Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №682/2664/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №682/2664/26

Суддя: Маршал І. М.

Справа № 682/2664/26

Провадження № 1-кп/682/177/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Славута кримінальне провадження № 12026244100000034 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Славута Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку, комплектувальник магазину «Дивоцін», зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 382 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.01.2026 по справі № 682/3372/25, яка набрала законної сили 27.01.2026, за якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у видіштрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, маючи реальну можливість виконувативказану постанову в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»та ч. 1 ст. 129 Конституції України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, не виконав постанову суду та 11.08.2026 о 21 годині 13 хвилин, керуючивласним транспортним засобом марки «ВАЗ 21013» державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснював рух по вул. Миру м. Славута Шепетівського району Хмельницької області в напрямку кафе «Парадіс», після чого був зупинений працівниками СРПП ВнП №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області.

Таким чином, своїми діями, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, ОСОБА_4 чинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

24.09.2026 року між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника, укладено угоду про визнання винуватості у вчиненні вказаного кримінального правопорушення на таких умовах: ОСОБА_4 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Сторони погодили призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі із звільненням його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком тривалістю визначеною судом та покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, яке відповідно до ст. 12 цього ж Кодексу є нетяжким злочином. Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає повністю, підтвердив обставини його вчинення, цілком розуміє права, визначені ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 ч. 2 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Захисник підтвердив добровільність позиції свого підзахисного на укладення угоди, просив суд також затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор пояснила, щоїй зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 ч. 2 КПК України, та просить затвердити угоду.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст угоди про визнання винуватості, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 цього Кодексу, для відмови в затверджені угоди не встановлено.

Прокурором при вирішенні питання про укладення угоди враховані обставини, визначені ст. 470 КПК України.

Узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, визначена у межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових злочинів. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують його покарання. Зокрема, враховано, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв слідству, що пом`якшує його покарання.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд дійшов висновку укладену між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_6 угоду про визнання винуватості затвердити, призначити останньому узгоджене сторонами покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі із звільненням його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком тривалістю 1 рік з покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

Питання про речові докази слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 374-376, 475 КПК України, суд, -

ухвалив:

Укладену 24 вересня 2026 року між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, - затвердити.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання встановивши іспитовий строк 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: DVD-R диск залишити в матеріалах справи.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України. Апеляційна скарга подається через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua