Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №682/2007/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2007/26

Провадження № 2/682/1617/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року

Славутський міськрайонний суд

Хмельницької області у складі:

головуючого судді Мотонок Т. Я.,

за участю секретаря судових засідань Мелашенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Славута цивільну справу № 682/2007/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

До суду надійшов позов ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування поданого позову вказано, що 29.03.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 133953. Згідно умов кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 6600,00 грн, дата надання кредиту: 29.03.2025 року, строк кредиту: 90 днів; валюта кредиту: UAH, відсоткова ставка 0,72 % (процентів) на добу.

19.12.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 19122025/2, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 до договору факторингу № 19122025/2, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 12 574,32 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 6 600,00 грн; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 4 324,32 грн.; послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору 1 650,00 грн.

За таких обставин, представник позивача звернувся до суду та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 133953 від 29.03.2025 в розмірі 12 574,32 грн, а також судові витрати, що складаються з судового збору – 2662,40 грн, та витрат на правову допомогу – 15 500 грн.

Ухвалою суду від 24.07.2026 у провадження у справі відкрито та призначено судове засідання на 14.10.2026 в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи.

У встановлений судом строк учасники справи не заявили клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином. Відзиву на позов відповідачем не надано.

Отже, суд не вбачає перешкод для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 29.03.2025 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 133953.

Згідно з умовами даного договору, товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 6600 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Тип кредиту – кредит.

Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 26.06.2025. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором.

За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 262,8 % річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % на добу. Тип процентної ставки – фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів.

За послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25 % від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором. Протягом строку дії договору, комісія зазначена в цьому пункті, залишається незмінною.

Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. Датою надання кредиту є (29.03.2025). Датою повернення кредиту є (26.06.2025).

При надходженні до Товариства коштів для виконання зобов`язань Клієнта Товариство направляє такі кошти на погашення заборгованості в наступній послідовності:

1) у першу чергу сплачується комісія, що вказана в п.1.4. цього Договору;

2) у другу чергу сплачуються проценти за користування кредитом;

3) у третю чергу здійснюється повернення суми кредиту.

У разі виникнення простроченої заборгованості за Договором грошові кошти Клієнта направляються в такій черговості:

1) в першу чергу сплачується пеня за прострочення;

2) в другу чергу сплачується комісія, що вказана в п.1.4. цього Договору;

3) в третю чергу оплачуються відсотки за користування кредитом;

4) у четверту чергу повертається сума кредиту.

Пропозиція укласти Договір здійснюється шляхом розміщення Публічної пропозиції (договору оферти) на вебсайті Товариства.

Для отримання позики, Позичальник реєструється в ІТС Товариства, для чого він повинен пройти процедуру реєстрації на вебсаи?ті Товариства.

Клієнт зобов`язаний пройти процедуру ідентифікації та верифікації з використанням функціоналу Вебсайту та/або за допомогою Системи BankID НБУ (при наявності на вебсайті Товариства такої можливості).

Для здійснення верифікації з використанням функціоналу веб-сайту Товариства, Клієнт надає фото з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника та вводить, otp-пароль, надісланий Товариством на фінансовий номер телефону Клієнта.

Результатом проходження всіх етапів реєстрації є встановлення ділових відносин між Клієнтом та Товариством та створення Особистого кабінету Клієнта.

Для входу в Особистии? кабінет Клієнт використовує особистии? логін і пароль, які він вказав при реєстраціі?і за збереження яких в таємниці від третіх осіб Клієнт несе особисту відповідальність.

Після отримання Заявки та всіх необхідних документів Товариство здійснює оцінку кредитоспроможності Клієнта та достовірності наданої ним інформації за допомогою багаторівневої автоматизованої системи прийняття кредитних рішень.

За результатами проведеної оцінки Товариством приймається рішення про надання чи відмову у наданні позики в розмірі та на умовах, зазначених Клієнтом в Заявці, та про укладання Договору або про відмову від надання коштів у позику.

Договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний Клієнтом одноразовим ідентифікатором, а Товариством кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника Товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, вважається таким, що укладений в письмовій формі.

Цей Договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Всі додатки та додаткові угоди, складені Сторонами в електронному вигляді і підписані з використанням одноразового ідентифікатора, є невід`ємними частинами Договору.

Даний договір підписано позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором KL1470 (а.с. 15-20).

Довідкою про ідентифікацію було підтверджено, що ОСОБА_1 була ідентифікована ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП». Одноразовий ідентифікатор KL1470; дата відправки ідентифікатору позичальнику 29.03.2025; номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор +380687528495 (а.с. 12).

Довідкою про здійснення переказу грошових коштів було підтверджено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача № НОМЕР_1 на суму 6 600 грн, 29.03.2025 о 19:02 (а.с. 30).

19.12.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/2, згідно з умовами якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» приймає належні ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с. 21-23).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 19122025/2 від 19.12.2025, ОСОБА_1 має заборгованість перед новим кредитором в сумі 12 574,32 грн. (а.с. 10).

Згідно виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 133953, заборгованість перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» за кредитним договором № 133953 від 29.03.2025 станом на 20.02.2026 складає 12 574,32 грн, з яких:

прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 6 600 грн;

прострочена заборгованість за процентами в розмірі 4 324,32 грн;

прострочена заборгованість за комісією в розмірі 1 650 грн (а.с. 9).

