Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №685/801/26 — Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Суд: Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №685/801/26

Суддя: Бурлак Г. І.

Справа № 685/801/26

Провадження № 2/685/707/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

14 жовтня 2026 рокуселище Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Теофіполь

справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, мотивуючи його тим, що 13.10.2021 між ТОВ «СЕНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений договір №002/01075/10/21, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 14000 грн, строком на 24 тижні, зі сплатою відсотків за користування кредитом визначених п.4.1 цього договору.

Крім того, 19.10.2021 між ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» та ОСОБА_1 був укладений договір №011/01671/10/21, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 13000 грн, строком на 210 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом визначених п.4.1 цього договору.

01.11.2023 було укладено договір № 46-ФП-ПП-202311 відповідно до якого ТОВ "СЕНС КРЕДИТ" відступило на користь ТОВ «ФАКТОР П» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 002/01075/10/21. 30.01.2026 було укладено договір № 30-01/26 відповідно до якого ТОВ «ФАКТОР П» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 002/01075/10/21. Таким чином, позивача наділено правом вимоги до відповідача за договором № 002/01075/10/21 від 13.10.2021.

01.11.2023 було укладено договір №45-ФП-ПП-202311 відповідно до якого ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» відступило на користь ТОВ «ФАКТОР П» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 011/01671/10/21. 30.01.2026 було укладено договір № 30-01/26 відповідно до якого ТОВ «ФАКТОР П» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 011/01671/10/21 від 19.10.2021. Таким чином, позивача наділено правом вимоги до відповідача за договором № 011/01671/10/21.

Відповідач не виконала належним чином кредитні зобов`язання за договорами № 002/01075/10/21 від 13.10.2021 та № 011/01671/10/21 від 19.10.2021, щодо повернення наданих кредитів та сплати процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого утворилася заборгованість:

за кредитним договором № 002/01075/10/21 від 13.10.2021 в розмірі 13228 грн, з яких: 4353,50 грн - заборгованість тілом кредиту; 8874,50 грн - заборгованість за відсотками;

за кредитним договором № 011/01671/10/21 від 19.10.2021 в розмірі 22824 грн, з яких: 10868,26 грн - заборгованість тілом кредиту; 11955,74 грн - заборгованість за відсотками.

На підставі викладеного, просив позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 36052 грн заборгованості за кредитними договорами, з яких: 13228 грн – заборгованість за кредитним договором № 002/01075/10/21 від 13.10.2021, 22824 грн – заборгованість за кредитним договором № 011/01671/10/21 від 19.10.2021, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн та 13000 грн витрат на правову допомогу.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, в суд не з`явився, подав клопотання про підтримання позовних вимог, просить проводити розгляд справи у відсутності його представника, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, до суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній», суд вважає можливим проводити заочний розгляд справи.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Відповідно до частин 1,2 статті 207, 626,628 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1,2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Ст. 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В судовому засіданні встановлено, що 13.10.2021 між ТОВ «СЕНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений договір №002/01075/10/21, підписаний відповідачем власноручно, відповідно до умов якого їй надано кредит у розмірі 14000 грн (п.2.1 договору), строком на 24 тижні (п.4.1.1 договору), зі сплатою відсотків за користування кредитом визначених п.4.1 цього договору (125,1064% річних від суми кредиту з першого по 15 платіж та 5330,0481 % річних з 16 до останнього платежу згідно з Графіком платежів, у розрахунку з потижневою платою 2,3993% з першого по 15 платіж та 102,2201% з 16 по останній платіж, за період дії договору 286,5267%), що підтверджується змістом заяви на видачу кредиту, кредитного договору №002/01075/10/21 від 13.10.2021, Графіку платежів, паспорту споживчого кредиту, які підписані відповідачкою власноруч. Відповідно до видаткового касового ордера від 13.10.2021 відповідачці надано 14000 грн кредитних коштів за кредитним договором №002/01075/10/21 від 13.10.2021. 01.11.2023 було укладено договір № 46-ФП-ПП-202311 відповідно до якого ТОВ "СЕНС КРЕДИТ" відступило на користь ТОВ «ФАКТОР П» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 002/01075/10/21. 30.01.2026 було укладено договір № 30-01/26 відповідно до якого ТОВ «ФАКТОР П» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 002/01075/10/21. Таким чином, позивача наділено правом вимоги до відповідача за договором № 002/01075/10/21 від 13.10.2021, що підтверджується змістом договорів факторингу, платіжних інструкцій, акту приймання-передачі, витягів з Реєстру боржників. Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 002/01075/10/21 від 13.10.2021 заборгованість відповідача перед позивачем становить 13228 грн, з яких: 4353,50 грн - заборгованість тілом кредиту; 8874,50 грн - заборгованість за відсотками.

