.Призначення узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Із врахуванням всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченої, є обґрунтованим і буде відповідати цілям покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженої сторонами міри покарання.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 374, 469, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12026244000000908, укладену 02.10.2026 між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , її захисником ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речові докази: копію матеріалів справи №359/13310/25 на 129 арк., оптичний DVD-R диск з відеозаписом із нагрудної камери поліцейського Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Роз`яснити обвинуваченій про її обов`язок виконання умов угоди про визнання винуватості та передбачену ст. 389-1 КК України кримінальну відповідальність за невиконання умов угоди про визнання винуватості.

Роз`яснити обвинуваченій про те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду з клопотанням про скасування вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_6