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, судом враховується наступне.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За правилами ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 2 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідачем фактично отримано кредитні кошти, які нею повернуто, у зв`язку із чим із відповідача на користь позивача слід стягнути 6600 грн, що є простроченою заборгованістю за сумою кредиту та 4324,32 грн - прострочена заборгованість за процентами.

Щодо стягнення із відповідача на користь позивача суми заборгованості за комісією з надання, обслуговування і повернення кредиту – 1650 грн, варто зауважити, що за змістом пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VІІІ, загальні витрати за споживчим кредитом – витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

В силу статті 8 Закону №1734-VІІІ, реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Умовами кредитного договору можуть визначатися додаткові (акцесорні) зобов`язання сторін. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору.

Закон №1734-VІІІ визначає право кредитодавця отримувати винагороду за супутні з наданням кредиту послуги, зокрема комісію за обслуговування кредиту, у разі якщо такі послуги дійсно були надані банком позичальнику. Водночас, банкам забороняється встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, або за дії, які споживач здійснює на користь банку. Також на позивача не може бути покладений обов`язок сплачувати платежі, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Як виснував Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року (справа №204/224/21), якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Із матеріалів справи слідує, що умовами договору про надання кредиту встановлено зобов`язання сплатити кредитодавцю за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту.

За таких обставин, суд вважає, що вимога щодо стягнення комісії в сумі 1650 грн. є необґрунтованою, оскільки у матеріалах справи відсутній повний розрахунок заборгованості за договором кредиту, внаслідок чого, суд позбавлений можливості дослідити порядок нарахування комісії, зокрема, і за відсутності переліку додаткових послуг, наданих відповідачу, пов`язаних із обслуговуванням кредиту.

За таких обставин, загальна сума, що підлягає стягненню становить 10 924,32 грн (6 600 грн + 4 324,32 грн).

Щодо вимоги про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, судом враховується наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц, витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати позивача на правничу допомогу складають 15 500 грн і підтверджуються наданими доказами: договором № 09/04/26 про надання правової допомоги від 09.04.2026; актом про отримання правової допомоги від 06.10.2026, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, платіжною інструкцією, рахунком № 06.10.2026-159 від 06.10.2026.

Так, згідно Акту, сума витрат на правову допомогу становить 15 500 грн, з яких: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ВЕНЕРА ФІНАНС» та Відповідачем в рамках кредитного договору № 133953 від 29.03.2025 - 0,5 годин - 3 000,00 грн відповідно до п. 3.1 договору про надання правової допомоги від 09.04.2026, загальна сума - 1 500,00 грн; складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики - 3 години 3 000,00 грн відповідно до п. 3.1 договору про надання правової допомоги від 09.04.2026 - 9 000,00 грн, інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи - 1,5 години - 3 000,00 грн відповідно до п. 3.1 договору про надання правової допомоги від 09.04.2026, загальна сума - 4 500 грн, канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції - 500,00 грн.

Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 13.02.026 у справі № 911/1065/24 вказав, що оцінюючи надані позивачем на підтвердження понесених витрат документи, Суд зазначає, що вони не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу. Оцінка обґрунтованості та пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, а також підтвердженості таких витрат вирішується судом у кожному окремому випадку з урахуванням обставин конкретної справи.

З огляду на вищевикладене, суд не вважає обгрунтованим стягнення із відповідача на користь позивача витрат щодо подачі інших клопотань, заяв до суду, складання процесуальних документів, оскільки окрім позовної заяви та заяви про відшкодування витрат на правову допомогу інших документів представником позивача до суду подано не було.

Крім того, у додатковій постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31.07.2024 у справі № 758/11022/21 зазначено, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, а тому час і робота адвоката на підготовку такої заяви не підлягають окремому відшкодуванню за рахунок іншої сторони.

Крім того, заявлена сума судових витрат на правову допомогу в 15 500 грн перевищує ціну позову 12 574,32 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що з урахуванням поведінки сторін при розгляді справи, типовості судової справи, за відсутності судових засідань за участі представника позивача, оцінюючи співмірність витрат із ціною позову, обсяг послуг, які були надані адвокатом з урахуванням предмету позову, відповідність їх за критерієм реальності, суд вважає за правова допомога в сумі 5000 грн. є цілком достатньою.

Крім того, оскільки позов заявлено на суму 12 574,32 грн, позов задоволено на суму 10 924,32 грн, тобто на 86,88%, таким чином з відповідача слід стягнути на користь позивача 4 344 грн витрат на професійну правничу допомогу (5000 грн (сума витрат на правничу допомогу, яка визнана судом обґрунтованою) х 86,88 %).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь позивача у розмірі 2 313,09 грн (2662,40 х 86,88%).

Керуючись ст.ст. 12, 14, 76, 81, 263-265, 274, 352-355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 133953 від 29.03.2025 в розмірі 10 924 грн 32 коп. (десять тисяч дев`ятсот двадцять чотири гривні тридцять дві копійки), з яких:

прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 6 600,00 грн;

прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 4 324,32 грн.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» суму сплаченого судового збору в сумі 2 313 грн 09 коп. (дві тисячі триста тринадцять гривень дев`ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» 4 344 грн (чотири тисячі триста сорок чотири гривні) витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» (адреса: вул. Львівська, буд. 23, оф. 703, м. Київ, ЄДРПОУ: 43561872, НОМЕР_2 в АТ «КОМІНБАНК», МФО 322540);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання як ВПО згідно даних з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Повний текст рішення складено: 14.10.2026.

Суддя Мотонок Т. Я.