Крім того, судом встановлено, що 19.10.2021 між ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» та ОСОБА_1 був укладений договір №011/01671/10/21, підписаний відповідачем власноручно, відповідно до умов якого їй надано кредит у розмірі 13000 грн у готівковій формі (п.2.1 договору), строком на 210 днів (п.4.1.1 договору), зі сплатою відсотків, передбачених у п.4.1.4 договору (190,6541% річних з першого по 9 платіж, 2551,2965% річних з 10 до останнього платежу, згідно з Графіком платежів, у розрахунку зі сплатою кожні 15 днів 7,8351% з першого по 9 платіж, 104,8478% з 10 до останнього платежу, за період дії договору 282,4634%), що підтверджується змістом заяви на видачу кредиту, кредитного договору №011/01671/10/21 від 19.10.2021, Графіку платежів, паспорту споживчого кредиту, які підписані відповідачкою власноруч. Відповідно до видаткового касового ордера від 19.10.2021 відповідачці надано 13000 грн кредитних коштів за кредитним договором №011/01671/10/21 від 19.10.2021. 01.11.2023 було укладено договір №45-ФП-ПП-202311 відповідно до якого ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» відступило на користь ТОВ «ФАКТОР П» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 011/01671/10/21. 30.01.2026 було укладено договір № 30-01/26 відповідно до якого ТОВ «ФАКТОР П» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 011/01671/10/21 від 19.10.2021. Таким чином, позивача наділено правом вимоги до відповідача за договором № 011/01671/10/21, що підтверджується змістом договорів факторингу, платіжних інструкцій, акту приймання-передачі, витягів з Реєстру боржників. Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 011/01671/10/21 від 19.10.2021 заборгованість відповідача перед позивачем становить 22824 грн, з яких: 10868,26 грн - заборгованість тілом кредиту; 11955,74 грн - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що відповідач не надала суду жодних доказів того, що це не вона підписувала кредитні договори №№002/01075/10/21 від 13.10.2021 та 011/01671/10/21 від 19.10.2021, доказів того, що вона виконала свої обов`язки щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків за наданими кредитами, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на корись позивача 13228 грн заборгованості за кредитним договором 002/01075/10/21 від 13.10.2021 (з яких: 4353,50 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 8874,50 грн - сума заборгованості за відсотками) та 22824 грн заборгованості за кредитним договором 011/01671/10/21 від 19.10.2021 (з яких: 10868,26 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 11955,74 грн - сума заборгованості за відсотками).

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат у розмірі 2662,40 грн на сплату судового збору та 13000 грн - професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.) Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц , від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18, від 24 грудня 2024 року у справі № 206/5280/21.

Судом встановлено, що відповідно до платіжної інструкції від 14.07.2026 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. На підтвердження понесених витрат у розмірі 13000 грн на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 02.07.2024, заявку на надання юридичної допомоги №130 від 01.06.2026, тарифи на послуги, витяг з Акту №38 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026.

Разом з тим, враховуючи принцип розумності розміру витрат на правничу допомогу, виходячи із складності справи, оскільки справа розглядається у спрощеному порядку, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу та вважає за доцільне стягнути з відповідача користь позивача 2662,40 грн судового збору та 5000 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.525,526,530, 1054 ЦК України, ст.12, 81, 89, 263-265 ЦПК України, районний суд,

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521) заборгованість:

за кредитним договором № 002/01075/10/21 від 13.10.2021 в розмірі 13228 грн, з яких: 4353,50 грн - заборгованість тілом кредиту; 8874,50 грн - заборгованість за відсотками;

за кредитним договором № 011/01671/10/21 від 19.10.2021 в розмірі 22824 грн, з яких: 10868,26 грн - заборгованість тілом кредиту; 11955,74 грн - заборгованість за відсотками,

а також 2662,40 грн судового збору та 5000 грн витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Головуюча

Оригінал: reyestr.court.gov.ua