Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №688/4115/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/4115/26

№ 2-а/688/60/26

Рішення

Іменем України

12 жовтня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі

головуючий суддя – Огородніка І.,

секретар судового засідання – Варшавської Я.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області в особі Шепетівського районного управління поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Представник позивача Возна Ж.А., звернулася в суд з адміністративним позовом та просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7706762 від 12.08.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

В обґрунтування адміністративного позову вказує на те, що 12.08.2026 інспектором Шепетівського районного управління поліції ГУ в Хмельницькій області Кашевар І.О. було зупинено транспортний засіб, який керував позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7706762 у вигляді штрафу в сумі 20400 грн за ч. 4 статті 126 КУпАП.

Відповідно до оскаржуваної Постанови позивач керував транспортним засіб VOLKSWAGEN TOUAREG НОМЕР_1 будучи особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом.

Позивач не погоджується з таким трактуванням, оскільки на момент зупинки його транспортного засобу він не був ознайомлений із рішенням суду, яке б заборонювало йому вище вказані дії. Інспектор поліції не пояснив йому чітко причину зупинки перейшовши відразу до силових методів затримання водія. Позивач намагався пояснити інспектору, що має адвоката по справі, який займається оскарженям рішення однак не зміг його набрати через те, що працівник поліції почав складати Постанову фактично без пояснень позивача. До оскаржуваної Постанови відповідач не надав письмових доказів на яких грунтується винесена ним Постанова 12.08.2026 року.

Зі змістом даної Постанови позивач не погоджується, вважає її незаконної необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Стосовно порушення процедури розгляду справи. інспектор не надав позивачу можливості спочатку скористатися допомогою адвоката, а відразу застосував до нього фізичну силу, не пояснивши в чому причина зупинки. З форми подачі інформації позивачу не було зрозуміло, чому його зупинили чому його почали переслідувати та чому до нього застосували фізичну силу. Інспектор не надав можливості позивачу пояснити ситуацію, не надав можливості надати докази, оскільки позивач не мав при собі відповідних рішень суду та контакт адвоката, який супроводжував його справу. Розгляд справи відбувся безпосередньо на дорозі, інспектор не з`ясував повно та всебічно обставини справи не заслухав пояснень позивача, ні очевидців, які були на місці зупинки, що суперечить вимог статті 245, статті 280 КУпАП.

До суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначає, що Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області заперечує проти скасування постанови інспектора Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції Кашевара Ігоря Олександровича про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА N 7706762 від 12.08.2026, про застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 грн 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, та вважає вказану постанову такою, що винесена згідно з вимогами Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правил дорожнього руху та норм чинного законодавства.

Позивач та його представник намагаються виправдати дії позивача тим, що у нього відсутній прямий умисел у адміністративному правопорушенні, оскільки він не був належним чином повідомлений про те, що в нього є обмеження у праві керування.

Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими, надуманими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з постановою, 12.08.2026 об 11 год. 22 хв. у м. Шепетівка по вул. Героїв Небесної Сотні (Карла Маркса), 39, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Touareg», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування Луцьким міськрайонним судом Волинської області від 11.12.2025 строком на один рік, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом.

Головне управління Національної поліції категорично не погоджується з твердженнями позивача про те, що він не був ознайомлений із рішенням суду (не знав що його позбавлено права керування) та що інспектор поліції нібито не пояснив причину зупинки, оскільки такі доводи спростовуються наявною інформацією з баз даних і матеріалами відеофіксації, у яких чітко зафіксовано, що під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейський повідомив причину зупинки. Позивач мав можливість надати пояснення, проте свідомо ігнорував законні вимоги працівників поліції та ухилявся від участі в розгляді справи. Інформація про позбавлення права керування та накладення стягнень міститься в офіційних базах даних Національної поліції.

З 10 год. 16 хв. 10.06.2024 ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, куди без винятку надходять усі рішення суддів, і як зазначалося вище, мав захисника в попередній справі.

Це чітко підтверджує те, що ОСОБА_1 було добре відомо, що він позбавлений права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, але, нехтуючи нормами чинного законодавства, він керував транспортним засобом, чим вчинив правопорушення.

Враховуючи викладене, справу розглянуто в порядку ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів, яких достатньо для її вирішення.

На підставі ч. 1 ст.227 КАС України 08.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 12.10.2026.

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 12.08.2026 об 11 год. 22 хв. у м. Шепетівка по вул. Героїв Небесної Сотні (Карла Маркса), 39, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Touareg», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування Луцьким міськрайонним судом Волинської області від 11.12.2025 строком на один рік, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом.

Водію вищевказаного автомобіля було достовірно відомо про рішення суду про позбавлення права керування Луцьким міськрайонним судом Волинської області від 11.12.2025 строком на один рік.

Згідно положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Твердження позивача про те, що він не був ознайомлений із рішенням суду, яке б заборонювало йому водити автомобіль не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи.

Таким чином, надані відповідачем докази, зокрема матеріали відеозапису, підтверджують факт порушення позивачем Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Слід також вказати, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Докази на підтвердження вини позивача є належними, достатніми та допустимими, постанова по справі про адміністративне правопорушення була винесена з дотриманням ст.ст. 251, 258, 268, 283 КУпАП.

Викладене позивачем в позовній заяві об`єктивно не підтверджується, суд сприймає це критично і розцінює як намагання уникнути від адміністративної відповідальності, тому зважаючи на відсутність підстав для скасування постанови, у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 122, 283, 288 КУпАП ст. ст. 9, 19, 20, 74, 77, 90, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області в особі Шепетівського районного управління поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ігор ОГОРОДНІК